Принципи обґрунтування максимально можливого випуску продукції при наявній потужності

     Зміст 

 

     .

 

      Вступ 

     Ефективне використання основних фондів та виробничих потужностей має велике значення як для підприємства, так і для  економіки країни в цілому. Повніше  використання основних фондів на підприємстві веде до зменшення потреби у введенні в експлуатацію нових виробничих потужностей, до збільшення випуску обсягів продукції та підвищення рівня її якості (а значить, і прибутку), прискорює їх оборотність, що значною мірою сприяє вирішенню проблеми скорочення розриву в термінах фізичного і морального зносу, прискорює темпи оновлення основних фондів.

     Успішне функціонування основних фондів та виробничих потужностей залежить від того, якою мірою реалізуються екстенсивні  та інтенсивні фактори кращого їх використання. Екстенсивне поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей означав: по-перше, збільшення часу функціонування основного устаткування і, по-друге, підвищення питомої ваги діючого устаткування в складі всього устаткування, наявного на підприємстві.

     Величина потужності підприємства формується під впливом багатьох чинників: склад устаткування, його кількість за видами та структура; техніко-економічні показники використання норми (продуктивності) устаткування, виробничих площ; номенклатура й асортимент продукції (послуг), їх трудомісткість за умови використання даного складу устаткування; фонд часу роботи устаткування (режим роботи підприємства) тощо.

     Таким чином, практична значимість проблеми, що винесена в заголовок курсової роботи, зумовлює актуальність її дослідження.

     Об’єктом  курсової роботи є економічна діяльність підприємства.

     Предметом дослідження курсової роботи є виробнича  потужність підприємства та методичні  принципи її розрахунку.

     Метою курсової роботи є дослідження виробничої потужності підприємства та методичних принципів її розрахунку, а також формулювання висновків та узагальнень, що стосуються вказаної проблеми.

     Мета  курсової роботи передбачає виконання  таких завдань:

• дослідити поняття і види виробничої потужності, чинники, що її визначають, послідовність розрахунків;
• охарактеризувати методику розрахунку виробничої потужності;
• дослідити визначення максимально можливого випуску продукції за наявної потужності;
• охарактеризувати систему показників виробничої потужності підприємства.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

      1. Загальна характеристика виробничої  потужності підприємства 

     1.1. Сутність виробничої потужності та її види 

     Планування  випуску продукції (для підприємств, що займаються її виготовленням) є головним розділом річного плану тому, що інші розділи забезпечують його реалізацію. План випуску та реалізації продукції розробляється в натуральному і вартісному виразі. Для підприємства, яке випускає кілька видів виробів, можна вимірювати випуск в умовних одиницях (за трудомісткістю, часом роботи устаткування).

     Запланована виробнича програма підприємства повинна  пройти ресурсне обґрунтування, тобто визначення її забезпеченості виробничими потужностями, трудовими, матеріальними та інвестиційними ресурсами.

     Виробнича потужність підприємства - це максимально  можливий випуск продукції необхідної якості в передбаченій номенклатурі за певний час (зміну, добу, місяць, рік) при повному завантаженні обладнання та виробничих площ у прийнятому режимі роботи з урахуванням застосування передової технології, організації виробництва і праці. Обґрунтування виробничої програми виробничою потужністю проходить два етапи:

     Визначення  максимального обсягу випуску виробів, який повинен бути забезпечений наявною виробничою потужністю підприємства.

     Обчислення  необхідної кількості введення в дію нових (додаткових) потужностей за рахунок технічного переозброєння або розширення підприємства.

     Виявлення виробничих потужностей, які будуть функціонувати в плановому періоді, - є найважливішим моментом техніко-економічного обґрунтування плану випуску продукції.

     Вибуття потужності відбувається з наступних  причин:

• знос та вибуття обладнання;
• збільшення трудомісткості виготовлення виробів;
• зміна номенклатури і асортименту продукції, що випускається;
• зменшення фонду робочого часу;
• закінчення терміну лізингу обладнання.

     Виробнича потужність визначається різними вимірниками:

• натуральними;
• умовно-натуральними;

     у багатономенклатурних виробництвах - вартісним вимірником.

     При обчисленні потужності для визначення обсягу однорідної продукції використовуються натуральні показники - штуки, метри квадратні, метри кубічні, тонни, погонні метри й інші. Однак вони не дозволяють при визначенні потужності підприємства (ділянки, агрегату) порівнювати й аналізувати виробництво продукції за складністю і трудомісткістю виробів. Тому, з метою спрощення розрахунку виробничої потужності при широкій номенклатурі виробів, що випускаються підприємством, продукція різних найменувань поєднується в групи за ознакою конструктивної, технологічної та іншої подібності Кожна така група приводиться за трудомісткістю до базового виробу-представника. тобто до умовно-натуральних показників. Виріб-представник може мати найбільшу питому вагу по кількості і трудомісткості (хоча це не обов'язково). Застосування умовно-натуральних показників дозволяє привести усі види однорідної продукції з різними характеристиками до одного виду, прийнятого за базу. Для цього використовуються перевідні коефіцієнти, що відбивають трудомісткість та складність продукції, що випускається.

     Розрізняють перспективну, проектну та діючу потужність підприємства.

     Перспективна  виробнича потужність відбиває очікувані  зміни номенклатури продукції, технології й організації виробництва, закладені  в плановому періоді.

     Проектна  виробнича потужність являє собою  величину можливого випуску продукції умовної номенклатури в одиницю часу, задану при проектуванні чи реконструкції виробничої одиниці. Вона є фіксованою величиною тому, що розрахована на постійну умовну номенклатуру і постійний режим роботи. За період проектування (1-2 роки), будівництва (2-5 років) і освоєння потужності (1-2 роки) значно змінюється номенклатура продукції, що випускається, а також ряд технологічних характеристик устаткування. Тому проектна потужність перестає відбивати дійсні можливості підприємства.

     Діюча потужність підприємства (цеху, лінії, агрегату) відбиває його потенційну здатність  виробити протягом календарного періоду  максимально можливу кількість  продукції, передбаченої планом. Вона має динамічний характер і змінюється відповідно до організаційно-технічного розвитку виробництва. Тому її характеризують кілька показників:

• потужність на початок планового періоду (вхідна);
• потужність на кінець планового періоду (вихідна);
• середньорічна потужність.

     При визначенні вхідної виробничої потужності враховуються:

• проведення заходів щодо ліквідації «вузьких місць» протягом планового року;
• збільшення кількості устаткування чи заміна його на більш продуктивне;
• перерозподіл робіт між окремими групами устаткування та між виробничими підрозділами;
• можливість збільшення змінності роботи устаткування чи ділянок, що лімітують випуск продукції.

     Під  "вузьким місцем" розуміють  невідповідність потужностей окремих  цехів, дільниць, груп устаткування потужностям  відповідних підрозділів до встановленої потужності усього підприємства, цеху.

     Вихідна потужність підприємства визначається з обліком:

• намічених при визначенні вхідної потужності заходів щодо ліквідації «вузьких місць»;
• запровадження в дію нових потужностей, у тому числі за рахунок розширення, реконструкції, модернізації, автоматизації, а також за рахунок здійснення заходів щодо підвищення ефективності виробництва.

     Частина цих заходів випливає із стратегічного  плану розвитку підприємства на рівні  поточних завдань, а частина з  них передбачається при розробці поточних планів, виходячи з умов функціонування, які змінилися, та організації виробництва.

     Вихідна виробнича потужність у вартісному виразі, тобто потужність на кінець розрахункового періоду (року) (Впвих, грн), обчислюється за формулою:

           Впвих= Впвх + Впвв - Впвив  (1.1)

     де  Впвх - виробнича потужність на початок  періоду, грн.;

     Впвв - введена в плановому періоді  виробнича потужність, грн.;

     Впвив - виведена за плановий період виробнича  потужність, грн.

     Середньорічна виробнича потужність (Впсер.р) підприємства, цеху, обчислюється за формулою:

                   (1.2)

     де  к - кількість місяців експлуатації обладнання з певною потужністю протягом року.  
 

     1.2. Методики розрахунку виробничої потужності 
 

     При розрахунку потужності беруть до уваги  наступні фактори:

• структура і величина основних засобів;
• якісний склад обладнання, рівень фізичного і морального зносу;
• передові технічні нормативи продуктивності обладнання, використання площ, трудомісткість виробів, вихід продукції із сировини;
• прогресивність технологічних процесів;
• режим роботи підприємства;
• ступінь спеціалізації;
• рівень організації виробництва та праці;
• якість сировини і ритмічність поставок;
• фонд робочого часу обладнання.

     Вихідні дані та послідовність розрахунків, за якими визначається виробнича потужність підприємства, наведені на рис.1.1.