Зайнятість і безробіття. Види та тривалість безробіття

 

Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет

будівництва і архітектури

 

Кафедра економічної теорії 
 
 

РЕФЕРАТ

на тему: «Зайнятість і безробіття. Види

      та тривалість безробіття» 
 
 
 
 
 
 

                                                                   Виконав: студ. гр.

                                                                                ….’’’                                                             Перевірила:

                                                                         

                                                                                                    
 
 
 
 
 

Київ - 2008 

Зміст.

 

Вступ..................................................................................................3

1.Теоретичні проблеми безробіття...............................................3

1.1. Показники безробіття.................................................................3

1.2.Причини безробіття.....................................................................6

1.3.Методи боротьби з безробіттям.................................................7

2. Динаміка та структура безробіття на Україні......................11

3. Майбутнє української політики в сфері зайнятості............14

Висновок..........................................................................................16

Список  літератури.........................................................................17

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

          Досягнення  високого рівня зайнятості - одна з  основних цілей макроеко-номічної політики держави. Економічна система, що створює додаткову кількість робочих місць, ставить задачу збільшити кількість суспільного продукту і тим са-мим у більшому ступені задовольнити матеріальні потреби населення. При непов-ному використанні наявних ресурсів робочої сили система працює не досягаючи границі своїх виробничих можливостей. Чимало проблем безробіття наносить і життєвим інтересам людей, не даючи їм прикласти своє уміння в тім роді діяль-ності, у якому людина може найбільше виявити себе, чи лишає їх такої можливості, через що люди переносять серйозний психологічний стрес. З вищесказаного можна зробити висновок, що показник безробіття є одним із ключових показників для визначення загального стану економіки, для оцінки її ефективності.

2.Теоретичні  проблеми безробіття.

2.1. ПОКАЗНИКИ БЕЗРОБІТТЯ

          В економічній  теорії використовується два показники, що можуть пока-зати об'єктивну картину економічної нестабільності на ринку праці. Це рівень без-робіття і середня її тривалість.

          Показник  рівня безробіття використовується для виміру масштабів без-робіття і виміряється як частка офіційно зареєстрованих безробітних до чисель-ності зайнятих у виробництві.

          Розрізняють безробіття фрикційне, структурне, інституціональне, цик-лічне, добровільне.

          Фрикційне безробіття показує плинність кадрів, зв'язану зі зміною робочих місць, місця проживання. Серед сукупної робочої сили якась частина постійно знаходиться в русі, переходячи на нові робочі місця. Цей тип безробіття включає в собі людей, що не зайняті в зв'язку з переходом з однієї роботи на іншу і протягом тижня розраховують приступити до роботи на новому місці, а також працівників у тих галузях, де тимчасові звільнення є нормою без впливу на загальний рівень доходу людей, наприклад, у будівництві. У період впровадження нових досягнень технічного прогресу, такий рух стає не тільки неминучим , але і більш інтенсивним. Якоюсь мірою це безробіття є бажаним тому що багато робіт-ників переходять з низькопродуктивної, малооплачуваної роботи на більш високо-оплачувану і більш продуктивну роботу. Це означає більш високі доходи для робітників і більш раціональний розподіл трудових ресурсів, а отже, і більший реальний об’єм реального національного продукту.

          Структурне  безробіття власне кажучи є розширенням фрикційного. З часом у структурі споживчого попиту та у технології відбуваються важливі зміни, що, у свою чергу, змінюють структуру загального попиту на робочу силу. Через такі зміни попит на деякі види професій зменшується або зовсім припиняється. По-пит на інші професії, включаючи нові, збільшується. Виникає безробіття, тому що робоча сила реагує на цю зміну повільно і її структура не відповідає новій структу-рі робочих місць.

          Різниця між  структурним і фрикційним безробіттям  дуже невизначена. Істотне розходження полягає в тому, що в "фрикційних" безробітних є навички, що вони можуть продати, а структурні безробітні не можуть відразу одержати роботу без перепідготовки. Фрикційне безробіття носить більш короткостроковий характер, а структурна більш довгострокова і тому вважається більш серйозною проблемою.

          Інституціональне  безробіття виникає, коли сама організація  ринку праці недостатньо ефективна. Наприклад, неповна інформація про  вакантні робочі місця. Рівень безробіття був би нижче при налагодженій роботі системи інформації. У цьому випадку зростає тривалість безробіття тому що гасяться стимули для енергійних пошуків роботи.

          Циклічне  безробіття викликає спад виробництва  під час промислової кризи, депресії, спаду, тобто фаза економічного циклу, що характеризується недостатністю загальних, чи сукупних, витрат. Коли сукупний попит на товари і послуги зменшується, зайнятість скорочується, а безробіття росте. З цієї причини циклічне безробіття іноді називають безробіттям зв'язаним з дефіцитом попиту. З переходом до пожвавлення і підйому число безробітних зазвичай стає менше.

          Добровільне безробіття викликане тим, що в будь-якім суспільстві існує прошарок людей, що по своєму психічному складу або  з інших причин не хочуть працювати. У нашій країні добре відомо, що зусилля по примусової роботи так званих "бомжів" не привели до переорієнтації цієї категорії населення.

          У такий  спосіб безробіття є характерною  рисою ринкової економіки. Тому повна  зайнятість - нонсенс, не сумісний з  ідеєю ринкового господарства. У той же час поняття "повна зайнятість" не означає повної відсутності безробіття. Економісти вважають фрикційне і структурне безробіття зовсім неминучим, отже, рівень безробіття при повній зайнятості дорівнює сумі рівнів фрикційного і структурного безробіття. Іншими словами, рівень безробіття при повній зайнятості досягається в тому випадку, коли циклічне безробіття дорівнює нулю. Рівень безробіття при повній зайнятості називається природним рівнем безробіття.

          Сьогоднішня інформація про масштаби безробіття, надана Держкомста-том, занижує справжній рівень безробіття приблизно в 5 разів, що створює додат-кову тривогу і без того нестабільній економіці України.

          Для розрахунку показників безробіття виробляється збір даних на підста-ві щомісячних опитувань близько 50 тисяч випадково обраних сімейних госпо-дарств. Питання стосуються наступних проблем: чи мав той чи інший індивід робо-ту на минулому тижні; чи намагався він знайти роботу; скільки часу він уже витра-тив на працевлаштування; які дії він починав з цією метою.

          Не зайнятих у суспільному виробництві і  не прагнучих одержати роботу осіб не враховують при визначенні чисельності  робочої сили (тобто економічно активного  населення). Багато людей з цієї категорії  можуть трудитися, але не роб-лять цього в силу тих чи інших причин. Це студенти денних відділень, пенсіонери, домогосподарки. Автоматично виключаються з категорії економічно активного населення діти у віці до 16 років і ув'язнені, що відбувають покарання у в'язниці.

          Проте методологія  Міжнародної організації праці не може перебороти деяких неточностей, зв'язаних з виміром рівня безробіття, у зв'язку з чим офіційне визначення норми безробіття можна критикувати як за зменшення справжнього числа безробітних, так і за його перебільшення. Одним зі способів запобігання неясностей є зіставлення офіційного визначення безробітного з поняттями "непрацюючий" і "нездатний знайти роботу".

          "Безробітний  і "непрацюючий". На практиці  визначення безробітного і зайнятого  істотно відрізняються від понять "працюючий" і "непрацюючий". З одного боку, багато працюючі не попадають у категорію зайнятих, наприклад, домогосподарки. Вони враховуються в якості зайнятих тільки тоді, коли вони за свою працю одержують грошову винагороду. Крім того, у число зайнятих не включаються працюючі діти до 16 років, незалежно від того, чи одержують вони заробітну плату за працю чи працюють безкоштовно.

          З іншого боку, зовсім не кожен "непрацюючий" попадає  в категорію безробітних. До них  можна віднести багато людей, що не роблять нічого, щоб знайти собі нову роботу. Безробітними не вважаються ті, хто відсутній у даний момент на робочому місці через хворобу чи погану погоди, а також так названі "частково зайняті" (працюючі неповний робочий день і т.д.).

          "Безробітний"  і "нездатний знайти роботу". Ці подібні поняття насправді також лише приблизні. Наприклад, у число безробітних попадають люди, тимчасово звільнені з місця служби, а також які знайшли місце роботи і припускають почати працювати протягом місяця. Навряд чи можна також говорити про "нездатність знайти роботу" у тих, хто залишив колишнє місце в пошуках кращого варіанта.

 

2.2.ПРИЧИНИ  БЕЗРОБІТТЯ

          Досить ретельно досліджував безробіття К. Маркс  у "Капіталі" (друга половина 19 століття). Він відзначив, що з технічним  прогресом росте маса і вар-тість засобів виробництва, що приходяться на одного працівника. Це приводить до відносного відставання попиту на працю від темпів нагромадження капіталу, і в цьому криється причина безробіття. Таке трактування математично не цілком коректне, тому що якщо попит на робочу силу росте, то безробіття зникає, чи хоча б розсмоктується, незважаючи на те що ріст капіталу відбуваються ще більш високими темпами.

          Маркс допускав інші причини: циклічність розвитку ринкового госпо-дарства, що робить її постійним супутником розвитку ринкового господарства.

          Виведення безробіття з циклічного розвитку економіки  стало після Мар-кса стійкою традицією в економічній теорії. Якщо економіка розвивається цикліч-но, коли підйоми і спади переміняють один одного, наслідком цього стає вивіль-нення робочої сили і згортання виробництва, збільшення армії безробітних.

          Цікаве трактування  безробіття видного англійського економіста А. Пігу, що у своїй відомій книзі "Теорія безробіття" (1923 р.) обґрунтував  тезу про те, що на ринку праці  діє недосконала конкуренція. Вона веде до завищення ціни праці. Тому багато економістів указували, що підприємцю вигідніше заплатити високу заробітну плату кваліфікованому фахівцю, здатному збільшити вартість випуску продукції.

 

2.3.МЕТОДИ БОРОТЬБИ З БЕЗРОБІТТЯМ

          Пігу і  його послідовники, що вважають, що корінь зла - у високій заробітній платі, пропонують :

сприяти зниженню заробітної плати ;

роз'ясняти профспілкам, що ріст заробітної плати, якого вони домагаються, обертається  ростом безробіття ;