Небезпечні геологічні процеси і явища в Україні та їх вражаючі фактори

ПЛАН

 

1. Небезпечні геологічні процеси і явища в Україні та їх вражаючі фактори.
2. Практичне завдання з визначення граничних токсодоз.
3. Практичне завдання з визначення ефективної дози опромінення.
4. Практичне завдання з визначення індивідуального ризику.
5. Практичне завдання з визначення фактичної швидкості затоплення населеного пункту при зливових дощах.
6. Практичне завдання з визначення біоритмічного стану особи.

Список літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Небезпечні геологічні  процеси і явища в Україні  та їх вражаючі фактори. 

    Нa території України можливе виникнення практично всього спектру небезпечних природних явищ і процесів геологічного, гідрогеологічного та метеорологічного походження. До них належать великі повені, катастрофічні затоплення, землетруси та зсувні процеси, лісові та польові пожежі, великі снігопади та ожеледі, урагани, смерчі та шквальні вітри тощо.

     Серед надзвичайних ситуацій природного походження в Україні найчастіше трапляються:

• геологічна небезпечні явища, такі, як зсуви, обвали та осипи, просадки земної поверхні різного походження та ін.;
• метеорологічна небезпечні явища, такі, як зливи, урагани, сильні снігопади, сильний град, ожеледь;
• гідрологічна небезпечні явища, такі, як повені, паводки, підвищення рівня ґрунтових вод та ін.;
• природні пожежі лісових та хлібних масивів;
• масові інфекції та хвороби людей, тварин і рослин.

     Виходячи з визначення стихійного лиха, як природного явища, що безпосередньо впливає на стан навколишнього середовища і добробут населення та є екстремальним екологічним фактором, територія України характеризується дуже складними умовами, що визначає полігенетичний характер стихійних лих та певні просторові закономірності їх прояву в різних географічних зонах і районах.

     Особливості географічного положення України, атмосферні процеси, наявність гірських масивів, підвищень, близькість теплих морів зумовлює різноманітність кліматичних умов: від надлишкового зволоження в західному Поліссі до посушливого в Південній Степовій зоні. Виняткові кліматичні умови на Південному березі Криму, в горах Українських Карпат та Криму. У результаті взаємодії всіх цих факторів виникають небезпечні стихійні явища. В окремих випадках вони носять катастрофічний характер для навколишнього природного середовища та населення.

     Стихійні явища, як правило, виникають у комплексі, що значно посилює їх негативний вплив. Небезпечні природні явища, в основному, визначаються проявом трьох головних груп факторів - ендогенних, екзогенних та гідрометеорологічних процесів.

     Стихійні лиха, що мають місце на території України, можна поділити на прості, що включають один елемент, наприклад, сильний вітер, зсув або землетрус, та складні, що включають декілька одночасно діючих процесів однієї групи або кількох груп, наприклад, негативних атмосферних та геодинамічних екзогенних процесів, ендогенних, екзогенних та гідрометеорологічних процесів у поєднанні з техногенними.

     Аварії природного характеру класифікуються за такими основними ознаками:

• за масштабами наслідків відповідно до територіального поширення;
• за розмірами заподіяних (очікуваних) економічних збитків та людських втрат;
• за кваліфікаційними ознаками надзвичайних ситуацій.

     Природні надзвичайні ситуації класифікують за видами можливих природних явищ, що призводять до їх виникнення:  небезпечні геологічні,  метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища,  деградація ґрунтів чи надр,  природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей та сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами і збудниками, зміна стану водних ресурсів і біосфери тощо.

     Кожний клас стихійних лих класифікується за характеристиками явища, які визначають особливості дії факторів ураження на людей, навколишнє природне середовище та суб'єкти господарської діяльності.

     Природна надзвичайна ситуація - це обстановка на визначеній території або акваторії, що склалася у разі виникнення джерела природної надзвичайної ситуації, яка може потягти або потягла за собою людські жертви, завдати шкоди здоров'ю людей і довкіллю, а також призвести до значних матеріальних втрат і порушення життєдіяльності людей.

    Джерело природної НС - це небезпечне природне явище або процес, внаслідок якого па визначеній території або акваторії виникла або може виникнути НС.

     Фактор ураження джерела природної НС – це складова небезпечного природного явища або процесу, що викликана джерелом природної НС і характеризується фізичними, хімічними, біологічними діями і проявами, які визначені або виражені відповідними параметрами.

     Дія джерела ураження природної НС - це негативний вплив одного або сполучених факторів ураження джерела природної надзвичайної ситуації нажиття і здоров'я людей, сільськогосподарських тварин і рослин, об'єкти економіки та довкілля.

     Небезпечне природне явище - це подія природного походження або результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть вражати людей, об'єкти економіки та довкілля.

    Джерелом природної надзвичайної ситуації є небезпечне природне явище або процес, причиною виникнення якого може бути:  землетрус,  викид вулкану,  обвал, сель, провал ґрунту,  ерозія,  перероблення берегів,  цунамі,  лавина,  повінь,  підтоплення,  затор,  штормовий пагін води,  сильний вітер,  смерч,  пильна буря,  суховій,  сильні опади,  засуха, заморозки,  туман,  гроза,  природні пожежі, зміни стану суші, зміни складу і властивостей атмосфери, зміни стану гідросфери та біосфери тощо.

    Я вважаю, що всі природні лиха, притаманні території України, заслуговують уваги, але питанням моєї контрольної роботи є небезпечні геологічні процеси і явища, тож роздивимось саме їх.

    Землетруси — коливання земної кори, що виникають у результаті вибухів у глибині землі, розламів шарів земної кори, активної вулканічної Діяльності. 
Ділянка підземного удару викликає пружні коливання (сейсмічні хвилі), що поширюються землею у всіх напрямках. Ділянку землі, з якої виходять хвилі землетрусу, називають центром, а розташовану на поверхні землі ділянку - епіцентром землетрусу. Звичайно коливання земної кори спостерігаються у вигляді поштовхів, їхнє число і проміжки часу між ними можуть бути різноманітними і мало передбаченими. Інтенсивність землетрусу вимірюється в балах за шкалою Ріхтера, а в останні роки у нашій країні та в деяких європейських державах викорис-товують 12-бальну міжнародну шкалу MSK-64.

    Інтенсивність землетрусу зменшується до периферії зони катастрофи. Землетруси супроводжуються завжди багатьма звуками різноманітної інтенсивності (типу вибухів, розкотів грому, звуків від будинків і споруд, що руйнуються та інше). Осередки землетрусів знаходяться на глибині 30 - 60 км, а інколи па глибині до 700 км.

    Залежно від причин і місця виникнення, землетруси поділяються на тектонічні, вулканічні, обвальні і моретруси.

     Землетруси захоплюють великі території і характеризуються:

руйнуванням будівель і споруд, під уламки яких потрапляють люди;

виникненням масових пожеж і виробничих аварій;

затопленням населених пунктів і цілих районів;

отруєнням газами при вулканічних  виверженнях;

ураженням людей і руйнуванням  будівель уламками вулканічних гірських порід;

ураженням людей і виникненням  осередків пожеж у населених пунктах від вулканічної лави;

провалом населених пунктів  при обвальных землетрусах; 
руйнуванням і змиванням населених пунктів хвилями цунамі;

негативною психологічною  дією.

    Сейсмоактивні зони оточують Україну на південному заході і півдні. Це зони: Закарпатська, Вранча, Кримсько-Чорноморська та Південно-Азовська. 
У сейсмічному відношенні найнебезпечнішими областями в Україні є Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська та Автономна Республіка Крим.

    На теренах Закарпаття відзначаються осередки землетрусів з інтенсивністю 6-7 балів (за шкалою Ріхтера) у зонах Тячів-Сигет, Мукачево-Свалява. Закарпатська сейсмоактивна зона характери-зується проявом землетрусів, що відбуваються у верхній частині земної кори на глибинах 6-12 км з інтенсивністю в епіцентрі 7 балів, що швидко затухає на близькій відстані. Шестибальні землетруси зафіксовані також у Прикарпатті (Буковина). 
    Прикарпаття відчуває вплив від району Вранча (Румунія). В 1974-76 pp. тут мали місце землетруси інтенсивністю від 3 до 5 балів. 
    Унікальна на Європейському континенті сейсмоактивна зона Вранча, розташована в області стикування Південних (Румунія) та Східних (Українських) Карпат. В її межах осередки землетрусів розташовані в консолідованій корі, а також у верхній мантії на глибинах 80-160 км. Найбільшу небезпеку становлять такі, що виникають на великих глибинах. Вони спричиняють струси ґрунтів до 8-9 балів в епіцентрі в Румунії, Болгарії, Молдові. Глибокофокусність землетрусів зони Вранча зумовлює їх слабке затухання з відстанню, тому що більша частина України знаходиться в 4-6-бальній області впливу цієї зони. У цьому столітті в зоні Вранча відбулося ЗО землетрусів з магнітудою 6,5 балів. Катастрофічні землетруси у 1940 та 1977 pp. мали магнітуду в епіцентрі 7 балів. Швденно-західпа частина України, що підпадає під безпосередній вплив зони Вранча, потенційно може бути віднесена до 8-бальної зони.

    Потенційно сейсмічно небезпечною територією можна вважати також Буковину, де на період з 1950 до 1976 pp. виникло 4 землетруси інтенсивністю 5-6 балів.

    Сейсмонебезпечність Одеської області зумовлена осередками землетрусів в масиві гір Вранча та Східних Карпат в Румунії.

     Починаючи з 1927 р. до цього часу там мали місце 90 землетрусів з інтенсивністю 7-8 балів. Карпат-ські землетруси поширюються на значну територію. У 1940 р. ко-ливання відчувалися на площі 2 млн. км2 (рис. 2.5.). 
Кримсько-Чорноморська сейсмоактивна зона огинає з півдня Кримський півострів. Вогнища сильних корових землетрусів тут виникають на глибинах 20-40 км та 10-12 км на відстані 25-40 км від узбережжя з інтенсивністю 8-9 балів. Південне узбережжя Криму належить до регіонів дуже сейсмонебезпечних. За останні два століття тут зареєстровано майже 200 землетрусів від 4 до 7 балів.

    Південно-Азовська сейсмоактивна зона виділена зовсім недавно. У 1987 р. було зафіксовано кілька землетрусів інтенсивністю 5-6 балів. Крім того, за палеосейсмотектонічними та археологічними даними, встановлено сліди давніх землетрусів інтенсивністю до 9 балів з періодичністю близько одного разу на тисячу років.

    У платформній частині України виділено низку потенційно сейсмотектонічних зон з інтенсивністю 4-5,5 балів.

    На території Кримського півострова зафіксовано понад 30 зем-летрусів. Так, катастрофічний землетрус 1927 р. мав інтенсив-ність 8 балів. 
За інженерно-сейсмічними оцінками приріст сейсмічності на півдні України перевищує 1,5 бала, у зв'язку з чим було визначено, що в окремих районах 30-50% забудови не відповідає сучасному рівню сейсмічного та інженерного ризику. 
    Попередити землетруси точно поки що неможливо. Прогноз справджується лише у 80% випадках і носить орієнтовний характер. 
Вулканізм. Сукупність явищ, зумовлених проникненням магми з глибини землі на її поверхню, називається вулканізмом.

    Процеси грязьового вулканізму локалізовані у південній частині території України. Вони спостерігаються на Керченському півострові та прилеглій акваторії Азовського моря. В останні роки виявлені грязьові вулкани на захід та південь від Севастополя в акваторії Чорного моря. Серед діючих грязьових вулканів виділяються з постійно спокійним режимом виверження та з активними викидами протягом кількох діб, що супроводжується вибухами та локальними землетрусами. Внаслідок детальних геологічних досліджень встановлено взаємозв'язок багатьох діючих вулканів з зонами активних розломів, наприклад, Південно-Азовського та інших.

    Матеріальні втрати від вивержень грязьових вулканів досить значні. Вони включають знищення будівель, селищ тощо. Актив-ні вулкани виділяють пари ртуті, вміст якої в атмосферному по-вітрі під час виверження зростає на 1-2 порядки. Це призводить до виникнення геохімічних аномалій, шкідливих для здоров'я людини.

    Особливої уваги заслуговують отримані в останні роки дані про активізацію грязьових вулканів у зоні Південно-Азовського розлому, що сприяє виникненню нових островів та мілин в акваторії Азовського моря та Керченської протоки. Це може стати причиною погіршення умов судноплавства, особливо зважаючи на вибуховий характер розвитку подій і катастрофічних наслідків.

     З усього  написаного, можна зробити висновок, що території України притаманні різноманітні  геологічні процеси і явища, наявно, ці процеси представлені у таблиці 1.