Автор: Пользователь скрыл имя, 25 Февраля 2013 в 18:18, контрольная работа
У цій роботі розглянуто теоретичне питання: небезпечні геологічні процеси і явища в Україні та їх вражаючі фактори, і вирішені п'ять практичних завдань
1. Небезпечні геологічні процеси і явища в Україні та їх вражаючі фактори.
2. Практичне завдання з визначення граничних токсодоз.
3. Практичне завдання з визначення ефективної дози опромінення.
4. Практичне завдання з визначення індивідуального ризику.
5. Практичне завдання з визначення фактичної швидкості затоплення населеного пункту при зливових дощах.
6. Практичне завдання з визначення біоритмічного стану особи.
Список літератури
Таблиця 1.
Небезпечні геологічні процеси,перелік факторів ураження,характер їх дії і проявлення.
Назва геологічного процесу |
Назва фактору ураження |
Характеристика дії або проявлення фактора ураження |
1 |
2 |
3 |
Землетрус |
Сейсмічний |
Сейсмічний удар. Деформація гірських порід. Вибухова хвиля. |
Фізичний |
Викид вулкану. Нагін хвилі (цунамі). Гравітаційне зміщення гірських порід, сніжних мас і льодовиків. Затоплення поверхневими водами. Деформація русел рік. Електромагнітне поле. | |
Викид вулкану |
Динамічний |
Струс земної поверхні. |
Тепловий (термічний) Хімічний або теплофізичний |
Деформація земної поверхні. Викид та випадання продуктів виверження. Рух лави, грязьових чи камінних потоків. | |
Фізичний |
Гравітаційне зміщення гірських порід. Пекуча хмара. Лава, тепфа, пар, гази. Забруднення атмосфери, ґрунтів, гідросфери. Грозові розряди.
| |
1 |
2 |
3 |
Зсув, обвал |
Динамічний |
Зміщення (рух) гірських порід. |
Гравітаційний |
Струс земної поверхні. Динамічний, механічний тиск зміщених мас. Удар. | |
Карст (карстовий суфозійний процес) |
Хімічний |
Розчинення структури порід. |
Гідродинамічний |
Руйнування структури порід. | |
Гравітаційний |
Переміщення (вимивання) часток породи. Зміщення (обвалення) породи. Деформація земної поверхні. | |
Провал ґрунтів |
Гравітаційний |
Деформація земної поверхні. Деформація ґрунтів. |
Розроблення берегів |
Гідродинамічний |
Удар хвилі. Розмивання ґрунтів. |
Гравітаційний |
Перенесення (перевідкладення) часток ґрунту. Зміщення (обвалення) порід берегової частини. |
Завдання 2.
Визначити стійкість роботи об’єкту господарювання при виникненні аварії на хімічно небезпечному об’єкті з руйнуванням ємності з небезпечною хімічною речовиною (НХР), за такими даними:
Об’єкт господарювання – машинобудівний завод, вид забудови – міська, НХР – фосген, фазовий стан, - зріджений газ, об’єм НХР, Q(кг.) – 10000кг., час доби – ніч, напівхмарно, температура повітря – 20°С, швидкість вітру – від 1 до 10 м/с(U), напрям вітру – від зруйнованої ємності на об’єкт господарювання, глибина токсичного забруднення, Г – 1250м., висота обвалування – 1 м., розташування людей – в будівлі.
Таблиця 2.1.1.
Графік орієнтованої оцінки ступеня вертикальної стійкості повітря
Швидкість вітру U, м/с |
День |
Ніч | ||||
ясно |
напівхмарно |
хмарно |
ясно |
напівхмарно |
хмарно | |
0,5 |
||||||
0,6-2,0 |
||||||
2,1-4,0 |
||||||
Більше 4,0 |
Примітки:
Інверсія (Г) — такий стан приземного шару повітря, за якого температура поверхні ґрунту менше, ніж температура повітря на висоті до 20 м від поверхні.
Ізотермія (Д)— такий стан приземного шару повітря, за якого температура поверхні ґрунту орієнтовно дорівнює температурі повітря на висоті до 20 м від поверхні.
Конвекція (А) — такий стан приземного шару повітря, за якого температура ґрунту більше, ніж температура повітря на висоті до 20 м від поверхні.
Таблиця 2.1.2.
Коефіцієнт ступеня вертикальної стійкості атмосфери (Ксвса)
Інверсія (Г) |
Ізотермія (Д) |
Конвекція (А) |
1 |
1,5 |
2 |
Таблиця 2.1.3.
Значення поправочного
коефіцієнта місцевості (Км)
для визначення граничної токсодози.
Відкрита місцевість |
Міська забудова |
Лісові масиви |
1 |
3,5 |
3,5 |
Таблиця 2.1.4.
Коефіцієнт зменшення
(Кзм) глибини
поширення хмари
НХР при виливі (викиді) «у піддон», «обвалування»
Найменування НХР |
Висота обвалування, м | ||
1 |
2 |
3 | |
Хлор
|
2,1 |
2,4 |
2,5 |
Аміак |
2,0 |
2,25 |
2,35 |
Сірковий ангідрид |
2,5 |
3,0 |
3,1 |
Сірководень |
1,6 |
1,6 |
1,6 |
Соляна кислота |
4,6 |
7,4 |
10,0 |
Хлорпікрин |
5,3 |
8,8 |
11,6 |
Фосген |
2,1 |
2,3 |
2,5 |
Таблиця 2.1.5.
Значення коефіцієнту а для визначення токсодози
Фазовий стан НХР |
Значення коефіцієнту а |
Стиснутий газ |
1 |
Зріджений газ |
0,35 |
Рідина з температурою кипіння до +20°С |
0,22 |
Рідина з температурою кипіння вище +20°С |
0,03 |
Таблиця 2.1.6.
Вражаючі та граничні токсодози найбільш розповсюджених НХР
НХР |
Вражаюча токсодоза Двр, (мг×хв/л) |
Гранична токсодоза Дгр, (мг×хв/л) |
Хлор |
1 |
0,6 |
Фосген |
1,2 |
0,2 |
Синильна кислота |
1,2 |
0,6 |
Сірчистий ангідрид |
24 |
1,8 |
Аміак |
60 |
18 |
Рішення:
Для наведених у завданні метеоумов за табл. 2.1.1. визначаємо ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП):
При швидкості вітру від 1 до 2 м/с СВСП – Інверсія (Г);
При швидкості вітру від 2,1 до 10 м/с СВСП Ізотермія (Д).
За табл. 2.1.2.,визначаємо коефіцієнт Ксвса:
При інверсії Ксвса =1;
При ізотермії Ксвса =1,5;
За табл. 2.1.3. визначаємо коефіцієнт Км:
для міської забудови Км=3,5;
За табл. 2.1.4. визначаємо коефіцієнт Кзм:
за умовами завдання висота обвалу – 1м., то Кзм =2,1;
За табл. 2.1.5. визначаємо коефіцієнт а:
для зріджених НХР а=0,35.
3. Визначаємо граничну токсодозу для швидкості вітру U=2 (м/с):
4. Визначаємо граничну токсодозу для швидкості вітру U=3 (м/с):
5. Визначаємо граничну токсодозу для швидкості вітру U=4 (м/с):
6. Визначаємо граничну токсодозу для швидкості вітру U=5 (м/с):
7. Визначаємо граничну токсодозу для швидкості вітру U=6 (м/с):
8. Визначаємо граничну токсодозу для швидкості вітру U=7 (м/с):
9. Визначаємо граничну токсодозу для швидкості вітру U=8 (м/с):
10. Визначаємо граничну токсодозу для швидкості вітру U=9 (м/с):
11. Визначаємо граничну токсодозу для швидкості вітру U=10 (м/с):
12. Порівнюючи розраховані з гранично встановленою (табл. 2.1.6.) , робимо висновок про стійкість роботи машинобудівного заводу до хімічного забруднення. У результаті розрахунків стійкості роботи машинобудівного завода при хімічній аварії з викидом фосгену видно, що при швидкості вітру від 1 до 2 м/с Д гр.вст.≤ Дгр., тому завод не є стійким до хімічного забруднення, а при швидкості вітру від 3 до 10 м/с Д гр.вст. > Дгр, завод є стійким до хімічного забруднення.
Заходи щодо підвищення стійкості об'єкта при хімічному зараженні:
- при хімічному забрудненні місцевості подається сигнал «Увага всім!» з інформацією «Хімічна небезпека» про те, де і коли відбулася аварія на ХНО;
- використовувати засоби індивідуального захисту: від хлору – протигази ГП-5, ГП-7 або ватно-марлеві пов’язки змочені 2% розчином питної соди, промислові протигази марки «Б»;
- залишатися в приміщенні, закрийте всі двері, вікна, загерметизуйте всі отвори, вимкніть вентиляцію, системи кондиціонування і обігріву. При перебуванні в будинку токсодоза зменшується в 2 рази;
- не залишайте ваше
укриття до одержання
- якщо влада розпорядиться
евакуювати населення,
- вчасно залишіть зону
забруднення, рухаючись
- якщо ви перебуваєте
поза приміщенням, то закрийте
ніс і рот хусткою (краще
вологою), увійдіть до найближчого
будинку і залишайтеся в ньому,
- якщо ви знаходитеся
в автомобілі, то вимкніть вентиляцію
і закрийте вікна, слухайте
радіо, спробуйте залишити
- якщо ви вважаєте, що
піддалися впливу токсичних
- по приїзді на нове
місце перебування довідайтеся
у місцевих органів державної
влади і місцевого
13. Висновки: 1) За розрахунковими даними токсодоз, при заданих метеоумовах машинобудівний завод не є стійким до хімічного забруднення, якщо швидкість вітру від 1 до 2 м/с;
2) якщо ж швидкість
вітру більше 2 м/с, то стійкість
заводу до хімічного
Завдання 3.
Визначити ефективну еквівалентну дозу Dеф опромінення організму в цілому для суб’єкта А за рік, тканини і органи якого були рівномірно опромінені b-випромінюванням та g-випромінюванням, поглинена доза, Dп =0,09 (Гр.).
Информация о работе Небезпечні геологічні процеси і явища в Україні та їх вражаючі фактори