Аналіз прибутковості та рентабельності діяльності банку

     За  періодичністю проведення аналіз поділяють  на:

• щоденний;
• щотижневий;
• місячний;
• квартальний;
• річний.

     Залежно від спектра питань, які вивчаються, аналіз поділяють на:

• повний, тобто вивчаються всі аспекти діяльності банку, його зовнішні та внутрішні зв'язки;
• тематичний, коли з метою поліпшення окремих напрямів діяльності банку розглядається лише вузьке коло питань.

    За  метою і характером розрізняють:

• попередній аналіз, який застосовують, щоб, оцінивши стан рахунків, з'ясувати, чи спроможний комерційний банк здійснювати ті чи інші операції;
• оперативний аналіз, який проводиться у ході поточної діяльності банку з метою перевірки дотримання нормативів та інших показників. У разі необхідності вживаються термінові заходи, щоб підтримувати на належному рівні нормативи та інші показники, а також одержувати достатній прибуток;
• остаточний (подальший) аналіз, необхідний для визначення ефективності роботи комерційного банку у звітний період, виявлення резервів підвищення дохідності:
• перспективний аналіз, що застосовується для прогнозування очікуваних результатів у майбутньому періоді, вибору нових видів операцій та визначення внутрібанківської політики.

     Залежно  від об'єкта аналіз поділяється на шість видів:

• функціональний аналіз дає змогу з'ясувати спеціалізацію, місце установи в системі розподілу банківських послуг, форми і перспективи взаємодії з іншими контрагентами системи, а також допомагає оцінити ефективність і доцільність функцій, які виконує банк. Такий аналіз здійснюється на підставі загальної суми балансу, співвідношень розмірів депозитів і кредитів, частки міжбанківських операцій у загальному обсязі ресурсів і вкладень.

     Мета  функціонального аналізу — виявити  можливості щодо підвищення прибутку ' від банківських операцій та їх ліквідність, її досягають, відмовляючись  від неефективних та обираючи прогресивні  шляхи виконання потрібних операцій;

• структурний аналіз здійснюється за видами банківських і операцій. Базується на відсоткових значеннях кожного рядка таблиці щодо загального підсумку. Зміни відносних показників окремих статей відображають зміни питомої ваги активів чи пасивів та прибутків або збитків віл окремих операцій  банку;
• операційно-вартісний аналіз розгортає масштабну картину становища банку при визначенні його дохідності, допомагає точніше оцінити вартість конкретних операцій, їх прибутковість чи збитковість. Аналіз дає змогу з'ясувати значення кожного виду операцій у формуванні прибутку банку, розробити основні напрями депозитно-позикової політики щодо конкретних контрагентів із метою максимізації доходу:
• рейтинговий аналіз має виняткове значення для комплексної оцінки фінансового стану комерційних банків і порівняння їх між собою. Рейтинг визначають на підставі висновків, зроблених спеціалістами різних категорій.

    Експертна оцінка ґрунтується на досвіді і кваліфікації і фахівців, які. використовуючи доступну їм інформацію, аналізують якісні й кількісні параметри.

  Бухгалтерська оцінка здійснюється на основі офіційної фінансової звітності банку шляхом аналізу лише кількісних показників.

Етапи проведення аналізу

 Хоча  напрями та критерії, за якими аналізується робота банку, досить різноманітні, технологія проведення аналізу єдина і передбачає такі етапи:

• попередній;
• аналітичний;
• заключний (інтерпретаційний).

       На попередньому етапі звітність готують до подальшої аналітичної роботи: оцінюють правильність її складання і ступінь достовірності отриманих даних, групують окремі статті активу і пасиву балансу, звіту про прибутки і збитки, складають аналітичні таблиці та відбирають певні показники. Потім на основі опрацьованої первинної інформації відбирають абсолютні й відносні показники, які характеризують ту чи іншу сторону діяльності банку, і визначають порядок їх розрахунку. Зрештою, всі показники групують в аналітичні таблиці відповідно до запланованих напрямів досліджень.

     На  аналітичному етапі визначають вид та необхідну кількість аналітичних таблиць, обирають методи аналізу, форми відображення динаміки та структури досліджуваних показників, роблять необхідні розрахунки.

     На  заключному етапі аналізу описують отримані результати розрахунків, роблять висновки, готують аналітичні записки, коментарі, доповіді. Слід зазначити, що результати виконаних аналітичних процедур не є єдиними і безумовними критеріями для остаточного висновку щодо фінансового стану банку. Процес аналізу можна порівняти з народженням мистецького твору. "Матеріальної основи" аналізу для отримання коректних і достовірних даних часто недостатньо. "Домальовують" цілісний образ інтелект, логіка, досвід, належний рівень кваліфікації того, хто зайнятий цією справою, а також додаткова інформація про об'єкт дослідження.

     Інформаційними  джерелами для аналізу діяльності банку є:

• балансовий звіт комерційного банку (форма 11 (місячна);
• звіт про кредитний портфель (форма 301 (місячна);
• звіт про залишки за депозитами (форма 341 (місячна);
• звіт про прибутки та збитки комерційного банку;
• звіт про дотримання економічних нормативів (форма 611)
• звіт про дотримання нормативів відкритої валютної позиції (форма 542);
• звіт про відкриті валютні позиції (форма 540, що розраховується на підставі даних 01 файла).

     Аналізуючи  фінансову звітність, підраховують середні показники ключових категорій балансового звіту за період, що покривається цими даними, та визначають:

• стан надходжень — за прибутком на середні активи та капітал;
• коефіцієнти приросту ключових показників (позик, депозитів та капіталу);
• продуктивність роботи персоналу;
• отримані та сплачені середні процентні ставки;
• вартість посередництва.

     За  такого підходу для вироблення ключових індикаторів (показників) діяльності поєднують  дані балансового звіту та звіту  про фінансові результати, що не залежать від розміру банку, їх порівнюють із даними інших банків та між собою. Оскільки доходи й видатки аналізують щодо середніх активів та зобов'язань  за період, охоплений звітом про  фінансові результати, то можуть порівнюватися різні за тривалістю періоди часу.

     Що  стосується аналізу рентабельності комерційного банку, то основним інформаційним джерелом для нього є звіт про прибутки і збитки комерційного банку. Цей документ ґрунтується на концепції потоків: спочатку в ньому зазначають показники процентного доходу і доходу від платних послуг, від суми яких віднімають операційні витрати, потім відображають не операційні доходи чи витрати, резерви для покриття сумнівних кредитних вимог і податки, а насамкінець підсумовують чистий прибуток.

       Основним  нормативним документом, що регламентує  проведення аналізу прибутковості  і рентабельності комерційного банку  є Інструкція Національного банку  України про порядок регулювання  та аналіз діяльності комерційного банку. Згідно цього документу двома найбільш важливими  показниками  аналізу  прибутковості банку є показники доходу на активи та доходу на капітал.

     Норма прибутку на капітал (R_к) характеризує ефективність використання капіталу і розраховується як відношення чистого прибутку (ЧП) до балансового капіталу (К). Даний коефіцієнт показує, скільки чистого прибутку припадає на 1 грн капіталу банку і характеризує економічну віддачу капіталу. У світовій практиці норма прибутку на капітал (ROE) є основним показником ефективності діяльності банку. Норма прибутку на капітал розраховується за формулою:

 
 
 

     Банк  працює ефективно в тому разі, коли значення показника не менше 15 %.

     Рентабельність  активів (R_а) визначається відношенням чистого прибутку до сукупних активів банку, тобто до ресурсів, що управляються. Даний показник відображає внутрішню політику банку, професіоналізм його менеджерів, які підтримують оптимальну структуру активів і пасивів з погляду доходів і витрат. Тому у світовій практиці багато спеціалістів вважають даний показник (ROA) найкращим показником для оцінювання ефективності роботи менеджерів банку.

 
 

     Банк  ефективно використовує наявні ресурси  в тому випадку, коли значення показника  не менше 1 %.

     Рентабельність  витрат (R_в) визначається як відношення прибутку до витрат. Цей показник характеризує рівень віддачі витрат банку й оцінює суму прибутку, що припадає на одиницю витрат.

 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок

          У І розділі я  розкрила сутність ВТБ Банку, його структуру. Також проаналізувала Баланс і Звіт про фінансові результати, розрахувала  економічні нормативи діяльності банку.

    У ІІ ж розділі було проаналізована прибутковость та рентабельность діяльності банку «ВТБ».

    Публічне  Акціонерне Товариство ВТБ Банк:

-розташований за адресою: Жовтнева вул., 19, Полтава;

-створений згідно із законодавством України у формі публічного акціонерного товариства;

-є юридичною особою;

-надає звітність за станом на кінець дня 31 грудня 2010 року, валюта звітності та одиниця її виміру

визначена в тис. грн.;

-банківську діяльність проводить згідно отриманої ліцензії і дозволів, а також з додержанням положень

облікової політики Банку.

     Банк  є універсальним банком, що за видами діяльності має право здійснювати  операції:

а) згідно з Банківською ліцензією НБУ № 79 від 03 серпня 2010 р., визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»

б) згідно Дозволу НБУ №79/4 від 03 серпня 2010 р. на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої та частиною четвертою статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» згідно з Додатком до цього дозволу.

     Основні результати діяльності Банку за 2010 рік:

- Банк  зміцнив позиції у десяти найбільших  банків України посівши станом  на 31 грудня 2010 року 8 місце за показниками власного капіталу та активів;

- Банк  є одним із лідерів кредитування  реального сектору економіки  України, посідаючи 4 місце за обсягами корпоративного кредитного портфелю;

-протягом року Банком відновлено програми іпотечного кредитування, кредитування автомобілів, почато продаж пакетів преміальних послуг для клієнтів, відкрито перший офіс Private Banking, введено в дію нові продукти для корпоративних клієнтів;

-в 2010 році Банк входив до 10-ки лідерів по приросту портфелів депозитів юридичних та фізичних осіб, показавши високу динаміку збільшення пасивного портфелю юридичних осіб на 61,8%, фізичних осіб - на 52,9%;

-Банк відзначено бізнес-рейтингами та нагородами партнерів: ПАТ «ВТБ Банк» визнано кращим іноземним банком за підсумками 2010 року системою грошових переказів Migom, Банк відзначено двома нагородами системи грошових переказів MoneyGram в номінаціях «Operational Excellence» та «Outstanding Achievement», Банк увійшов до ТОП-3 в номінації «Обсяг Року» системи грошових переказів UNISTREAM за підсумками першого півріччя 2010 року;

-Банк стабільно посідав вищі позиції в рейтингах провідних загальнонаціональних засобів масової інформації: ПАТ «ВТБ Банк» визнано одним з найбільш надійних банків України (рейтингова агенція «Експерт-рейтинг»), Банк увійшов до ТОП-3 Рейтинга прозорості українських банків (видання «Економічна правда»), Банк посів 4 місце в рейтингу Найбільш динамічних банків, що під час фінансової кризи розвивались найбільш активно (видання «Діло»), Банк посів друге місце в Рейтингу найбільш надійних банків серед ТОП-25 банківських установ країни (видання «Українська правда»),

-Банк посів 3 місце в Рейтингу динаміки розвитку банків (видання «ТОП-100» видавництва Економіка). 
 
 

Список  використаної літератури

1. Закону України «Про банки і банківську діяльність». закон вiд 07.12.2000 № 2121-III.
2. Постанова правління НБУ “Зміни до “Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні”. № 267 від 17.06.2004 р // Додаток до журналу “НБУ”. Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. – 2009. - № 7. – С. 28-30.
3. Постанова правління НБУ “Положення про застосування Національним банком України заходів за порушення банківського законодавства” № 369 від 28.08.2009 р. // Додаток до журналу “Вісник НБУ”. Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. – 2001. - № 10. – С. 37-101.
4. Постанова Правління НБУ “Положення про порядок визначення та формування обов’язкових резервів для банків України” № 172 від 21.04.2009 р. // Додаток до журналу “Вісник НБУ”. Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. – 2010. - № 6. – С. 96-102.
5. Методичні вказівки для організації та проходження кваліфікаційної та переддипломної практики в банківських установах для студентів спеціальності «Фінанси» та «Банківська справа» освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”, „спеціаліст” та „магістр”. – Полтава: ПолтНТУ, 2009. – 27 с.
6. Аналіз банківської діяльності. Підручник / А. М. Герасимович, М. Д. Алексеєнко, І. М. Парасій-Вергуненко — К.: КНЕУ, 2004. — 599 с.
7. Банківська справа. Навчальний посібник / Тиркало Р., Гуцал І., Чайковський Я., Андрушків Т., Галапуп Н. / Т.: Карт-бланш, 2001.- 314 c.
8. Аналіз банківської діяльності Підручник / А. М. Герасимович, М. Д. Алексеєнко, І. М. Парасій-Вергуненко — К.: КНЕУ, 2004. — 599 с.
9. Брігхем Є. Ф. Основи фінансового менеджменту: Підруч.: Пер. з англ. — К.: Молодь, 1997. — 1000 с.
10. ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ВТБ БАНК». Річний фінансовий звіт за 2010 рік разом зі звітом незалежних аудиторів
11. ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ВТБ БАНК». Річний фінансовий звіт за 2009 рік разом зі звітом незалежних аудиторів
12. http://vtb.com.ua/
13. http://www.epravda.com.ua