Аналіз доходів та витрат банку

Так, в основі методики, розробленої експертами під керівництвом В. Кромонова [1] , лежить наступний алгоритм:

об'єднання доходів і витрат в однорідні групи;

обчислення коефіцієнтів, що описують закономірності балансів;

розрахунок поточного індексу надійності банків;

порівняння і розстановка різних банків у рейтингу.

Методика міжнародного промислового банку (МПО) [2] сроіться на попередньо заданих загальних принципах комплексності, обгрунтованості, коректності та узгодженості. Методика дозволяє отримати рейтингову таблицю, де вказані значення показників, що характеризують доходи і витрати того чи іншого банку. З інформації про банки інвестор отримує уявлення про конкретний банк і порівнює його з даними про інші банки, щоб вибрати найбільш надійний.

Алгоритм методики ДЦ «Рейтинг» [3] включає етап розгляду балансів комерційних банків і подальшого їх аналізу експертами. Після закінчення етапу консультацій проводиться експертна оцінка і публікується рейтинг.

Фірма «ІНЕКС» [4] намагається адаптувати до російських умов американську методику «CAMEL». Підсумковий рейтинг методикою не передбачено, але для кожного розрахункового коефіцієнта встановлені нормативи, невідповідність яким свідчить про наявність проблем у банку.

За методикою журналу «Експерт» [5] банки характеризуються за рядом показників. Підсумком дослідження є таблиця, в якій для будь-якого банку за кожним із показників встановлюється його належність до певної категорії.

Методика «Оргбанка» носить закритий характер. Вона включає три етапи аналізу: формальний, математичний і експертний, за отриманими результатами банку присвоюється категорія відповідно до його кредитоспроможністю.

Зведені таблиці, що розробляються за методикою «Інтерфакс-АиФ» [6] , дають інформацію про кожного з банків за показниками. На її підставі споживач самостійно робить оцінки та висновки.

Отже, наведені методики оцінки російських комерційних банків поряд з позитивними якостями мають і суттєві недоліки, що може призвести до невідповідності між станом справ у банку і місцем, займаним ним у рейтингу. Нерідко при розрахунку окремих показників виявляються методологічні помилки. Через недоступності методик багато зацікавлені особи не можуть зрозуміти принципів розрахунку тих чи інших показників, і отже, робити висновки про якість методик.

Для проведення робіт зі складання якісних методик та усунення недоліків наявних необхідно створити незалежне агентство за участю фахівців ЦБ РФ, Міністерства фінансів РФ, податкової служби РФ, яке має розробити єдину науково-обгрунтовану та перевірену практикою методику оцінки.

Порівняльна характеристика розглянутих методик наведена в таблиці 1.2.1.

 

Таблиця 1.2.1.

Порівняльна характеристика методик

Методика	Переваги	Недоліки
В. Кромони	Зручна в роботі. Повністю доступна. Широко представлена ​​у пресі.	На достовірність результатів впливають суб'єктивні оцінки експертів. Недостатньо коректна через неузгодженість показників.
Міжнародний промисловий банк	Формулюються найважливіші Ñ Ð°Ñ€Ð°ÐºÑ‚ÐµÑ€Ð¸ÑÑ‚Ð¸Ðº і пропонується підсумковий рейтинг.	Недостатньо коректна. Складений Ñ€Ð¾Ð·Ñ€Ð°Ñ ÑƒÐ½Ð¾Ðº.
«Інтерфакс-АиФ»	Представлення найбільш повної інформації про Ñ€Ð¾ÑÑ–Ð¹ÑÑŒÐºÐ¸Ñ Ð±Ð°Ð½ÐºÐ°Ñ .	Недостатньо достовірна. Відсутність Ð²Ð»Ð°ÑÐ½Ð¸Ñ ÐºÐ¾ÐµÑ„Ñ–Ñ†Ñ–Ñ”Ð½Ñ‚Ñ–Ð².
ДЦ «Рейтинг»	Зручність в роботі. Угруповання.	Недоступність - має закритий Ñ Ð°Ñ€Ð°ÐºÑ‚ÐµÑ€. Віддає перевагу суб'єктивними оцінками експертів. Конфіденційність Ð²Ð¸Ñ Ñ–Ð´Ð½Ð¾Ñ— інформації.
«ІНЕКС»	Спроба адаптації міжнародної методики до Ñ€Ð¾ÑÑ–Ð¹ÑÑŒÐºÐ¸Ñ ÑƒÐ¼Ð¾Ð².	Незручність в роботі.
Журнал «Експерт»	Висока доступність. Представляється можливість прогнозу.	Незручність в роботі.
МБО «Оргбанка»	Зручність використання для порівняння Ñ€Ñ–Ð·Ð½Ð¸Ñ Ð±Ð°Ð½ÐºÑ–Ð².	Закритість методики. Використання суб'Ñ”ÐºÑ‚Ð¸Ð²Ð½Ð¸Ñ Ð¼ÐµÑ‚Ð¾Ð´Ñ–Ð² оцінки.

 

 

2. ОСНОВНІ МЕТОДИКИ ОЦІНКИ ДОХОДІВ І ВИТРАТ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ

 

2.1. Методика, розроблена Панової Г.С.

 

Аналіз доходів банку

Для початку необхідно розрахувати загальну суму доходів банку, отриману за період, з наступним поділом на види доходів, що надійшли від проведення різноманітних видів банківських операцій.

Валові доходи банку прийнято розділяти на процентні і непроцентні:

· До процентних доходів відносяться:

Þначісленние й отримані відсотки по позичках в рублевому вираженні:

Þначісленние й отримані відсотки по позичках в іноземній валюті.

Структура процентних доходів банку може бути представлена ​​в такому вигляді:

- Процентні доходи, отримані по міжбанківських позичках;

- Процентні доходи, які надійшли по комерційних позичках;

· Непроцентні доходи складають:

Þдоходи від інвестиційної діяльності (дивіденди по цінних паперах, доходи від участі в спільній діяльності підприємств і організацій тощо);

Þдоходи від валютних операцій;

Þдоходи від отриманих комісій і штрафів;

Þпрочіе доходи.

При аналізі банківських доходів визначається питома вага кожного виду в їхній загальній сумі або відповідній групі доходів. Динаміка дохідних статей може зрівнятися з попередніми періодами, у тому числі і з кварталами. Стабільний і ритмічний приріст доходів банку свідчить про його нормальну роботу і про кваліфікованому управлінні.

Після проведення аналізу структури доходів банку по укрупнених статтях варто більш детально вивчити структуру доходів, що формують укрупнену статтю, що займає найбільшу питому вагу в загально обсязі доходів. (Для російських банків це, як правило, процентні доходи.)

Аналізуючи одночасно доходи конкретного банку і динаміку структури активу балансу, зробимо висновок, що не всі активи банку приносять йому адекватний прибуток. Це відноситься до активів, що звичайно не приносять доходу (наприклад, кошти в касі і на кореспондентському рахунку, резерви в Центральному банку і власні основні засоби), а також до таких активів, як цінні папери й інші права участі, придбані банком, спільна діяльність і нематеріальні активи. Це означає, що якість спільних проектів, придбаних цінних паперів і нематеріальних активів є вкрай невисокою.

Отже, доход комерційних банків залежить від норми прибутку по позичкових інвестиційних операцій, розміру комісійних платежів, стягнутих банком за послуги, а також від суми і структури активів.

Наступний етап аналізу - якісний, який дозволяє з'ясувати причини, що викликають зміну факторів, що впливають на рівень доходів банку.

Найбільш важливим джерелом валового доходу комерційних банків є надання позичок (включаючи відсотки за рахунками «Ностро»).

Всі банки при розробці кредитної політики враховують такий фактор, як прибуток. Банки, які відчувають гостру потребу в прибутку, будуть дотримуватися більш агресивної кредитної політики в порівнянні з банками, для яких фінансові ресурси їх діяльності не мають вирішального значення. Така політика може провялятся у відносно високій частці термінових і споживчих позик, які зазвичай приносять банку більш високий дохід порівняно з короткостроковими позиками промисловим підприємствам.

У процентних ставках по позиках відображаються як специфіка кожної окремо виданої банком позики, так і відношення попиту та пропозиції на позички на ринках позичкових капіталів. На рівень процентної ставки по позиках впливає ступінь ризику, властивого цій позиці, її розмір, строк, спосіб погашення і т.д. Крім того, процентні ставки залежать від рівня конкуренції між банками та іншими джерелами коштів, а також від встановленого законом максимального розміру процентної ставки і оцінки банками і позичальниками перспектив економічного розвитку (ефект очікування).

Для аналізу процентних доходів банку доцільно провести класифікацію наданих позичок, наприклад, за групами позичальників: приватні особи, промислові та сільськогосподарські підприємства, торговельні організації, фінансово-кредитні установи і т.д. По кожній групі позичальників банк аналізує дані про суми наданих позичок, наявність і якість забезпечення, погашення заборгованості, процентних платежах, рівні процентної ставі і т.д. Такий підхід дозволяє оцінити доцільність надання позик позичальникові з позицій визначення співвідношення «ризик - дохідність».

При аналізі процентних доходів банку використовуються також відносні показники, які дозволяють оцінити середній рівень прибутковості позичкових операцій у цілому і кожної групи позичок окремо. Такими показниками є:

ставлення валових процентних доходів до середніх залишків по всіх позичкових рахунках;