Формування та використання трудового потенціалу

одного працівника, витрати на управління, соціально-психологічний клімат у колективі, привабливість праці.

2. Система, заснована  на кінцевих результатах діяльності  підприємства, яка охоплює показники:  прибуток до оподаткування, оподатковуваний,  чистий прибуток, собівартість, рівень рентабельності, виручка від реалізації,

обсяг виробництва, якість продукції, термін окупності інвестицій, рентабельність інвестицій і ін.;

3. Система, заснована  на результативності, якості та  складності трудової діяльності, яка охоплює показники: продуктивність праці, темпи зростання продуктивності та заробітної плати, частка фонду оплати праці в собівартості продукції, втрати робочого часу, відсоток браку, фондооснащеність праці, трудомісткість продукції, коефіцієнти складності праці, чисельність персоналу.

Отже, в сучасних умовах господарювання ефективне функціонування

підприємства, підвищення конкурентоспроможності продукції  та економіки

визначається безліччю чинників, з-поміж яких важливе місце  посідає трудовий потенціал (як сукупність перелічених переваг). Тому працедавці повинні задуматись про підвищення ефективності виробництва. Підвищення ефективності виробництва може бути досягнуто внаслідок підвищення рівня складових частин потенціалу підприємства, зокрема трудового потенціалу.  Для наявності трудових ресурсів, професійно-кваліфікаційний рівень яких відповідає сучасним вимогам, потрібна умова випуску конкурентоспроможної продукції, а також надання якісних послуг. Значну увагу підприємці повинні спрямувати на формування якісного складу персоналу підприємства, його стабілізацію та розвиток, ефективну мотивацію і формування у працівників зацікавленості в результатах праці та корпоративної свідомості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

Трудовий потенціал  є джерелом забезпечення підприємств  кадрами і має кількісну і якісну характеристики. Кількісна сторона трудового потенціалу визначається чисельністю працездатного населення, статевовіковою структурою, числом безробітних. Основними компонентами якісного складу трудового потенціалу є психофізіологічна, соціально-мотиваційна, освітньо-професійна, інтелектуальна, духовно-енергетична.

Неефективне використання трудового потенціалу потребує радикального реформування системи зайнятості працездатного  населення. Розроблені напрямки забезпечення зайнятості дозволять збалансувати наявність робочих місць з потребою в робочій силі і можуть бути використані центрами зайнятості при розробці  концепцій і програм зайнятості та соціального захисту населення.

Недосконалість системи  управління персоналом та мотиваційного механізму, загострення соціально-економічних проблем на підприємствах призводить до значного руху робочої сили, збільшення її плинності, яка  сьогодні на підприємствах є досить високою.  Значне погіршення використання робочого часу обумовлено  зростанням кількості простоїв, прогулів, неявок з дозволу адміністрації, хвороб, виробничих травм, частка яких складає 90% від загальної кількості втрат робочого часу.

Падіння продуктивності праці обумовлене в найбільшій мірі зниженням середнього денного виробітку та зменшенням кількості відпрацьованих робочих днів. Збільшення продуктивності праці на підприємствах можливе не тільки за рахунок використання інтенсивних факторів, але й за рахунок екстенсивних.

Таким чином, підвищення ефективності функціонування підприємств є загальною державною проблемою, вирішення якої можливе лише за умов ефективного використання всіх елементів виробничого процесу. При цьому покращання використання трудового потенціалу є домінантою в контексті економічного зростання і розвитку національної економіки. Для запобігання поглиблення екологічної кризи в країні, яка призвела до погіршення якісних компонент трудового потенціалу,  необхідно враховувати вплив техногенних процесів на життєдіяльність людини шляхом впровадження безвідходних та екологічно чистих технологій, введення обов’язкових екологічних норм та стандартів, проведення екологічних експертиз. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Практична частина

 

Потенціал підприємства характеризується рядом елементів, з яких основними є:

1. Виробничий потенціал – потенціальні можливості підприємства, наявність факторів виробництва, забезпеченість його певними видами ресурсів. Виробничий потенціал динамічний, він постійно розвивається як в кількісному, так і в якісному відношенні.
2. Трудовий потенціал – сукупність здібностей і можливостей персоналу забезпечувати досягнення цілей довгострокового розвитку підприємства. 
3. Управлінський потенціал – потенціальні можливості, які виникають через ефективне управління підприємством.
4. Економічний потенціал – сукупність органічно взаємопов’язаних  ресурсів, які використовують на всіх стадіях кругообігу. Економічний потенціал розглядається з точки зору резервів покращення виробничо-господарської діяльності економічного суб’єкта.

 

Сукупний потенціал підприємства (ПП) розраховується як сума його складових елементів:

 

ПП = П_в  + П_т  + П_упр  + П_{фін ,}

де 

П_в – виробничий потенціал;

П_т – трудовий потенціал;

П_упр – управлінський потенціал;

П_фін – фінансовий потенціал.

Таблиця 2

Вагомість потенціалу

Вид потенціалу	Вагомість
Пв	0,4
Пт	0,1
Пупр	0,2
Пфін	0,3

 

Для розрахунків необхідно  користуватися показниками виробничої діяльності досліджуваних підприємств, які наведені у вихідних даних  за варіантом (Додатки А,Б). Для прикладу розрахунку використаємо умовні вихідні  дані (табл. 3).

 

Таблиця 3

Умовні вихідні дані для прикладу розрахунку потенціалу підприємства

Показник	Дані підприємства за роки
	2008	2009	2010
Обсяг виробленої продукції, тис.грн	4570	4321	4437,5
Площа землі промислового значення, м2	16400
Виробниче споживання електроенергії, кВт-год	850	990	625
Амортизаційні відрахування, тис.грн	487,2	542,6	459
Чисельність штатних  працівників, осіб	380	354	304
Річний фонд оплати праці, тис.грн	1421	1674	895,5
Сума адміністративних витрат, тис.грн	1024	985	1145
Чистий прибуток (збиток), тис.грн	50	-85	-100

 

1. На першому етапі розрахуємо виробничий потенціал досліджуваного підприємства.

Виробничий потенціал характеризується коефіціентами ефективного використання землі (K_вз) та коефіцієнтом ефективного використання обладнання (К_во).

Коефіцієнт ефективного  використання землі розраховується за формулою:

 

K_вз = Q\S,

 

 

де Q- обсяг виготовленої продукції, (тис.грн);

S- площа землі промислового  значення, (м²).

Увага! За кожним показником необхідно вказувати  одиниці виміру.

 

Рівень коефіцієнту ефективного використання землі досліджуваного підприємства за 2008-2010 рр дорівнює:

K_вз²⁰⁰⁸ = 4570/16400=0,28

K_вз²⁰⁰⁹ = 4321/16400=0,26

K_вз²⁰¹⁰ = 4437,5/16400=0,27

 

За наведеними розрахунками можна зробити висновок, що показник ефективності використання землі у 2009р порівняно з 2008 р. менший, що обумовлено зменшенням обсягу виробництва. В 2010 р  даний показник збільшився і склав 0,27, що зумовлено збільшенням обсягу виробництва при незмінній площі земельних ділянок. Підприємству необхідно більш ефективно використовувати земельний актив для підвищення обсягів виробництва.

 

Коефіцієнт ефективного  використання обладнання розраховується за формулою:

 

К_во = Q\Ел_вик,

 

де Ел_вик – виробниче споживання електроенергії, (кВт-год).

 

Рівень коефіцієнту ефективного використання обладнання досліджуваного підприємства за 2008-2010 рр дорівнює:

K_во²⁰⁰⁸ = 4570/850=5,38

K_во²⁰⁰⁹ = 4321/990=4,37

K_во²⁰¹⁰ = 4437,5/625=7,1

 

Показник ефективності використання обладнання у 2009р. знизився по відношенню до 2008р. з 5,38 до 4,37 Квт/ год у наслідок того, що обсяг виробництва знизився, а споживання електроенергії для виробництва продукції збільшилося, що свідчить про збільшення енергоємності продукції. У 2010 р. спостерігається підвищення темпів зростання обсягу виробництва та зниження обсягу споживання електроенергії, що призвело до збільшення коефіцієнта використання обладнання до 7,1. Можна зробити висновок, що підприємство раціонально використовує обладнання при виробництві продукції.

На основі цих даних  розраховуємо виробничий потенціал:

 

Пв = W_в · К_вз + W_в · К_во,

 

де W_в – вагомість виробничого потенціалу.

Виробничий потенціал підприємства за аналізовані роки дорівнює:

П_в²⁰⁰⁸ = 0,4 * (0,28+5,38) = 2,26

П_в²⁰⁰⁹ = 0,4 * (0,26+4,36) = 1,85

П_в²⁰¹⁰ = 0,4 * (0,27+7,1) = 2,95

 

Отже, виробничий потенціал підприємства у 2010 р. має тенденцію до збільшення за рахунок коефіцієнта ефективного використання обладнання. Підприємство спрямувало свої дії на економію енергоресурсів, впровадило енергозберігаючі технології, що призвело до зменшення рівня енергоємності продукції.

 

2. Оцінюємо трудовий потенціал підприємства (Пт) за допомогою коефіцієнтів продуктивності праці (П_праці) та показника середньорічної заробітної плати (ЗП_сер).

Коефіцієнт продуктивності праці рохраховується за формулою:

 

П_праці = Q\ Чп,

 

 

де  Чп – чисельність працюючих на підприємстві, (осіб).

 

П_праці²⁰⁰⁸ = 4570\380= 12,03

П_праці²⁰⁰⁹ = 4321\ 354 = 12,21

П_праці²⁰¹⁰ = 4437,5\304  = 14,6

 

Показник продуктивності праці у 2008-2010 роках має позитивну динаміку в основному за рахунок зменшення чисельності працівників. На підприємстві була проведена модернізація діючого обладнання, що скоротило витрати ручної праці.

 

Коефіцієнт продуктивності праці рохраховується за формулою:

 

 

ЗП_сер = ФОП\Чп,

 

 

де ФОП – фонд оплати праці, тис. грн

 

ЗП_сер²⁰⁰⁸ = 1421\380= 3,74 тис. грн. /чол

ЗП_сер²⁰⁰⁹ = 1674\ 354 = 4,73 тис. грн. /чол

ЗП_сер²⁰¹⁰ = 895,5\304  = 2,95 тис. грн. /чол.

 

Показник середньорічної заробітної плати у 2009р. збільшився порівняно з 2008р за рахунок збільшення фонду оплати праці та зменшення кількості працюючих. В 2010р даний показник зменшився і склав 2,95тис.грн./чол., що зумовлено суттєвим зменшенням фонду оплати праці та кількості працюючих в результаті проведеної модернізації виробництва.

 

Таким чином, розраховуємо трудовий потенціал:

 

 

Пт = W_т · ПТ + Wт · ЗП,

 

 

де W_т – вагомість трудового потенціалу.

 

Трудовий потенціал  підприємства за аналізовані роки дорівнює:

П_т²⁰⁰⁸ = 0,1 * (12+3,74) = 1,58

П_т²⁰⁰⁹ = 0,1 * (12,21+4,73) = 1,69

П_т²⁰¹⁰ = 0,1 * (14,6+2,94) = 1,76

 

Отже, трудовий потенціал підприємства за 2008-2010рр має тенденцію до збільшення в основному за рахунок збільшення коефіцієнту продуктивності праці. Це свідчить про реалізацію додаткових управлінський дій спрямованих на підвищення ефективності праці.

 

3. Оцінюємо управлінський потенціал (Пупр) на основі коефіцієнта управління:

 

К_упр = Q\∑_АВ,

 

де ∑_АВ – сума адміністративних витрат, тис. грн

 

К_упр²⁰⁰⁸ = 4570\1024= 4,46

К_упр²⁰⁰⁹ = 4321\ 985 = 4,39

К_упр²⁰¹⁰ = 4437,5\1145  = 3,88

Коефіцієнт управління на 2010 рік має негативну динаміку, це пов’язане зі значним зростанням суми адміністративних порівняно з невеликим ростом обсягу виробленої продукції.