Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Декабря 2011 в 19:17, курсовая работа
Метою курсової роботи є визначення існуючої моделі зміни технологічного укладу в країні, на основі аналізу та узагальнення світової та вітчизняної практики та обґрунтування організаційно-економічних засад структурно-технологічних змін та зрушень у промисловості на сучасному етапі становлення національної економіки.
ВСТУП……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИНЕКНЕННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ
ТЕХНОЛОГІЧНИХ УКЛАДІВ………………….…………………………….....5
1.1. Характеристика інноваційної діяльності та тенденції розвитку
економіки……………………………………..…………..…………….5
1.2. Еволюція технологічних укладів…………………..……………....…13
1.3. Технологія і технологічні уклади………………………………….....17
РОЗДІЛ 2 МОДЕЛЬ ЗМІНИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО УКЛАДУ………………..32
2.1. Розрахунок зміни технологічного укладу…………………………....32
2.2. Технологічні уклади та економічна перспектива України………….38
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...44
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………...………......46
Отже,
очевидно, що пріоритети, які фактично
сформувалися в Україні в останні
десятиліття, не відповідають тим, що поширені
у світі (рис. 2.1).
Рис.
2.1. Структура економіки України
за технологічними укладами (побудовано
за даними книги [9, с. 56])
Глобалізація
відкриває перед людством величезні
можливості для розширення масштабів
обміну товарами, послугами, інформацією,
технологіями і капіталом, взаємодії
в гуманітарній сфері та духовного
збагачення особистості. Водночас, для
значної частини людей
В
умовах глобалізації фактично продемонструвала
свою безперспективність політика так
званої наздоганяючої модернізації, за
рецептами якої (починаючи з 60-х рр.) розвивалася
значна частина країн Латинської Америки,
Азії та Африки і яка в 90-ті рр. набула поширення
на пострадянському просторі, зокрема
і в Україні. Ця політика не сприяла вирішенню
ключової проблеми сучасного світового
процесу — забезпечення сталого розвитку
та вирівнювання країн за якістю життя
населення. Нині чимало держав опинилося
за межами економічного і соціального
прогресу. Ситуація ускладнюється й тим,
що в останнє десятиріччя відбулося розширення
зони бідності за рахунок країн, які входили
до складу колишнього СРСР. Тож подолання
глобальної нерівності перетворилося
на центральну проблему ХХІ століття.
Рис. 2.2.
Структурна динаміка промисловості
за технологічними укладами
Структурна
динаміка промисловості України
за технологічними укладами з 2003 до 2008
років майже не зазнала ніяких змін
(рис. 2.2), п’ятий технологічний уклад займає
близько 3%; третій — знизився з 51% до 46%,
четвертий — близько 50%, що свідчить про
відсутність результативної структурної
політики держави. Про шостий технологічний
уклад виробництва, який у розвинутих
країнах з лабораторій уже виходить на
промислове освоєння, в Україні лише говорять.
ВИСНОВКИ
Технологічний уклад − сукупність технологій, характерних для певного рівня розвитку виробництва; у зв'язку з науковим і техніко-технологічним прогресом відбувається перехід від більш низьких укладів до більш високих, прогресивних.
Сьогодні
розвинені економіки
Галузі 5-го технологічного укладу − фармацевтична, автомобільна, хімічна, інструментальна промисловість. Сьомий − до створення технологій "холодного термоядерного синтезу", що має докорінно змінити енергетичний потенціал земної цивілізації.
В нинішній Україні за таким показником, як випуск продукції, вищі технологічні уклади − 5-й та 6-й становлять близько 4%, причому 6-й технологічний уклад, що визначає перспективи високотехнологічного розвитку країн у майбутньому, у нашій країні фактично відсутній (менше 0,1%). Близько 58% виробленої продукції припадає на найнижчий, 3-й технологічний уклад (технології промисловості будівельних матеріалів, чорної металургії, суднобудування, обробки металу, легкої, деревообробної, целюлозно-паперової промисловості) та 38% − на 4-й. За показником фінансування науково-технічних розробок склалася така ситуація: майже 70% коштів сьогодні поглинає 4-й і лише 23% − 5-й технологічний уклади. Інноваційні витрати розподіляються таким чином: 60% − 4-й технологічний уклад і 30% − 3-й (сумарно - 90%), а 5-й становить лише 8,6%. Стосовно інвестицій, які і визначають майбутнє на найближчі 10-15 років, маємо такі пропорції: 75% спрямовується у 3-й технологічний уклад і лише 20% та 4,5% − у 4-й і 5-й технологічні уклади, відповідно. У технологічній частині капітальних вкладень (технічне переозброєння та модернізація) 83% припадає на 3-й технологічний уклад і лише 10% − на 4-й [16].
Наведені дані свідчать про надзвичайно загрозливу картину, що спостерігається в економіці України, оскільки сьогодні закладається майбутня структура випуску продукції, де домінуватиме 3-й технологічний уклад.
Отже, зрозуміло, що пріоритети, які фактично сформувалися в Україні в останні десятиліття, не відповідають майбутнім економічним викликам.
Україну, що має сьогодні негативний баланс зовнішньої торгівлі, слід, хоча і з натяжкою, віднести до четвертої групи бідних країн. Але вона експортує окремі види наукоємної продукції, технологічна база для випуску якої була закладена ще в Союзі. Виробляють їх підприємства, що або знайшли, або шукають свої ринки. Їхні зусилля можуть і далі забезпечити певне зростання експорту і надійну (хоча і недостатню для великої країни) нішу у світовій економічній системі. Якість іншої промислової продукції України невисока, а відсталі технології і зношене обладнання ведуть до того, що енерговитрати на одиницю продукції як були в 2-3 рази вище, ніж у розвинених країнах, такими і залишаються.
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ