Зародження бюджетних відносин

  ВИСНОВОК 

Як бачимо, бюджетні відносини  України мають глибоке коріння, їх становлення відбувалося ще в  часи Київської Русі, Гетьманщини, Запорізької  січі. Сучасна бюджетна система сформувалася на базі бюджетних відносин, які  мали місце в радянському союзі.

З часу проголошення незалежності Україна  стала на шлях докорінного  реформування усіх сфер людської діяльності, з метою забезпечення прав і свобод людини, гідних умов її життя, піднесення української економіки та загального добробуту населення України. З  розвитком молодої держави формувалися  і розвивалися її бюджетні відносини. Проте таке становлення відбувалося  на старих засадах, які в дещо видозміненій формі лягли на нове економічне підґрунтя. Реформуванню бюджетної системи  не приділялося  належної уваги.

Незважаючи на загальне оздоровлення економічної ситуації, кризові процеси  у фінансовій сфері української  економіки остаточно ще не подолано. Відповідно до світової практики бюджет має стати основним інструментом економічної політики, насамперед підвищення конкурентоспроможності вітчизняної  економіки, зміцнення політичної та соціальної стабільності у державі.

        Сутність державного бюджету  як економічної категорії реалізується  через його функції: розподільчу,  контролюючу, забезпечення існування  держави. В умовах реформування  економіки України, пов’язаної  з функціонуванням різних форм  власності, виникає потреба перегляду  характеру і змісту бюджетних  відносин. На сьогоднішній день виникають труднощі як із формуванням централізованого фонду коштів держави, так і з його використанням. Ці труднощі зумовлені недосконалістю законодавства України, традиційними, застарілими підходами організації бюджетних відносин. У такій ситуації командно-адміністративні методи управління повністю не вдалося усунути, а нові перебувають на стадії становлення. Зумовлено це повільним процесом реформування системи власності, що докорінно впливає на зміст розподільного і перерозподільного процесів в Україні.

         Отже, удосконалення бюджетних відносин для сьогодення є актуальним, вимагає добре обміркованих та прорахованих кроків  на шляху їхнього реформування.

 

 

        СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.       Запорозька Січ як український феномен / В.Л. Андрущенко, В.М.Федоров. – К.: Заповіт, 1995. – 108 с.

2.       Буряченко А.Є. Бюджетне вирівнювання як об’єкт реалізації державної регіональної політики: дис. на здобуття наук. ступ. к.е.н./ А.Є. Буряченко. – К., 2001. – 213с.

3.       Билінін Я.В. Правове регулювання фінансового контролю в сфері міжбюджетних відносин : дис. на здобуття наук. ступ. к.юр.н./ Я.В. Билінін. – К., 2007.- 265с.

4.       Бюджетний кодекс України // Українська інвестиційна газета. – 2001. - №34. - С.4-48.

5.       Бюджетний кодекс України // Урядовий кур’єр. -2010. - №151.

6.       Василик О.Д. Державні фінанси України: підручник / О.Д. Василик, К.В. Павлюк. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 608 с.

7.       Вахненко Г.П. Реформування системи між бюджетних відносин в Україні / Г.П.Вахненко // Економіка. Фінанси. Право. - 2003. - №9. - С.3-9.

8.       Воблый К.Г. Земельный вопрос в программах различных партий / К.Г. Воблый. - К., 1917

9.       Государственный бюджет СССР / [авторский коллектив под рук. проф. В.В.Лаврова и чл. – кор. АН СССР проф. К.Н. Плотникова]. – М.: Финансы, 1975. – 416c.

10.    История финансового законодательства России [учебное пособие. Серия „Экономика и управление”]. – Москва: ИКЦ „МарТ”, 2003. – 256 с.

11.    Коломиец А.Г. Дней Александровых прекрасное начало (Государственные финансы России в первые годы 19-го столетия) / А.Г. Коломиец // Финансы. – 1998. – № 12. – С.50-51.

12.    Комягин Д.Л. Федеральное казначейство – из прошлого в будущее / Д.Л.Комягин // Финансы. - 1998. - №5. - С.57-59.

13.    Конституция СССР 1924 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cccp.narod.ru/work/book/konst_1924.html  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН

Вступ

Сутність та роль бюджету в соціально-економічних  процесах.

2. Структура бюджету.

3. Становлення бюджетної  системи України.

4. Розвиток концепцій  реформи системи міжбюджетних  відносин в Україні.

5. Шляхи стабілізації  бюджетної системи України.

Висновки

Перелік використаної літератури

Додатки

 

Вступ.

Актуальність теми посилюється тим, що бюджетна система  нашої країни на сьогоднішній день є фактичною копією бюджетної  системи колишнього СРСР. На пострадянському  і постсоціалістичному європейському  просторі вже усі держави, крім України  та Білорусії, реформували або розпочали  реформувати свої бюджетні системи. І це стало дієвим фактором суттєвих економічних зрушень в цих  державах, виходу із стадії соціально-економічної  кризи.

Стало очевидно, що бюджетна система потребує вдосконалення: форм та методів планування бюджетів різних рівнів, ефективного використання бюджетних коштів, міжбюджетних стосунків.

За останній час  тема становлення, розвитку та проблем  бюджетної системи висвітлювалась у наукових роботах зарубіжних і  вітчизняних вчених–економістів, таких  як: В.Федосов, В.І.Кравченко, С.А.Буковинський, С.Хегрут.

Метою моєї роботи є розгляд, спроба аналізу найважливіших  проблем бюджетної системи та напрямки вирішення цих проблем.

Об’єктом дослідження  є бюджетна система. Предмет дослідження  – економічні відносини, що виникають  з приводу формування та використання централізованого фонду коштів на державному та на місцевому рівні.

Робота містить  п”ять пунктів, кожен з яких є  нібито окремою темою, але всі  об”єднані загальним питанням теми. У перших двох висвітлено сутність поняття бюджетної системи та роль в соціально-економічних проццесах, розглянуто її складові. В третьму  розглянуто бюджетну систему, що склалась на даний час в Україні. Розділ містить історичні відомості  стосовно становлення бюджетної  системи та характеристика сучасного  стану бюджетної системи.

І, в заключних  двох пунктах розглядається зарубіжний досвід становлення бюджетних систем та можливі напрямки вирішення проблем  бюджетної системиУкраїни та кроки, що вже зроблені у цьому напрямку.

1. Сутність та  роль бюджету в соціально-економічних  процесах.

Бюджет - складна  економічна категорія. Як категорія, державний  бюджет являє собою систему економічних  відносин, що складаються в суспільстві  в процесі формування, розподілу  та використання централізованого грошового  фонду країни, призначеного для задоволення  суспільних потреб. Іншими словами, державний  бюджет - це грошові відносини, що виникають  у держави з фізичними та юридичними особоми у зв¢язку з розподілом та перерозподілом національного доходу, призначеного для фінансування народного  господарства, соціально-культурних заходів  та установ, управління державою, укріплення обороноздатності країни.

Будучи частиною бюджетних відносин, державний бюджет як категорія характеризується тими ж рисами, які притаманні фінансам вцілому, але в той же час має  свої особливості, які відрізняють  його від інших сфер та ланок фінансових відносин. До числа таких особливостей слід віднести те, що:

а) бюджет являє  собою економічну форму перерозподільчих відносин, пов¢язаних з відокремленням частини національного доходу в  руках держави та її використанням  для суспільних потреб;

б) за допомогою  бюджету здійснюється перерозподіл національного доходу (національного  багатства) між найважливішими сферами  суспільного виробництва (промисловістю, сільським господарством, транспортом, будівництвом і т.д.), в межех галузей  народного господарства, між сферами  суспільної діяльності (виробничою і  невиробничою сферами економіки), між  регіонами країни та територіями;

в) область бюджетного розподілу займає центральне місце  в складі державних фінансів, що визначило ключовим положенням бюджету  у порівнянні з іншими ланками  фінансової системи.

Важливою є роль бюджету у розподілі сукупного  суспільного продукту та національного  доходу. В бюджеті країни акумулюється значна частина знов створеної вартості-нацонального доходу, розподілюваного і розподілюваного  у відповідності з ринковими  законами суспільного розвитку для  забезпечення розширеного відтворення  та задоволення загальнодержавних  потреб.

В умовах ринкових відносин розподіл національного доходу відбувався за рахунок створення, розподілу  та використання грошових доходів та накопичень. До числа таких доходів  відносяться, перш за все, державні доходи, доходи підприємств та об¢єднань, різних комерційних структур, фінансових груп, банків, а також доходи населення. Значна частина національного доходу поступає в бюджет шляхом прямого  перерозподілу – оподаткування  державних, приватних та комерційних  підприємств. Розподіл частини національного  доходу через державний бюджет обумовлено необхідністю створення централізованого фонду грошових коштів для розширеного  відтворення та задоволення інших  сукупних потреб суспільства, шляхом перерозподілу  коштів між галузями виробничої та невиробничої сфер життєдіяльності  суспільства, а також між економічними районами країни.

Перерозподіл національного  доходу між галузями, об¢єднаннями, фірмами через державний бюджет обумовлено головним чином необхідністю передачі частини чистого доходу із однієї галузі суспільного виробництва  в іншу у відповідності з планами  економічного та соціального розвитку країни, з програмами радикальних  економічних перетворень суспільства, для проведення перебудови структури  суспільного виробництва і т.д.

Такий перерозподіл в значній мірі визваний різним рівнем технічного оснащення, нерівномірністю  розміщення та виявлення нових природних  багатств, діючою системою ціноутворення  і тим, що при переході до ринкових відносин необхідна підтримка із сторони держави перспективних  галузей виробництва. Перерозподіл національного доходу як між галузями так і в середині галузей здійснюється за рахунок державних інвестицій та пріоритетного фінансування окремих  видів виробництв, високих технологій, інноваційних процесів. Важливим направленням перерозподілу національного доходу є виділення частини коштів на розвиток невиробничої сфери. В умовах ринкових відносин це перш за все стосується підтримки державою таких сфер життєдіяльності  суспільства, як освіта, здоров¢я, наука  та культура.

Як економічна категорія, бюджет відображає складні відносини  з приводу руху централізованих  грошових ресурсів, призначених для  задоволення суспільних потреб. Зважаючи на той факт, що бюджет в певній мірі є передумовою, та результатом суспільного  розвитку, можна виділити фактори, які  впливають на формування бюджету  та його використання. Такими факторами  є:

а) економічні;

б) соціальні;

в) політичні.

Економічні фактори  в значній мірі пов¢язані з  макроекономічними процесами, що відбуваються в сфері суспільного виробництва. Сюди відноситься сукупний суспільний продукт, валовий внутрішній продукт, національний доход, економічне зростання (спад) виробництва, інфляція, безробіття і т.д.

З точки зору перспектив формування бюджету, основною закономірністю відтворення в умовах ринку повинна  стати тенденція збільшення фонду  нагромадження при розподіленні національного доходу України. Це дозволить  здійснити більш цілонаправлену інвестиційну політику, укріпити матеріально-технічну базу виробництва і тим самим  збільшити доходну частину державого  бюджету України.

Соціальні фактори  формування та використання бюджету  в значній мірі обумовлені особливостями  відтворення робочої сили і населення  країни вцілому. Сюди слід віднести фінансові  кошти, що йдуть на освіту, охорону здоров¢я, соціально-культурні міроприємства, соціальний захист населення, а також величину суспільного фонду споживання; обсяг і рівень заробітної плати різних категорій працюючих; розмір споживчого кошику; товарообіг державної та комерційної торгівлі; мережу дошкільних, шкільних та професійно-технічних учбових установ, вузів і т.д.

Політичні фактори  безпосередньо пов¢язані з забезпеченням  обороноздатності країни та підтримкою внутрішнього правопорядку, управлінням  країною, законодавчою та виконавчою владою.

Як висновок можна  відзначити,що найважливіше призначення  бюджету - це створення метеріальної основи для реалізації державою своїх  функцій: економічної, соціальної, політичної та оборонної.

Сутність державного бюджету як економічної категорії  реалізується через його функції:

-розподільчу;

-контролююча;

-забезпечення існування держави.

Прояв розподільчої функції обумовлений тим, що у  відносинах з бюджетом вступають  всі учасники суспільного виробництва. Основним об¢єктом бюджетного розподілу  та перерозподілу є чистий доход, отриманий в суспільстві. Але  це не виключає можливості перерозподілу  через бюджет і частини вартості необхідного продукту (прибутковий  податок з громадян), а інколи і національного багатства. За допомогою  розподільчої функції бюджету відбувається концентрація грошових коштів в руках  держави та їх подальше використання з метою задоволення суспільних потреб. Розподіл та перерозподіл грошових коштів відбувається між окремими галузями та сферами діяльності, між окремими групами населення. В результаті розподілу та перерозподілу здійснюється формування різних фондів грошових ресурсів - державного та місцевих бюджнтів, фондів соціального страхування, фондів зайнятості населення, фондів пенсійного забезпечення, інноваційного і т.д.