Банківські інновації та їх впровадження в банківську систему України

Під впливом конкуренції банки постійно працюють над скороченням витрат задля підтримання конкурентних цін на послуги, впроваджуючи схеми

контролю затрат та аналізу їх ефективності. Разом з тим, необхідність відповідати вимогам часу змушує їх збільшувати фінансування впровадження нових інформаційних та телекомунікаційних технологій, розвиток електронних каналів продажу. Протиріччя між прагненням до економії та необхідністю

значних капіталовкладень – це виклик часу, на який банки повинні постійно знаходити відповідь.

Таким чином, два основних фактора, що визначають ситуацію у фінансовій сфері, – глобалізація та інформаційні технології – суперечливо впливають на банківський бізнес: з одного боку, відкривають нові можливості, дозволяють активно запозичувати нові ідеї, де б вони не з’явилися, а з іншого – всебічно посилюють конкуренцію. Тиск глобальної конкуренції викликає більш високі темпи інновацій, ніж на внутрішніх або замкнутих ринках.

Спеціалісти відмічають, що сьогодні банки у розвинутих країнах практично вже вичерпали можливості зростання як органічного, тобто за рахунок звичних внутрішніх джерел, так і за рахунок злиттів та поглинань. Зниження відсоткової маржі і, взагалі, процеси дезінтермедіації, тобто відмова кредиторів і позичальників від послуг банків як фінансових посередників та їх орієнтація на пряме фінансування за схемою «інвестор – емітент цінних паперів», призводять до суттєвого зменшення доходів банків від традиційних операцій. Таким чином, для забезпечення самозбереження та розвитку у банківських інститутах на перший план об’єктивно виходить потреба у формуванні нового, інноваційного мислення.

В усьому світі зростаюча конкуренція і більш досвідчені та вимогливі клієнти, як ніколи раніше, вимагають від банків позиціонуватися, виділятися на ринку. Отримання ними конкурентної переваги залежить від своєчасної відповіді на навіть неявні, приховані потреби клієнтів. У сучасних умовах це досягається не тільки розробкою нових продуктів та послуг, а постійним запровадженням інновацій в усіх сферах діяльності банку з використанням ідей, що виникають, у тому числі, і за межами банківських приміщень.

Створення банківських інновацій пов'язується також з необхідністю подолання кризових явищ, що час від часу виникають у банківських системах. Останні, на жаль, завдяки специфіці народного своєї діяльності, більш схильні до нестабільності, ніж інші сектори господарства. Кризи розкривають найбільш актуальні проблеми функціонування банків, змінюють склад клієнтури, змушують модернізувати стратегії, тим самим активізуючи інноваційну спрямованість банківського бізнесу.

Підводячи підсумок, можна сказати, що, фактично, у сучасних умовах банківська сфера потенційно є однією з найбільш інноваційних. Проте, враховуючи «технологічну» спрямованість статистики інновацій, особливо у пострадянських країнах, фінансові інститути практично не відображаються нею у числі інноваційно-активних підприємств. Так, дослідження, проведене наприкінці 1990-х років у Росії, зафіксувало, що серед обстежених більш ніж 3,5 тисяч підприємств сфери фінансового посередництва, інноваційно-активних було тільки 3,7%, причому частка інноваційних послуг в їх загальному обсязі склала у них тільки 1,2%.

На жаль, навіть вище керівництво банківських установ нерідко ототожнює інновації тільки з технологічними змінами, в той час як реально останні становлять не дуже великий сегмент інноваційної діяльності банків. Інновація, як пише британське видання The Banker, це застосування технології до специфічної проблеми, можливості або обставин. Чисельні невдалі IT- проекти є свідченням нерозуміння банками цієї фундаментальної різниці.

Проблеми інноваційної діяльності комерційних банків вже тривалий час досліджуються зарубіжною економічною наукою, прикладом чого можуть служити відомі праці американських вчених Фредеріка С. Мишкіна, Джозефа Ф. Сінкі, Тімоті Коха, Пітера Роуза та інших, присвячені фінансовим ринкам та банківському менеджменту. Проте слід відмітити, що у західній літературі зазвичай вживається термін «фінансові інновації», під якими найчастіше розуміються нововведення у фінансових інструментах, банківських продуктах

та технологіях. Головне, щоб нові продукти та послуги надавали певні переваги споживачам, порівнюючи зі старими.

Окремі аспекти інноваційної діяльності кредитних установ аналізуються такими українськими та російськими вченими, як І.Т. Балабанов, В.С. Вікулов, Л.К. Гліненко, С.М. Козьменко, В.І. Міщенко, А.В. Муравйова, Н.П. Погореленко, А.І. Поліщук, Т.Б. Рубінштейн та інші. В їх дослідженнях вивчається сутність інновацій та інноваційного процесу у банках, пропонуються класифікаційні ознаки банківських інновацій, розглядаються їх конкретні види.

Аналіз ринку банківських послуг промислово розвинутих країн свідчить, що вони накопичили величезний досвід впровадження інновацій у тому числі і у банківській сфері (табл. 1.1).

 

Таблиця 1.1.

Хронологія розвитку найсуттєвіших банківських інновацій

 

Рік	Сутність інновації
1661	Створений перший державний центральний банк у світі – Банк Швеції
1824	У США вперше у світі створена система банківського клірингу – система безготівкових розрахунків за товари, коштовні папери і надані послуги, що базується на обліку взаємних фінансових вимог та зобов’язань
1937	Створене перше кредитне бюро
1939	Винайдено прототипи першого банкомату
1949	Випущено прототип сучасної банківської картки
1950	Банки створюють мережу передачі фінансової інформації за допомогою телексного зв’язку
1961	Введено оборотні депозитні сертифікати
1964	Винайдено смарт-карту
1972	Створена централізована електронна мережа обліку банківських чеків
1973	Створена система SWIFT
1984	Французькі банкіри починають спілкуватися з клієнтами електронною поштою
1993	Запроваджено цифрові гроші – DigiCash
1996	Міжнародна платіжна система Visa International
1997	У США відкритий перший у світі віртуальний банк
2000	Асоціація, що складається з 12 найбільших виробників мікропроцесорних карт, оголосила про створення першого у світі універсального електронного гаманця
2008	Термінали швидких розрахунків ibox

 

Науковці з країн колишнього СРСР почали досліджувати проблеми банківських інновацій зовсім недавно, десь з кінця 1990-х років, що має об’єктивну причину: сучасні закономірності розвитку банківських інститутів могли проявитися тільки після формування самих банківських систем на ринкових засадах. Разом з тим, інновації у банківській сфері відразу почали

розглядатися значно ширше, що можна пояснити підходом до їх аналізу з позицій інноваційного менеджменту.

Так, вже у перших роботах, присвячених даній тематиці, зазначалося, що поняття «інновація» можна застосувати до всіх нововведень в усіх сферах функціонування банку, що мають певний позитивний економічний або стратегічний ефект, як-то приріст клієнтської бази, збільшення частки ринку, скорочення витрат на проведення окремої операції тощо, або створюють умови для вищезазначеного. Крім того, банківські інновації вже тоді поділялися на внутрішні та зовнішні по відношенню до банку. До перших відносилися технологічні (розробка нових продуктів та технологій), адміністративні (зміни в організаційній структурі та управлінні), концептуальні (зміни стратегії діяльності). Зовнішні інновації включали комунікаційні (маркетингові та рекламні) та інвестиційно-кредитні (фінансування інноваційних проектів інших підприємств).

На сьогоднішній день в економічній літературі існують різні за формою, але практично єдині за змістом визначення сутності банківських інновацій. Останні пропонується розуміти як удосконалення, оновлення напрямків та інструментів діяльності банку, тобто будь-які зміни, що покращують якісну основу відтворення банківських послуг.

Більшість науковців та практичних фахівців погоджуються, що банківською інновацією є результат діяльності банку, спрямованої на отримання додаткових доходів у процесі створення сприятливих умов формування та розміщення ресурсного потенціалу за допомогою нововведень, що сприяють клієнтам в отриманні прибутку. Банківська інноваційна діяльність орієнтована на гармонізацію інтересів банку, споживачів та суспільства у цілому у рамках створення продуктів та послуг більш високої цінності, ніж у конкурентів.

Серед неодмінних властивостей продуктових банківських інновацій називаються новизна, задоволення ринкового попиту та комерційна реалізованість. Проте тут слід зробити два зауваження. По-перше, на фінансових ринках, що розвиваються, новим може вважатися не тільки продукт, який самостійно розроблений банком та не має аналогів на ринку, не тільки вже відомий продукт, але виведений на інший ринок, а і зарубіжний банківський продукт, який тільки що запроваджується у національну практику. По-друге, вимога задоволення ринкового попиту та комерційна реалізованість практично не відноситься до управлінських та організаційних інновацій, які банк впроваджує для підвищення ефективності власних бізнес-процесів, хоч при успішному втіленні ці інноваційні рішення також можуть бути запропоновані на ринку. Зарубіжними аналітичними компаніями постійно відслідковуються тенденції у розвитку інноваційної діяльності світового банківського сектору, визначаються лідери. Так, за висновком Бостонської консалтингової групи, найбільш інноваційними банками у 2007 році були: Citigroup, Bank of America (обидва – найбільші у світі за розміром капіталу першого рівня американські банки), Goldman Sachs, Fidelity Investments (інвестиційні банки США), ING (Нідерланди).

Останнім часом фахівцями було зроблено висновок про зміну природи сучасних інновацій, сутність якої розкривається в огляді «Наважитися бути іншим. Чому банківські інновації зараз мають значення?», підготовленому у 2006 році консалтинговим підрозділом корпорації IBM – IBM Global Business Services. Якщо раніше банки фокусувалися на продуктових інноваціях, що забезпечували тимчасову перевагу, то зараз основна увага приділяється інноваціям бізнес-моделей, які дозволяють значно покращувати фінансові показники та є складними для перевершення конкурентами ( табл. 1.2)

Таблиця 1.2.

Зміни у характері інновацій

Риси дотеперішніх інновацій	Риси майбутніх інновацій
Фокус на інноваціях продуктів та послуг	Широкий перелік, що включає й інновації бізнес-моделей
Рушійною силою є розробки і технології	Рушійною силою є клієнти і технології
R&D грають центральну роль	Керівництво та окремі особи грають ключові ролі, в той час як R&D є одним з процесів, що визначають пріоритети в інноваціях
Здійснюються закрито і всередині організації	Здійснюються відкрито і спільними зусиллями, через організаційні та корпоративні границі
Технологія створює унікальність	Технологія та бізнес-інтеграція створюють унікальність

 

 

1.2 Класифікація  та сучасний стан банківських  інновацій

 

Для того, щоб конкретизувати цілі та результати інноваційної діяльності комерційних банків, а також забезпечити систематизований підхід до безлічі її можливих проявів, необхідна розгорнута класифікація банківських інновацій. Побудова її повинна базуватися на загальних методологічних принципах, але враховувати і особливості банківської діяльності. Крім того, необхідно враховувати, що багатоаспектність банківських інновацій призводить до певного перетину класифікаційних множин між собою.

Однією з основоположних ознак класифікації банківських інновацій є предмет та сфера їх застосування. У цьому відношенні, як правило, виділяються:

- продуктові інновації (створення  нових продуктів та послуг),

- ринкові інновації (що відкривають  нові сфери застосування продукту),

- процесні інновації (технології, організація діяльності, управління), іноді вони ще називаються  забезпечувальними.

З сучасної точки зору, ця класифікація є занадто укрупненою і залишає поза увагою деякі нові сфери інноваційної діяльності банків.

Враховуючи зарубіжний досвід, серед продуктових інновацій доцільно окремо виділяти фінансові, які мають вигляд різноманітних фінансових інструментів, що обертаються на грошовому ринку. Від звичайних продуктових вони відрізняються причинами виникнення, специфічним процесом створення, особливостями життєвого циклу. Згідно класифікації Банку міжнародних розрахунків, запропонованої у 1986 році, фінансові інновації, у свою чергу, поділяються на пов’язані з передачею цінового або кредитного ризику, з підвищенням ліквідності, спрямовані на збільшення можливостей запозичень та на зростання акціонерного капіталу.

Для забезпечення більш точного позиціонування банку на фінансовому ринку у відповідності до обраної стратегії розвитку власне продуктові інновації необхідно поділяти на такі, що пов’язані з традиційної діяльністю банків як фінансових посередників (депозитною, кредитною, розрахунковою), та ті, що відображають їх проникнення у нові сфери фінансової діяльності.

Серед ринкових інновацій, крім пов’язаних з виведенням товарів на нові ринки, слід, безумовно, виокремлювати інновації у каналах збуту та маркетингових комунікаціях комерційного банку, значення та динамічність змін яких останніми роками суттєво підвищилися.

Назва останньої групи інновацій – забезпечувальні – відображає їх роль у процесі банківського виробництва: вдосконалювати умови та механізми виконання банками своєї основної функції у суспільстві, що полягає у задоволенні потреб економічних суб’єктів у різноманітних фінансових послугах. Ця група інновацій теж потребує конкретизації, оскільки вона об’єднує досить неоднорідні за своїм змістом процеси. У ній доцільно виділити:

- технологічні інновації, що пов’язані  з розвитком технічних можливостей  функціонування банку;

- власне процесні інновації, що  відображають удосконалення банківських  бізнес-процесів у рамках програм  комплексного управління якістю  –TQM (англ. Total Quality Management), Six Sigma або на  принципах реінжинірингу;

- сервісні інновації, що полягають  у розробці нових підходів  до обслуговування клієнтів;

- управлінські інновації, що стосуються  змін організаційної структури  банку, механізмів планування, контролю, стимулювання тощо;

- концептуальні інновації, що полягають у змінах моделі та стратегії ведення бізнесу. Останні інновації вважаються найменш відомими. Провідний американський спеціаліст у галузі менеджменту Т. Девенпорт пояснює бізнес-модель як фундаментальну логіку організації для виходу на ринок та заробляння грошей та відмічає, що інновації бізнес-моделей є критичними для компаній, оскільки визначають їх економічну долю. Як один з можливих варіантів, він наводить приклад переходу до е-коммерції.