Лекции по "Управлінський облік"

Конспект лекцій

з дисципліни "УПРАВЛІНСЬКИЙ ОБЛІК"

Тема 1.

1. Зародження та розвиток виробничого та управлінського обліку.
2. Види обліку. Взаємозв’язок фінансового та управлінського обліку.
3. Складові частини управлінського обліку.
4. Предмет, метод, мета та основні завдання управлінського обліку.
5. Основні принципи управлінського обліку.

1. Зародження та розвиток

Вивчення наукових праць з теорії виробничого і управлінського обліку Друрі, Хорнгрена, Тостера, Стоуна... показують, що деякі з них називають “виробничий облік”, інші застосовують термін “управлінський облік”.
Система виробничого обліку займається підготовкою інформації про витрати виробництва, визначення собівартості виготовленої продукції та собівартості незавершеного виробництва для визначення прибутку підприємства.
Система управлінського обліку займається підготовкою інформації про витрати, доходи та фінансові результати за центрами відповідальності для прийняття рішень, планування, контролю і регулювання.
Управлінський облік як самостійна галузь діяльності виник в 20-х рр. ХХ ст. в країнах з високо розвинутою промисловістю. В 30-х рр. система “стандарт - кост” виникла в США. В той час в СРСР було опубліковано професором М.Х. Жебрак ряд праць з “нормативного обліку”.
Наступний етап управлінського обліку пов’язаний з розробкою системи калькулювання змінних витрат, що одержала назву “директ - костинг” та виникненням системи обліку за центрами витрат. В 40-50 рр. управлінський облік є обов’язковим в університетах США, Німеччини та інших країн світу. Автори Хорнгрен і Фостер свою працю розпочинають словами “теперішні керівники багатьох компаній, таких як “Дженерал Моторс”, “Пепсі-кола” в минулому були бухгалтерами. Досвід облікової роботи визначив ключову роль в їх кар’єрі, бо ці люди завдяки обліку, який пронизує всі служби підприємства були тісно пов’язані з оперативним плануванням та контролем”. Підготовка бухгалтерів США орієнтує їх на управлінську діяльність.
Перша програма з управлінського обліку розроблена в 1972 році Національною асоціацією бухгалтерів США.

2. Види обліку

Види обліку:
─ фінансовий;
─ управлінський;
─ податковий.

3. Складові частини упр.обліку

Система управлінського обліку повинна відповідати функціональному поділу підприємства і забезпечувати ефективність роботи кожної сфери діяльності. Такий підхід до організації обліку допускає визначення наступних складових частин управлінського обліку:
1. Управлінський облік постачальницько-заготівельної діяльності.
Задовольняє інформаційні потреби щодо формування заготівельної вартості ТМЦ, в оптимальних розмірах товарно-виробничих запасах, вибору постачальника тощо.
2. Управлінський облік виробничої діяльності (центральна ланка).
Складаються кошториси витрат виробничої собівартості, в тому числі кошторис загальновиробничих витрат, проводиться класифікація витрат виробництва, обираються методи розподілу загальновиробничих витрат між виробництвами, центрами відповідальності та видами продукції. Кінцевий продукт – планування, облік та калькулювання виробничої собівартості продукції і контроль виробничих витрат.
3. Управлінський облік витрат на робочу силу.
Задовольняє інформаційні потреби щодо витрат на робочу силу (професійний і кваліфікаційний склад, форми і системи оплати праці, преміювання).
4. Управлінський облік інвестиційної діяльності і фінансування.
Забезпечення підприємства капіталом (планування і аналіз фінансів).
5. Управлінський облік фінансово-збутової діяльності.
Задовольняє інформаційні потреби про ринки збуту продукції, ціну на продукцію, складається кошторис витрат на збут, проводиться аналіз виконання кошторису, визначається прибутковість виробництва і реалізації, рентабельність реалізованої продукції...(розрахунок варіантів альтернативних дій).
6. Управлінський облік організаційної діяльності.
Необхідний для задоволення інформаційних потреб менеджерів різних рівнів про витрати, пов’язані з управлінням підприємством в цілому та за центрами відповідальності. Складаються кошториси адміністративних витрат (облік, аналіз, контроль) і частково кошторис загально виробничих витрат.

4. Предмет, метод управлінського обліку

Предметом управлінського обліку виступає сукупність об’єктів в процесі всього циклу управління підприємством.
Об’єктами обліку виступають виробничі ресурси (запаси, обладнання, трудові ресурси) та господарські процеси.
Методом управлінського обліку виступає сукупність різних прийомів і способів, за допомогою яких відображаються об’єкти управлінського обліку в інформаційній системі підприємства.
Метод включає такі елементи:
1. Документація
2. Інвентаризація
3. Групування і узагальнення
4. Контрольні рахунки
5. Планування
6. Нормування та ліміти
7. Аналіз
8. Контроль
Метою управлінського обліку є оптимізація витрат об’єктів в обліку підприємства і отримання максимального рівня рентабельності або норми прибутку.
Для досягнення мети необхідно вирішити завдання:
• впровадження науково обґрунтованих норм і нормативів витрат виробництва;
• визначення об’єктів обліку витрат, об’єктів калькулювання і калькуляційних одиниць;
• облік витрат за центрами відповідальності;
• вибір методів обліку витрат;
• складання кошторисів витрат та звітних калькуляцій;
• аналіз відхилень;
• визначення собівартості, рентабельності та норми прибутку;
• розробка і впровадження заходів щодо оптимізації витрат;
• автоматизація планування обліку і калькулювання собівартості продукції та автоматизація аналізу витрат.

5. Основні принципи управлінського обліку

Ефективна система управлінського обліку базується на принципах:
1. Безперервності
2. Єдиних планово-облікових одиниць виміру
3. Оцінки результатів діяльності центрів відповідальності
4. Спадкоємності та багаторазового використання інформації
5. Бюджетного (кошторисного) методу управління
6. Повноти та аналітичності інформації
7. Періодичність

Тема 2.

Тема 2.

1. Класифікація витрат у бухгалтерському фінансовому обліку.
2. Поглиблена класифікація витрат в управлінському обліку.

К1. Класифікація витрат

2. Поглиблена класифікація витрат

Більшість вчених Друрі, Голов... схильні виділяти три напрямки класифікації витрат:
1. Оцінка запасів на визначення фінансових результатів:
 вичерпані та невичерпані;
витрати на продукцію та витрати періоду;
 прямі та непрямі;
основні та накладні.
2. Прийняття рішень і планування:
релевантні та нерелевантні;
постійні та змінні;
 маржинальні та середні;
дійсні та можливі;
заплановані та незаплановані.
Релевантні витрати – це ті витрати, які можуть бути змінені внаслідок прийняття управлінських рішень.
Нерелевантні витрати – це ті, які не можуть бути змінені внаслідок прийняття управлінських рішень.
Маржинальні витрати – це витрати на виробництво, утримання або реалізацію додаткової одиниці продукції.
3. Контроль виконання:
контрольовані та неконтрольовані.
Контрольовані витрати можуть контролюватися менеджером, неконтрольовані – навпаки.

Тема 3.

Методи обліку витрат фактичної собівартості.
1. Характеристика методів обліку.
2. Позамовний метод обліку витрат.
3. Попередільний (попроцесний) метод обліку витрат.
4. Нормативний метод обліку витрат.

1. Характеристика методів обліку витрат

Метод калькулювання являє собою сукупність способів аналітичного обліку витрат на виробництво за калькуляційними об’єктами і прийомами визначення собівартості калькуляційних одиниць.
Метод калькулювання залежить від типу організації, технології виробництва тощо.
За вибором об’єкта обліку всі існуючі методи можна поділити на:
позамовний;
попередільний (попроцесний).
За способом збирання інформації, що забезпечує контроль над витратами та способами розрахунку собівартості:
нормативний.

2. позамовний метод обліку витрат обліку витрат

. ПопОб’єктом обліку є окреме виробниче замовлення на яке відкривається договір. До договору обов’язково додається кошторис витрат (планова калькуляція), на підставі якого визначається ціна угоди. Застосовується даний метод в індивідуальному або дрібносерійному виробництвах.
В бухгалтерії на кожне замовлення окремо відкривається картка аналітичного обліку витрат, де проставляється шифр замовлення, ..., кошторисна вартість. В аналогічній картці ведеться облік загальновиробничих витрат. В кінці місяця загальновиробничі витрати розподіляються між замовленнями і таким чином формується собівартість замовлення щомісяця.
ПРИКЛАД:
Підприємство на протязі місяця виконує три замовлення, одне з яких №14 завершено в поточному місяці, а інші два замовлення переходять на наступний місяць. Визначити собівартість готової продукції та незавершеного виробництва.
Зведена відомість виконання робіт за січень 2003р.