Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками

Показники

2010 р.

2011 р.

відхилення

Прибутковість власного капіталу

25,82

53,37

27,55

Прибутковість активів

6,37

11,63

5,26

Рентабельність продукції

1,8

3,0

1,2

12 місяці 2010 р.

12 місяці 2011  р.

Пп. = - 10247

Пп = -11546

12 місяці 2010р..

12 місяці 2011 р..

Кп. = 2415:10276=0,24

Кп =4730:11691=0,4

12 місяці 2010 р..

Ф1 ряд. (260+ ряд.270)

2415+12

= 0,24

Ф1 ряд. (620+ ряд.630)

10276

12 місяці 2011 р..

Ф1 ряд. (260+ ряд.270)

4730+10

=0,41

Ф1 ряд. (620+ ряд.630)

11691

12 місяці 2010 р.

12 місяці 2011 р.

Кз. =(3345-11501):2415=-3,38

Кз =(3278-10859):4730=-1,6

12 місяці 2010 р.

12 місяці  2011 р.

Ке. в. а =886/3345=0,26

Ке. в. а =1740/3278=0,53

12 місяці 2010 р.

12 місяців 2011р.

Кф .с =3345/(21+10276)=0,32

Кф. с =3278/(8+11691)=0,28

12 місяці 2010р.

12 місяці 2011 р.

Кф. н =           3345/(11501+2415+12)=0,24

Кф.=3278/(10859+4730+10)=0,21

К_кз =

__ф.2         ряд.040________________

ф.1 (ряд.620 гр.3 + ряд.620 гр.4) : 2

12 місяці 2010 р.

12 місяці 2011 р.

К_кз

41296

=

41296

=4,05

К_кз

52600

=

52600

=4,8

(10116+10276):2

10196

(10276+11691):2

10983,5

_Ок3 =

__Кількість днів в звітному періоді_ __

Коеф. обор. кредитор. заборгован. (К...)

12 місяці2010 р.

12 місяці 2011р.

О_кз=

365

= 90,1

_Окз

365

= 76,0

4,05

4,8

№

з/п

Показники

Код

рядка

Роки

Відхилення до2010-2011рр.

2010р.

2011р.

Тис.грн.

+-%

1

Доход (виручка) вiд реалiзацiї  продукції 

(товарів, ро-біт, послуг )

010

48111

62295

14184

129,5

Податок на додану вартість

015

4255

6298

2043

148,01

Чистий доход (виручка) вiд реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

035

43856

55997

12141

127,7

Собівартість реалізованої продукції (товарів,робіт, послуг )

040

41296

52600

11304

127,4

Валовий: 
   прибуток

050

2560

3397

837

132,7

   збиток

055

Iншi операційні доходи

060

407

1127

720

276,9

Адміністративні витрати

070

1429

1813

384

126,9

Витрати на збут

080

Інші операційні витрати

090

1012

1790

778

176,9

Фінансові результати від операційної діяльності:

прибуток

100

526

921

395

175,1

 Інші доходи¹

130

1255

1127

-128

-189,8

 Інші витрати

160

942

329

-613

-134,9

 Фінансові  результати від звичайної діяльності  до оподаткування: 
   прибуток

170

839

1719

880

204,9

 Дохід з податку  на прибуток від звичайної  діяльності

185

47

21

-26

-144,7

 Фінансові  результати від звичайної діяльності: 
   прибуток

190

886

1740

854

196,4

Чистий: 
  прибуток

220

886

1740

854

196,4

                                                                         Продовження таблиці

Аналізуючи  фінансові  показники  ВЧД- 4, ми бачимо що в порівнянні з попереднім періодом в 2011 р. чистий дохід склав: 12 7 %  ,

або 12141  тис. грн.. він  складається з :

доходів  від утримання  об’єктів -1929;

доходів від ремонту  рухомого складу-10192;

доходів від реалізації послуг

 з допоміжної діяльності                     -20,0.

Виручка від реалізації  продукції  в порівнянні з минулим періодом зросла : на 29,5% , або 14184 тис. грн.

Інші операційні доходи збільшились  на 176.9% , або  на 720 тис. грн., за рахунок:

- від реалізації оборотних активів  +700 тис. грн. через те, що за 12 місяців 2011 року було відвантажено 695,9 т металобрухту по ціні 1337,29 грн.,

 за 12 місяців 2010 року було відвантажено 446,9 т  металобрухту по ціні 731,82 грн.

- цільового фінансування    +52  тис. грн.,

- відшкодування збитків           +1 тис. грн.

- погашення резерву сумнівних боргів  - 40  тис. грн.

- витрати по не збережених  перевезеннях +2 тис. грн.

- штраф за просрочку  в доставці вантажів +5 тис. грн.

Доходи від реалізації операційної діяльності  зменшились на 28% , або 128 тис. за рахунок :

- оприбуткування облікової вартості старопридатних запасів  -  348 тис. грн.

   - оприбуткування основних фондів раніше не врахованих + 135 тис. грн.

- списання необоротних  активів     + 83  тис. грн.

- доходи від безоплатно  одержаних      +   2 тис. грн.

 Інші витрати  зменшились на 34,92 % , або - 613 тис. грн. за рахунок:

Зменшення кількості  оприбуткування запасних частин при  деповському ремонті вагонів  власності ПЗз. на 504 к. п. ( 12 місяців 2011 р. 51в.х4к.п.=204

В 2010 р. 177в.х4к.п.=708 к. п.)

Витрати інші операційні діяльності  до звіту 2010р. збільшилися на 76,88 %, або  778 тис. грн. , за рахунок:

- реалізації необоротних активів  +658 тис. грн., за рахунок зростання протокольних цін на металобрухт.

- матеріальної допомоги непрацюючим-10 тис. грн..

- витрати по не збереженим перевезенням+50тис.грн.

- штраф за прос рочку в доставці вантажу+5 тис.

- витрати на придбання медичних пов’язок -4 тис. грн.

Інші доходи і витрати                                  +127 тис.грн.

- відрахування профкому                                +19 тис. грн

- відшкодування пільгових  пенсій                +70 тис. грн.

- вартість службових квитків                          +26 тис. грн.

- для особистих потреб  непрацюючих        +12 тис. грн.

  За 12 місяців 2011 р. від основної діяльності прибуток 1719 тис. грн. та до звіту 2010р. +880 тис. грн.

- від реалізації послуг з основних видів економічної діяльності  +424 тис. грн.

- від реалізації послуг з допоміжної діяльності + 31  тис. грн.

- з інших доходів  і витрат +425 тис. грн..

Аналізуючи економічні показники підприємства , можемо зробити висновок, що підприємство має ріст виробництва і прибуткове.

2.2. Оцінка та  визнання зобов’язань з постачальниками  і підрядниками.

Важливою умовою успішного  функціонування підприємств в ринкових умовах є об’єктивна оцінка зобов’язань.

Методологічні вимоги до формування в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності інформації про кредиторську заборгованість, а  також принципи відображення її у  фінансовій звітності визначає П(С)БО 11 «Зобов’язання».

Оцінка зобов’язань відіграє значну роль при формуванні облікової політики підприємства. Застосування принципу обачності, що передбачає використання в бухгалтерському обліку методів  оцінки, які повинні запобігати заниженню  сум визнаних зобов’язань, є важливим при оцінці зобов’язань. Завдяки дії принципу безперервності оцінка зобов’язань підприємства здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме й надалі.

В П(С)БО 11 «Загальні вимоги до фінансової звітності» зазначено, що зобов’язання – це заборгованість підприємства, яка виникла у попередні звітні періоди (є результатом минулих подій) і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, які містять в собі економічні вигоди  [22].

Зобов’язання визнаються, якщо наявні дві обов’язкові ознаки:

• його оцінка може бути достовірно визначена;
• існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення [8].

У разі відсутності ймовірності  вибуття активів для погашення  майбутніх зобов’язань сума такого забезпечення підлягає сторнуванню.

Поточні зобов’язання відображаються на окремих статтях за видами кредиторської заборгованості перед бюджетом, зі страхування, з оплати праці, за внутрішніми розрахунками, за іншими поточними зобов’язаннями.

В бухгалтерському обліку активи та зобов’язання відображаються в день їх здійснення, тобто в день їх виникнення, незалежно від дати руху коштів за ними.

Значна частина зобов’язань  підприємства регулярно (щомісячно) нараховується  з відображенням в обліку по дебету рахунків активів або витрат, а по кредиту – нарахованих зобов’язань. У таких випадках визнання зобов’язань (кредиторської заборгованості) безпосередньо залежить від визнання відповідних активів або витрат.

Другою умовою визнання зобов’язання у балансі є можливість його достовірної оцінки. Як правило, сума зобов’язання визначається однозначно і прямо вказується у відповідних документах. Проте існують ситуації, коїш сума платежу залежить від подальших подій. Зобов’язання визнається у таких випадках, якщо його можна оцінити з певною мірою достовірності.

Звичайно, сума, що підлягає сплаті для погашення заборгованості, визначається угодою (контрактом) або  розраховується на підставі встановлених правил (ставок, норм, тарифів тощо).

Зобов’язання, що виникли внаслідок авансової оплати покупцем товарів чи послуг за визначеними цінами, асортиментом, кількістю і якістю можуть змінювати свою грошову оцінку в часі, але незмінними залишаться обумовлена кількість та якість товару.

У деяких випадках в момент виникнення зобов’язання його сума визначається із застосуванням попередніх аналітичних чи експертних оцінок.

Для визначення балансової вартості зобов’язань використовують такі види оцінок:

• історична собівартість:
• поточна собівартість:
• вартість розрахунку (платежу);
• теперішня вартість.

Історична собівартість зобов’язання – сума надходжень, отриманих  в обмін на зобов’язання або, за деяких інших обставин, суми грошових коштів чи їх еквівалентів, що, як очікується, будуть сплачені з метою погашення  зобов’язання під час звичайної діяльності підприємства.

Поточна вартість зобов’язання – недисконтована сума грошових коштів чи їх еквівалентів, яка була б необхідна  для погашення зобов’язання на поточний момент.

За П(С)БО 11 «Зобов’язання» в Балансі всі поточні зобов’язання відображаються за сумою погашення, тобто у фінансовій звітності в розділі поточних зобов’язань відображається сума, яка буде фактично сплачена при погашенні такого зобов’язання [25].

Вартість погашення  – недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, що, як очікується, буде сплачена для погашення зобов’язань під час звичайної господарської діяльності підприємства [3].

Теперішня вартість зобов’язання – теперішня ( дисконтовані) вартість майбутніх чистих відпливів грошових коштів, які, як очікується, будуть необхідні для погашення зобов’язань під час звичайної діяльності підприємства.

По короткострокових зобов’язаннях величина дисконту незначна і кредиторська заборгованість може бути виражена за своєю номінальною  вартістю в сумі, що підлягає сплаті в майбутньому. По довгострокових зобов’язаннях сума дисконту, як правило, є суттєвою. Тому договірні платежі по відсотках і погашенню довгострокової заборгованості мають бути  дисконтовані.

Зобов’язання містять  у собі ймовірність майбутнього  вилучення коштів підприємства і втрати економічної вигоди внаслідок прийнятих у минулому обов’язків. Разом з тим, підприємство може мати обов’язок діяти певним чином, але це необов’язково призводить до виникнення і відображення у його балансі певного зобов’язання.

Обов’язки підприємства розглядаються як його зобов’язання, якщо вони існують на даний момент і є наслідком минулих господарських  операцій (наприклад, придбання товарів  чи послуг) або подій (понесені чи ймовірні збитки, за які підприємство несе відповідальність).

Як правило, зобов’язання виникає тільки тоді, коли актив  отримано або коли підприємство укладає  не відмовну угоду придбати актив  – тобто в результаті минулих  операцій або інших минулих подій. Так, придбання товарів і отримання  послуг призводить до виникнення кредиторської заборгованості (якщо вони не були попередньо сплачені), а одержання позики банку призводить до зобов’язання повернути її.

В той же час, зобов’язання щодо замовлених, але ще не отриманих  активів, не відображається у балансі  замовника, оскільки в такому випадку виникає безумовна зустрічна вимога – зобов’язання покупця оплатити певний товар компенсується його правом на отримання цього товару. Як правило, зобов’язання виникає, коли отримані права використання товарів чи послуг, пов’язані з необхідністю майбутніх платежів з метою збереження господарських зв’язків підприємства або у відповідності зі здійсненням нормальної підприємницької діяльності.

Обов’язки підприємства розглядаються як його зобов’язання якщо вони повинні бути виконані неминуче. Економічні наслідки невиконання зобов’язання, наприклад, у зв’язку зі штрафними санкціями, не дадуть підприємству можливості уникнути вибуття ресурсів на користь іншої сторони.

Також обов’язки стають зобов’язаннями при визначеному  терміні виконання, хоча точна дата може бути невідомою.

Також зобов’язаннями є  прийняті відносно суб’єктів (юридичних  чи фізичних осіб або їх групи) обов’язки, які можуть бути ідентифіковані якщо не в момент прийняття зобов’язання, то в момент його виконання [35].

Слід також відмітити, що зобов’язання можуть мати юридичну силу внаслідок укладених контрактів або статутних вимог (наприклад, кредиторська заборгованість за отримані товари чи послуги). Вони також можуть виникати в результаті бажання підприємства підтримувати свою ділову репутацію (якщо, наприклад, підприємство вирішило виправити недоліки своєї продукції, виявлені після закінчення гарантійного строку).

В процесі погашення  зобов’язання, підприємство, як правило, передає ресурси, що втілюють у собі економічні вигоди, з метою задоволення претензій іншої сторони.

Поточні зобов’язання погашаються  за рахунок поточних активів. Так, погашення  існуючого зобов’язання може здійснюватись:

• сплатою грошових коштів;
• передаванням інших активів;
• наданням послуг;
• заміною даного зобов’язання іншим;
• перетворенням зобов’язання на капітал [40].

В основному при розрахунках  з постачальниками і підрядниками використовуються погашення у формі  сплати грошових коштів. Сума, яка підлягає сплаті, визначається сторонами і  вказується у договорі. При цьому  більшість підприємств намагаються здійснювати ці розрахунки із застосуваннями авансових платежів.

Борг також може бути анульовано, коли боржник офіційно на законній підставі або за волевиявленням кредитора звільняється від прийнятих  ним на себе зобов’язань. Анулювання боргу не призводить до зменшення ресурсів боржника але збільшує прибуток підприємства і сприяє виникненню додаткових зобов’язань з його оподаткування.

Зобов’язання можуть бути монетарними і немонетарними. Монетарні зобов’язання відображають суму грошових коштів, що підлягають сплаті кредиторам, а немонетарні – зобов’язання поставити товари або надати послуги визначеної кількості і якості.

П(С)БО 21 “Вплив змін валютних курсів”  зазначає порядок оцінки зобов’язань, виражених в іноземній валюті. Такі зобов’язання при первісному визначенні відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням курсу НБУ на дату здійснення операції.

В подальшому зобов’язання, які є монетарними статтями, перераховуються за курсом НБУ, що діє на дату погашення зобов’язання та на дату балансу. Курсова різниця, що при цьому виникає, відображається у складі відповідних доходів або витрат підприємства [19].

Таким чином, зобов’язання відображаються в обліку із застосуванням принципу обачності, безперервності. Розрахунки з постачальниками і підрядниками оцінюються за сумою погашення, у розмірі недисконтованої суми грошових коштів або їх еквівалентів, що буде сплачена, погашення цих розрахунків, в основному, відбувається грошовими коштами