Звіт з практики в ПТУ № 32 м. Львова

     Інші  працівники ліцею - громадяни, які беруть участь в його роботі на підставі трудового договору, контракту, угоди, а також інших форм трудових відносин між громадянином та закладом.

     Структуру управління Львівського професійного ліцею можна представити за допомогою  наступної схеми ( рис.2.1)

   

   рис.2.1 Структура управління Львівського професійного ліцею.

     Розглянемо  структуру Львівського професійного ліцею по окремих ланках.

Важливою  ланкою в ефективній діяльності ліцею  є бухгалтерія. Вона складається  з головного бухгалтера, бухгалтера по заробітній платі, бухгалтера по матеріалах і касира.

      У ліцеї головний бухгалтер прямо  підпорядкований директору. Він  повинен:

• знати і виконувати Закони України з питань ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах,
• забезпечити ведення єдиних засад обліку і складання фінансової звітності в установі,
• організувати контроль за відображенням операцій на рахунках,
• забезпечити перевірку стану бухгалтерського обліку в установі,
• організація ефективної роботи підлеглих,
• виконання наказу про облікову політику установи

     Головний  бухгалтер затверджує посадові інструкції для працівників бухгалтерії. За невиконання або недоброякісне виконання своїх обов’язків головний бухгалтер несе відповідальність відповідно до чинного законодавства. Посадовий оклад головного бухгалтера встановлюється, як правило, на рівні окладу заступника керівника організації.

     При звільненні головного бухгалтера проводиться  здача справ новопризначеному головному  бухгалтеру (а за відсутності останнього працівнику, призначеному наказом керівника ліцею), в процесі якої проводиться перевірка стану бухгалтерського обліку і достовірності звітних даних із складанням відповідного акта.

      Бухгалтер по зарплаті підпорядковується головному  бухгалтеру, він проводить нарахування  заробітної плати працівникам на основі табелів робочого часу, а також нараховує стипендію учням, слухачам.

      Бухгалтер по матеріалах приймає та перевіряє  від підзвітних осіб звіти про  рух сировини, допоміжних матеріалів, веде облік малоцінного інвентарю, складський аналітичний облік по підзвітних особах, щомісячно звіряє залишки матеріальних цінностей, перевіряє матеріали інвентаризації і складає зведення, несе повну матеріальну відповідальність за правильність записів в облікових регістрах.

Касир здійснює операції по прийому, обліку і зберіганні грошових засобів та цінних паперів з обов’язковим дотриманням правил, які забезпечують їх зберігання. Отримує по оформлених у відповідному порядку документах грошові засоби та цінні папери в установах банку для виплати заробітної плати, премії, оплати відрядних та інших витрат.

     Бухгалтер по зарплаті, бухгалтер по матеріалах, бухгалтер-касир призначається на посаду і звільняється з посади у  встановленому чинним трудовим законодавством порядку за наказом директора. До бухгалтерів пред’являються певні кваліфікаційні вимоги: наявність диплому, бухгалтер повинен знати постанови, розпорядження, накази, методичні, нормативні матеріали з організації бухгалтерського обліку і складання звітності. До обов’язків бухгалтера-касира входять функції здача звітів в податкову інспекцію та у пенсійні фонди, ведення касової книги, приймання та здача готівки каси, видача заробітної плати працівникам та інших виплат, проводить облік нумерації бланків суворої звітності.

      Наступною є навчальна ланка, яка розподіляється на три частини: навчальна частина, навчально-виробнича часина, навчально-виховна частина.

      В склад навчальної частини входять  заступник по навчальній частині, який підпорядковується директору і  викладачі. Нарахування заробітної і плати і інші розрахунки цим працівникам здійснюються відповідно до їх кваліфікації, стажу роботи, ефективності виконання своїх обов’язків:

         а) належні умови  та оплату праці відповідно до її кількості  та якості, кінцевих результатів та законодавства;

         б) щорічну основну відпустку тривалістю не менше 42 календарних днів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів  України;

         в) пенсію за вислугу  років при наявності стажу  безперервної педагогічної роботи не менше ніж 25 років;

         г) матеріальне, житлово-побутове, медичне та соціальне забезпечення відповідно до встановлених норм і пільг;

         д) користування навчально-виробничою, культурно-спортивною, побутовою та оздоровчою базою ліцею відповідно до його призначення;

         ж) підвищення кваліфікації та перепідготовку;

         з) захист професійної честі та гідності;

         и) участь у громадському самоврядуванні, обговоренні основних питань діяльності ліцею, а також  його структурних підрозділів і  внесення пропозицій адміністрації  ліцею;

         і) на компенсації, встановлені  законодавством України, у разі втрати роботи, у зв’язку зі змінами організації виробництва і праці.

      До  складу навчально-виробничої частини  входять заступник по навчально-виробничій роботі, старші майстри і майстри.

      До  складу навчально-виховної частини  входять заступник і вихователі.

      Кожен з працівників ліцею, незалежно  від їх посади зобов’язаний:

         а) постійно підвищувати  професійний рівень,  педагогічну  майстерність, загальну культуру;

         б) настановленням і  особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі;

         в) сприяти зростанню  престижу ліцею;

         г) дбайливо ставитись  до майна ліцею;

         д) дотримуватись  технологічної дисципліни, вимог  до охорони праці, безпеки праці  та виробничої санітарії;

         ж) виконувати вимоги статуту та правила внутрішнього розпорядку.

      Приймає на роботу та звільняє з роботи працівників  директор ліцею. Педагогічні працівники ліцею працевлаштовуються шляхом укладання  з ними трудової угоди або контракту, згідно із законодавством України. Професійний  ліцей може залучати до педагогічної роботи спеціалістів виробництва, викладачів вищих навчальних закладів, вчених на умовах сумісництва чи погодинної оплати праці у встановленому чинним законодавством порядку.

      Для визначення відповідності педагогічних працівників займаним посадам, рівня  кваліфікації проводиться їх атестація. Періодичність атестації та порядок її проведення встановлюється Міністерством освіти і науки України. Рішення атестаційної комісії є підставою для присвоєння педагогічному  працівникові відповідної категорії або звільнення його з роботи згідно з законодавством України.

      Загальна  характеристика і  побудова облікового-звітного  процесу. Враховуючи те, що Львівський професійний ліцей бюджетна установа то і обліковий процес має тут свої особливості, які ґрунтуються на цілому переліку нормативних документів і актів, що регулюють його діяльність.  

     Львівський  професійний ліцей у своїй  діяльності керується Конституцією України, Законами України “Про освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, “Про загальну середню освіту”; Положення “Про професійно-технічний заклад”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1998 року № 1240, положенням “Про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах”, Тимчасовим положенням “Про професійний ліцей”,  затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 17.10.2002 р. № 597, нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України.

Управління  Львівським професійним ліцеєм здійснюється Міністерством освіти і науки  України, Головним управлінням освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації.

     Якщо  ж розглядати структуру облікового процесу то  для бюджетних установ основним фінансовим документом є кошторис доходів і видатків. Єдиний  кошторис  доходів  і  видатків бюджетної установи є основним документом, який визначає загальний  обсяг,  цільове  надходження  і  поквартальний розподіл коштів установи і складається за формою згідно Положення про порядок складання кошторису доходів і видатків.

     Бюджетні  установи належать до одного з різновидів організацій некомерційного характеру, для яких одержання прибутку не є їх основною метою. Таким є і Львівський професійний ліцей. Адже основною його метою є надання кваліфікаційних освітніх послуг студентам.

     Важливою  частиною облікового процесу є форма ведення бухгалтерського обліку. У ЛПЛ використовують меморіально-ордерну форму ведення бухгалтерського обліку, яку також називають «Журнал-Головна» і план рахунків для бюджетних установ (додаток 2.1), який дещо відрізняється від звичайного. (Ліцей у своїх розрахунках використовує 8 клас витрат). Суть цієї форми обліку полягає у тому, що на кожну господарську операцію, відображену в первинних чи зведених документах, складається меморіальний ордер. У ньому вказується проведення і сума здійсненої операції. Потім кожен з меморіальних ордерів реєструється у журналі реєстрації меморіальних ордерів.

     Схематично  ведення обліку за меморіально-ордерною формою можна зобразити за допомогою рис.2.2.  

   

   рис.2.2 Облік за меморіально-ордерною формою.

     За  складеними меморіальними ордерами заповнюється реєстраційний журнал за синтетичними рахункам та картки, які  ведуться по аналітичних рахунках. На базі цих даних складається  оборотний баланс та Головна книга. Облік касових операцій ведеться у касовій книзі. Так у Львівському професійному ліцеї ведуться такі меморіальні ордери:

1. Каса (прихід та розхід по рахунку № 120) (додаток 2.2).
2. Держбюджет.
3. Спеціальні кошти (додаток 2.3).

5. Облік  Заробітної плати.

6. Матеріали.
9. Основні засоби (додаток 2.4)

     Меморіальні ордери підписуються головним бухгалтером  і виконавцем, а при централізації обліку, крім того, керівником групи обліку.

      Журнали-ордери являють собою вільні листи великого формату зі значною кількістю реквізитів. Відкриваються вони на місяць на окремий синтетичний рахунок або на групу синтетичних рахунків. Кожному журналу-ордеру присвоюється певний постійний номер. Як правило, журнали-ордери мають різну форму, так для меморіального ордеру №1 відкривається журнал №1(додаток 2.5), а для ордеру № 3 - №3 (додаток 2.6).

     Запис у журнали-ордери проводять щодня  або безпосередньо з первинних  документів, або з допоміжних відомостей, які призначені для нагромадження  й групування даних первинних  документів.

     У журналах-ордерах виконуються тільки кредитові записи того синтетичного рахунку, операції якого враховуються в даному журналі. Наприклад, у журнал-ордер з рахунку “Каса” записуються тільки ті операції, за якими рахунок 30 “Каса” кредитується. Операції, за якими рахунок 30 “Каса” дебетується, будуть записані в Головну книгу (додаток 2.7) Тим самим виключається дублювання оборотів за кореспондуючими рахунками. Місячні підсумки кожного журналу-ордера показують загальну суму кредитового обороту рахунку, операції якого враховуються в даному журналі, і суми дебетових оборотів кожного кореспондуючого з ним рахунку.

     Кредитовий  оборот переносять у Головну книгу  з відповідного журналу, а обороти  по дебету записують у книгу з  різних журналів-ордерів за кореспондуючими  рахунками. Журнали-ордери і Головна  книга взаємно доповнюють один одну: в журналах-ордерах дається розшифровка кредитового обороту кожного синтетичного рахунку, а в Головній книзі розшифровка дебетового обороту цього ж рахунку. Після перевірки оборотів виводиться сальдо на початок наступного місяця і записується у відповідній колонці Головної книги.

     Для перевірки правильності записів  у Головній книзі підраховують суми оборотів і сальдо за всіма рахунками. Суми дебетових і кредитових оборотів, а також дебетового й кредитового  сальдо повинні бути рівні.

     Дана  форма обліку підвищує контрольне значення обліку, полегшує складання звітів. Але також вона має ряд недоліків:

• значна трудомісткість складання меморіальних ордерів,
• багаторазовість записів на синтетичних рахунках,
• аналітичний облік ведеться паралельно зі синтетичним, а не є основою для його побудови.