Так, наприклад, до централізованих заходів  у сфері охорони здоров'я належать:

     заходи  щодо забезпечення загальнодержавних і комунальних установ охорони здоров'я окремими видами медикаментів, виробами медичного призначення і медичного обладнання, що мають першочергове значення у вирішенні проблем профілактики та лікування окремих видів захворювань, і забезпечення якими має гарантуватися на державному рівні;

     невідкладні роботи зі зміцнення матеріально-технічної  бази окремих загальнодержавних і комунальних установ охорони здоров'я, проведення якої зважаючи на недостатність коштів у відповідних бюджетах вимагає фінансової допомоги за рахунок коштів Державного бюджету України;

     заходи, що здійснюються в межах затверджених цільових програм з охорони здоров'я, фінансування яких передбачене за рахунок  коштів Державного бюджету України;

     інші  окремі заходи, спрямовані на поліпшення якості надання медичних послуг окремими загальнодержавними та комунальними установами охорони здоров'я, виконання якої передбачено відповідними дорученнями Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України. Конкретний перелік централізованих заходів визначається щорічно в процесі формування відповідних показників проекту бюджету.

     Кошторис  бюджетної організації складається  з двох частин: загального та спеціального фонду. (рис 1.1) 
 
 

       
 

     Рис 1.1. Складові кошторису 

     Загальний фонд кошторису включає надходження із загального фонду бюджету і розподіл витрат, складений відповідно до повної економічної класифікації видатків для виконання бюджетною організацією основних функцій або розподіл надання кредитів з бюджету відповідно до класифікації кредитування* бюджету.

     Спеціальний фонд кошторису включає надходження  зі спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл, складений  відповідно до повної економічної класифікації на здійснення видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням цією організацією основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету відповідно до законодавства згідно з класифікацією кредитування бюджету.

     Крім  того, загальний та спеціальний фонди  кошторису складаються з прибуткової та видаткової частини. У прибутковій частині кошторису зазначаються плановані обсяги надходження коштів, які передбачається спрямувати на покриття витрат установи. У видатковій частині кошторису зазначається загальна сума витрат, які заплановано здійснити протягом року цією бюджетною організацією, з розподілом їх за кодами економічної класифікації видатків.

     Причому всі показники, що характеризують витрати  бюджетної організації, згруповано в кошторисі за принципом побудови економічної класифікації видатків бюджету. Економічна класифікація видатків бюджету є складником бюджетної класифікації.

     Бюджетна  класифікація є єдиним систематизованим згрупованням доходів, видатків (у тому числі кредитування з урахуванням  погашення) та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою та іншими ознаками.

     Відповідно  до БКУ [1] бюджетна класифікація складається  з:

     класифікації  доходів бюджету;

     класифікації  видатків і кредитування бюджету;

     класифікації  фінансування;

     класифікації  боргу.

     У свою чергу, видатки бюджету класифікуються за:

     функціями, з виконанням яких пов'язані видатки (функціональна класифікація видатків і кредитування бюджету);

     економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці тки (економічна класифікація видатків);

     ознаками  головного розпорядника бюджетних  коштів (відомча класифікація видатків);

     видами  кредитування (класифікація кредитування бюджету);

     бюджетними  програмами (програмна класифікація видатків і кредитування).

     В економічній класифікації видатків наведено чітке розмежування видатків за економічними ознаками з детальним  розподілом коштів за їх наочними ознаками (заробітна плата, нарахування, усі  види господарської діяльності, виплати  населенню тощо). Крім того, такий розподіл дає можливість виділити захищені статті бюджету та забезпечує єдиний підхід до планування та обліку видатків бюджетними установами. 

     1.2. Порядок складання проекту кошторису

 
 

     Процес  складання кошторисів бюджетними організаціями починається з того, що Міністерство фінансів України , Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи повідомляють головним розпорядникам дані про граничні обсяги видатків і надання кредитів загального фонду проекту відповідного бюджету наступного року. Ці дані формуються виходячи з планованих доходів Державного і місцевих бюджетів наступного року. Разом з цими даними головним розпорядникам коштів бюджету надаються необхідні інструктивні матеріали для формування бюджетних запитів.

     Після цього головні розпорядники бюджетних  коштів, керуючись вказівками Мінфіну, Мінфіну АРК, місцевих фінансових органів  зі складання проектів відповідних  бюджетів наступного року здійснюють такі заходи:

• установлюють для підвідомчих установ граничні обсяги витрат і надання кредитів із загального фонду бюджету, термін подання проектів кошторисів;
• забезпечують підвідомчі установи вказівками щодо складання проектів кошторисів;
• проводять наради з керівниками підвідомчих установ з питань складання проектів кошторисів, дотримання вимог чинного законодавства, а також суворого режиму економії грошових коштів і матеріальних цінностей;
• розробляють і повідомляють підвідомчим установам відповідні показники, яких вони повинні дотримуватися під час складання проектів кошторисів і які необхідні для правильного визначення витрат або надання кредитів;
• забезпечують складання проектів кошторисів на бюджетні програми (функції), то здійснюються безпосередньо головними розпорядниками.[]

     Отже, керуючись доведеними даними про граничні обсяги витрат наступного року : отриманими інструктивними матеріалами, а також Порядком № 228 [11 ] та іншими нормативними документами, бюджетні установи приступають до складання проектів кошторисів.

     Головні розпорядники розглядають показники проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня з точки зору законності та правильності розрахунків, доцільності запланованих видатків, правильності їх розподілу за економічною класифікацією, повноти надходження доходів, додержання ставок (посадових окладів), норм, цін, лімітів, а також інших показників відповідно до законодавства.

     На  основі проектів зведених кошторисів головні розпорядники формують бюджетні запити, які подаються Міністерством  фінансів України, Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим, місцевими фінансовими органами для включення до проектів відповідних бюджетів у встановленому ними порядку.

     Термін  розгляду показників проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня  встановлюється головними розпорядниками з таким розрахунком, щоб проекти зведених кошторисів могли бути своєчасно оформлені в бюджетні запити. 
Планування доходної та видаткової частини кошторису здійснюється з врахуванням наступних вимог.

     У дохідній частині проектів кошторисів зазначаються планові обсяги асигнувань, які передбачається спрямувати на покриття видатків установи із загального та спеціального фондів проектів відповідних бюджетів. 
Формування дохідної частини загального фонду здійснюється виходячи з планових обсягів бюджетних асигнувань, що виділяються на утримання цієї організації. Дані про планові обсяги бюджетних асигнувань повідомляються установі безпосередньо вищою організацією.

     У дохідній частині спеціального фонду  вказуються планові обсяги надходжень з інших джерел, одержання яких передбачене відповідними законодавчо-нормативними документами. До таких надходжень відносяться кошти, одержувані бюджетною організацією від надання послуг, виконання робіт і реалізації продукції чи іншої діяльності.

     Порядком  № 228 передбачено, що формування дохідної частини спеціального фонду провадиться на підставі розрахунків, які складаються щодо кожного запланованого на наступний рік джерела доходів.

     При складанні цих  розрахунків враховуються такі показники:

                · обсяг наданих тих чи інших платних послуг;

     · розмір плати в розрахунку на одиницю показника, який має встановлюватися згідно із законодавством;

     · інші розрахункові показники (площа  приміщень і вартість обладнання, іншого майна, що здається в оренду, кількість місць у гуртожитках, кількість відвідувань музеїв, виставок тощо);

     · прогнозні надходження зборів (обов’язкових платежів) до спеціального фонду бюджету.

     На  підставі зазначених показників визначається сума надходжень на наступний рік  за кожним джерелом надходжень з урахуванням  конкретних умов роботи установи. Загальна сума планованих надходжень зі спеціального фонду наводиться у зведенні показників спеціального фонду кошторису, який додається до кошторису. Форму зведення затверджено наказом № 57 [52].

     В основу побудови зведення і кошторису  покладені одні й ті самі принципи, а саме:

• вони мають прибуткову і видаткову частини;
• видатки наведені в розрізі кодів економічної класифікації.

     Так само, як і в кошторисі, у зведенні не лише зазначається загальна сума надходжень зі спеціального фонду, а й наводиться розшифровка цих надходжень за видами надходжень: плата за послуги (з розшифруванням за підгрупами), що надаються бюджетними установами, інші джерела власних надходжень з розшифруванням за підгрупами та інші надходження (за видами).

     Згідно  з Порядком № 228 при формуванні показників, на підставі яких визначаються доходи планового періоду, установи повинні враховувати рівень їх фактичного виконання за останній звітний рік, а також очікуваного виконання за період, що передує плановому. При цьому показники мають наводитися згідно з обсягом, зазначеним у розрахунку, і повною мірою відповідати даним бухгалтерської звітності за відповідні періоди. 
Спеціальний фонд проекту кошторису передбачає зведення показників за всіма джерелами надходження коштів до цього фонду та відповідними напрямами їх використання. 
Розподіл видатків спеціального фонду проекту кошторису проводиться в межах надходжень, запланованих на цю мету в даному фонді. 
У процесі складання та затвердження проектів кошторисів залишки коштів за спеціальним фондом не плануються.

     У видатковій частині проекту кошторису  планується загальна сума видатків бюджетної  установи в розрізі кодів економічної  класифікації.

     При визначенні обсягів витрат та/або  надання кредитів з бюджету бюджетні організації повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах виходячи з їх :сновних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установи (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних установах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності реалізації окремих програм і запланованих заходів щодо скорочення витрат у планованому періоді, крім того, необхідність погашення дебіторської та кредиторської :за6оргованості.

     При цьому обов'язковим є виконання  вимог щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці, а також на господарські потреби установи. При визначенні видатків має бути забезпечено суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторису можуть включатися лише ті видатки, необхідність яких зумовлена характером діяльності цієї установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат і відсутності заборгованості. Тому при визначенні потреби в асигнуваннях для цих цілей необхідно враховувати наявність обладнання, інвентарю, і в кошторисах планувати видатки на придбання лише тих матеріальних цінностей, яких установа дійсно потребує. Що стосується визначення видатків на заробітну плату, що виплачується за рахунок надходжень зі спеціального фонду, то цей показник обчислюється залежно від обсягу діяльності установи, яка проводиться за рахунок цих коштів та із застосуванням норм, що використовуються установами аналогічного профілю.