Поведінка спожива в мікроекономічній теорії

Отже, раціональний споживач максимізує корисність від  блага Х, якщо припинить його споживання, як тільки гранична корисність останньої спожитої одиниці стане рівною нулю, тобто не додасть більше ніякого задоволення.

Перевага  кардиналістської версії полягала у тому, що вона не тільки досить просто пояснювала мотивацію поведінки споживача, але й могла бути застосована до аналізу вибору серед набору благ – двох, трьох і більшої кількості товарів, що в інших моделях зробити важко.

Набір товарів, який купує споживач, називається ринковим споживчим кошиком. Сукупна корисність ринкового кошика утворюється додаванням значень граничної корисності кожної одиниці товарів. Функція сукупної корисності визначається присвоєнням числового показника кожному споживчому кошику. Таким чином можна забезпечити кількісне ранжирування споживчих кошиків: раціональний споживач вибере кошик з найбільшою сумою корисності (ютилів).

Проте в  реальній дійсності важко уявити, що споживач здатний кількісно оцінити  різницю в корисності благ, визначити, наприклад, на скільки ютилів буханець хліба корисніший за пакет молока. Радше споживач здатний визначити, наскільки один споживчий набір привабливіший для нього за інший. Саме такий підхід до аналізу поведінки споживача був застосований в ординалістській моделі [3, с. 208].

 

1.3 Ординалістська версія поведінки  споживача

 

В основі ординалістського підходу  лежать наступні припущення (аксіоми  уподобань):

 

Рис.1.4 Карта байдужості

• порівняність: людина здатна з двох наборів благ вибрати для себе привабливіший набір, або вказати на їх еквівалентність з її точки зору;
• транзитивність: споживач встановлює певний порядок уподобань. Якщо набір благ привабливіший для суб’єкта, ніж набір , той в свою чергу переважає привабливістю набір , то набір буде привабливішим також і за набір ;
• ненасичуваність: всі блага бажані для споживача, збільшення благ в наборі робить його привабливішим, споживач завжди віддає перевагу набору, в якому більша кількість товарів.

На ринку  існує множина споживчих кошиків. Серед них споживач завжди може знайти такі кошики, які є однаково привабливими для нього, тому що вони мають однаковий  рівень корисності. Набір споживчих  кошиків з однаковим рівнем корисності називається набором байдужості.

Будь-яка  комбінація двох благ може бути показана точкою в прямокутній системі координат. З’єднавши точки з такими комбінаціями товарів, які забезпечують однаковий рівень задоволення потреб, ми одержимо криву байдужості .

В основі ординалістського підходу лежать наступні припущення (аксіоми уподобань):

• Аксіома порівнянності: людина здатна з двох наборів благ вибрати для себе найпривабливіший;
• Аксіома транзитивності: споживач встановлює певний порядок уподобань, - якщо набір благ А привабливіший, ніж набір благ В, а набір благ В привабливіший, ніж набір благ С, то набір благ а буде привабливішим також і за набір С;
• Аксіома ненасичуваності: споживач завжди віддає перевагу набору, в якому більша кількість товарів.

У другому  розділі роглянемо особливості  кривих байдужості [4, с. 572].

 

 

2. Криві байдужості

 

2.1 Властивості кривих байдужості

 

Крива байдужості – це лінія рівної корисності, всі точки якої показують множину наборів комбінацій двох благ, що забезпечують один і той же рівень корисності.

Крива байдужості представляє функцію, яка є окремим  випадком кардиналістської функції  корисності, що має тільки дві змінних. Математично - це лінія рівня функції корисності. Лінією рівня функції корисності називається сукупність значень аргументів, для яких функція постійна:

 

                             TU = U(X, Y); U(X, Y) = const                                         (1)

 

 

Побудуємо криву байдужості за допомогою  тривимірного графіка (рис. 2.1). На осях х та у відкладемо кількості товарів X і Y, на осі z - сукупну корисність цих двох благ. Якби споживач мав лише одне благо X, то сукупна корисність від його споживання зростала б по кри-

 

Рис 2.1 Побудова кривої байдужості

 

 

вій 0D , якби споживач купував лише благо Y, то сукупна корисність зростала б по кривій ОС. Припустимо, що для кількості блага X, рівній 0G , його корисність становитиме величину DG . Така сама величина корисності для блага Y дорівнює CF для кількості OF, отже, DG = CF . Оскільки величина корисності є однаковою, споживачу байдуже - мати 0G блага X чи OF блага У.

Так само може бути представлена множина інших  комбінацій благ X і Y з рівною корисністю, яка відповідатиме сукупній корисності кількості OF блага Y або 0G блага X. Ми одержимо ряд точок (А, В і т.д.) на кривій CD і площу корисності CFGD для комбінацій благ ON і ОМ , ON і ОМ, і т.д. Ці комбінації благ X і Y будуть байдужими для споживача, оскільки мають однакову корисність. [5, с. 750]

Тепер для спрощення аналізу  перенесемо проекцію CD на площину ху (рис. 2.2). Такою проекцією є пунктирна лінія FG з точками А₁, В₁ графіка (рис.1.1), що відображає комбінації благ X і Y з однаковою корисністю. Це і є крива байдужості.

 

Рис 2.2 Крива байдужості

 

Рухаючись вздовж обраної кривої байдужості, споживач залишається на одному і  тому ж рівні корисності, але може змінювати набір товарів у  кошику. Опуклість кривих байдужості до початку координат означає, що збільшення в кошику кількості одного товару супроводжується зменшенням кількості іншого, тобто споживач може лише замінювати один товар іншим.

Кількість одного блага, від якої змушений відмовитись  споживач, щоб одержати додаткову  одиницю іншого, називається граничною нормою заміни (MRS). Вона може бути визначена як кутовий коефіцієнт кривої байдужості в кожній точці:

 

 (2) 

Крива байдужості на рис. 2.1 стає пологішою при просуванні вздовж неї донизу, а гранична норма  заміни зменшується, тобто споживач готовий відмовлятись від все  меншої кількості блага заради отримання додаткової одиниці товару у міру зменшення в кошику запасу товару і збільшення запасу товару . Так, при зміні кошиків Б на В за додаткову одиницю він готовий віддати 2 отже, MRS=2; при зміні кошиків В на Г – лише 1,25 , MRS=1,25 і т.д.

Форма і  нахил кривих байдужості визначаються уподобаннями споживача і залежать від ступеня замінності благ у  споживанні. Оскільки більшість товарів  є неповними замінниками, то їхні криві байдужості є монотонно  спадними, опуклими до початку координат. Разом з тим, вони можуть мати й  іншу форму. Якщо товари є абсолютними замінниками, споживачу байдуже, який з них споживати (купити учнівський зошит червоного чи синього кольору), гранична норма заміни є сталою, а криві байдужості матимуть вигляд спадних прямих. Якщо товари є абсолютними взаємодоповнювачами (наприклад, взуття на праву та ліву ногу), то заміщення неможливе, гранична норма заміни дорівнює нулю або є нескінченною, а криві байдужості мають вигляд прямого кута.

Узагальнимо властивості кривих байдужості:

• криві байдужості не можуть перетинатися;
• криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповідають наборам благ з вищим рівнем корисності;
• криві байдужості мають від’ємний нахил для абсолютної більшості благ.
• в міру просування донизу по кривій байдужості вона стає пологішою, випрямляється.

Споживач  бажав би обрати кошик, який належить найвищій кривій байдужості, з найбільшою кількістю товарів. Однак, повинен  зважити на те, що ціни кошиків різні, а його доход обмежений. Для того, щоб визначити, який саме кошик вибере споживач, прагнучи максимізувати корисність, потрібно проаналізувати бюджетне обмеження споживача. [6, с. 512]

Аналіз кривих байдужості дозволяє узагальнити їх властивості:

1) Криві байдужості не можуть перетинатися, оскільки кожна крива відповідає конкретному рівню корисності. Якби криві перетиналися, це означало б, що кошик точки перетину має не один, а декілька рівнів корисності, що суперечить припущенню щодо транзитивності уподобань споживача.

2) Криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповідають наборам благ з вищим рівнем корисності, оскільки вища крива дозволяє споживачу одержувати більшу кількість обох благ порівняно з нижчою. Споживач завжди прагне досягти найвищої з можливих кривих.

3) Криві байдужості мають від'ємний  нахил, є спадними для абсолютної більшості благ. Від'ємний нахил кривої байдужості означає, що споживач повинен відмовитись від деякої кількості одного блага, щоб мати можливість одержати додаткові одиниці іншого блага і залишитись на тому ж рівні корисності. Позитивний нахил кривої є неможливим, оскільки кошики будуть містити більшу або меншу кількість обох товарів й не належатимуть до одного набору байдужості.

4) В міру  просування донизу по кривій  байдужості вона стає пологішою,  випрямляється. Гранична норма заміни товару є спадною, оскільки готовність споживача до заміни товару Y товаром X зменшується з нарощуванням споживання X.

Отже, проаналізувавши  смаки і уподобання споживача  за допомогою кривих байдужості, ми бачимо, що існує множина споживчих  кошиків з різним співвідношенням  товарів, які дають однакове задоволення  споживачу. Споживач бажає обрати якнайвищу  криву байдужості з найбільшою кількістю  товарів у кошику. Визначившись щодо власних уподобань, він, однак, повинен зважити на те, що ціни кошиків різні, а його доход обмежений. Для того, щоб визначити, який саме кошик вибере споживач, прагнучи максимізувати корисність, нам потрібно проаналізувати бюджетне обмеження споживача.

 

2.2 Карта байдужостіність споживач крива бюджетний

Для описання уподобань споживача щодо всіх можливих кошиків товарів застосовується карта байдужості - сукупність кривих байдужості, кожна з яких представляє інший рівень корисності (рис. 2.4). На графіку зображені три криві байдужості, але реально існує безліч таких кривих, які можуть бути представлені для кожного з можливих рівнів корисності.

 

Рис. 2.4. Карта байдужості

 

Вона  описує поведінку споживача без  врахування видатків на будь-який кошик і є „моделлю бажаного” [7, с. 304-306].

 

 

2.3 Види кривих байдужості

 

Форма кривих байдужості визначається уподобанням  споживача і залежить від ступеня  замінності благ у споживанні. Для  абсолютної більшості благ криві  байдужості є монотонно спадними.

Проте, якщо за умови абсолютної необхідності двох благ споживач все ж таки віддає перевагу одному з них і готовий  за додаткову його одиницю відмовитись  від значної кількості іншого блага, криві байдужості будуть спадними, але більш стрімкими відносно осі менш бажаного блага. Особливості  споживчих уподобань відображає мультиплікаційна функція корисності, яка враховує схильність споживача до споживання того чи іншого блага.

1. Якщо  блага є абсолютними замінниками, гранисна норма заміни є сталою, а криві байдужості мають вигляд прямих ліній (рис. 2.5).

 

Рис. 2.5 Крива  байдужості, де блага є абсолютними замінниками

 

2. Якщо  блага є абсолютними взаємодоповнювачами, гранична норма заміни є нескінченною або рівною нулю, а криві байдужості мають вигляд прямого кута (рис. 2.6).

 

 

Рис. 2.6. Крива байдужості, де блага є абсолютними  взаємодоповнювачами

 

3. Якщо  споживач абсолютно байдужий  до одного з благ, криві байдужості  будуть прямими горизонтальними  або вертикальними лініями, а  гранична норма заміни дорівнюватиме  нулю або ж прямуватиме до  нескінченності. Рівень сукупної  корисності визначатиме тільки  корисність одного з благ, інше  виступатиме для споживача як  нейтральне (рис. 2.7).

 

Рис. 2.7. Крива байдужості, де споживач абсолютно  байдужий до одного з благ

 

4. Більшість товарів є неповними замінниками; їх криві байдужості є монотонно спадними (рис. 2.8) [8, с. 676].

 

Рис. 2.8 Крива  байдужості, де блага є неповними  замінниками

 

2.4 Гранична норма заміщення

 

Кількість одного блага, від якого змушений відмовитись споживач, щоб одержати додаткову одиницю іншого, називається  граничною нормою заміни (MRS). Вона може бути визначена як кутовий коофіцієнт кривої байдужості в кожній точці:

 

MRSxy = -ΔY / ΔX = - MUx / MUy (3)

 

Крива байдужості стає пологішою в міру просування вздовж неї до низу, а гранична норма  заміни зменшується від точки  А до В і С, тобто споживач готовий  відмовлятись від все меншої кількості  блага Y для одержання додаткової одиниці товару Х.

Відрізок  кривої байдужості, де зміна товарів  у кошику можлива, називається зоною субституції.