Звіт з практики в ПТУ № 32 м. Львова

 

     3.4. МАЛОЦІННІ ШВИДКОЗНОШУВАЛЬНІ ПРЕДМЕТИ

     Крім  основних засобів, запасів, у Львівському  професійному ліцеї існує облік  малоцінних і швидкозношуваних предметів, тобто малоцінних предметів, які не ввійшли до складу необоротних активів, оскільки строк їх корисної експлуатації становить менше одного року, передбачений рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" з поділом на субрахунки.

     Питома вага використання МШП на проведення навчальних і наукових робіт, на господарські потреби ліцею у порівнянні з використанням інших матеріальних цінностей на потреби установ є незначною, однак перехідні запаси МШП порівняно з матеріальними запасами досить великі. За складом МШП поділяються на дві групи:

     — інструменти і пристрої загального і спеціального призначення, використовувані  в кабінетах, відділеннях, лабораторіях, майстернях, дільницях установи;

     — швидкозношуваний господарський інвентар, використовуваний в установі для господарських потреб.

     Для обліку та узагальнення інформації про  наявність і рух МШП, що належать установі та знаходяться в складі запасів, призначений активний субрахунок № 221 «Малоцінні та швидкозношувані  предмети на складі і в експлуатації».

     У Львівському професійному ліцеї в розмірі вартості МШП утворюється фонд у МШП, обліковуваний на пасивному субрахунку № 411 «Фонд в МШП за їх видами», який є грошовим виразом коштів, вкладених у МШП, що перебувають у безпосередньому розпорядженні установи.

     За  дебетом субрахунка № 221 відображаються за договірною вартістю (без ПДВ) придбані або виготовлені МШП, за кредитом — відпускання МШП в експлуатацію зі списанням на зменшення фонду  МШП. Документальне оформлення надходження і відпускання МШП в експлуатацію, а також облік на складах ведеться аналогічно обліку матеріалів. Міністерством статистики України наказом № 145 від 22.05.96 затверджено типові форми первинних документів з обліку МШП (табл..3.4.1) 
 
 
 
 
 

   Таблиця 3.4.1

   

•

     Слід  зазначити, що при передачі в експлуатацію малоцінні та швидкозношувані предмети вартістю до 10 гривень включно за одиницю (комплект) списуються з бухгалтерського  обліку одразу на зменшення фонду у малоцінних та швидкозношуваних предметах на підставі документів, що підтверджують їх використання, а саме: роздавальних відомостей, актів витрачання предметів при ремонті, актів на списання цінностей, довіреностей та ін. (додаток 3.4.1-2)

     Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів вартістю до 10 гривень включно за одиницю (комплект) здійснюється матеріально відповідальними особами у Книзі складського обліку запасів за найменуваннями предметів та кількістю. у разі інвентаризації дані заносяться у інвентаризаційний опис (додаток 3.4.3)

     В експлуатації такі предмети перебувають  на збереженні у осіб, відповідальних за їх експлуатацію та збереження, і  обліковуються у книгах кількісного  обліку фінансової академії.

     Списання  з балансу установи малоцінних і швидкозношуваних предметів, інструментів, виробничого, господарського інвентарю та інших запасів, що стали непридатними, здійснюється на підставі  Актів списання (додаток 3.4.4)

     Щоб забезпечити правильне списання малоцінних та швидкозношуваних предметів необхідно максимум уваги приділити належному документальному: оформленню, а саме складанню акту. Акти складаються постійно діючою комісією, призначеною наказом керівника установи, і затверджуються керівником установи. У них вказуються дані, що характеризують об'єкт: найменування, матеріал виготовлення, рік придбання установою, кількість та вартість. Детально вказуються причини списання та спосіб знищення непридатних запасів (якщо реалізація їх неможлива).

     Придбання малоцінних і швидкозношуваних предметів ЛПЛ відображається за дебетом субрахунку 221 і кредитом відповідного субрахунку класу 3 “Кошти, розрахунки та інші активи”, 6 "Поточні зобов'язання”. Одночасно робиться другий запис за дебетом відповідного субрахунку класу 8 "Витрати" і кредитом субрахунку 411 “Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх видами".

     Вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів  відображається за кредитом субрахунку 221 і дебетом субрахунку 411 “Фонд  у малоцінних та швидкозношуваних предметах  за їх видами”.

     Облік операцій з вибуття та переміщення малоцінних та швидкозношуваних предметів відображається (табл..3.4.2) у Накопичувальній відомості про вибуття та переміщення малоцінних та швидкозношуваних предметів ф.439 (бюджет)

   Таблиця 3.4.2

   Вибуття і переміщення МШП

 

     3.5 ГРОШОВІ РОЗРАХУНКИ ТА ОПЛАТА ПРАЦІ

     Звичайно  що невід’ємним елементом кожної організації чи установи є облік  наявності, руху і залишків готівки  в касі чи на розрахунковому рахунку. Розглянемо касу Львівського професійного ліцею до якого відкриваються  наступні субрахунки:

• 301 „Каса в національній валюті ”;
• 302 „Каса в іноземній валюті ”.

     Бухгалтерські записи ведуть на підставі перевірених  відривних листків (другий примірник  касової книги) і додаткових до них  документах.

     Залишок і надходження грошових коштів відображають за дебетом рахунка 30, а видану готівку – за кредитом.

     Кожний  день у бухгалтерії на підставі звітів касира складається меморіальний ордер  № 1 (накопичувальна відомість за касовими операціями (форма № 380 (бюджет)) для  того, щоб систематизувати обороти у касі (рис.3.5.1) за поточний місяць за видатковими і прибутковими касовими ордерами і журналом реєстрації касових ордерів (додатки 3.5.1-4).

     Якщо  касові операції здійснюються в національній та іноземній валюті, то меморіальні  ордери складаються окремо для кожного виду валют та нумеруються, відповідно № 1 – 1, № 1 – 2 тощо.

   

   рис.3.5.1 Схема відображення оборотів по касі.

      Наприкінці  місяця у меморіальному ордері № 1 підраховують надходження і витрачання готівки та визначають на 1-е число наступного місяця залишок коштів у касі, який повинен бути тотожним такому ж показнику у касовій книзі.

     При виявленні у вихідних формах документів помилок бухгалтерія ліцею здійснює діагностику помилкових даних, знесення виправлень у відповідні бази даних та отримання вихідних форм документів з урахуванням виправлень. Внесення виправлень здійснюється датою виявлення помилкових даних шляхом обов’язкового оформлення змінених документів.

     У плані звітності на основі складених  документів Львівського професійного ліцею вказуються: перелік звітних форм; звітний період, за який складається та або інша форма звіту; терміни подання звітності; найменування і адреси організацій і установ, а також прізвища посадових осіб, що одержують звіти; спосіб подання звітів (поштою, телеграфом тощо) і прізвища працівників, які відповідають за складання звітності, з точним зазначенням робіт, що виконуються ними. План звітності, як правило, складається з двох частин. У першій частині містяться необхідні відомості по звітності, яка подається зовнішнім користувачам, у другій по звітності, що надходить від окремих підрозділів організації.

     З метою встановлення єдиних вимог  до порядку використання обліку позабюджетних  коштів бюджетних установ та звітності  про них відповідно до завдань, покладених на Головне управління Державного казначейства України Указом Президента України “Про Державне казначейство України” від 27.04.95 № 335/95 та Положенням про Державне казначейство, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.95 №590, розроблена Інструкція і затверджений МФУ ГУДКУ наказ №63 від 11 серпня 1998р. “Про порядок використання позабюджетних коштів бюджетних установ та звітності про них”.

     Позабюджетні  кошти – кошти, які бюджетна установа отримують понад асигнування, що виділяються їм з державного або  місцевих бюджетів.

         Ці кошти використовуються суворо за цільовим призначенням, це можуть бути суми за дорученням; депозитні кошти; інші позабюджетні кошти.

     Суми  за дорученням – кошти, які  установа  отримує від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб та благодійних  фондів для виконання певних доручень. (додаток 3.5.5-6)

     Депозитні суми – кошти, які надходять у  тимчасове розпорядження і з настанням відповідних умов підлягають поверненню.

     Витрачання  сум за дорученнями, депозитних сум  та інших позабюджетних коштів визначається Інструкцією №63.

     Для зберігання позабюджетних коштів та проведення операцій за ними в установі відкриваються поточні рахунки або реєстраційні рахунки на Єдиному казначейському рахунку відповідного органу Державного казначейства. Рахунки відкриваються за балансовим рахунком “Інші кошти клієнтів, які утримуються з державного бюджету” або “Інші кошти клієнтів, які утримуються з місцевих бюджетів” переведення на обслуговування позабюджетних коштів Державного казначейства, поточні рахунки установи закриваються, і відкриваються аналогічні їм реєстраційні рахунки.

         Аналіз трудових ресурсів базується на планово-нормативній  та звітно-обліковій інформації. Звітна інформація черпається із  “Звіту з праці” (додаток 3.7.9) та даних табельного обліку. Прийом надання відпусток відображається за допомогою відповідних наказів (додаток 3.5.7-8)

         Аналіз забезпеченості ліцею працівниками проводиться шляхом порівняння їх фактичної кількості з потребою за кілька кварталів, за рік (табл..3.5.1)

   Таблиця 3.5.1

   Динаміка  росту заробітної плати та продуктивності праці Львівського професійного ліцею за січень-грудень 2008 р.

 

      З наведених показників бачимо, що середня  кількість працівників та середньооблікова чисельність працівників відрізняється на 5 од., а фонд оплати праці штатних працівників за рік зменшився, що призвело до зменшення заробітної плати працівникам ліцею у 2008 році.

         Можна також розглянути розрахунки з персоналом відповідно до фонду заробітної плати (згідно даних звіту з праці за 2009 рік)( табл..3.5.2) 
 
 

   Таблиця 3.5.2

   Чисельність персоналу і фонд ЗП