Аналіз прибутковості та рентабельності діяльності банку

 

     Загальний аналіз прибутку банку потребує використання методик вертикального та горизонтального  аналізу.

     Динаміка  прибутку в основному заслуговує на позитивну оцінку, хоча в кінцевому результаті був отриманий збиток. Загальне збільшення прибутку звітного року до оподаткування становило 10,26 % порівняно з попереднім роком, супроводжувалось зростанням його складових за основними напрямами діяльності комерційного банку.

     Аналіз  структури прибутку свідчить про  те, що основним джерелом прибутку для  банку є чистий процентний дохід, тобто вкладення в активи є  ефективними, а приріст прибутку досягнуто саме за рахунок ефективного  управління активами і пасивами.

     Чистий  прибуток банку збільшився на 44,96 %.

Таблиця 12. Динаміка прибутку ВТБ Банку за 2009 рік

(тис.грн.)

 

     Динаміка  прибутку в основному заслуговує на негативну оцінку, в кінцевому результаті був отриманий збиток. Загальне зменшення прибутку звітного року до оподаткування становило 1910,68% порівняно з попереднім роком.

     Чистий  прибуток банку зменшився на 2425,86 %. 

  2.2 Аналіз показників дохідності банку за 2009-2010 роки

Аналіз показників охоплює такі етапи: 

1. Розрахунок фактичного значення прибутковості на основі даних балансу та інших форм річної та квартальної звітності;
2. Порівняльна оцінка коефіціентів з їх рівнем у попередні роки та квартали;
3. Визначення основної тенденції в динаміці коефіціентів (зростання або зниження);
4. Виявлення факторів, які впливають на зміну цих коефіціентів;
5. Розроблення рекомендацій щодо підвищення прибутковості банку або забезпечення її стабільності в майбутньому.

     Аналіз прибутковості банку здійснюється за допомогою таких показників (рис. 1):

Рис. 1 Основні показники  прибутковості діяльності банку

     Банки зацікавлені в збільшенні чистого  доходу, і для цього в їхньому  розпорядженні є такі можливості: 

1. Підвищення рівня доходності від використання кожної складової активів;
2. Здійснення перерозподілу активів на користь тих, що дають найбільший дохід;
3. Зменшення процентних та непроцентних витрат.

     У світовій практиці існує багато показників, що характеризують прибутковість банківських  установ. Найважливішими показниками  прибутковості банку, що використовується в Україні є такі: 

• ROA – прибутковість банківських активів; 
• ROE – прибутковість акціонерного капіталу банку; 
• SPRED – процентна маржа. 

     ROA (Return on equity) – це показник, що характеризує співвідношення чистого прибутку банку після сплати податків до активів банку і показує, скільки чистого прибутку дає одиниця активів банку. Цей показник можна відобразити такою формулою: 
 
 

     ROA – показник ефективності роботи  менеджерів банку, він показує,  як вони справляються з завданнями  отримання чистого прибутку з  активів банківської установи. За  допомогою цього коефіцієнта  визначають рівень рентабельності  сукупних активів. Він застосовується  при порівнянні прибутковості  різних банків. Мінімальне значення  коефіцієнта — 0,75%, максимальне  — 1,5%. На практиці вважається: якщо рівень прибутковості активів  перевищує 1%, то банк працює  рентабельно. 

     Фактори, які впливають на показник рентабельності активів, пов’язані зі змістом чисельника і знаменника, тобто він змінюється під впливом динаміки абсолютної величини прибутку та активів. Його зменшення  може бути викликане вищими темпами  зростання активів порівняно  з темпами зростання чистого  прибутку або ж зі зменшенням прибутку при незмінних активах чи їх збільшенні.

     У свою чергу, на прибуток впливають такі фактори, як співвідношення темпів зростання  доходів і витрат, рівня процентних ставок і комісії; обсяг окремих  банківських послуг; питома вага активів, які приносять дохід, у сукупних активах; своєчасність погашення процентних платежів позичальниками; частка ризикових  активів, вартість ресурсів тощо. 

     Незначний вплив доходу на активи може бути результатом  консервативної кредитної та інвестиційної  політики, а також наслідком великих  витрат. Високе значення прибутку на активи досягається за ефективної діяльності банку і великих ставок доходу від активів. В останньому випадку  банк, можливо, несе значний ризик. Та цілком вірогідно й те, що він  вдало оперує своїми активами, хоча при цьому потенційно не виключені  чималі втрати. 

     ROE (Return on assest) – показник, що характеризує відношення чистого прибутку банку після сплати податків до акціонерного капіталу банку і відображається як: 
 
 

     ROE – показник, що вимірює дохідність акціонерного капітвлу банку. 

     Його  значення особливо цікавить акціонерів банку, оскільки воно приблизно дорівнює розміру чистого прибутку, який отримують  акціонери від інвестування свого капіталу. Його оптимальне значення — не менше 15%. Співвідношення прибутку до власного капіталу є показником стабільності. 

     SPRED – показник, що показує, наскільки  успішно банк виконує функцію  посередника між вкладниками  та позичальниками, і наскільки  гостра конкуренція на грошовому  ринку, учасниками якого є установи  банків. Посилення конкуренції призводить  до скорочення різниці між  доходами за активами та витратами  за пасивами. Цей показник визначається  за формулою: 

     Аналіз  чистого спреду пов’язаний із процентною політикою банку, яка відображається у динаміці процентних ставок за активними  й пасивними операціями. Мінімізувати процентний ризик дасть змогу  узгоджена про-центна політика за кредитними і депозитними операціями. Ступінь  такої узгодженості характеризує чистий спред.

     Інакше  кажучи, чистий спред — це різниця  між процентними ставками отриманими і сплаченими. За його допомогою визначається необхідна мінімальна різниця між ставками за активними й пасивними операціями, яка дасть змогу банку покрити витрати, але не принесе прибутку (мінімальне значення показника 0). Оптимальне значення чистого спреду — не менше 1.25%. 

     Таким чином, кредитна діяльність приносить  банку прибуток, проте її ефективність невисока. 

     Цей коефіцієнт повинен враховувати  лише активи і пасиви, до яких застосовуються процентні ставки. Саме у такий  спосіб уникають впливу безпроцентних  депозитів до запитання, капіталу та невиконаних вимог резервування на чисті отримані проценти, а відтак — на прибутки банку.

     Коли  процентна ставка не має впливу на прибуток банку, досягається глибше розуміння джерел прибутку банку  та наслідків вразливості надходжень. 

     За  допомогою показника чистої процентної маржі можна аналізувати здатність  банку одержувати прибуток у вигляді  доходу від процентної різниці, як процент  до загальних активів. Аналізуючи чисту  процентну маржу, слід брати до уваги  її призначення: маржа слугує для  покриття витрат банку і ризиків, у тому числі інфляційного, створення  прибутку, покриття договірних угод. Розраховують її за формулою: 
 
 

     Цей коефіцієнт допомагає з’ясувати, чи може банк давати прибуток у вигляді  доходу від процентної різниці як відсоток до середніх загальних активів. Оптимальним значенням даного показника  є 4,5%. 

     Аналіз  процентної маржі відбувається за такими напрямами:  
1.  Порівняння фактичної процентної маржі з базовою (розрахунковою). Це дає змогу своєчасно визначити тенденцію зниження або збільшення процентного доходу. 

2.   Аналіз змін у складових процентної маржі. 

3.   Визначення параметрів, у межах яких зміни значення процентної маржі не потребують від керівництва банку прийняття конкретних заходів. 

     На  розмір процентної маржі впливають  такі чинники, як склад та обсяг залучених  коштів, розмір кредитних та інших  вкладень. Крім того, розмір процентної маржі залежить віж співвідношення кредитних вкладень та джерел їх утворення  за термінами платежів. 

     Зменшення процентної маржі сигналізує про  загрозу банкрутства. Основними  причинами зменшення процентної маржі є: 

зниження  процентних ставок за кредитними операціями;

подорожчання  ресурсів;

скорочення питомої ваги активів, що приносять дохід, у загальному їх обсязі;

хибна процентна політика банку.

     Для оцінки ефективності видатків банку використовується показник рівня їх прибутковості (Rв): 

     Rв = Прибуток банку / Витрати банку 
 

Прибутковість доходу (Rд) розраховується у такий спосіб: 

     Rд = Прибуток до оподаткування / Доходи банку 
 

     Оптимальне значення цього показника 7-8 %. Його значення зменшується в разі зростання витрат. 

     Показник прибутковості доходу відображає здатність менеджменту банку контролювати свої витрати. Зростання цього показника свідчить про гармонізацію структури ресурсної бази. 

  2.3 Аналіз рентабельності банку за 2009-2010 роки

     Зміст банківського  аналізу полягає  у підготовці матеріалів для прийняття своєчасних управлінських рішень з поточної чи прогнозної діяльності комерційного банку. Такий звіт можна скласти за результатами оцінки діяльності об'єкту управління шляхом виміру впливу факторів на його відхилення від заданих параметрів, встановлення причин відхилень і виявлення резервів.

     Аналізуючи  баланс банку, застосовують:

1. Прийом  порівняння, який дає змогу визначити причини й рівень динамічних змін та відхилень за статтями на ліквідність банку і прибутковість його операцій, а також визначити резерви підвищення дохідності останніх.
2. Прийом  групування, застосувавши який, шляхом систематизації даних балансу можна розібратись у суті аналізованих явищ і процесів.
3. Метод коефіцієнтів, за допомогою якого виявляють кількісний взаємозв'язок між різними статтями, розділами чи групами статей балансу.
4. Графічний прийом, який дає змогу комплексно (візуально) оцінити динаміку окремих показників і структурні зміни.