Характеристика економічного потенціалу (на прикладі України)

     Збереглася  тенденція до ефективнішого функціонування експортне орієнтованих галузей  — паливної промисловості, чорної та кольорової металургії. У цих галузях  економіки за 1997 p. отримано приріст  виробництва продукції відповідно 4,5, 7,7 і 2,7 %.

     Валова  продукція сільського господарства зросла за 1997 p. на 1,9 % проти 10 % зниження в 1996 p. Протягом минулого року виробництво  продукції рослинництва збільшилося  порівняно з попереднім періодом на 7% (в 1996 p. порівняно з 1995 p. виробництво  продукції цієї галузі знизилося на 9 %), виробництво продукції тваринництва скоротилося на 13 % в порівнянні з 1996 p. Це зниження значніше, ніж в 1996 p., коли виробництво тваринницької продукції порівняно з 1995 p. становило 11 %.

     За  підсумками 1997 p. тваринництво було збитковим більше ніж на 5 %, сума збитків становила більше 2,5 млрд грн. Ситуація в цій галузі приватного сектора характеризується відносною стабільністю. Можна констатувати той факт, що доля тваринницької продукції приватних господарств неухильно зростає (з 47 % в 1995 p. до 62 % в 1997 p.).

     Критичний стан сільського господарства України  значною мірою обумовлений відсутністю  чіткої державної програми підтримки  цієї галузі економіки. Незважаючи на зростання виробництва сільськогосподарської техніки, вона недоступна для абсолютної більшості підприємств — як щодо цін, так і щодо якості. Дальший розвиток нових, високоефективних форм господарювання гальмує відсутність ефективного земельного законодавства. На практиці підтвердилася відома істина: досягнення низьких параметрів інфляції суто монетаристськими інструментами не може забезпечити стійких стабілізаційних процесів, необхідні глибинні базисні перетворення, покликані забезпечити реальні зрушення у виробничому процесі, перебудові його структури, підвищенні ефективності та соціальній зорієнтованості[7, c. 85-87].

     Деякі позитивні тенденції в розвитку господарства сучасної України не набули стійкого характеру, не забезпечили  загальноекономічного оздоровлення.

     Виникла необхідність корекції курсу економічних реформ. Вона була визначена у доповіді Президента України Леоніда Кучми з нагоди першої річниці Конституції Української держави. В ній сформульовано такі найважливіші елементи антикризової програми: здійснення принципових заходів щодо лібералізації економічного режиму в Україні, істотне прискорення приватизаційного процесу, легалізація тіньової економіки насамперед за рахунок лібералізації податкової політики, активізація інвестиційного процесу, "економізація" зовнішньої політики держави, прискорення та послідовне здійснення аграрної реформи, впорядкування економіки енергетичного сектора, виведення на пріоритетний рівень економічної політики соціальної сфери.

     Корекція  економічної політики не торкається її стратегічних установок. Незмінними залишаються її базові позиції: трансформація економіки і здійснення цього процесу прискореними темпами попри всі протидії консервативних та ворожих сил.

     Перед молодою Українською державою стоять надзвичайно складні та важливі  завдання в сфері економіки. Від  їх розв'язання у вирішальній мірі залежить наш поступ до цивілізованого життя. Тому реалізація економічної програми новітньої української держави повинна стати кровною справою кожного її громадянина.

     У 50—90-х роках господарство України, як і світу в цілому, розвивалося в умовах прискорених темпів науки і техніки. На Заході досягнення наукового про гресу спрямовувалися на піднесення добробуту насе лення. В СРСР, як і в інших тоталітарних державах, у цей період панувала гігантоманія — будувався БАМ, здійснювалися широкомасштабна меліорація, продовольча, енергетична та інші програми. Неефективно, без врахування екологічного фактора, використовува лися сировинні ресурси, в тому числі в Україні — видобуток кам'яного вугілля, залізної руди, сірки, нафти, газу тощо. Україна перетворилася на сировинний придаток тодішнього СРСР. На території нашої держави без дотримання достатньої безпеки в густонаселених місцях будувалися АЕС. 95 % промислових підприємств підпорядковувалося Москві.

     Ніякі "постанови" і "рішення" не вивели із стану застою сільське господарство. В управлінні колгоспами, як і в промисловості, панували не економічні, а адміністративні фактори. Чорноземні ґрунти затоплювали "рукотворними морями", злочинно проводилася мелюрація. Слабкою була матеріальна зацікавленість робітників та колгоспників у результатах своєї праці. Рівень життя народу знижувався, загострювалися соціальні суперечності. Спроби правителів реанімувати економіку України не дали позитивних наслідків.

     Тільки  в умовах незалежності Україна дістала  шанс подолати наслідки господарської кризи, вийти на рівень цивілізованих європейських країн. Попри всі економічні та соціальні негаразди за роки незалежності в розвитку нашої держави виявляються певні позитивні тенденції[8, c. 154-157].

     2.2. Соціально-економічний розвиток країни у 2006 та 2007 роках

      У 2006 році позитивну динаміку економічного зростання визначили покращення кон’юнктури на зовнішніх ринках, підтримання високих темпів реального  зростання доходів населення  та інвестицій в основний капітал.

      Позитивну динаміку в промисловості найбільшою мірою визначило зростання обсягів виробництва у машинобудуванні (111,8 відсотка), харчовій промисловості та переробці сільгосппродуктів (110 відсотків) і металургії та обробленні металу (108,9 відсотка). Помірне зростання внутрішніх цін на газ дещо погіршило динаміку у промисловості, однак стимулювало впровадження енергозберігаючих технологій.

      Під тиском підвищення цін на енергоресурси  та загострення конкуренції на світових та внутрішньому ринках відбулось прискорення зростання інвестиційного попиту: темпи зростання інвестицій в основний капітал становили 119 відсотків (проти 101,9 відсотка у 2005 році).

      Світові ціни на металургійну продукцію, починаючи  з квітня 2006 року, мали стійку тенденцію  до зростання, що з огляду на значну питому вагу металургії у загальному обсязі експорту визначило злам негативної тенденції у розвитку експорту і призвело до збільшення обсягів експорту товарів (112,1 відсотка за 2006 рік). Однак помірні темпи нарощування експорту поряд із високими темпами зростання обсягів імпорту товарів (124,6 відсотка) сформували за підсумками року від’ємне сальдо торгівлі товарами на рівні 6,7 млрд. доларів США (у 2005 р. 1,9 млрд. доларів США).

      Обмінний  курс гривні залишався стабільним - 5,05 гривні за 1 долар США. Міжнародні валютні резерви за 2006 рік зросли на 2,9 млрд. доларів США до  
22,3 млрд. доларів США, що становило більше 4,3 місяців прогнозного імпорту.

      Інфляційні  процеси в економіці зумовлювалися  переважно адміністративним підвищенням  тарифів (на природний газ та електроенергію для населення, пасажирські залізничні перевезення та на послуги телефонного зв’язку). У 2006 році індекс споживчих цін становив 111,6 відсотка.

      Індекс  цін виробників становив 114,1 відсотка. Одним із основних факторів, який вплинув на зростання цін, було підвищення цін на газ для промислових споживачів (з 379, 2 гривні на початку року до 548 гривень за 1000 куб. метрів на кінець лютого).

      Зростання динаміки обсягів кредитування (загальний  обсяг кредитних вкладень у 2006 році збільшився на 71 відсоток), у тому числі інвестиційного спрямування, супроводжувалося зниженням середньозваженої середньомісячної відсоткової ставки за кредитами в національній валюті на 0,9 відсоткових пункта - до 15, 1 відсотка[4, c. 5-7].

      Проведення  Урядом політики, спрямованої на покращення добробуту населення, зумовило зростання реальної заробітної плати штатних працівників за 2006 рік проти 2005 року на 18,3 відсотка, реального наявного доходу населення – на 13,4 відсотка. Це відбулось під впливом державного регулювання мінімальних державних соціальних гарантій (заробітної плати, пенсії за віком), збільшення пенсій окремим категоріям громадян, стимулювання підприємницької діяльності та зростання зайнятості. 

      Джерело: За даними Держкомстату

      1 Січень-червень; 2 Серпень до грудня 2006 року; 3 Січень-березень; 4 Розрахунок Держкомстату за даними Мінфіну 

      Упродовж  першої половини 2007 року економіка  України демонструвала стрімкий ріст: реальне зростання валового внутрішнього продукту у січні-липні 2007 року становило 7,7 відсотка, чому сприяла дія наступних чинників.

      Сприятлива  кон’юнктура на світовому ринку  і зростання цін на сталь, а  також підвищення внутрішнього попиту через потребу в модернізації виробництва стимулювали зростання  у переробній промисловості (приріст ВДВ за січень-липень становив 13,1 відсотка). У І півріччі 2007 року майже 72 відсотка інвестицій в основний капітал в промисловості освоєно на підприємствах переробної промисловості. Значно зросли обсяги інвестицій в основний капітал у підприємства металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів – у 1,7 раза, з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції – у 1,8 раза, машинобудування – на 21,1 відсотка.

      Активізація промислової і будівельної діяльності відповідно позначилась на підвищенні попиту на послуги вантажного транспорту (порівняно з січнем-липнем 2006 року перевезення вантажів зросло на 7,0 відсотків, вантажооборот - на 1,2 відсотка) та розширенні оптової торгівлі (ВДВ торгівлі порівняно з січнем-липнем 2006 року збільшилася на 16,1 відсотка)[10, c. 163-164].

      Активізація підприємницької діяльності (кредити  комерційних банків, надані юридичним  особам, збільшилися за січень-липень 2007 року на 28,3 відсотка до 213,9 млрд. гривень) та зростання доходів населення призвело до збільшення потреби у виробничих та торговельних приміщеннях і житлі та зумовило розвиток будівництва (обсяг виконання будівельних робіт за січень-липень 2007 року зріс на 14,5 відсотка). Вагомим чинником збільшення обсягів будівельних робіт були також сприятливі погодні умови на початку року, які дозволили не призупиняти роботи на значній частині будівельних об’єктів (на противагу минулому року).

      Розширення  внутрішнього споживчого попиту як на товари, так і на послуги (оборот роздрібної торгівлі за січень-липень 2007 року зріс на  
28,4 відсотка) зумовлено підвищенням реальних наявних доходів населення, як у попередньому періоді, так і у поточному році (за 2006 рік - на 13,4 відсотка, у січні-липні 2007 року – на 11,5 відсотка), зростанням обсягів кредитування фізичних осіб (за січень-липень 2007 року вони зросли на 47,6 відсотка до 115,9 млрд. гривень) та використанням заощаджених коштів попередніх періодів.