Звіт про проходження виробничої практики в Посп вікторія

 

Амортизаційні відрахування по тракторах, комбайнах  та інших сільськогосподарських  машинах і знаряддях обчислюють незалежно від виробітку за встановленими (у відсотках від їхньої вартості) нормами.

 

РОЗДІЛ 6

Результати  виробничо-фінансової діяльності. Можливості їх підвищення, розподіл прибутку в  підприємстві.

                          

В організаційній та управлінській роботі підприємств  особливе місце займає фінансова діяльність.

Фінансова діяльність — це система форм і методів, які використовуються для фінансового забезпечення функціонування підприємств та досягнення ними поставлених цілей, тобто це практична фінансова робота, що забезпечує життєдіяльність підприємства, поліпшення її результатів.

Виробничо-фінансову діяльність підприємства ПСП «Нива» спрямовано на вирішення таких основних завдань:

• фінансове  забезпечення поточної виробничо-господарської  діяльності;

• пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності;

• виконання  фінансових зобов'язань перед суб'єктами господарювання, бюджетом, банками;

• мобілізація  фінансових ресурсів в обсязі, необхідному  для фінансування виробничого й  соціального розвитку, збільшення власного капіталу;

• контроль за ефективним, цільовим розподілом та використанням  фінансових ресурсів.

Виробничо-фінансова робота підприємства здійснюється за такими основними напрямками:

• фінансове  прогнозування та планування;

• аналіз та контроль виробничо-господарської діяльності;

• оперативна, поточна фінансово-економічна робота.

На цій стадії вирбничо-фінансової роботи визначається загальна потреба у грошових коштах для забезпечення нормальної виробничо-господарської  діяльності та можливість одержання таких коштів.

На цій стадії складається фінансовий план підприємства. Метою складання фінансового плану є визначення фінансових ресурсів, капіталу та резервів на підставі прогнозування величини фінансових показників: власних оборотних коштів, амортизаційних відрахувань, прибутку, суми податків.

Складають перспективні, поточні й оперативні плани. Поточний фінансовий план складається у формі  балансу доходів та витрат, оперативний  — у формі платіжного календаря.

Аналіз та контроль виробничо-господарської діяльності підприємства — це діагноз його фінансового стану, який допомагає виявити недоліки, виявити та мобілізувати внутрішньогосподарські резерви, збільшити доходи та прибутки, зменшити витрати виробництва, підвищити рентабельність, поліпшити фінансово-господарську діяльність у цілому.

Процес аналізу  можна поділити на два блоки:

1) аналіз фінансових  результатів та рентабельності, який здійснюється за такими  основними напрямками:

• аналіз та оцінювання рівня і динаміки показників прибутковості;

• аналіз фінансових результатів від іншої реалізації, позареалізаційної та фінансово-інвестиційної діяльності;

• аналіз та оцінювання використання чистого прибутку;

• аналіз взаємозв'язку витрат, обсягів виробництва продукції  та прибутку;

• аналіз взаємозв'язку прибутку, руху оборотного капіталу та грошових потоків;

• аналіз та оцінювання впливу інфляції на фінансові результати;

• факторний  аналіз показників рентабельності;

2) аналіз фінансового  стану підприємства, який проводиться  за такими напрямками:

• аналіз та оцінка складу і динаміки майна;

• аналіз фінансової стійкості підприємства;

• аналіз ліквідності  балансу;

• комплексний  аналіз і рейтингова оцінка підприємства.

Сутність виробничо-фінансового контролю зводиться до процесу вивчення, порівняння, виявлення, фіксації проблем змісту і відображення в обліку господарських операцій та вжиття заходів для їх розв'язання, усунення порушень, попередження в подальшому. Треба відмітити, що фінансовий контроль необхідно розглядати як систему, якою є контролюючі суб'єкти, підконтрольні об'єкти та контрольні дії.

Можна виділити основні види, форми і методи фінансового  контролю.

Види виробничо-фінансового контролю

Попередній — покликаний запобігати порушенням законів, нераціональному використанню бюджетних та інших коштів, перекрити шляхи іншим порушенням і крадіжкам.

Поточний — провадиться всіма фінансовими й господарськими органами у процесі використання підприємствами коштів; здійснюється через аналіз, перевірку та обстеження їхньої діяльності.

Наступний — виконується після надходження доходів чи проведених видатків. У процесі наступного контролю перевіряються: виконання бюджету за доходами і видатками; повнота своєчасного надходження доходів; законність проведення видатків; виявлення порушень фінансової дисципліни, перекручення звітності, зловживання. У результаті вживаються заходи щодо усунення порушень і притягнення винних до відповідальності.

Форми виробничо-фінансового контролю

Ревізія — це форма документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку й звітності, а також, у разі виявлення, спосіб документального викриття нестач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. За наслідками ревізії складається акт.

Перевірка — це обстеження й вивчення окремих ланок фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій, установ. Наслідки перевірки оформляються довідкою чи доповідною запискою.

Методи виробничо-фінансового контролю

Метод інвентаризації матеріальних цінностей і наявності грошових ресурсів — використовується для перевірки відповідності даних бухгалтерського обліку фактичній наявності грошових і матеріальних цінностей, і в разі виявлення розходжень вжиття заходів щодо ліквідації відхилень.

Метод зустрічних перевірок — потребує звірення записів у книгах і рахунках бухгалтерського обліку організації або установи, що перевіряються, з даними обліку організації або установи, які надають сировину, матеріали чи продукцію організації, що перевіряється.

Метод рахункової перевірки бухгалтерських звітів і  балансів використовується для перевірки достовірності відображання у них звітних показників, виявлення й усунення приписок та інших помилок, недопущення незаконного або неправильного використання коштів; забезпечення виконання обов'язків перед бюджетом і зміцнення звітної дисципліни.

Поточна та оперативна робота на підприємстві спрямовується на практичне втілення фінансового забезпечення підприємницької діяльності, постійне підтримування платоспроможності на належному рівні.

її зміст  полягає:

• в постійній  роботі із споживачами стосовно розрахунків  за реалізовану продукцію, роботи, послуги;

• у своєчасних розрахунках за поставлені товарно-матеріальні  цінності та послуги з постачальниками;

• в забезпеченні своєчасної сплати податків, інших обов'язкових платежів у бюджет та цільові фонди;

• у своєчасному  проведенні розрахунків по заробітній платі;

• у своєчасному  погашенні банківських кредитів та сплаті відсотків.

В організаційній та управлінській роботі підприємств фінансова діяльність займає особливе місце. Від неї багато в чому залежить своєчасність та повнота фінансового забезпечення виробничо-господарської діяльності та розвитку підприємства, виконання фінансових зобов'язань перед державою та іншими суб'єктами господарювання.

За ринкових умов підприємство самостійно визначає напрямки та розмір використання прибутку, який залишається в його розпорядженні  після сплати податків. Метою складання  фінансового плану є визначення фінансових ресурсів, капіталу та резервів на підставі прогнозування величини фінансових показників: власних оборотних коштів, амортизаційних відрахувань, прибутку, суми податків.

Планування  виручки є необхідним для розробки плану прибутку від реалізації продукції, визначення суми планових платежів у бюджет. Від обгрунтованості та правильності розрахунку виручки великою мірою залежить також реальність основного джерела надходження коштів та розмір запланованого прибутку.

Мета планування витрат - визначення можливості найекономнішого витрачання матеріальних, трудових та грошових ресурсів на одиницю продукції. Зменшення витрат виробництва та обігу є важливим фактором збільшення ефективності виробництва. Зниження собівартості за рахунок економії сировини, матеріалів, палива, енергії та живої праці дає змогу виробити значну кількість додаткової продукції, збільшити прибуток та рентабельність підприємств, створює реальні можливості для самофінансування. Скорочення витрат на виробництво одиниці продукції є матеріальною підставою для зниження цін на неї, а відтак - прискорення обертання оборотних коштів.

Плануючи витрати  на виробництво та реалізацію продукції, необхідно враховувати резерви  зниження її собівартості, до яких належать:

- поліпшення  використання основних виробничих  фондів та збільшення у зв'язку з цим випуску продукції на кожну гривню основних фондів;

- раціональне  використання сировини, матеріалів, палива, енергії та скорочення  витрат на одиницю продукції  без зниження її якості;

- зменшення  затрат живої праці на одиницю  продукції на основі науково-технічного прогресу;

- скорочення  витрат на реалізацію продукції  за рахунок удосконалення форм  її збуту;

- зменшення  втрат від браку та безгосподарності, ліквідація непродуктивних витрат;

- економія в  адміністративно-управлінській сфері на основі раціональної організації апарату управління підприємством.

Спираючись  на опрацьовані фінансові показники, складають перспективні, поточні  та оперативні фінансові плани. Поточний фінансовий план складається у формі  балансу доходів та витрат грошових коштів, оперативний - у формі платіжного календаря.

Аналіз та контроль фінансової діяльності підприємства - це діагноз його фінансового стану, що уможливлює визначення недоліків  та прорахунків, виявлення та мобілізацію  внутрішньогосподарських резервів, збільшення доходів та прибутків, зменшення витрат виробництва, підвищення рентабельності, поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому. Матеріали аналізу використовуються в процесі фінансового планування та прогнозування.

Підприємство має опрацювати таку систему показників, з допомогою якої воно змогло б із достатньою точністю оцінити поточні та стратегічні можливості підприємства. Аналітичну роботу підприємства можна поділити на два блоки:

1) аналіз фінансових  результатів та рентабельності;

2) аналіз фінансового  стану підприємства.

Аналіз фінансових результатів підприємства здійснюється за такими основними напрямками:

- аналіз та  оцінка рівня і динаміки показників  прибутковості, факторний аналіз  прибутку від реалізації продукції, робіт, послуг;

- аналіз фінансових  результатів від іншої реалізації, позареалізаційної та фінансової  інвестиційної діяльності;

- аналіз та  оцінка використання чистого  прибутку;

- аналіз взаємозв'язку  витрат, обсягів виробництва продукції  та прибутку;

- аналіз взаємозв'язку прибутку, руху оборотного капіталу та грошових потоків;

- аналіз та  оцінка впливу інфляції на  фінансові результати;

- факторний  аналіз показників рентабельності.

Аналіз фінансового  стану підприємства проводиться  за такими напрямками:

- аналіз та оцінка складу та динаміки майна;

- аналіз фінансової  стійкості підприємства;

- аналіз ліквідності  балансу;

- комплексний  аналіз і рейтингова оцінка  підприємства.

Поточна та оперативна фінансова робота на підприємстві спрямовується  на практичне втілення фінансового забезпечення підприємницької діяльності, постійне підтримування платоспроможності на належному рівні.

Зміст поточної оперативної фінансової роботи на підприємстві полягає в такому:

- постійна робота  зі споживачами стосовно розрахунків  за реалізовану продукцію, роботи, послуги;

- своєчасні  розрахунки за поставлені товарно-матеріальні  цінності та послуги з постачальниками;

- забезпечення  своєчасної сплати податків, інших  обов'язкових платежів у бюджет  та цільові фонди;

- своєчасне  проведення розрахунків по заробітній платі;

- своєчасне  погашення банківських кредитів  та сплата відсотків;

- здійснення  платежів за фінансовими операціями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Під час проходження  виробничої практики у ПСП «Нива» нами були розглянуті наступні питання:

1. Організація виробництва та використання ресурсного потенціалу підприємства відповідає ринковій ситуації, ефективно використовується,  підприємство добре забезпечене трудовими ресурсами. В структурі оплати праці передбачені додаткові виплати за якісне виконання робіт за багатьма параметрами.
2. Досліджено стан планово-економічної роботи підприємства.
3. Вивчено організацію роботи машинно-тракторного парку, автопарку, ремонтної майстерні та інших обслуговуючих та переробних підрозділів.
4. Вивчені окремі аспекти економічної ефективності виробництва продукції рослинництва та тваринництва.

Стратегія розвитку підприємства ефективно реалізується раціонально організованою виробничою та управлінською структурами підприємства.