Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками

 

Аналітичний облік розрахунків з постачальниками ведуть по кожному окремо поданому рахунку, що дає можливість отримання необхідних даних по постачальниках, по розрахункових документах, термін оплати яких (визначений умовами договору) не настав, по неоплачених у термін розрахункових документах, невідфактурованих поставках. У такий спосіб аналітичний облік ведеться по кожному рахунку постачальника з одночасним контролем повноти оприбуткування ТМЦ і своєчасності їхньої оплати по кожній позиції.

Дебетове сальдо аналітичного обліку розрахунків за товари, послуги наводиться в активі «Балансу підприємства» (ф. №1) за статтею аванси отримані, кредитове сальдо – у пасиві «Балансу підприємства» (ф. № 1.) стаття — кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, тобто заборгованість в розрахунках наводиться розгорнуто.

ВЧД-4 здійснює розрахунки за податком на додану вартість. Облік  розрахунків по ПДВ в типовій  конфігурації ведеться на рахунку 6411«ПДВ»  в розрізі рахунку «Податки та відрахування», який має тип довідника  «Податки та відрахування».

Облік сум податку  на додану вартість, які визначаються виходячи з сум отриманих авансів (тобто передплати) за готову продукцію, ТМЦ, необоротні активи, а також роботи (послуги), які належать до відвантаження (виконання) ведеться на субрахунку :

• 643 «Податкові зобов’язання» (тут відображаються суми, які пройшли по податковим накладним, які видало нам підприємство) в розрізі двох видів рахунків “Контрагенти” та “Замовлення”;
• 644 «Податковий кредит» (тут відображаються суми, які відображені в податкових накладних отриманих нашим підприємством) в розрізі субрахунків 6441 «Податковий кредит» 6442 «Не отримані податкові накладні» та двох видів «Контрагенти» та «Замовлення» ведеться облік сум ПДВ, на які підприємство має право зменшити свої податкові зобов’язання.

Документ «Податкова накладна» знаходиться в Головному  меню Журнал-Податкові накладні –  Вхідні податкові накладні.

В електронну базу заноситься дані про номер податкової накладної, суму без ПДВ, суму ПДВ, сума ПДВ.

В конфігурації «ФОБОС» вміщено ряд констант, значення яких задають той чи інший режим автоматичного формування податкових накладних, які представляються покупцем організації, а також формування проводок по ПДВ при взаєморозрахунках з її постачальниками.

Регістрами синтетичного обліку служать наступні вихідні форми документів, які можна отримати в меню «Бухгалтерська звітність» це: картка рахунку 631; картка Контрагенти; аналіз рахунку 63; аналіз : Контрагенти; аналіз рахунка 631 по датах; аналіз рахунка 631 по: Контрагенти, Замовлення; аналіз Контрагенти, Замовлення; журнал-ордер по рахунку 631; оборотна-сальдова відомість по рахунку 631; аналіз оборотів між Контрагенти, ТМЦ; обороти по рахунку.

Отже, автоматизація обліку на  ВЧД-4 дозволяє одержувати своєчасно  в повному обсязі детальну інформацію про стан розрахунків з постачальниками і підрядниками за відповідний період, вживати необхідні заходи щодо її управління.

 Отже на сьогодні  одним з найбільш складних  і суперечливих питань є облік   кредиторської заборгованості, що  пов'язано з існуванням проблеми неплатежів. Це також підтверджуються наявністю значних обсягів кредиторської заборгованості на ВЧД-4.

Кредиторська заборгованість дає змогу підприємству певний час  користуватись чужими засобами, але  в свою чергу це не повинно стати приводом претензій та розриву взаємовідносин з боку інших контрагентів.

Все це вимагає перегляду  системи бухгалтерського обліку, одним із центральних елементів  якої є облік взаєморозрахунків  суб'єктів господарювання. Суб'єкти господарювання на перший план висувають вирішення власних проблем, замість виконання фінансових зобов'язань по платежах перед партнерами. Вирішення вищенаведеної складної проблеми багато в чому залежить від вдосконалення бухгалтерського обліку і аудиту.

Вважаємо, що додатково  на ВЧД-4бухгалтер з обліку кредиторської заборгованості також повинен слідкувати за станом:

• довгострокової дебіторської заборгованості;
• дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги;
• дебіторської заборгованості за розрахунками;
• витратами майбутніх послуг;
• забезпеченнями наступних виплат і платежів;
• довгостроковими зобов’язаннями;
• поточними зобов’язаннями;
• доходами майбутніх періодів.

Необхідно також своєчасно здійснювати контроль за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості. Значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стабільності підприємства і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування; контролювати стан розрахунків за простроченими заборгованостями. В умовах інфляції будь-яка відстрочка платежу призводить до того, що підприємство реально одержує лише частину вартості виконаних робіт. Тому необхідно розширити систему авансових платежів.

Також він повинен  планувати погашення по зобов’язаннях  по статтях бюджету, установлених регламентом. У рамках своєї компетенції і доцільності фахівець може визначати можливі варіанти планування заборгованості, використовуючи як прогнози “Розрахунки з постачальниками”, визначаючи відстрочки платежів по конкретних контрактах і “Кредиторська заборгованість минулих періодів”, установлюючи графік погашення заборгованості по клієнтах, так і на основі бізнес-прогноз “Графік  фінансування”, що є спрощеною формою формування кредиторської заборгованості.

Прогноз призначений  для планування величини кредиторської  заборгованості і кількості днів її рівномірного погашення, суми авансів і відстрочки поточних платежів по статтях і елементам бюджету.

Основою для складання  видаткової частини бюджету руху коштів повинні бути операційні бюджети  всіх напрямків діяльності компанії і графік погашення заборгованості, що визначають наступні групи платежів, встановлені в прогнозі “Графік фінансування”:

• планові платежі по усіх видах податків і зборів перед бюджетом і позабюджетними фондами;
• обслуговування кредитів, що містять план виплат по основному боргу і відсоткам;
• витрати по оплаті праці;
• зобов’язання перед постачальниками за матеріали, що поставляються, забезпечення енергоресурсами;
• зобов’язання перед замовниками за виконані роботи;
• фінансування управлінських і комерційних витрат;
• графік інвестиційних виплат за придбання і модернізацію основних засобів;
• інші витрати.

Фінансове планування бюджету, організація керування фінансовими  потоками є підставою для складання  платіжного календаря підприємства, що є інструментом оперативного планування і складається на невеликий проміжок часу з детально можливою точністю.

Первинним документом щодо розрахунків з постачальниками  і підрядниками є договір. В сучасних умовах він є важним об’єктом контролю та регулювання обліку діяльності підприємств.

Вважаємо, що при укладанні  договору на ВЧД-4особливу увагу необхідно  приділяти його суттєвим умовам. Головними  ознаками суттєвості договору як об’єкта  бухгалтерського спостереження  є його предмет, ціна, форма розрахунку та санкції при неправомірній  поведінці або порушенні умов договору.

Суттєві умови господарського договору відображують інтереси його сторін і можуть бути спільними та особистими. Так, ціна договору виражає  спільний інтерес суб’єктів договірних відносин.

Предмет договору втілює в собі особистий інтерес покупця (замовника). Особистим інтересом постачальника (підрядника) є своєчасний розрахунок за продану продукцію, проведені роботи (надані послуги). Це дало підставу для визначення головних ознак суттєвості господарського договору.

Таким чином, суттєві умови – це перелік окремих ознак господарського договору, що виражають інтереси його укладачів та сукупність яких здатна забезпечити перебіг від можливості у дійсність.

Визнання господарського договору об’єктом бухгалтерського  обліку потребує розробки способів його відображення у обліковій системі.

Враховуючи викладене, на нашу думку, слід вести на  ВЧД-4облік  господарських договорів товарного  змісту на рахунках позабалансового  обліку 031 “Договірні зобов’язання”  та 032 “Договірні права”. Ці запаси відображати на рахунках з моменту набуття договором юридичної сили.

Головною особливістю, яка визначає прийоми та методи відображення господарських договорів на позабалансових рахунках, є врахування такої умови  договору, як спосіб оплати: повна передоплата, часткова передоплата, оплата після одержання продукції (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 – Порядок  відображення договірних відносин з  обліку розрахунків з постачальниками (підрядниками) на позабалансових рахунках ВЧД-4

Зміст операції	Рахунок “Договірні зобов’язання” 031		Рахунок “Договірні права” 032
	дебет	кредит	дебет	кредит
1. Спосіб оплати: оплата  після одержання продукції
Укладено договір	-	15000	15000	-
Одержано товар	-	-	-	15000
Здійснено оплату	15000	-	-	-
2. Спосіб оплати: часткова  передоплата
Укладено договір	-	15000	15000	-
Перераховано аванс	5000	-	-	-
Одержано товар	-	-	-	15000
Здійснено остаточний розрахунок	10000	-	-	-
3. Спосіб оплати: повна  передоплата
Укладено договір	-	15000	15000	-
Здійснено передоплату	15000	-	-	-
Одержано товар	-	-	-	15000

 

Подальші позабалансові  операції необхідно реєструвати  одночасно зі змінами майнового  та фінансового стану підприємства, що виникають внаслідок виконання  сторонами договірних зобов’язань, і є підставою для бухгалтерських записів на рахунках 631 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, 371 “Розрахунки за авансами виданими”.

Запропоновані напрямки дозволять підвищать ефективність обліку кредиторської заборгованості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ3. УДОСКОНАЛЕННЯ  ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ І ПІДРЯДНИКАМИ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

3.1.Удосконалення  обліку розрахунків з постачальниками  і підрядниками в умовах інноваційних  технологій.

Важливу роль підвищенні ефективності роботи залізничного транспорту, його конкурентоспроможності на ринку транспортних послуг відіграє  налагодження системи управління галуззю, побудованої із застосуванням сучасних  інформаційних технологій. Саме вона підвищує ефективність функціонування виробничих, економічних, фінансових та управлінських структур підприємств  залізничного транспорту. Залізничний транспорт є багатогалузевим господарством з широко розгалуженою інфраструктурою, елементи якої формують складну  систему зв’язків, що базуються на різних економічних інтересах.  Гострою проблемою на залізниці є організація чіткої, безперебійної роботи залізничного транспорту.  Адже,  маючи екстериторіальний характер, він може успішно функціонувати  тільки за  умов централізованої  координації роботи всіх   без винятку структурних підрозділів,  що забезпечують процес перевезення. За цих умов особливого значення набуває облікова інформація, яка є важливою частиною  управлінської та економічної інформації. У таких соціально-економічних системах, як підприємства залізниці, облікові дані є джерелом відомостей про внутрішній стан підприємств та зовнішнє середовище Порівняно з плановою економікою сьогодні призначення облікової інформації, у тому числі і на залізничному транспорті,  зазнало істотних змін. Якщо в умовах планової економіки її основними користувачами були органи державного контролю, то зараз бухгалтерська інформація є основою для прийняття рішень як усередині підприємства, так і керівництвом галузевої служби, у яку входить підприємство, або керівництвом окремої залізниці. Саме бухгалтерська інформаційна система в доповненні з використанням джерел нефінансової інформації надає кількісні дані, необхідні для використання таких функцій управління виробництвом і комерційною діяльністю, як планування, контроль, аналіз і прогнозування. Останніми роками в обліковій діяльності українських залізниць відбулися значні зміни, викликані запровадженням нових форм звітності. Замість набору різноманітної звітної та поточної  документації, слабо пов’язаної між собою та подекуди навіть  суперечливої чи такої, що дозволяє різне тлумачення, з’явився єдиний комплекс документів, які складаються за єдиними критеріями та правилами, узгодженими між собою, та відображають не лише фінансовий  стан підприємств залізниці, але й ряд його поточних економічних показників. Використання засобів автоматизації  дозволяє практично повністю вирішити проблему складання звітності підприємств Укрзалізниці, а також досягти точності та оперативності інформації. Швидко та з мінімальними витратами можуть бути підготовлені різноманітні і деталізовані дані, які необхідні для прийняття управлінських рішень на всіх рівнях. Автоматизація облікової та економічної роботи на рівні лінійних підприємств і служб залізниць у цілому на основі застосування базових програмних і телекомунікаційних компонентів дозволяє: