Інфляційного процесу в Україні

Зміст 

Вступ

1. Суть, форми та причини інфляції.

     1.1. Поняття інфляції.

     1.2. Причини інфляції.

     1.3. Види інфляції.

2.Особливості  інфляційного процесу в Україні

3.Шляхи  подолання інфляції

Висновки

Список  використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ  

     Актуальність даної теми дослідження полягає в тому, що інфляція є одним із індикаторів макроекономічної нестабільності і фактором, від якого в значній мірі залежить соціально-економічний розвиток країни. Тому приборкання високої інфляції та її підтримання на сприятливому для економіки рівні є ключовою проблемою державної економічної політики.

     Метою роботи є розробка шляхів подолання  інфляційного процесу в Україні.

     Об`єктом  дослідження є інфляційний процес в Україні.

     Інфляція  є одним із найтяжчих проявів  макроекономічної нестабільності. У світі немає країни, яка б у другій половині XX ст. тією чи іншою мірою не зазнала б утрат від інфляції. Дуже гостра нині проблема інфляції і для України.

      Пiд iнфляцiєю, як правило, розумiють будь-яке знецiнення грошової одиницi, тобто систематичне зростання цiн незалежно вiд того, якими причинами цей процес викликається. Це, звичайно, не означає, що пiдвищуються обов’язково всi цiни. Навiть у перiоди досить швидкого зростання iнфляцiї деякi цiни можуть залишатися вiдносно стабiльними, а iншi навiть знижуватися.

    Саме  розгляду інфляційних процесів, зокрема  чинників, що спричиняють інфляцію, і буде присвячено цю роботу. Ми розглянемо ці чинники в дії на прикладі України  та розвитку інфляції в її межах  . 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Суть, форми та причини інфляції.

     1.1. Поняття інфляції 

     Як  економічне явище інфляція існує  вже тривалий час. Вважається що її поява пов’язана з виникненням  паперових грошей, з функціонуванням  яких вона нерозривно пов’язана.

     Термін  інфляція (від лат. Inflatio - надування) вперше почав вживатися в Північній Америці в період громадянської війни 1861 - 1865 рр. І означав процес збільшення паперово - грошового обігу. В ХІХ столітті цей термін вживається також в Англії і в Франції. Широкого розповсюдження в економічній літературі поняття інфляції одержало в ХХ столітті відразу після після першої світової війни.

     Інфляція  властива більшості економічно розвинутих країн світу і є основною проблемою  в тих країнах, що розвиваються.

           Інфляція – це процес зростання загального рівня цін в країні внаслідок порушення закону грошового обігу. Інфляція виникає тоді, коли в обігу знаходиться надлишкова кількість грошей (готівкових і безготівкових). Таке становище веде до їх знецінення, гроші “дешевіють”, а ціни набувають тенденції до зростання. Інфляція є тонке соціально - економічне явище, породжене диспропорціями виробництва в різних сферах ринкового господарства.

     Темпи інфляції визначаються як величина зміни  індексів цін, що, в свою чергу, є  вираженням вартості набору товарів (послуг) в певний період часу, %. Найбільш поширеним показниками для розрахунку інфляції є:

     - індекс споживчих цін (ІСЦ) ;

     - індекс цін виробників (ІЦВ);

     - дефлятор ВВП.

     Основними негативними наслідками інфляції є  падіння рівня життя населення. Найбільше страждають групи населення з фіксованим доходом - наприклад, особи, що отримують заробітну плату або ж соціальну допомогу від держави. Відбувається також погіршення очікувань щодо макроекономічної ситуації в майбутньому, що приводить, зокрема, до зниження ділової активності (через інвестиційну складову). 

     1.2. Причини інфляції 

     Незалежно від стану грошової сфери товарні  ціни можуть підніматися внаслідок  змін в динаміці виробничої праці, циклічних  і сезонних коливань, структурних  зрушень в динаміці виробництва, монополізації ринка, державного регулювання економіки, введення нових податків, зміни кон’юктури ринку, дія зовнішньо економічних зв’язків, стихійних лих і т.д. Отже ріст цін викликається різними причинами. Але не всякий ріст цін - інфляція. Серед вище згаданих причин росту цін важливо виділити справді інфляційні.

     По - перше, це диспропорційність, або незбалансованість  державних витрат і доходів, що проявляється в дефіциті держбюджету. Якщо цей  дефіцит фінансується за рахунок  активного використання «друкарського  верстата» це призводить до збільшення маси грошей в обігу, а відповідно і до інфляції.

     По - друге, інфляційне зростання цін  може відбуватись, якщо фінансування інвестицій проводиться аналогічними методами. Особливо інфляційно небезпечними є  інвестиції, пов’язані з мілітаризацією економіки. Так, непродуктивне використання національного доходу на воєнні цілі означає не тільки втрату національного багатства. Одночасно військові витрати створюють додатковий платоспроможний попит, що веде до збільшення грошової маси без відповідного товарного покриття, збільшення військових витрат є однією з головних причин хронічних дефіцитів державного бюджету і збільшення державного боргу в багатьох країнах, для покриття якого держава збільшує грошову масу.

     По - третє, зі зростанням «відкритості» економіки тої чи іншої країни, все більшим втягуванням її в міждержавні зв’язки збільшується небезпечність « імпортованої» інфляції.

     По - четверте, інфляція набуває самопідтримуючий характер в результаті інфляційних  очікувань. Багато вчених країн Заходу і нашої країни особливо виділяють цей фактор, що подолання інфляційних очікувань населення і виробників - найважливіше (якщо не головне ) завдання антиінфляційної політики

     Безліч  причин інфляції відзначається практично  у всіх країнах. Так, зразу після Другої світової війни в Західній Європі інфляція була зв’язана з гострим дефіцитом багатьох товарів. В наступні роки головну роль в розкачуванні інфляційного процесу почали грати державні витрати, співвідношення «ціна - заробітна плата», перехід інфляції з інших держав і деякі інші фактори. 

     1.3. Види інфляції 

І. За формами виявлення  розрізняють:

- подавлену (приховану) інфляцію- коли знецінення грошей відбувається без відкритого     росту цін. Ціни утримуються на фіксованому рівні за допомогою адміністративних заходів.

- відкриту- інфляцію, що виявляється безпосередньо в рості цін.

ІІ. За темпами інфляції розрізняють:

• подавлена – 0%;
• повзуча – 1-2%;
• відкрита – 3-10%;
• стрімка – 11-50%;
• галопуюча – 51-100%;
• гіперінфляція – понад 100%.

ІІІ. За факторними формами інфляції теорія грошей розрізняє такі її види:

     Інфляцiя  попиту спостерiгається, коли сукупний попит зростас швидше за виробничий потенцiал економiки, пiдносячи цiни, щоб зрiвноважити пропозицiю i попит.Ця інфляція викликає надлишок грошей, доходiв й попиту. Надлишок грошей виникає внаслідок зростання сукупних грошових витрат підприємств, державних і домашніх господарств. Попит в країні в цілому виявляється більшим сукупної пропозиції товарів і послуг, а це неминуче веде до зростання рівня цін. Поступово зростання попиту пiдштовхує розвиток сукупної пропозицiї. Для цього стану економiки притаманне повнiше використання ресурсiв, а тому iх запаси поступово скорочуються i вони стають дорожчими. Починається зростання цiн, тобто iнфляцiя.

     Iнфляцiя витрат, або iнфляцiя пропозицii, спостерiгається в тому випадку, коли збiльшуються витрати на одиницю продукцii, тобто середнi витрати за данного обсягу виробництва. Збiльшення витрат на одиницю продукцiї в економiцi скорочує прибутки й обсяг продукцii, який може бути запропонований за iснуючого рiвня цiн. Внаслiдок цього зменшусться сукупна пропозицiя товарiв та послуг, що, в свою чергу, пiдвищус рiвень цiн. Таким чином, витрати, а не попит збiльшують цiни. Два найважливіших джерела, що живлять інфляцію витрат, - це зростання номінальної заробітної плати і цін на сировину та енергію.

     Також інфляція може бути збалансованою і незбалансованою. При збалансованій інфляції ціни піднімаються відносно помірно і одночасно на більшість товарів і послуг. В цьому випадку по результатах середньорічного росту цін піднімається процентна ставка державного банку і таким чином ситуація стає рівносильна стабільним цінам.У випадку незбалансованої інфляції ціни на різні товари і послуги піднімаються неодночасно і по-різному на кожний тип товару.

     Існує також очікувана і неочікувана інфляція. Очікувану інфляцію можна спрогнозувати на який небуть період часу і вона як правило є прямим результатом діянь влади. Неочікувана інфляція характеризується неочікуваним скачком цін, що негативно відбивається на податковій системі і грошовому обігу.  
 
 
 
 
 
 

2.Особливості  інфляційного процесу  в Україні 

     Вперше  на Україні заговорили про появу  інфляції у 1991 році хоч коріння її розрослися ще в колишньому СРСР. Це зумовлювалося, з одного боку, повним домінуванням державного монополізму та відсутністю ринкової конкуренції, а з іншого ¾ спотвореною структурою виробництва, надзвичайно високою часткою військово-промислового комплексу, надмірним “старінням” основних фондів, неефективним використанням капітальних вкладень, ресурсів тощо.

     Серед чинників та факторів інфляції в українській  економіці слід назвати наступні: 

· невиважена первинна емісія; 

· структурні перекоси у матеріальному виробництві та ціновій політиці; 

· затратність  економіки та непродуктивні витрати  окремих виробництв; 

· значна руйнація товаропродукуючої сфери  та неефективність безготівкової системи  розрахунків; 

· від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі та неконтрольований експорт; 

· доларизація  економіки. 

     Серед факторів інфляції в Україні неможливо  не назвати - різке зростання світових цін, зокрема на енергоносії, сировину. Порушення постачання енергоносіїв в Україну, її енергозалежність від  зовнішніх надходжень нафти та газу, передусім, з Росії призвели до зростання цін на енергоресурси на внутрішньому ринку та до зростання зовнішньої заборгованості. Залежність України від зовнішнього постачання енергоносіїв підвищується внаслідок поглиблення дефіциту власних енергетичних ресурсів.

    Ще  однією проблемою, що провокує інфляцію в нашій державі, стало паралельне обертання разом з національною валютою сильної іноземної, точніше  долара.

      Аналіз  структури грошової маси свідчить про  зростання питомої ваги іноземної валюти. Вплив іноземної валюти тим сильніший, чим інтенсивніший темп падіння валютного курсу. У подібних умовах іноземна вільноконвертована валюта і далі залишається одним з найпривабливіших засобів зберігання грошей. Адже, незважаючи на зменшення темпів інфляції, валютний курс продовжує зростати.

    Економісти  виділяють й інші фактори, що провокують інфляцію. Наприклад, пропонуючи зменшення дефіциту бюджету за рахунок скорочення державних видатків, слід враховувати, що зниження бюджетних витрат не зумовлює відповідного прямого зменшення грошової маси та інфляції. Скорочення дотацій сприяє збільшенню витрат підприємств і населення. Внаслідок цього підвищуються оптові ціни (на вугілля, метали тощо). А це, в свою чергу, посилює тиск у напрямі підвищення виробничих витрат.

    Фактором  інфляції є також підвищення цін  на продукцію економічних суб’єктів у відповідь на збільшення ставок податків, що рівнозначно збільшенню витрат виробництва.