Звіт про проходження виробничої практики в Посп вікторія

Служби на окремих  виробничих підприємствах можуть суттєво  різнитися навіть у межах однієї групи. Ми розглянемо приклади служб на промислових підприємствах, що здійснюють масовий та одиничний випуски продукції, а також на торговельних підприємствах.

Головні характерні риси промислових підприємств масового випуску продукції зводяться до двох ознак: відносно прості методи виробництва та наявність проблем, пов'язаних із сильною конкуренцією, що зумовлює необхідність дослідницької та комерційної служб.

До головних функціональних підрозділів на дуже великому підприємстві, як правило, відносять такі:

1)дирекцію управління  персоналом;

2)дирекцію з  технічних проблем і досліджень;

3)адміністративну  дирекцію;

4)службу закупівлі  та дирекцію з маркетингу (комерційна дирекція).

Технічна дирекціяздійснює контроль за науковими дослідженнями та підрозділами, що виготовляють продукцію, а адміністративна дирекція контролює цілий ряд служб, насамперед фінансові служби та облік.

Однією з головних є  комерційна дирекція. У деяких країнах вона називається дирекцією з маркетингу (за американською термінологією, де чітко відмежовується від постачання все те, що належить до збуту). Комерційній дирекції підпорядковані різні служби, зокрема служби збуту, вивчення ринку, реклами, які традиційно утворюють великі підрозділи. Але дуже великі підприємства (фірми) можуть мати й інші служби, наприклад школи бізнесу, школи підготовки та перепідготовки кадрів, служби обслуговування клієнтури та ін.

До складу дирекції збутуторговельної фірми може входити бюро з персоналу. Воно пов'язане з головною службою управління персоналом, але вирішує кадрові питання, що стосуються головним чином продавців. У зв'язку зі значним обсягом діяльності комерційної дирекції в її межах може бути створена також адміністративна служба.

До комерційної дирекції належать різні служби збуту, поділені за територіальними принципами. На більшості підприємств, котрі здійснюють експорт, існує спеціалізована служба експорту продукції.На деяких підприємствах такою службою може бути служба експорту в країни Ближнього Сходу, Латинської Америки, Спільного ринку тощо. Слід зазначити, що коли підприємство невелике і комерційна служба не дуже розвинута, служба експорту може бути підпорядкована безпосередньо головній адміністративній дирекції.

На підприємствах масового випуску продукції з розвинутою комерційною дирекцією, на яких проблеми експорту не мають особливої специфіки  порівняно зі збутом в інших підрозділах, служба експорту є лише відділом, що входить до складу комерційної дирекції, або навіть секцією у складі дирекції зі збуту, котра сама є частиною дирекції з маркетингу.

Крім зазначеного, підприємствам  масового випуску продукції властиве таке:

• обслуговування клієнтури не на всіх підприємствах  виділяється у спеціальну службу, а здійснюється підрозділом, що має  назву "взаємовідносини з зовнішнім світом" (паблік рилейшнз);

• служба вивчення ринку та статистичних дослідженьявляє собою класичну службу, що є на всіх великих підприємствах, які виготовляють продукцію, призначену для кінцевого споживання. На невеликих підприємствах така служба, як правило, не існує і вивчення ринку може доручатися спеціалістам, які не працюють на даному підприємстві;

• реклама має особливо важливе значення для продукції масового виробництва. Сьогодні підприємства можуть розраховувати на широкий ринок лише за наявності ефективної реклами. Якщо підприємство дуже велике і виготовляє кілька видів продукції, піддирекція реклами може складатися з кількох служб, спеціалізованих на різних видах продукції. Як правило, така дирекція має адміністративну службу, що поділяється на службу бюджетного методу керівництва, з одного боку, і надодаткові служби технічного характеру, з іншого.

Отже, на великому підприємстві одна й та сама основна  функція здійснюється великою кількістю  служб, групування яких відбувається відповідно до специфічних цілей і завдань, що стоять перед підприємством. Особливо розвинутою буває комерційна функція, здійснювана різними службами, які мають у своєму розпорядженні численний персонал.

Особливості організації  служб на підприємстві з одиничним  випуском продукції. Розглянемо їх на прикладі суднобудівного підприємства. У даному разі фактор величини підприємства також впливає на наявність тих або інших служб. На підприємстві середньої величини цієї галузі, як правило, є такі види служб.

1) Адміністративні  та загальні служби, до складу  яких належать:

• секретаріат, який об'єднує пошту, архів та управління господар ством;

• служба закупівель і постачання. Ця служба передає  замовлення іншим підприємствам  на сировину, матеріали, обладнання, необхідні  для забезпечення щоденної роботи. Вона має дуже важливе значення ще й тому,що витрати на сировину та матеріали становлять у цій галузі більше половини всіх виробничих витрат;

• служба обліку. Ця служба має два підрозділи: головну  бухгалтерію і підрозділ, що здійснює облік витрат виробництва. Вона отримує дані (інформацію) від підрозділів, які самі ведуть виробничий облік;

• юридична та соціальна служби, до обов'язків  яких входить вирішення питань,що стосуються законодавства в галузі праці. Часто ці служби об'єднані в  одну;

• кошторисна служба, яка визначає вартість виконання замовлення.

2) Технічні служби. У їх складі розрізняють такі  дві служби:

а)конструкторсько-дослідницька служба. Тут розробляють проекти  всіх деталей, усього обладнання, котре  має бути встановлене на борту  корабля. З огляду на специфічність цього виробництва, служба, у свою чергу, поділяється на два підрозділи: службу корпусу і службу машинного обладнання;

б)служба виробництва. До її складу входять три підрозділи:

• корпусний  підрозділ, який очолює головний інженер, здійснює будівництво корпусу та оснащення корабля, тобто встановлює на борту корабля необхідні прилади та обладнання;

• котельний  підрозділ обслуговує пароутворююче  обладнання; він пов'язаний з бюро машин та перебуває у підпорядкуванні  начальника цеху;

• машинобудівний підрозділ здійснює виготовлення та установлення двигунів для кораблів. Цей підрозділ також очолює головний інженер.

На суднобудівних  підприємствах є служба дослідження, яка охоплює корпусний та машинний підрозділи.

Робота цих  підрозділів завершується випробуваннями на відповідних стендах, після чого, як тільки корабель спускається на воду, виготовлені машини та обладнання встановлюються на борту корабля.

Особливістю суднобудівного підприємства є те, що серед служб  відсутня велика комерційна служба. Разом  з тим немає жодних сумнівів, що комерційна функція повинна здійснюватися, оскільки кораблі будуються для продажу. Але комерційна функція на даному підприємстві не має такого значення і не потребує численного персоналу. Вона не передбачає дослідних робіт і робіт з вивчення ринку. Ця функція грунтується головним чином на кошторисній службі. Комерційна функція вважається прерогативою головної дирекції.

Торговельні підприємства.Торговельні підприємства також мають значні відмінності в кількості та організації служб залежно від розмірів і характеру їх комерційної діяльності.

Найважливішою службою великого роздрібного магазину є служба збуту. Комерційна служба, як правило, охоплює поряд зі службою  збуту і додаткові служби.

До служб великого роздрібного магазину входять такі:

1.Комерційна служба,яку очолює представник вищої сходинки ієрархії управління, оскільки ця служба є основою діяльності підприємства. Це передусім стосується тих підприємств, комерційна служба яких об'єднує одночасно і збут, і закупівлю. У межах комерційної служби функціонують:

а) відділи продажу в магазинах, які використовують бюджетний метод керівництва і прагнуть до децентралізації. Незалежність відділу може бути значною. Так, начальник відділу може самостійно вирішувати питання закупівлі товарів. На дуже великих підприємствах відділи продажу можуть бути об'єднані та підпорядкованіначальнику комерційної служби. У великих магазинах продаж здійснюється не лише через відділи магазину, а й через філіали, пошту. Але комерційна служба (або служба продажу) рідко управляє усією сукупністю продажу, оскільки проблеми, що виникають у процесі реалізації різних товарів і на різних каналах збуту, значно відрізняються одна від одної;

б) допоміжні служби, призначення яких - сприяти розширенню торгівлі. До таких служб відносять, наприклад, ательє, салони дегустації, служби контролю, рекламацій тощо.

2)Служба закупівлі є не на всіх підприємствах.Інколи комерційна служба об'єднує і закупівлю, і продаж. Дуже часто закупівля здійснюється начальниками відділів або одним із керівників (центральної дирекції) підприємства, у підпорядкуванні якого перебуває відповідний відділ. Але в деяких великих магазинах є спеціалізовані служби закупівлі. Причому інколи закупівля є відносно самостійною службою, якщо магазин сприяє створенню навколо себе відповідної кількості філіалів, що продають різні види його товарів.

3)Особливо важливою  є служба управління персоналом, оскільки продаж це головний елемент діяльності торговельного підприємства. Для цього необхідно мати кваліфікований персонал, відповідну систему його винагороди. Тому в усіх великих магазинах дуже серйозно ставляться до проблем наймання персоналу, підготовки, навчання продавців, до роботи з клієнтами.

Служба спостереження  з метою попередження крадіжок може бути віднесена до дирекції управління персоналом, незважаючи на те, що вона значною мірою здійснює спостереження за клієнтурою. З іншого боку, дирекція з управління персоналом може бути одночасно і юридичною службою.

4)Великий магазин,  як правило, має дослідні служби. До їх складу входять служби комерційних досліджень, що здійснюють аналіз внутрішньої документації підприємства та вивчення ринку як такого. Такі служби можуть бути віднесені до комерційної дирекції. Крім цього, можуть проводитися дослідження технічного характеру, постачання та складування товарів, предметом яких є реклама, розроблення каталогів для торгівлі поштою тощо.

• виставки товарів  та оформлення вітрин;

• публікації у  рекламних журналах;

• різноманітні об'яви;

• реклами на радіо і телебаченні, в Інтернеті, у кіно;

• реклами за допомогою каталогів.

Служба реклами  може бути створена як самостійна служба, що підпорядкована генеральній або  комерційній дирекції.

5)Особливо важливими  для цієї категорії підприємств  є служби обліку та фінансові служби. Великі магазини володіють значними обіговими коштами, якими необхідно управляти, постійно вирішуючи проблеми, пов'язані з розміщенням цих коштів або отриманням їх у кредит. Використання бюджетного методу керівництва приводить до підпорядкування цієї служби безпосередньо центральній дирекції.

На торговельних підприємствах середньої величини часто взагалі немає службовців або їх кількість становить кілька осіб. У такому випадку керівник підприємства (власник, директор) часто  сам керує кожною службою, тобто  має місце досить сильна централізація. Безпосередньо головній дирекції або власнику підпорядковані каса, бухгалтерія.

Служби закупівлі може не бути на підприємстві через те, що товар закуповує господар, або тому, що відповідальність за закупівлю децентралізована і покладена на завідувачів відділів. Але буває й так, що управління підприємством здійснюється кількома співдиректорами (співвласниками). Якщо, наприклад, сім'ї належить підприємство, тоді один із власників бере на себе адміністративне управління та управління персоналом, а інший - управління усіма комерційними службами. На таких підприємствах відсутні служби управління персоналом, дослідження, реклами. До служби обліку входять каса і загальна бухгалтерія. На зовсім малих підприємствах є одна каса і касир, що веде книги.

Служба обліку може складатися з бухгалтера, котрий підпорядковується директору. 
На підприємствах оптової торгівлі частина служб повторює розглянуті вище. Характерні особливості служб цих підприємств пов'язані з двома моментами. 
По-перше, важливе значення адміністративних служб передбачає наявність великого секретаріату, тому що зв'язки з клієнтурою потребують чималого обсягу листування. Клієнтів тут значно менше, але оборот кожного з них значно більший. Оптовики відіграють в економіці досить значну роль, здійснюючи функції фінансування, а тому в них мають бути розвинуті всі види загальних адміністративних служб. 
По-друге, комерційні служби тут мають специфічний характер. Закупівля здійснюється на великі суми і повинна узгоджуватися як з фінансистами, так і з продавцями. Продаж здійснюється безпосередньо комерційними представниками. Для таких підприємств важливими є проблеми складування та кондиціювання.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

 

1. Економічна ефективність виробництва продукції рослинництва. Шляхи та резерви її підвищення в підприємстві.

 

Рослинницька  галузь відіграє винятково важливу  роль як каталізатор розвитку ринкової економіки. В становленні ринкової економіки ця галузь, враховуючи її масштаби, може відігравати виключно важливу роль завдяки специфічним властивостям, які виражаються у висококонкурентності галузі, оскільки в ній діє багато незалежних підприємств, що вироблюють переважно ту саму продукцію; а також у перспективі виходу галузі на світовий ринок, цьому сприяють і великі масштаби землекористування і родючості землі.

Подальший розвиток сільського господарства має базуватися на основі раціоналізації, використання сільськогосподарських угідь, підвищення їх ефективності розробки і вироблення науково обґрунтованих ресурсозберігаючих, економічно стійких систем і екологічно високоефективних систем ведення сільського господарства, здійснення комплексу середовищно-формуючих, природоохоронних, агрозоотехнічних, ветеринарних, організаційно-господарських, технічних і економічних заходів, спрямованих на підвищення продуктивності та економічної ефективності використання аграрно-ресурсного потенціалу.