Розвиток і розміщення харчової промисловості

 Бурякоцукровий  комплекс - це виробничо-економічна система, що здійснює виробництво, транспортування, зберігання цукрових буряків та їхню переробку для одержання цукру. В основі його формування лежать сприятливі природні умови для вирощування  цукрових буряків. 

 Бурякоцукровий  комплекс виробляє для галузей харчової промисловості цукор та ряд супутніх і побічних продуктів (патоку, харчові  кислоти), для сільськогосподарських  підприємств - корми (жом, мелясу) і добрива (дефекат). Він має тісні зв'язки з галузями транспорту і торгівлі. 

 Відповідно  до природних та інших умов бурякоцукровий комплекс сформувався переважно  в лісостеповій зоні України. У лісостепу  розміщено понад ѕ посіві цукрових буряків. Найбільшими виробниками  цукрових буряків є Вінницька, Черкаська  і Полтавська області, де середня  врожайність становить понад 300 ц/га. Технічну базу цукрової промисловості  в Україні становлять 194 цукрові  заводи.  

 Найбільшими в Україні виробниками цукру - піску є Вінницька, Хмельницька, Черкаська, Полтавська, Одеська і  Кіровоградська області. Випуск цукру - рафінаду зосереджений в Одесі, Черкасах, Бердичеві, Ходорові та Вінниці. 

 Динаміку  виробництва цукру представлено у діаграмі 1. 

 діаграма 1(*). 
 

 Виробництво цукру залежить від ресурсозабезпеченості  комплексу. Його найбільше виробництво  відбувається в період збирання врожаю. 

 Картоплепродуктовий комплекс - це система взаємопов'язаних спеціалізованих виробництв, що здійснюють вирощування й заготівлю картоплі та переробку її переважно на крохмаль та спирт. Основа сировинної бази - вирощування  технічної картоплі. 

 В Україні  сформувалися три зони вирощування  картоплі. До основної зони належать Волинська, Житомирська, Івано - Франківська, Київська, Львівська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька і Чернігівська області. У лісостепу висока концентрація вирощування картоплі характерна для  Вінницької, Кіровоградської, Полтавської, Харківської, Закарпатської та Чернівецької областей. До південної зони картоплярства  входять Луганська, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська області, Автономна Республіка Крим, що вирощують картоплю ранніх сортів на зрошувальних землях у спеціалізованих  господарствах. 

 В Україні  діють 14 картоплекрохмальних заводів. Найбільші з них: Ковельський, Кремнянський і Радомишльський. Спирт з картоплі  

 (*) За  оперативними даними Держкомстату  та Держкомполітики України 

 виробляють 27 підприємства. Найпотужніші з них - Чуднівський спирт комбінат, Липниківський  та Коростишеський спиртзаводи. 

 Плодоовочевопродуктовий комплекс - це взаємопов'язана система  спеціалізованих виробництв різних галузей суспільного господарства на певній території, діяльність яких пов'язана з вирощуванням і переробкою овочів, плодів та ягід. 

 Основними чинниками формування плодоовочевопродуктового комплексу є: природні умови, які  визначають можливість і економісну доцільність виробництва в цьому  регіоні певного асортименту  овочів, плодів та ягід; рівень розвитку науково-технічного прогресу, який безпосередньо  впливає на економічну ефективність виробництва, переробки, зберігання і  транспортування плодоовочевої  продукції; особливості системи  розселення населення; регіональні  особливості структури споживання. 

 Цей комплекс включає сільськогосподарські підприємства, що спеціалізуються на вирощуванні овочів, плодів та ягід; концервні та овочесушильні заводи й цехи,засолювальні пункти, холодильники. В Україні налічується близько 2 тис. Підприємств цього комплексу. Найбільші з них - Херсонський, Ізмаїльський, Одеський і Черкаський консервні комбінати та Сімферопольський консервний завод. 

 Олійнопродуктовий комплекс включає виробництво насіння  олійних рослин і підприємства, які  вироблять олію, маргарин, мило, здійснюють гідрогенізацію та розщеплення жирів  і пов'язаних з ними продуктів. 

 Виробництво олії за період 1996-2001 рр. представлено у діаграмі 2. 

 діаграма 2(**). 

 (**) За оперативними даними Держкомстату  та Держкомполітики України 

 Основною  олійною культурою в Україні  є соняшник, посівні площі якого  за період 1985-1997 рр. Зросли з 1480 до 2065 тис.га, тобто на 39,5 відсотка. З насіння  соняшника одержують майже 90 відсотків  усієї олії. Підприємства цієї галузі розміщені переважно у степовій та лісостеповій зонах України. 

 В Україні  збудовано олійно-жирові комбінати - Вінницький, Запорізький, Одеський, Слов'янський, Чернівецький; жирові - Харківський, Ніжинський; олійні заводи - в Кіровограді, Пологах, Дніпропетровську, Вовчанську, Полтаві  та ін. Маргарин виробляють у Донецьку, Харкові, Києві, Львові. 

 Винограднопродуктовий комплекс включає в себе виноградарство, промислову переробку винограду, а  також виробництва, що обслуговують ці галузі. Кінцевою продукцією комплексу  є свіжий виноград, виноградні вина, виноградний сік, коньяки.  

 Базовою галуззю є виноградарство. Його розвитку в Україні сприяють грунтово-кліматичні умови Автономної Республіки Крим, Одеської Миколаївської, Херсонської  та Закарпатської областей, де зосереджено  понад 90 відсотків загальної площі  виноградників. Всього в Україні  цією культурою зайнято близько 175 тис. га. 

 Оскільки  транспортування винограду погане, тому виробництва первинної його переробки розташовані поблизу  сировинних баз. Заводи вторинного виробництва  і шампанських вин діють як в районах виноградарства ( Масандра, Новий Світ, Севастополь), так і  в районах споживання готової  продукції (Київ, Одеса, Донецьк). 

 Тютюновопромисловий комплекс включає спеціалізоване рослинництво з вирощування тютюну і махорку  для промислової переробки: виготовлення сигарет, цигарок, курильного тютюну і  махорки, нікотинових препаратів, виробництва  лимонної та яблучної кислот, засобів  боротьби зі шкідниками сільськогосподарських  культур. 

 Основні посівні площі тютюну знаходяться  в Автономній Республіці Крим, Тернопільській, Закарпатській, Івано - Франківській, Хмельницькій, Вінницькій та Одеській областях. 

 Виробництво махорки зосереджено в Полтавській, Сумській та Чернігівській областях. 

 В Україні  діє 6 тютюново-ферментаційних заводів  та 11 тютюнових фабрик. Найбільші  підприємства: Жмеринський, Сімферопольський, Берегівський і Борщагівський тютюново - ферментаційні заводи, Київська, Львівська, Харківська, Черкаська і Прилуцька  тютюнові фабрики. 

 Хмелепромисловий  комплекс - це взаємопов'язана сукупність підприємств і організацій, діяльність яких зосереджена на вирощуванні, обробці, транспортуванні, зберіганні та використанні хмелю. Базовою галуззю цього  комплексу є хмелярство.  

 Хміль є цінною сировиною для пивоваріння, крім того, цого використовують для  пивоваріння, лікарських препаратів та косметичних засобів, лаків, світлостійких  фарб. Посіви хмелю зосереджені переважно  на Правобережній Україні (Житомирська, Київська, Вінницька, Хмельницька, Рівненська, Чернігівська, Львівська області) приблизно 2/3 усіх хмільників та валового збору  суцвіття хмелю в Україні зосереджено  у Житомирській області. 

 М'ясопродуктовий комплекс - це система спеціалізованих  галузей, пов'язаних з кормо виробництвом, виробництвом м'яса, його промисловою  переробкою, реалізацією кінцевої продукції, виробничою та соціальною інфраструктурою, що обслуговує ці галузі. 

 Основою формування м'ясопродуктового комплексу  України є м'ясне скотарство, свинарство, птахівництво і вівчарство. 

 Скотарство  в усіх природно - кліматичних зонах  України є провідною галуззю, але залежно від природно-економічних  умов характеризується певними територіальними  відмінностями у виробничій спеціалізації. На Поліссі та в Лісостепу розвивається молочно0м”сне і м'ясо-молочне  скотарство; у Степу переважає  м'ясне і м'ясо-молочне; у приміських зонах, особливо великих міст, - молочно-м'ясне. 

 Свинарство  набуло переважного розвитку в регіонах інтенсивного землеробства, зокрема  картоплярства, промислової переробки  сільськогосподарської сировини, фуражного  зернового господарства. Воно зосереджено  у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Київській, Полтавській, Харківській та Черкаській областях. Розміщенню в цих областях великих  м'ясокомбінатів сприяє кормова  база, зокрема наявність концентрованих кормів. Лісостепова і степова  зони України - головна база виробництва  свинини. У господарствах Полісся  і Лісостепу свинарство має м'ясо-сальну, а у Степу - сальну спеціалізацію. 

 Птахівництво - це система взаємопов'язаних спеціалізованих  підприємств і виробництв, зайнятих вирощуванням, переробкою, транспортуванням птиці, виробництвом кормів. В Україні  розвиток птахівництва характеризується концентрацією та спеціалізацією. Найвища  концентрація поголів'я птиці (понад4/5) в господарствах Степу та Лісостепу; на Поліссі та Карпатах вона становить  близько 19 відсотків від загального поголів'я. У розміщенні птахівництва чітко простежується тенденція  наближення його до споживача.  

 Вівчарство - найменш інтенсивна галузь тваринництва, що розвивається переважно на дешевих  пасовищах і грубих кормах з незначним  витрачанням концентрованих кормів. У структурі продукції тваринництва нв вівчарство припадає в середньому 2 відсотки. 

 В Україні  основною зоною вівчарство є степові  області, де зосереджено близько 2/3 всього поголів'я овець і виробництва  вовни. У степових областях вівчарство має тонкорунну і напівтонкорунну  спеціалізацію, а в лісостепових, поліських та гірських - м'ясововняну. 

 Заготівлю м'яса та його переробку здійснюють переважно підприємства м'ясної  промисловості. Основним типом таких  підприємств є м'ясокомбінат, де поєднується забій худоби, і первинна і вторинна переробка, виробництво  м'яса і м'ясопродуктів, м'ясних  напівфабрикатів і консервів, жирів, тваринних кормів, медичних препаратів, тощо. Спеціалізовані підприємства м'ясо  переробні та ковбасні комбінати - виробляють м'ясопродукти лише з м'яса, що надходить  з м'ясокомбінатів.  

 Найбільші м'ясокомбінати розміщені в Києві, Вінниці, Черкасах, Чернігові, Житомирі, Дніпропетровську, Донецьку, Харкові, Полтаві. Ковбасне виробництво переважає  в Києві, Одесі, Донецьку. 

 Виробництво м'яса за період 1996-2001 рр. Представлено у діаграмі 3. 

 діаграма 3(***).  
 

 За  даними діаграми можна сказати, що виробництво  м'яса є майже стабільним на протязі  року. Лише в період загострення  економічної кризи в аграрній промисловості його виробництво  зменшелось. 

 Молокопродуктовий комплекс - взаємопов'язана системи  підприємств з виробництва молока, його промислової переробки та обслуговування цих підприємств. Основою молоко продуктового комплексу є молочне  скотарство. Від рівня і масштабів  його розвитку залежать масштаби виробництва  і, певною мірою, спеціалізація підприємств  молочної промисловості. до складу останньої  входять: масло, сироробна молочноконсервна галузі та виробництво продукції  з незбираного молока. Основна  продукція : масло, сир, молочні консерви, продукція з незбираного молока, сухе молоко, морозиво тощо. 

 В Україні  переважають середні та великі підприємства молоко продуктового комплексу потужністю 25-250 т переробки молока за зміну.  

 Територіальна спеціалізація молоко продуктового комплексу за підгалузями сформувалася залежно від наявності ресурсів молока, його якості та особливостей розміщення населення.  

 Найбільші заводи з виробництва масла знаходяться  в Вінницькій, Полтавській, Чернігівській, Черкаській областях. Для виробництва  твердого сиру використовують молоко лише певних якостей та хімічного  складу.  

 (***) За оперативними даними Держкомстату  та Держкомполітики України