Аналіз прибутковості та рентабельності діяльності банку

 

Представлені  дані дають можливість зробити висновок: найбільшу частку в прибутку/(збитку) до оподаткування займають резерви під заборгованість за кредитами, адміністративні та інші витрати, чистий процентний дохід. 

  1.3 Розрахунок економічних нормативів діяльності банку «ВТБ» за 2009-2010 роки (порівняння нормативів за аналізуємий період)

     Відповідно  до вимог Законів України “Про Національний банк України” та “Про банки  і банківську діяльність” та з  метою забезпечення стабільної діяльності банків і своєчасного виконання  ними зобов’язань перед їх вкладниками  НБУ установив порядок визначення економічних нормативів, що є обов’язковими  до виконання всіма банками України  незалежно від форм власності.

     Ці  нормативи визначено в документі  Національного банку України  “Інструкція про порядок регулювання  діяльності банків України”.

1. Нормативи  капіталу:

1. мінімальний розмір регулятивного капіталу, (Н₁);
2. адекватність (платоспроможність) регулятивного капіталу, (Н₂);
3. адекватність основного капіталу , (Н₃).

2. Нормативи  ліквідності:

1. миттєва ліквідність, (Н₄);
2. поточна ліквідність, (Н₅);
3. короткострокова ліквідність, (Н₆).

3. Нормативи  кредитного ризику:

1. максимальний розмір кредитного ризику на одного контрагента, (Н₇);
2. великі кредитні ризики, (Н₈);
3. максимальний розмір кредитів, гарантій та порук, наданих одному інсайдеру, (Н₉);
4. максимальний сукупний розмір кредитів, гарантій та порук, наданих інсайдерам, (Н₁₀);

4. Нормативи  інвестування:

1. інвестування в цінні папери окремо за кожною установою, (Н₁₁);
2. загальної суми інвестування, (Н₁₂).

5. Норматив  ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку, (Н₁₃).

     Базою для розрахунку економічних нормативів є регулятивний капітал банку.

     1. Нормативи капіталу

     1) Мінімальний розмір регулятивного  капіталу (Н₁)

     Регулятивний  капітал є одним з найважливіших  показників діяльності, основним призначенням якого є покриття негативних наслідків  різноманітних ризиків, які банки  беруть на себе в процесі своєї  діяльності, та забезпечення захисту  вкладів, фінансової стійкості й  стабільної діяльності банків.

     При визначенні реального розміру регулятивного  капіталу (К_р) ураховуються такі його складові:

     капітал 1-го рівня – основний капітал (ОК), який не підлягає передаванню, перерозподілу  та повинен повністю покривати поточні  збитки;

     капітал 2-го рівня – додатковий капітал (ДК), який має менш постійний характер та його розмір піддається змінам.

     Тобто,

     К_р = ОК + ДК

     К_р = 2988577 + 1774516 = 4763093 тис. грн. у 2010 році.

     К_р = 1561670 + 1561670 = 3123340 тис. грн. у 2009 році.

     К_р = 2272323 + 613478 = 2885801 тис. грн. у 2008 році.

Структура регулятивного капіталу показана в  таблиці 10.

      Розмір  регулятивного капіталу має тенденцію  до збільшення.

Таблиця 10. Структура регулятивного капіталу

(тис.грн.)

 

     2) Адекватність регулятивного капіталу (платоспроможність) (Н₂) (розраховується банком щоденно, а контроль здійснюється НБУ за формулою середньоарифметичної величини за місяць).

     Норматив  адекватності регулятивного капіталу (норматив платоспроможності) відображає здатність банку своєчасно і  в повному обсязі розрахуватися  за своїми зобов’язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших  операцій грошового характеру. Чим  вище значення показника адекватності регулятивного капіталу, тим більша частка ризику, що її приймають на себе власники банку; і навпаки: чим нижче  значення показника, тим більша частка ризику, що її приймають на себе кредитори (вкладники) банку.

     Значення  показника адекватності регулятивного  капіталу визначається як співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів, зважених за ступенем кредитного ризику та зменшених на суму створених  відповідних резервів за активними  операціями та на суму забезпечення кредиту (вкладень в боргові цінні папери): 

     А_і – сума активів і-ої групи (зменшених на створені відповідні резерви), яка має однакову ступінь ризику;

     k_і – коефіцієнт ризику.

     Відповідно  до вимог Національного банку  України, норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу має бути не менший ніж 10% від суми активів, зважених з урахуванням ризику.

     Станом  на кінець 2010 року адекватність регулятивного  капіталу склала 16,63%, станом на кінець 2009 року – 13,86%. Відбувається збільшення показника. Значення показника позитивне.

     3) Адекватність основного капіталу (Н_з) (розраховується банком щоденно, а контроль здійснюється НБУ за формулою середньоарифметичної величини за місяць). Норматив адекватності основного капіталу встановлюється з метою визначення спроможності банку захистити кредиторів і вкладників від непередбачуваних збитків, яких може зазнати банк у процесі своєї діяльності залежно від розміру різноманітних ризиків. Показник адекватності основного капіталу банку розраховується як співвідношення основного капіталу до загальних активів банку, зменшених на суму створених відповідних резервів за активними операціями банків. 

            Адекватність основного  капіталу у 2010 році склала 0,09 (9%), у 2009 році – 0,06 (6%). Існує тенденція до збільшення. Значення показника позитивне.

            Ці показники дають  змогу зробити висновок, що банк є достатньо капіталізованим, адже виконуються наступні умови:

     розмір  регулятивного капіталу відповідає встановленим мінімальним вимогам;

     співвідношення  регулятивного капіталу банку до його сумарних активів, зважених на відповідні коефіцієнти за ступенем ризику (норматив адекватності регулятивного капіталу Н₂), відповідає його нормативному значенню і становить не менше ніж 8 % або наближається до 17 %;

     співвідношення  основного капіталу до загальних  активів банку (норматив адекватності основного капіталу Н₃) становить не менше ніж 4 % або наближається до 8 %

     2. Нормативи ліквідності

(усі  нормативи ліквідності розраховуються  щоденно, а контроль здійснюється  НБУ за формулою середньоарифметичної  величини за місяць)

     Ліквідність банку – це здатність банку  забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов’язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобов’язань банку, а також строками та сумами інших джерел і напрямків використання коштів (надання кредитів, інші витрати).

     Ліквідними  активами є кошти в касі, кошти  на кореспондентських рахунках, які  відкриті в Національному банку  та інших банках, а також активи, що можуть бути швидко проконвертовані  в готівкові чи безготівкові кошти.

     1) Миттєва ліквідність (Н₄)

     Норматив  миттєвої ліквідності встановлюється для контролю за здатністю банку  забезпечити своєчасне виконання  своїх грошових зобов’язань за рахунок  високоліквідних активів (коштів у  касі та на кореспондентських рахунках).

     Норматив  миттєвої ліквідності встановлюється для контролю за здатністю банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов’язань за рахунок високоліквідних активів (коштів у касі та на кореспондентських рахунках).

     Норматив  миттєвої ліквідності визначається як співвідношення суми коштів у касі та на кореспондентських рахунках до зобов’язань банку, що обліковуються  за поточними рахунками. 

     К_а – готівкові кошти в касі;

     К_кр – кошти банку на кореспондентських рахунках в НБУ та в інших комерційних банках;

     З_пот – зобов’язання банку, що обліковуються на поточних рахунках: кошти до запитання (НБУ, інших комерційних банків, юридичних та фізичних осіб); кошти бюджету України.

      Миттєва ліквідність у 2010 році склала 29,99%, у 2009 – 131,81%, що перевищуж нормативне значення в 6,6 разів. Існує тенденція до зменшення, але значення показників позитивні.

     2) Поточна ліквідність (Н₅)

     Норматив  поточної ліквідності встановлюється для визначення збалансованості  строків і сум ліквідних активів  та зобов’язань банку.

     Для розрахунку нормативу поточної ліквідності  враховуються вимоги і зобов’язання банку з кінцевим строком погашення  до 30 днів (включно).

     Норматив  поточної ліквідності визначається як співвідношення активів первинної  та вторинної ліквідності до зобов’язань  банку з відповідними строками виконання: 

     А_1,2 – активи первинної та вторинної ліквідності: готівкові кошти; банківські метали; кошти на кореспондентських рахунках, які відкриті в Національному банку та інших банках; строкові депозити, які розміщені в Національному банку та інших банках; боргові цінні папери, що рефінансуються та емітовані Національним банком, у портфелі банку на продаж та на інвестиції; боргові цінні папери в портфелі банку на продаж та інвестиції; надані кредити.

     З – зобов’язання банку: кошти до запитання; короткострокові та довгострокові кредити, які одержані від Національного банку та інших банків; кошти бюджету України; строкові депозити інших банків та клієнтів; цінні папери власного боргу, емітовані банком; субординований борг банку; зобов’язання та вимоги за всіма видами гарантій, порук, авалів; зобов’язання з кредитування, що надані клієнтам і банкам.

     Поточна ліквідність у  2010 році склала 55,61%, у 2009 – 48,02%. Існує тенденція до збільшення. Значення показників позитивні.

     3) Короткострокова ліквідність (Н₆)

     Норматив  короткострокової ліквідності встановлюється для контролю за здатністю банку  виконувати прийняті ним короткострокові  зобов’язання за рахунок ліквідних  активів.

     Норматив  короткострокової ліквідності визначається як співвідношення ліквідних активів  до короткострокових зобов’язань з  початковим строком погашення до 1 року: