Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Ноября 2011 в 00:51, курсовая работа
Актуальність теми. Україна - держава з розвиненою науковою та промисловою базою. Народногосподарський комплекс країни включає такі види промисловості як важке машинобудування, чорна та кольорова металургія, суднобудування, виробництво автобусів, легкових та вантажних автомобілів, тракторів та іншої сільськогосподарської техніки, тепловозів, верстатів, турбін, авіаційних двигунів та літаків, обладнання для електростанцій, нафтогазової та хімічної промисловості тощо. Україна є потужним виробником електроенергії.
Вступ 3
Розділ 1. Теоретико-методологічні аспекти економічного потенціалу 6
1.1. Поняття економічного потенціалу 6
1.2. Проблеми визначення сутності економічного потенціалу 10
1.3. Eкономічний потенціал продуктивних сил у структурі економічного потенціалу країни 16
Розділ 2. Аналіз сучасного стану української економіки 20
2.1. Передумови формування економічного потенціалу України на початку незалежності 20
2.2. Соціально-економічний розвиток країни у 2006 та 2007 роках 28
Розділ 3. Пріоритети розвитку економічного потенціалу України 36
3.1. Цілі та пріоритети економічного та соціального розвитку України 36
3.2. Підвищення конкурентоспроможності національної економіки 40
Висновки 45
Список використаної літератури 46
У сфері соціального партнерства передбачається підвищення ролі організацій роботодавців, профспілкових об’єднань в формуванні державної політики, забезпечення постійного громадського контролю за виконанням державних програм розвитку окремих галузей національної економіки, використання коштів на виконання цих завдань.
Державна політика регіонального розвитку має сприяти активізації ресурсного потенціалу регіонів, як основи зміцнення їх соціально-економічної сфери. З цією метою основними пріоритетами у роботі Уряду буде запровадження механізмів координації політики центральних органів виконавчої влади щодо конкретного регіону; створення умов для динамічного, збалансованого розвитку територій, усунення основних регіональних диспропорцій; реформування місцевих бюджетів, зниження диспропорції у ресурсній базі місцевих бюджетів та створення додаткових стимулів для динамічного розвитку регіонів; виконання програм подолання депресивності територій[23, c. 119-121].
Пріоритети зовнішньоекономічної політики Уряду полягатимуть у проведенні збалансованих заходів, які випливають з потреб соціально-економічного розвитку країни. Передусім, робота спрямовуватиметься у напрямі поступової інтеграції України у світовий економічний простір, зумовленої набуттям членства у СОТ та створенням зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, розроблення правової та договірної бази з питань захисту національних зовнішньоекономічних інтересів на світовому ринку, стимулювання експорту високотехнологічної продукції і послуг відповідно до норм СОТ, зміни структури експорту та імпорту, розширення ринків збуту, захисту інтересів національних виробників на традиційних ринках.
Стратегічні пріоритети розвитку України на сьогодні визначаються її активним залученням до політико-економічного простору Європи, де наша країна, зважаючи на наявний потенціал, має відігравати одну з провідних ролей. На шляху до цієї мети перед Україною постає кілька складних завдань, пов’язаних, перш за все, із наближенням до європейських стандартів життя через істотне підвищення темпів соціально-економічного розвитку держави.
Успішне
впровадження економічної політики
дасть змогу забезпечити
Інституційні реформи – це засіб забезпечення належної роботи та співпраці органів всіх гілок влади для підвищення їх інституційної спроможності, зокрема шляхом розмежування політичних та адміністративних функцій, забезпечення стратегічного планування, менеджменту, моніторингу та оцінки у системі виконавчої влади, розвитку судової системи. Реформи мають забезпечити проведення ефективної державної політики в різних сферах життєдіяльності, досягнення децентралізації влади та більшого ступеня залучення громадян до участі у процесі прийняття та реалізації державних рішень, підвищення рівня їх довіри до діяльності органів виконавчої влади, зниження та поступову ліквідацію корупції і зростання конкурентоспроможності національної економіки.
Основні завдання та заходи державної політики:
визначення основних організаційно-правових засад функціонування системи адміністративних послуг в Україні, що забезпечить формування партнерських відносин держави з громадянами, як із споживачами таких послуг, запровадження правового механізму реалізації та захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у їх взаємовідносинах з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування – супроводження проекту Адміністративно-процедурного кодексу – Мін’юст – протягом року;
проведення
системних соціологічних
визначення основних завдань, принципів та організації діяльності центральних органів виконавчої влади, їх видів, структури, компетенції, повноважень у відносинах з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування – супроводження Закону України “Про центральні органи виконавчої влади” – Мін’юст, центральні органи виконавчої влади – протягом року;
реформування державної служби шляхом законодавчого визначення політичної нейтральності, стабільності та професіоналізму державних службовців, удосконалення системи управління державною службою, розмежування сфер застосування принципів та норм публічного і приватного права для регулювання відносин у сфері державної служби - прийняття Закону України “Про державну службу” (нова редакція) та його подальша імплементація – Головдержслужба – протягом року;
розробка та впровадження механізмів забезпечення відкритості і прозорості діяльності органів державної влади:
забезпечення відкритості та прозорості у діяльності органів виконавчої влади, вільного доступу громадян до інформаційних ресурсів, налагодження взаємодії з громадськістю, зокрема шляхом оприлюднення проектів нормативно-правових актів, проведення опитувань, консультацій, громадських експертиз, впровадження механізмів надання органами державної влади юридичним та фізичним особам інформаційних послуг з використанням мережі Інтернет – міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації – протягом року;
продовження роботи щодо проекту “Національна база електронних особових справ державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування”, в рамках якої передбачено централізоване зберігання, супровід та обмежений доступ до особових справ в електронному вигляді з боку відповідних кадрових служб – Головдержслужба – протягом року;
сприяння підвищенню рівня професійності корпусу державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування:
забезпечення підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування І - ІV категорій посад – 5845 осіб – Головдержслужба, Національна академія державного управління при Президентові України – протягом року;
забезпечення підготовки державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування за спеціальністю “Державне управління” та “Управління суспільним розвитком” для роботи на посадах І - ІV категорій – 948 осіб – Головдержслужба, Національна академія державного управління при Президентові України – протягом року;
забезпечення підготовки державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування за спеціальністю “Державна служба” в освітній галузі “Державне управління” для роботи на посадах V - VІІ категорій – 1100 осіб – Головдержслужба – протягом року;
продовження роботи щодо впровадження тренінгової складової до системи професійного навчання державних службовців – Головдержслужба – протягом року;
наближення системи професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування до європейських стандартів якості – розроблення пілотного проекту щодо запровадження системи управління якістю ДСТУ ISO 9001-2001 в систему професійного навчання державних службовців з метою встановлення єдиних уніфікованих стандартів і норм до організації навчального процесу, якості підготовки та рівня отриманих знань – Головдержслужба, МОН, Національна академія державного управління при Президентові України – грудень;
удосконалення процедури формування державного замовлення на підготовку державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування - розроблення Порядку формування державного замовлення на підготовку магістрів в освітній галузі “Державне управління” і підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування – Головдержслужба, МОН, Національна академія державного управління при Президентові України, Мінекономіки, Мінфін, Мін’юст – квітень;
розроблення
Порядку обрахування
удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців шляхом внесення змін до відповідних нормативно-правових актів та розробки нових – розроблення проекту Закону “Про внесення змін до статей 6 і 19 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” з метою посилення сприяння Головдержслужби в здійсненні організаційних заходів з питань підготовки та підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування – Головдержслужба, МОН, Національна академія державного управління при Президентові України, Мінекономіки, Мінфін, Мін’юст, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування – вересень;
розроблення нормативно-правових актів, які необхідні для реформування системи професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування та забезпечення їх безперервного навчання – Головдержслужба – протягом року;
продовження
розвитку мережі груп аналізу політики
у центральних органах
Найважливішим об’єктом державного регулювання економіки є накопичення капіталу. Виробництво, привласнення і капіталізація прибутку завжди служать головною метою господарської діяльності в ринковій економіці, тому державна економічна політика заохочення накопичення насамперед відповідає економічним інтересам суб’єктам господарства.
Регулювання зайнятості – це підтримка нормального з точки зору ринкової економіки співвідношення між попитом і пропозицією робочої сили. Співвідношення це повинно задовольняти потребу економіки в кваліфікованих і дисциплінованих працівниках, заробітна плата яких служить для них достатньою мотивацією до праці. Однак співвідношення між попитом і пропозицією не повинне вести до надмірного зростання заробітної плати, яке може негативно відбитися на національній конкурентоздатності.
Пряме державне господарське регулювання здійснюється коштами бюджетної політики. Державний бюджет – це річний план державних витрат і джерел прибутків їх фінансового покриття.
Головним інструментом мобілізації фінансових коштів для покриття державних витрат є податки. Вони також широко використовуються для впливу на діяльність суб’єктів господарства. Це фіскальна роль податків. Але головна роль податків – регулююча. Державне регулювання за допомогою податків залежить у вирішальній мірі від вибору податкової системи, а також від видів і розмірів податкових пільг.
Информация о работе Характеристика економічного потенціалу (на прикладі України)