Розкриття поняття документації

Міністерство  науки та освіти, молоді та спорту України

Харківський інститут управління

(У формі ТОВ) 
 
 

Курсова робота

з дисципліни «Організація обліку»

1. Розкриття поняття документації.   2. Права та обов’язки головного бухгалтера.  3. Організація податкової політики на фірмі.

 
 
 

Виконав:

студент 5 курсу 

заочного відділення гр. ОА-51     Шабетя Р.В. 
 
 

Перевірила:

викладач          Щербина К.Ю. 
 
 
 

Харків 2011

                                                          Зміст 

Вступ  

Теоретичні  питання: 

1. Роль і значення документації як елементу методу бухгалтерського обліку  

1.1. Сучасні форми ведення первинної документації у бухгалтерському обліку  

1.2. Реальність і перспективи ведення первинної документації 

2. Посадові інструкції для головного бухгалтера

2.1. Відповідальність головного бухгалтера

2.2. Призначення і функції бухгалтерської служби 

Практичне завдання:

3. Організація  облікової політики на фірмі 

Висновок

Список використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 

     Вступ 

      Згідно  Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність  в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємстві зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

      Для потреб управління підприємством бухгалтерський облік повинен надавати повну  та своєчасну інформацію, що потребує його належної організації. В бухгалтерії  організаційний процес є засобом, за допомогою якого об’єднуються трудові  ресурси, матеріали, технологія, інформація для досягнення поставлених перед  обліком завдань. Ефективна організація  обліку сприяє оптимальному використанню ресурсів, мінімізує витрати виробництва.

      Мета  даної курсової роботи полягає у дослідженні організації бухгалтерського обліку на підприємстві, закріпленні теоретичних знань та розробці пропозицій щодо його удосконалення.

         Бухгалтерський облік як упорядкована система узагальнення інформації про діяльність юридичних осіб на відміну від оперативно-технічного й статистичного обліку ґрунтується винятково на застосуванні методу документування, який передбачає суцільне й безперервне відображення у документах всіх господарських операцій, що відбуваються у діяльності підприємств, установ і організацій.

     Так, видатний італієць Лука Пачолі, автор першої книги з бухгалтерського обліку, виданої більше ніж 520 років тому, писав: «… ніхто не спроможний вести свої справи, якщо не захоче дотримуватися належного порядку в записах, та при цьому душа його буде в постійній тривозі».

     В Україні первинні документи, облікові регістри та звітність мають складати українською мовою, яка відповідно до Закону «Про мови в Україні» є  мовою роботи, діловодства і документації. Первинні документи мають бути складені у момент здійснення кожної господарської  операції або, якщо це неможливо, безпосередньо  після її завершення. Важливим у  документуванні є питання про  способи і засоби заповнення первинних  документів.

     Жодна господарська операція, яка відбувається на підприємстві, не повинна уникнути документування. Однак, документуванням  господарських операцій займаються не тільки і не стільки працівники бухгалтерської служби підприємства, а на сам перед ті, хто здійснюють господарські операції і дають доручення  або дозвіл на їх проведення. У сучасних умовах господарювання роль бухгалтера на підприємствах постійно зростає, оскільки розширюється перелік його функцій. З облікового працівника, який займається рознесенням даних первинних документів на рахунки бухгалтерського обліку для складання звітності, він поступово перетворюється на "радника" керівника практично за всіма питаннями діяльності підприємства.

     Жодне управлінське рішення не обходиться без інформації головного бухгалтера щодо його ефективності, можливих економічних і податкових наслідків.

     Таким чином, роль бухгалтера на сучасному  підприємстві не обмежується відображенням  операцій на рахунках бухгалтерського  обліку та складанням звітності, а передбачає також надання допомоги керівництву  під час розв'язання проблем управлінського характеру. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Роль і значення документації як елементу методу бухгалтерського обліку 

     Особливістю бухгалтерського обліку є суцільне і безперервне спостереження  за всіма господарськими операціями, що здійснюються на підприємстві. Для забезпечення такого спостереження кожну господарську операцію оформляють відповідним документом.

     Спосіб  оформлення господарських операцій документами називається документацією. Документація є важливим елементом методу бухгалтерського обліку: вона служить для первинного спостереження за господарськими операціями і є обов'язковою умовою для відображення їх в обліку.

     Законом України «Про бухгалтерський облік  і фінансову звітність в Україні», стаття 9 «Первинні облікові документи  та регістри бухгалтерського обліку», та «Положенням про документальне  забезпечення записів у бухгалтерському  обліку», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р., № 88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5.06.1995 року № 168/704), визначається порядок створення, прийняття  і відображення у бухгалтерському  обліку, а також зберігання первинних  документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями  та госпрозрахунковими організаціями (крім установ банків) незалежно  від форми власності та специфіки  установ і організацій.¹

     Проте значення документації в господарській  роботі підприємств не обмежується  тільки тим, що її використовують для  обґрунтування облікових записів. Документація відіграє важливу роль в управлінні діяльністю підприємства. У формі відповідних документів (платіжних доручень, касових ордерів, нарядів, вимог тощо) даються розпорядження на здійснення господарських операцій (перерахування або видачу коштів, відпуск матеріалів, виконання робіт тощо). Для працівників, що виконують ці розпорядження (касирів, матеріально відповідальних осіб, виконавців робіт тощо), документи є обґрунтуванням здійснених ними операцій.

     Документи мають практичне значення для  попереднього і подальшого контролю за доцільністю і законністю господарських операцій, дотриманням державної дисципліни. Попередній контроль здійснюють керівні працівники: підписуючи документ, вони беруть на себе відповідальність за законність операції, оформленої цим документом. Це допомагає дотриманню господарської дисципліни та чинного законодавства. Подальший контроль здійснюють облікові працівники при прийманні і опрацюванні документів, а також працівники податкових, фінансових і ревізійних органів. Цей контроль поширюється головним чином на виправдні документи для встановлення законності і господарської доцільності операцій, а також перевірки правильності оформлення самих документів.

     Документи мають важливе значення для забезпечення контролю за збереженням майна господарства, раціональним його використанням. Приймання і відпуск матеріальних цінностей, використання грошових коштів, здійснення розрахунків тільки на підставі належно оформлених документів запобігають зловживанням з боку посадових осіб. Практика свідчить, що нестачі, розтрати і безгосподарність, різні зловживання найчастіше бувають там, де документи оформляються неправильно і несвоєчасно, облік ведеться незадовільно.

     Документи мають і правове (юридичне) значення як письмовий доказ здійснення господарських операцій, а тому використовуються судовими органами при розгляді господарських позовів. Судові органи визнають за документом доказову, юридичну силу в тому разі, якщо його складено своєчасно і належним чином оформлено.

     Документи використовують при аналізі господарської  діяльності, для фінансового контролю, аудиту і документальних ревізій. Із застосуванням в обліку електронної  обчислювальної техніки для збирання й опрацювання інформації про  здійснювані господарські операції, поряд з паперовими документами, дедалі більшого поширення набувають  машинні носії облікової інформації. Окремі з них відображають господарську операцію безпосередньо в момент її здійснення, інші — складаються за даними первинних носіїв інформації і використовуються для зручності її опрацювання, автоматичного введення в обчислювальну машину. Впровадження в облік удосконалених ЕОМ дає змогу автоматично фіксувати і відображати їхній зміст у запам'ятовуючому пристрої машини і отримувати після опрацювання інформацію, потрібну для управління і контролю. 

     І. За призначенням документи поділяють на розпорядчі, виправдні (виконавчі), бухгалтерського оформлення і комбіновані.

• Розпорядчими називають документи, в яких міститься вказівка (розпорядження, наказ, завдання) щодо здійснення господарських операцій. Вони є, зокрема, підставою для прийняття і видачі матеріальних цінностей і коштів, виконання робіт. До розпорядчих документів належать накази, чеки на одержання грошей у банку, платіжні доручення банку на перерахування коштів, доручення на одержання матеріальних цінностей та ін. Ці документи обов'язково підписуються керівними особами. Вони мають велике значення в управлінні господарством, але не підтверджують факту здійснення операцій, тому не можуть бути підставою для облікових записів.
• Виправдними (або виконавчими) називають документи, якими оформляють виконані господарські операції і підтверджують факт здійснення цих операцій. їх складають у момент здійснення" операції, тому вони є первинною формою відображення і контролю господарської діяльності. До таких документів належать: акти приймання-передачі основних засобів, відомості (щоденники) надходження продукції рослинництва, надою молока, акти різного призначення та ін. Виправдні документи мають важливе значення для відображення здійснених операцій в обліку.
• Документи бухгалтерського оформлення складають працівники бухгалтерії для підготовки і полегшення облікових записів. У них зазначають, які бухгалтерські записи мають бути зроблені на їх підставі. До документів бухгалтерського оформлення належать розподільчі і групувальні відомості, розрахунки, різні бухгалтерські довідки тощо. Наприклад, відомість розподілу загальновиробничих витрат, калькуляції та ін. Вони складаються заданими поточного обліку, підтвердженими відповідними документами.

     Бухгалтерські довідки складають при виправленні  помилок у бухгалтерських записах, закритті рахунків та ін. Вони досить поширені у практиці бухгалтерського обліку.

     Документи бухгалтерського оформлення самостійного значення не мають, вони використовуються тільки разом із відповідними виправдними  документами.

• Комбіновані документи. У практиці підприємств найчастіше застосовують документи, які поєднують у собі ознаки вищеперерахованих груп. Такі документи називають комбінованими. До них належать накладні, лімітно-забірні карти, прибуткові й видаткові касові ордери, облікові листи тракториста-машиніста і т. ін.

     Застосування  комбінованих документів сприяє повноті  і наочності обліковуваної операції, спрощує і покращує використання документів у процесі їх бухгалтерського  опрацювання. Тому в сучасній бухгалтерській практиці переважають комбіновані  документи. 

     II. За порядком складання документи поділяють на первинні й зведені.

• Первинними називають документи, якими безпосередньо оформляють господарські операції. Вони є доказом того, що дані операції дійсно виконані. До них належать прибуткові і видаткові касові ордери, квитанції та ін.
• Зведеними називають документи, складені на підставі первинних документів методом (способом) групування і узагальнення їх показників. Це звіти касира, аналітична відомість по розрахункам з постачальниками та підрядчиками та ін. Зведені документи призначені для групування первинних даних про господарські операції і одержання узагальнених показників. Тому вони мають важливе значення для скорочення облікової роботи.

 

     III. За способом охоплення операцій документи поділяють на разові та накопичувальні.

• Разові документи застосовують для оформлення однієї або кількох господарських операцій. До разових документів належать первинні документи: накладні, касові ордери та ін. Характерною особливістю разових документів є одночасне їх використання для початкової реєстрації господарських операцій.
• Накопичувальні документи використовують для оформлення однорідних господарських операцій (які систематично повторюються і накопичуються) в міру їх здійснення протягом певного періоду (тижня, декади, місяця). До накопичувальних документів належать багатоденні наряди на відрядні роботи, відомості витрати кормів, відомості руху молока, лімітно-забірні карти і т. ін.