Міністерство  освіти і науки України 

Київський національний торгівельно-економічний  університет 

Кафедра міжнародної економіки 
 
 
 

Курсова робота 

з курсу  «Регіональної економіки»

на тему

«Регіональні  особливості розвитку й розміщення

 продуктивних  сил Російської Федерації» 
 

Студентки І курсу ФЕМП

Група № 14 денної форми навчання

Єфименко  Лілії Василівни 
 
 
 
 
 
 
 

Київ 2009

План

1. Вступ…………………………………………………………………………

2. Географічне положення. Загальна характеристика. Місце  та значення господарства Росії у  світі…………………………………………………..
3. Природно-ресурсний потенціал країни…………………………………...
1. Корисні копалини……………………………………………………
2. Земельні ресурси………………………………………………………..
3. Лісові ресурси…………………………………………………………….
4. Водний запас……………………………………………………………..
5. Кліматичні передумови розвитку………………………………………

    4.

Вступ

 Оптимальне  розміщення підприємства щодо сировинних і трудових ресурсів, районів збуту  продукції означає максимальне  зниження витрат на виробництво продукції, що зрештою зумовлює економію витрат суспільної праці, низьку собівартість у виробника. Отже, раціональне розміщення та розвиток продуктивних сил є одним з найвагоміших чинників зростання економічної могутності Росії.

 У даній  роботі увагу буде приділено практичним аспектам розміщення та розвитку продуктивних сил  на території Росії та дії різних факторів на розвиток економіки цієї країни.

 Росія є одним з найважливіших стратегічних партнерів України, саме тому вивчення стану та перспектив розвитку її природно-ресурсного потенціалу допоможе визначити перспективні напрямки відносин між Україною і Російською Федерацією. Саме в цьому полягає актуальність теми  курсової роботи “Розміщення продуктивних сил Росії”.

 Головною  метою стала потреба освітити стан і тенденції, що склалися в сфері  природокористування в цілому за останні роки економічних реформ і намітити основні напрямки по здійсненню державної політики в сфері відтворення, використання, охорони природних ресурсів та взаємодія з трудовими ресурсами. Крім того, була поставлена задача розкрити систему  структури та існуючих позицій, що розкривають  цілі і пріоритети держави в області природокористування та розміщенні продуктивних сил, що базуються на принципі розвитку природної сировинної бази. При цьому до уваги береться, як цільове нарощування природно-ресурсного потенціалу, так і якісне поліпшення його використання і збереження з урахуванням сформованої системи розселення на території Російської Федерації, прогнозів демографічного розвитку, господарської інфраструктури, територіального розміщення продуктивних сил і задач стійкого розвитку країни.

 Росія – велика країна, що посідає вагоме місце у міжнародному господарстві, має тісні економічні зв’язки  з провідними країнами світу.

 В останні  десятиліття Росія змогла використовувати  додаткові можливості міжнародного співробітництва, що відкриваються в результаті корінних перетворень у країні, істотно просунулася по шляху інтеграції в систему світових господарських зв'язків, вступила в ряд впливових міжнародних організацій і інститутів. Ціною напружених зусиль вдалося по ряду принципових напрямків зміцнити позиції Росії на світовій арені.

 Можна сказати, Росія - це один з головних  партнерів у міжнародних відносинах. Загальновизнана її конструктивна  роль у рішенні гострих міжнародних  проблем, тому досліджувати цю тему цікаво і доцільно, особливо за нинішнього періоду кризи – можна виявити недоліки просторової організації господарства, ліквідувати їх, тим самим підвищити ефективність виробництва, допомогти країні подолати кризову ситуацію. Для того, щоб виконати ці завдання я використовуватиму різні картосхеми, порівняльні таблиці та діаграми.

 Дана  курсова робота побудована за матеріалами  видання "Природно-ресурсний комплекс Російської Федерації". Також використовувались  матеріали, публікації й інша інформація міністерств і відомств природно-ресурсного блоку та Міністерства праці РФ, а також інші джерела по економічній географії. 

1. Географічне положення. Загальна характеристика. Місце ї значення господарства Росії у світі

      Розміщення  продуктивних сил (РПС) - галузь економічної науки, що вивчає специфічні, просторові аспекти економічних законів. Об'єктом вивчення є продуктивні сили, а предметом науки - їх територіальний стан і розвиток.

      Продуктивні сили - це сукупність трудових ресурсів і засобів виробництва. Розміщення продуктивних сил - це їх просторова  фіксація разом з процесом їхнього розвитку в просторі.

      Росія (Російська Федерація) - одна  з найбільших за площею, кількістю  населення, економічним потенціалом  країна світу. За площею вона  посідає перше місце в світі, яка становить 17 075 тис. км² ( 11,5% площі світу). Населення країни – 147 млн. осіб. За цими показником вона займає шосте місце в світі після Китаю, Індії, США, Індонезії та Бразилії.

    Росія - євразійська країна: 1/3 території  її розташована в Східній Європі, 2/3 - у Північній Азії.[ http://uk.wikipedia.org/wiki/Росія]. Отже, країна знаходиться у північно-східній Євразії, в північній та східній півкулях. Лише крайня східна частина Росії – Чукотка зосереджена у Західній півкулі.

Максимальна відстань між західними і східними кордонами  країни – 9 тис. км, між північним  і південним – 4 тис. км. Протяжність кордонів Росії становить 58,6 тис. км, у тому числі сухопутні – 14,3 тис. км, морські – 44,3 тис. км. На північному заході країна межує з Норвегією, Фінляндією, на заході з  Естонією, Латвією, Білоруссю та Україною, на південному заході з Грузією, Азербайджаном, Казахстаном, Монголією, Китаєм, КНДР. По кордонах свого напіванклаву – Калінінградської обл., Росія межує з Литвою та Польщею. Морські кордони, на які припадає майже 2/3 всіх кордонів країни,   – з Японією та США. На сході територія Росії омивається морями Тихого, на півночі - Північного Льодовитого океанів, на півдні виходить до Чорного, Азовського та Каспійського морів. Прийнято вважати, що границя  між  європейською й азіатською частинами Росії  проходить по хребту Уральських гір.

   З територіальними  претензіями до Росії у різній формі виступають: Естонія – на райони Івангород та Печори (Петсері); Латвія – Питалово (Абрене); Японія – Південні Курили. Росія висуває територіальні претензії до України (Севастополь, Крим, частина акваторії Азовського моря), Грузії (Абхазія), Казахстану (Надуральщина та Північно – Східний Казахстан).[ Економічна та соціальна географія світу: Навч. Посібник / за ред. Кузика С.П. – Львів: Світ, 2002. – с. 341]

   Назви  Росія і російська Федерація,  згідно з Конституцією країни (1993), є  рівнозначними. В історичних  джерелах назва «Росія» з'явилась  у 15 століття, але до кінця 17 століття вживались тільки назви «Русь», «Руська земля», «Москва», «Московське князівство», «Велике московське князівство», «Московія», «Московщина». Як політичний термін, назва «Росія» офіційно була усталена з прийняттям у 1721 Петром I титулу імператора. [Агеева Р. Страны и народы: Происхождение названий. — М., 1990. — с.152;]

    Щоб чіткіше охарактеризувати місце  та значення господарства Росії, не можливо  обійтись без акцентування на участі країни в міжнародних організаціях та альянсах. Росія є правонаступницею СРСР, вона постійний член Ради Безпеки ООН. Після розпаду союзу, країна стала членом-засновником Співдружності Незалежних Держав (СНД), до якої увійшли - Росія, Україна, Білорусь, Молдова, Грузія, Вірменія, Азербайджан, Казахстан, Туркменистан, Узбекистан, Киргизстан та Таджикистан. За ініціативою Росії створено політичну організацію, завдання якої сприяти уніфікації законодавства країн-членів – Міжпарламентську асамблею (штаб-квартира – Санкт-Петербург). До її складу входять країни-члени СНД, крім Туркменистану. Також за ініціативою Росії створено військово-політичну організацію Ташкентський пакт (Росія, Білорусь, Казахстан, Узбекистан, Киргизстан, Таджикистан, Вірменія) та економічну - Євразійське економічне співтовариство. 1999 р. Росія та Білорусь проголосили бажання утворити в майбутньому об’єднану російсько-білоруську державу.[Економічна та соціальна географія світу: Навч. Посібник / за ред. Кузика С.П. – Львів: Світ, 2002. – с. 341]

    Не  можна не згадати, що Росія  займає провідне місце в господарськуму комплексі світу. Завдяки своєму багатому ресурсному запасі (немає таких корисних копалин, яких би не було в Російській Федерації) країна експортує сировину і товар на світовий ринок. Численні країни Землі залежать від неї через  нафту та газ, зокрема такою країною є Україна. Питома вага Росії у світовому промисловому виробництві становить 4% ( в основному експортує паливо, руди, метали, продукція машинобудування в країни Західної Європи, Латинської Америки, США та Канаду. Імпортує вугілля,сталь, прокат, устаткування та комплектуючі для розвитку важкої промисловості продукти(зерно, цукор, вовна, олія, бавовна)).[Атлас економічної географії світу]. Також Росія постачає товари озброєння в 3 496 млн. доларів. Отже, країна відноситься до основних індустріальних країн світу. Тому вона входить до країн Великої Вісімки.

 За вищевказаним можна зробити висновок, що Росія займає провідне місце на світовій арені, має велику роль в розвитку економіки  багатьох країн, та є надійним партнером у міжнародних відносинах. 
 
 
 

2. Природно-ресурсний  потенціал.

Росія сьогодні - це 3% населення земної кулі, 12,5% суші континентів, 30% шельфових акваторій  світу - головних джерел енергетичних ресурсів у майбутньому, це 22% лісових  ресурсів і 20% прісних вод світу [ Яцкевич Б. А. Ключи від комори Росії, Природно-ресурсні відомості. - № 12. – 2004. – с. 20.] .

 Росія володіє 16% усіх природних мінерально-сировинних ресурсів світу, у тому числі 32% газу (1-і місце у світі), 12% нафти, 12% вугілля (28% - з урахуванням прогнозних ресурсів); за запасами золота Росія займає 3-тє місце у світі. Частка Росії у світових запасах заліза й олова - 27%, нікелю - 36%, міді - 11%, кобальту - 20%, свинцю - 12%, цинку - 16%, металів платинової групи - 40%(СН. орлів) . Навіть зараз Росія витягає з надр 12% світового видобутку залізних руд, 22% нікелю і кобальту, значну частку фосфатів (2-ге місце у світі) і калійних солей (перше місце у світі), на 6-му місці за видобутком золота і на 2-му місці - по платині. [Рундквіст Д. В. Природні національні багатства Росії та їх використання, ОГГГГН РАН, № 1(11), 2006.- С. 36.] 

Країна має велику різноманітність природних умов і багаті природні ресурси. Для неї є характерними найрізноманітніші типи і форми рельєфу, що зустрічаються в природі. Панівним типом рельєфу, що займає майже ¾ території країни, є рівнини. Особливо виділяються Східно-Європейська і Західно-Сибірська  рівнини – найбільші у світі. Територію півдня європейської  частини Росії займає Передкавказзя та північно-східні схили Великого Кавказу. Найвища точка Російського Кавказу і всієї Росії г. Ельбрус (5642 м). Між Східно-Європейською та Західно-Сибірською рівнинами вздовж меридіану простягається Уральська гірська система. На схід від Західно-Сибірської рівнини, у межиріччі Єнісею і Лєни розміщене обширне Середньосибірське плоскогір’я. Понижуючись до півночі і сходу, плоскогір’я переходить у Північно-Сибірську низовину і Центрально-Якутську рівнину. З півдня всю територію Сибіру займає гірський пояс. Це переважно гірську системи – Алтай, Західні і Східні Саяни, Забайкалля і Станове нагір’я. На Камчатці і Курилах є багато пасивних і активних вулканів. Найактивніший з них і найвищий  країні і Євразії вулкан Ключевська Сопка (4750 м).