Аналіз діяльності корпорації "Бісквіт - шоколад"

    Як  бачимо, існує широка палітра різноманітних  форм організації бізнесу в Україні. Під час вибору тієї чи іншої форми  організації бізнесу підприємці керуються в основному такими критеріями, як:

    • Простота державної реєстрації. Найлегше зареєструватись у вигляді приватного підприємця, досить складний процес реєстрації акціонерного товариства, а найважче створити холдингову компанію або концерн, адже на це потрібен ще й дозвіл Антимонопольного комітету України.

    • Ступінь відповідальності перед  кредиторами. Найбезпечніше створювати приватне підприємство, товариство з  обмеженою відповідальністю та акціонерне товариство, тому що на таких підприємствах  передбачається відповідальність власників  лише в межах їх внесків у майно  підприємства, тоді як приватний підприємець  або повний товариш у командитному товаристві ризикують усім особистим  майном.

    • Спрощена система оподаткування  та звітності. Це стосується приватного підприємця, а також підприємств  — суб'єктів малого бізнесу.

    • Можливість залучення додаткових капіталів. Найкращою формою організації бізнесу  в цьому плані є акціонерне товариство, яке може здійснювати  емісію акцій, облігацій, інших цінних паперів.

    • Контроль за діяльністю підприємства. Якщо підприємець бажає самостійно керувати підприємством, не рахуючись  з думкою інших, йому варто створювати приватне підприємство.

    Вирішувати, яка форма організації бізнесу  найкраща, потрібно у кожному конкретному  випадку, виділяючи пріоритетні  та другорядні фактори, що впливають  на цей вибір.

    Ринок продуктів харчування відрізняється  від інших ринків найбільшою стабільністю попиту, а також тим, що споживачами  його товару є всі без винятку  мешканці країни. Проте криза, спричинена розвалом соціалістичної системи, торкнулася і цієї галузі.

    Нещодавно ринок продуктів харчування переживав  не найкращі часи, що було пов’язано  не лише зі зниженням купівельної  спроможності населення, але й із невисокою якістю та недостатнім  асортиментом вітчизняної продукції. Зараз, з пожвавленням економічної  активності в цілому, ситуація дещо покращилася: збільшуються обсяги виробництва  товарів харчування, витісняються з  внутрішніх ринків імпортери, підвищуються доходи населення, а отже, і купівельна спроможність. Однак багато локальних  проблем галузей сфери харчування все ще потребують вирішення.

    Кондитерська  галузь не є винятком. Обсяг виробництва кондитерської промисловості становить 3% ВВП країни. Частка України на світовому ринку (93 млрд. USD) досягає 1%. Незважаючи на те, що вона є однією з найперспективніших галузей, держава не приділяє потрібної уваги її розвитку. Більш того, намагається за рахунок кондитерської галузі покращити справи в цукровій галузі, яка опинилася зараз в дуже скрутному становищі. Отже, держава, сама того не бажаючи, намагається допомогти одній галузі, заважаючи тим самим іншій. Ця, а також кілька інших проблем перешкоджають подальшому розвитку кондитерської промисловості, ставлячи під загрозу вихід продукції українських кондитерів на світовий ринок.

    Провідні  підприємства кондитерської галузі можна поділити на три групи:

    § За рахунок іноземних інвесторів: ОАО “Крафт Фудз Україна” (м. Тростянець Сумської обл.) та львівська кондитерська фабрика “Світоч” (м. Львів).

    § За рахунок українських інвесторів: кондитерська компанія “А.В.К.” (дві  фабрики в Донецьку та по одній  в Луганську та Мукачево), концерн  “Укрпромінвест” (Вінницька, Кременчуцька, Київська та Маріупольська кондитерські фабрики).

    § За рахунок власних коштів: ЗАТ  “Одеса”, АТЗТ “Дніпропетровська кондитерська фабрика”, АТЗТ “Харківська бісквітна фабрика” та інші.

    Великі  компанії не відчувають значної нестачі  коштів: вони постійно запроваджують  ексклюзивні продуктові лінії, будують  нові фабрики, закуповують найсучасніше закордонне обладнання. Насамперед, цьому  сприяє конкуренція у кондитерській  галузі, яка останнім часом стає все більш жорсткою.

    Проте не слід забувати і про невеликі кондитерські підприємства, яких на Україні  зараз налічується близько однієї тисячі, з них 28 спеціалізованих  кондитерських фабрик. І хоча такі невеликі фірми виробляють біля 40% від  загального обсягу кондитерської продукції, більшість з них потребує заміни застарілого обладнання та впровадження нових технологій, - і все це за значної нестачі коштів.

    Українська  кондитерська промисловість вже  довела свою конкурентоздатність на внутрішньому та зовнішньому ринках: продукція цієї галузі задовільняє  європейським показникам якості. Часи дешевих неякісних цукерок в  яскравих обгортках давно пройшли, поступившись місцем більш якісній  кондитерській продукції вітчизняних  виробників. Зараз імпортні вироби займають незначну частку українського ринку – і це при тому, що часто  у вітчизняних компаній не вистачає коштів на модернізацію обладнання. Крім того, існує проблема кваліфікованих кадрів: на кулінарів в Україні  ніде особливо не вчать.

    Проте, незважаючи на всі перешкоди, протягом останніх п’яти років, починаючи  з 1996, відбувалося значне розширення виробництва кондитерської продукції. Але у 2001 році цей розвиток зупинився  через ряд проблем, з якими  зіткнулися українські виробники. В  першу чергу, це встановлення українським  урядом мінімальної ціни на вітчизняний  цукор з метою підтримки цукрової галузі. Іншою істотною причиною зниження темпів зростання стало запровадження  Росією ввізного мита у розмірі 21% на 1 кг та введення ПДВ 20% на українську кондитерську продукцію. Серед інших проблем  можна назвати нестачу коштів на модернізацію обладнання та впровадження нових технологій (особливо це стосується невеликих підприємств, що функціонують завдяки власним коштам) та нерозвиненість української пакувальної промисловості: зараз багато виробників відчувають нестачу якісних пакувальних  матеріалів вітчизняного виробництва.

    Для вирішення цих проблем потрібна зміна напрямку дій українського та російського урядів, тобто відмова  від тих заходів, які можуть спричинити тривалу кризу в кондитерській  галузі і призвести до того, що українська продукція буде неконкурентноздатною на світовому ринку.

    Що  стосується зокрема українського уряду, то він повинен якщо не підтримувати вітчизняних виробників кондитерської  продукції (“Світоч”, “А.В.К.”, “Укрпромінвест”, “Харківська бісквітна фабрика” тощо), то, принаймні, хоча б не чинити їм перешкод шляхом штучного підвищення цін на сировину.

    В цілому ж кондитерська галузь є конкурентноздатною на внутрішньому ринку, і поряд з  тим намагається зробити свою продукцію конкурентоздатною на зовнішньому ринку. Проте позиції  українських виробників на глобальних ринках є ще досить слабкими. В першу  чергу, це спричинене рядом проблем, з якими зіткнулися зараз українські виробники кондитерської продукції.

    Корпорація "Бісквіт-Шоколад"

    Кондитерське виробництво в Харкові веде свою історію з 1896 року. Вже на той момент це була сучасна кондитерська фабрика з великими виробничими потужностями. 
Зараз на фабриці працює близько півтори тисячі осіб. Річне виробництво продукції складає 24 тисяч тонн при розрахунковій потужності 35 тисяч тонн. 

    Кондитерська фабрика «Харків'янка» розташована в центрі Харкова, має 6 основних виробничих цехів: карамельний, ірисо-цукерковий, цукерково-шоколадний, шоколадний та борошняно-кондитерський.

    Це одна з небагатьох фабрик в Україну, яка має повний цикл переробки какао-бобів потужністю до 5 тисяч тонн на рік. Какао-боби фабрика отримує від кращих виробників Західної Африки - Берега Слонової Кістки та Гани. Отримані боби очищають від домішок, обсмажують, подрібнюють і розділяють на какао крупку (м'якоть какао-боба) і какао Велл (оболонка). З какао крупки отримують какао терте, а з нього при високій температурі виділяють какао-масло і какао макуху, останній потім перетвориться в какао порошок. 

    Отримане основну сировину - какао терте, какао-масло і какао порошок в подальшому використовується для виробництва основної маси кондитерських виробів.

    Кондитерська фабрика «Харків'янка» на сьогоднішній день випускає широкий асортимент кондитерських виробів: цукерки, карамель, шоколад, ірис, зефір, мармелад, торти шоколадно-вафельні. Асортимент нараховує понад 200 найменувань, а з урахуванням різної розфасовки і вдвічі більше.

    Карамельний цех має 2 карамельні потоково-механізовані лінії і лінію з виробництва відливної карамелі голландської фірми ТС & С, на яких виробляється широкий асортимент карамелі, а також лінію з виробництва багатошарових цукерок і батончиків типу нуги. Основна сировина для виробництва карамелі - цукор і патока, а для виробництва карамелі з різними смаками та ароматами використовується також фруктово-ягідне пюре, згущене молоко, какао продукти, терті горіхи, спирт, настоянка з-під ягід у спирті.

    Ірисо-цукерковий цех має поточно-механізовані лінії без крохмальної виливки голландської фірми ТС & С. Вони дають можливість виробляти цукерки з помадними і комбінованими корпусами. Цех також має лінію з виробництва ірису, лінії з виробництва цукерок методом відливання в крохмаль з різними корпусами - збивними, помадно-кремовими, фруктовими, помадними і желейними. Таким чином, в ірисо-цукерковому цеху виробляється великий асортимент глазурованих цукерок різної форми й ірису. У рецептури всіх помадних цукерок входить напівфабрикат - помада, це дрібнокристалічна маса на основі цукру і патоки, а для різних сортів цукерок також додається згущене молоко, фруктово-ягідне пюре, какао продукти, спирт, настоянка з-під ягід у спирті. Цукерки з желейними корпусами виготовляються на основі пектину.

    Цукерково-шоколадний цех має 6 потоково-механізованих ліній, що дозволяють випускати різноманітний асортимент кондитерських виробів - глазуровані і неглазуровані цукерки з різними корпусами, шоколад, шоколадно-вафельні торти. 
Шоколадний цех має потоково-механізовану лінію з виробництва шоколадних цукерок з різними начинками і цукерок з заспиртованими фруктами та ягодами в широкому асортименті. 
Борошнисто-кондитерський цех містить лінії з виробництва зефіру, мармеладу, ірису.

    Інтенсивне технічне переоснащення з установкою устаткування кращих фірм світу, впровадження новітніх технологій, підвищення якості продукції, що випускається, розширення асортименту розпочато в 1987 році на бісквітній фабриці з приходом генерального директора А. А. Коваленко:

    • У 1988 році встановлена ​​нова югославська лінія «MINEL» з виробництва затяжних сортів печива;

    • У 1991 році на Харківській бісквітній фабриці встановлена ​​і пущена перша на Україні лінія по виробництву крекеру італійської фірми «ORLANDI»;

    • У 1995 році встановлено обладнання австрійської фірми «HAAS» по виробництву перших на Україні вафельних трубочок і устаткування фірм «REON» і «POLIN» для виготовлення здобних сортів печива;

    • У 1996 році пущена лінія італійської фірми «SASIB BAKERY» з виробництва бісквітів та рулетів, продукції принципово нової для кондитерської галузі України;

    • У 1997 році вперше на Україні розпочато виробництво семишарових вафель на обладнанні австрійської фірми «HAAS»;

    • У 2000 році пущена друга вафельна лінія австрійської фірми «HAAS» з можливістю випуску більш широкого асортименту;

    • У 2001 році впроваджується обладнання по виробництву глазурованої вафельної продукції (торти «Каприз», Міні-«Каприз»);

    • У 2002 році впроваджено обладнання по виробництву нової для України продукції - вафельних корнетиків;

    • У 2003 році впроваджено обладнання німецької фірми «Бенке-Люкао» по виробництву унікальної продукції - печива в шоколаді «Презент»;

    • У 2006 році вперше в Україні була встановлена ​​лінія з виробництва пісочних пирогів італійської фірми "Comos" і лінія з виробництва вафельних сендвічів (пориста шоколадна маса між шарами вафель) австрійської фірми "HAAS";

    • У 2009 році відкрито обладнання з виробництва печива з фруктовими наповнювачами італійської фірми "PODAVANI";

    • У 2001 році вперше в Україні на Харківській кондитерській фабриці розпочато виробництво відливної карамелі;

    • У 2003 році на «Харків'янці» встановлено обладнання фірми «LOVERAS» з приготування шоколадних мас і розпочато виробництво формового шоколаду з начинкою;

    • У 2004 році встановлено загортальне обладнання та впроваджені нові пакувальні матеріали для цукерок преміум-класу.