Аналіз державних програм економічного і соціального розвитку України

Підготовка до проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу у 2012 році;

Створення умов розвитку та інвестиційної привабливості будівельної  галузі.

10 Формування єдиної комплексної державної експортної політики. Цілі та очікувані результати: Формування єдиної комплексної експортної політики створить умови для утворення у зовнішній торгівлі позитивного сальдо, зменшить ризики, пов'язані з експортом товарів українського походження, створить передумови збільшення обсягів прибутку вітчизняних виробників та надходжень до державного бюджету, дасть змогу оптимізувати умови використання бюджетних форм підтримки національних виробників і експортерів, створить умови для формування інфраструктури кредитування експортних контрактів, страхування ризиків та надання гарантій українським експортним компаніям і компаніям, що фінансують експорт.

Основне завдання даного напрямку – це створення  умов для формування єдиної комплексної  державної експортної політики

Другий напрям держпрограми економічного і соціального  розвитку, але не менш важливий по значимості від першого має назву «Людина і сталий розвиток». Він має декілька пріоритетів, виділених державою, що потребують термінової реформації, оздоровлення та інвестування грошових коштів , що дасть змогу покращити стан даного напрямку . Адже забезпечення гідного життя своїх громадян – є чи не найголовнішою метою держпрограми.

1 Пріоритет 1. Розвиток трудового потенціалу. Основна мета - Недопущення зменшення середньої заробітної плати працівників бюджетної сфери порівняно з 2009 роком.

Основні завдання:

Недопущення різкого  погіршення ситуації у сфері зайнятості населення та безробіття, сприяння розширенню сфери застосування праці  економічно активного населення  за рахунок створення робочих  місць;

Забезпечення  подальшого розвитку загальнообов'язкового соціального страхування;

Забезпечення  стабільного функціонування пенсійної  системи, поетапного запровадження  накопичувальної системи пенсійного страхування, розвиток недержавного пенсійного забезпечення;

Підвищення  ефективності державної підтримки  вразливих верств населення; реформування сфери надання соціальних послуг і забезпечення соціального захисту населення;

Розвиток системи  охорони праці.

2 Пріоритет 2.Модернізація системи охорони здоров'я. Основні цілі:

Середня тривалість життя населення на рівні не менш як 68 років;

Збільшення  показника умовного здоров'я (питомої  ваги осіб, визнаних умовно здоровими  в загальній кількості населення) до 28% (зараз - 24,3 %, у 1990 році - 62,6 %);

Припинення  підвищення рівня захворюваності населення  за основними віковими демографічними групами, зокрема за такими хворобами, як СНІД, туберкульоз;

Зниження рівня  захворюваності на серцево-судинні і судинно-мозкові хвороби;

Зменшення коефіцієнту  захворюваності на хвороби, що передаються статевим шляхом;

Зменшення кількості матерів, померлих від ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду, на 100 тис. народжених живими немовлят до 12 осіб; зниження рівня смертності дітей віком до 5 років (кількості померлих на 1000 осіб віком до 5 років у середньому за рік) - до 13 осіб; зниження рівня смертності немовлят (кількості померлих дітей віком до 1 року на 1000 народжених живими) - до 10 осіб.

Основні завдання:

Реформування системи  охорони здоров'я з метою підвищення якості та доступності медичних послуг на усіх рівнях, насамперед первинної медико-санітарної допомоги;

Загальне зниження рівня  захворюваності населення на соціально  небезпечні хвороби, цукровий діабет, серцево-судинні та інші захворювання;

Підвищення якості надання  медичної допомоги матерям та дітям;

Створення системи профілактики травматизму невиробничого характеру  з метою забезпечення безпечного і сприятливого для здоров'я середовища людини (умов проживання, навчання, відпочинку, харчування);

3 Пріоритет 3. Сучасна і якісна освіта та підготовка кадрів. Основні цілі:

Чистий показник охоплення  дошкільною освітою дітей - 58%;

Чистий показник охоплення  дошкільною освітою дітей 3-4 років - 80,6%;

Чистий показник охоплення  дошкільною освітою дітей 5 років - 93%;

Чистий показник охоплення  початковою освітою дітей 6-9 років - 99,8%;

Чистий показник охоплення  повною загальною середньою освітою - 99,7%;

Перехід учнів старшої  школи на профільне навчання;

Підвищення якості зовнішнього  незалежного оцінювання;

Забезпечення працевлаштуванням  за робітничими професіями випускників професійно-технічних навчальних закладів - 96%;

Працевлаштування випускників  вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним  замовленням;

Створення оптимальних умов для повноцінного розвитку та навчання осіб з особливими потребами;

Надання представникам національних меншин належних можливостей для  отримання знань.

Основні завдання:

Підвищення  рівня охоплення дітей дошкільною освітою та поліпшення її якості;

Підвищення  якості загальної середньої освіти;

Відновлення якісної  професійно-технічної освіти;

Впровадження  якісної вищої освіти відповідно до європейських стандартів. Підвищення якості наукової діяльності у вузах;

Сприяння освіті осіб з особливими потребами та впровадження їх інклюзивного навчання;

Сприяння освіті представників національних меншин;

Підвищення  рівня охоплення дітей позашкільною освітою та поліпшення її якості.

4 Пріоритет 4. Розвиток культури та туризму. Основні цілі:

Забезпечення  рівності праві можливостей громадян у створенні, використанні та поширенні  культурних цінностей;

Збереження  і примноження культурних надбань;

Створення умов для творчого розвитку особистості  та підвищення культурного рівня громадян;

Розбудова туристичної інфраструктури, повніше використання культурних і рекреаційних ресурсів України;

Основні завдання:

Формування  цілісного національного мовно-культурного  простору України;

Запровадження нового механізму фінансування охорони  пам'яток архітектури і містобудування та збереження традиційного характеру середовища історичних населених місць. Відтворення втрачених об'єктів культурної спадщини та збереження традиційного характеру середовища історичних населених місць;

Забезпечення  належного рівня поінформованості громадськості з питань європейської та євроатлантичної інтеграції;

Створення конкурентоспроможного  вітчизняного туристичного продукту.

5 Пріоритет 5. Розвиток фізичної культури та спорту. Основні цілі:

Кількість стадіонів, що відповідають світовим стандартам, збільшити на 50 %; спортивних майданчиків - на 20 %; спортивних залів - на 10 %; приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять - на 5 %;

Залучення протягом року до 14% дітей шкільного віку та молоді до занять у дитячо-юнацьких спортивних школах, створення умов для розвитку резервного спорту та поповнення складу національних збірних команд.

Основні завдання:

Створення умов для залучення широких верств населення до занять фізичною культурою  та спортом;

Створення умов для розвитку олімпійських, неолімпійських, паралімпійських та дефлімпійських видів спорту, розширення участі національних збірних команд України у змаганнях міжнародного рівня.

6 Пріоритет 6. Створення ринку доступного житла. Основні цілі:

Збільшення  обсягів будівельних робіт, випуску будівельних матеріалів, виробів та конструкцій порівняно з попереднім роком;

Будівництво доступного житла обсягом 1,1 млн. кв. метрів загальної  площі (у разі забезпечення відповідного фінансування);

Зменшення на 3 % (або на 162 тис. кв. метрів) площі ветхого та аварійного житлового фонду.

Основні завдання:

Створення умов для будівництва або придбання  житла для громадян, які потребують поліпшення житлових умов;

Забезпечення  громадян житлом із фонду соціального  призначення.

7  Пріоритет 7. Сталий розвиток навколишнього природного середовища. Основні цілі:

Знешкодження  непридатних та заборонених до використання пестицидів (орієнтовно 1000 тонн за умови  фінансування відповідних заходів);

Поліпшення  якості води та задоволення потреб населення у якісних природних водах на засадах басейнового управління водними ресурсами;

Зменшення обсягів  скидання забруднюючих речовин у  водні об'єкти, зокрема нормативно чистих без очистки стічних вод;

Доведення площі  природно-заповідного фонду у  відносно площі України до 6%;

Збільшення  частки населення, яке користується питною водою, що відповідає національним стандартам: у містах - до 88%, у сільській  місцевості - до 66%;

Зменшення обсягу шкідливих викидів, що потрапляють  у атмосферу від стаціонарних джерел забруднення, до 4,3 млн. тонн на рік.

Основні завдання:

Збереження  біо- та ландшафтного різноманіття, розвиток мережі територій та об'єктів природно-заповідного  фонду;

Впровадження  екологічно збалансованої системи  використання природних ресурсів;

Удосконалення законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального та невиснажливого використання, відтворення і охорони природних ресурсів;

Підвищення рівня захисту  населення від наслідків природних  і техногенних аварій та катастроф.

Третій напрям, що представлений у програмі економічного і соціального розвитку України  має назву «Технологічний прорив в індустрії». Він має ряд пріориетів , та напрямків, що потребують негайного фінансування для забезпечення технологічного розвитку країни та розвитку економіки в цілому. Програмою виділені наступні пріоритети:

1 Пріоритет 1. Впровадження сучасних інноваційних промислових технологій. Основні цілі:

Збільшення виробництва  вітчизняної авіаційної і ракетно-космічної  техніки, приладобудування, електронної техніки, медичної техніки;

Збільшення  обсягу виробництва суднобудування, автомобілебудування, новітнього рухомого складу та іншого обладнання для залізничного транспорту

Створення інноваційних кластерів в регіонах України.

Основні завдання:

Підтримка розвитку високотехнологічних  виробництв;

Використання потенціалу України із розширення середньотехнологічних  виробництв.

2 Пріоритет 2. Забезпечення енергетичної безпеки держави. Основні цілі:

Забезпечення безперебійного енергопостачання економіки та неселення.

Послаблення впливу змін кон'юнктури на світових енергетичних ринках, диверсифікація джерел постачання енергоресурсів;

Оптимізація структури енергетичного балансу, збільшення в його структурі питомої ваги альтернативних та відновлювальних джерел енергоресурсів;

Підвищення рівня енергетичної безпеки;

Доведення річного обсягу виробництва уранового концентрату до 850 тонн;

Збільшення долі відносно дешевої електричної енергії, що виробляється атомними станціями.

Основні завдання:

Запровадження стратегічного  планування у паливно-енергетичному  комплексі, створення системи складання  енергетичного балансу та його оптимізація;

Забезпечення розвитку уранового виробництва та створення ядерно-паливного циклу в Україні;

Продовження строків експлуатації, модернізація діючих енергоблоків АЕС  та будівництво нових потужностей  АЕС;

Створення умов для забезпечення надійної роботи енергосистеми України.

3 Пріоритет 3. Технологічні зміни в системі забезпечення розвитку нетрадиційних, відновлюваних джерел енергії та зменшення енергоємності ВВП. Основні цілі:

Зменшення енергоємності  ВВП з 0,67 кг у. п./грн. у 2007 році (у цінах 2002 року) до 0,58 кг у. п./грн. у 2010 році;

Зменшення частки природного газу в енергетичному  балансі країни із 43% у 2007 році до 37% у 2010 році.

Основні завдання:

Підвищення  енергоефективності в житлово-комунальній  галузі;

Пошук і розвиток нетрадиційних та відновлюваних  джерел енергії;

Удосконалення законодавчої бази та створення системи  національних стандартів у сфері  енергоефективності.

Четвертий напрям, що міститься у програмі має назву  «Зняття інфраструктурних обмежень». Найголовніша мета та ціль цього напряму  є Будівництво сучасних транспортних коридорів та інтегрування до загальноєвропейської інфраструктури та інформаційного простору.