Економічні наслідки техногенних катастроф

Зміст

Вступ……………………………………………………………..3

1.Економічні наслідки  природних катастроф............................4

2. Економічні наслідки  техногенних катастроф........................8

Висновки.......................................................................................13

Список використаної літератури................................................16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

На сьогоднішній день розвиток людства та можливість його подальшого існування визначаються сукупністю накоплених знань та технологій, що потребує значної кількості капіталовкладень. Основою таких капіталовкладень є стабільно працююча економіка, як в масштабах однієї країни, так і всього світу, бо на даному етапі розвитку економіка всіх країн світу складає єдине ціле, та великі неочікувані збитки однієї країни обов’язково призведуть до нестабільного функціонування всієї системи в цілому.

За даними центру дослідження епідеміології катастроф (СRED) тільки в 2007 році лише природні катастрофи і аварії принесли загальних збитків світовій  економіці на суму близько 80 мільярдів доларів. А загальний трендовий аналіз свідчить про те, що доля таких збитків зросла з середини століття майже в 10 разів. Отже, ми бачимо, що на сьогоднішній день, катастрофи і аварії є одним з істотних чинників впливу на загальний економічний стан та перспективи розвитку всієї світової економіки. Відтак їх збільшення свідчить і про збільшення загального рівня небезпеки життя, зменшення можливості існування здорового суспільства, що є предметом вивчення безпеки життєдіяльності.

Одним з найголовніших  методів керування, попередження та зменшення збитків від аварій та катастроф є глибокий системний  аналіз тенденцій розвитку цих явищ. Він допомагає оцінити реальний стан даної проблеми, спрогнозувати її подальший розвиток, а відтак і прийняти правильні рішення, щодо усунення цих проблем. Саме економічні наслідки (звісно разом з кількістю аварій та катастроф та жертвами від них) дають цифрову базу для аналізу і розуміння подій що відбуваються. Отже це і обумовлює актуальність даного дослідження. Мета якого є проаналізувати економічні наслідки аварій та катастроф світу, вивчити тенденції їх розвитк

та спрогнозувати  подальший хід подій та їх вплив на сучасну світову економіку та безпеку життєдіяльності усього людства.

 

1. АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНИХ НАСЛІДКІВ ПРИРОДНИХ АВАРІЙ ТА КАТАСТРОФ

 

Перш за все потрібно сказати, що під катастрофою розуміють. подію, що виникла в результаті природної або техногенної надзвичайної ситуації, та несе за собою загибель людей або якісь інші непоправні наслідки в історії того або іншого об’єкта.

Відповідно  до затвердженої в 2007 році в Мюнхені  класифікації природних катастроф  вони поділяються на біологічні (епідемії, зараження від комах, напади тварин), геофізичні (землетруси, вибухи вулканів та ін.), кліматичні (посухи, екстремальні температури, пожежі), гідрологічні (повені та інше), метеорологічні (всі види штормів).

На сьогоднішній день кількість природних катастроф  має постійну тенденцію до зростання, що відображено на рисунку 1

Рис. 1.1. Кількість зареєстрованих природних катастроф за СRED з1900 по 2010 рр.

 

Отже відповідно зростали і економічні збитки завдані  цими катастрофами. Так аналізуючи рисунок 1.2. ми бачимо, економічні збитки за 1965-1969 склали в середньому лише 1.02 млрд. американських доларів, при тому, що в 1990-1994 ця цифра зросла аж до 59.3 млрд. американських доларів, а за 2000-2005 склала вже 84.7 млрд. доларів.

Рис.1.2. Економічні збитки від природних катастроф  за 1965 – 2005 (середньорічні значення за період 5 років) в млрд. американських доларів

 

Найбільший  збиток принесли тайфуни й шторми, повені й землетруси. Якщо в 60-ті роки збиток від тайфунів і штормів  становив 0.9 млрд., повеней - 0.1 млрд., а  землетрусів 0.04 млрд. дол. у рік, то в 1995- 1999 гг. середній річний збиток у світі від цих явищ склав відповідно 15.6, 21.6 і 34.0 млрд. дол. у рік. У цілому на ці три види небезпек в 1965- 2005 гг. доводилося від 91 до 95% всіх матеріальних втрат у світі. Найбільші економічні втрати від природних катастроф належать до Азіатського континенту (46%), потім ідуть Америка (26%) і Європа (13%). На Африку й Океанію доводиться 15%. В абсолютних цифрах економічні втрати за 40 років в Азії склали приблизно 412, Америці - 234 і Європі -210 млрд. дол. Є приклади, коли економічні втрати від природних катастроф в окремих країнах перевищують величину валового національного продукту, у результаті чого економіка цих країн виявляється в критичному стані. Так, наприклад, прямий збиток від землетрусу в Манагуа (1972) склав 209% вартості річного валового продукту Нікарагуа. У США збиток тільки від чотирьох найбільших природних катастроф в 1989- 1994 гг. (землетрусу в Ломо- Приета й Нортридже, тропічний ураган Ендрю й повінь на Середньому Заході) склав 88 млрд. дол.., що вплинуло на економіку найбільш розвинутої країни світу. Уже зараз багато країн, такі як Японія, змушені витрачати на боротьбу із природними катаклізмами до 5% свого річного бюджету (0.8% валового національного продукту), що становить 23- 25 млрд. дол. у рік. У деякі роки ці витрати в Японії досягали 8% від річного бюджету. У Китаї щорічні збитки від природних катастроф становлять у середньому 3- 6% валового національного продукту. В останні роки вони зросли від 6.3 млрд. (1998р.) до 36 млрд. дол. (2005) і в середньому склали 19 млрд. дол. у рік.

Якщо умовно розподілити усі країни світу  за різним рівнем соціально-економічного розвитку на три групи(з низьким, середнім та високим доходом) бачимо, що найбільший соціальний ризик (загибель і каліцтво людей) характерний для країн з найбільш низьким рівнем розвитку[3]. На країни першої групи (з низьким доходом), населення яких становить 58% усього населення Землі, доводиться 88% загиблих і 92% всіх постраждалих людей від природних катастроф у світі за період 1975- 2002 гг. Загальна кількість загиблих і потерпілих у країнах з низьким доходом в 5.8 рази більше, ніж у країнах із середнім доходом, і в 45.2 рази більше, ніж у країнах з високим доходом. Абсолютні значення економічних втрат значно більші в розвинених країнах, що пояснюється високою концентрацією багатств у цих країнах. У той же час відношення прямих втрат до обсягу валового національного продукту свідчить про те, що найбільші відносні втрати спостерігаються в країнах з низьким доходом як наведено у таблиці 1.1.. У країнах із середнім доходом це відношення в 2, а в країнах з високим доходом - в 5.5 рази нижче. Таким чином, економічний збиток від природних катастроф, так само як і соціальний збиток, найбільш важким тягарем лягає на економіку бідних країн. Наведені нижче дані свідчать про те, що наслідки природних катастроф тісно пов'язані із соціально-економічними факторами, триваючий ріст бідності в країнах, що розвиваються, є однією із причин підвищення уразливості людського суспільства.

 

Таблиця 1.1.

Залежність  уразливості країн від соціально-економічного рівня їх розвитку за 1975 – 2002 рр.

Групи країн за розміром річного валового національного  продукту на одну людину	Низький дохід	Середній дохід	Високий дохід
Населення, млн. чол.	3527	1501	817
Площа, 10000 кв. км.	3883	4080	3168
Середній ВНП за рік, млрд. дол.	1097	3474	16920
Кількість великих природних  катастроф	1524	1714	1341
Прямі економічні збитки, млн. дол.	67906	98841	171253
Середнє відношення економічних втрат до середнього ВНП, %	0.22	0.10	0.04

 

  Таким чином, найважливішою тенденцією є зниження захищеності людей і техносфери від природних небезпек. За даними Всесвітньої конференції з природних катастроф (Йокогама, 1994), кількість загиблих від природних стихійних лих зростало щорічно в середньому за період з 1962 по 1992 р. на 4.3%, потерпілих - на 8.6%, а величина матеріальних втрат - на 6%.

 

 

2.АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНИХ НАСЛІДКІВ ТЕХНОГЕННИХ АВАРІЙ ТА КАТАСТРОФ.

 

Разом із зростанням кількості природних катастроф зростає кількість техногенних аварій та катастроф. Техногенна подія — подія, що виникла в результаті діяльності людини у процесі функціонування технічного об'єкта Техногенна аварія це - небезпечна техногенна подія, що створює на об'єкті, певній території або акваторії загрозу життю й здоров'ю людей і, що приводить до руйнування будинків, споруджень, устаткування й транспортних засобів, порушенню виробничого чи транспортного процесу та нанесенню збитків навколишньому середовищу. Технологічною (техногенною) катастрофою прийнято називати катаклізм, викликаний аномаліями технологічних систем. При цьому маються на увазі не тільки їх випадкові або невипадкові збої, несправності й поломки, але й непередбачені й небажані наслідки їхнього штатного функціонування

Міжнародний Центр Досліджень Епідемії Катастроф (CRED) протягом декількох десятиліть складає базу даних різних катастроф. Подія визнається катастрофою, якщо вона відповідає хоча б одному із чотирьох критеріїв: загинуло 10 або більше людей, 100 і більше людей постраждали, місцеві органи влади оголосили про введення надзвичайного стану чи держава, що постраждала звернулася за міжнародною допомогою. Статистика показує, що число техногенних катастроф у світі різко збільшилося з кінця 1970-х років. Особливо збільшились транспортні катастрофи, насамперед, морські й річкові. При цьому, незважаючи на те, що країни Європи й Північної Америки володіють значно більш щільною транспортною й промисловою інфраструктурою, ніж інші континенти, найбільше число жертв цих катастроф знаходиться в Африці й Азії.

У документації ООН і Міжнародного Центра Досліджень Епідемій і Катастроф, техногенні катастрофи звичайно розділяють на три основних типи: "індустріальні" (хімічне зараження, вибухи, радіаційне зараження, руйнування викликані іншими причинами), "транспортні" (аварії в повітрі, на морі, залізницях та ін.) і "змішані" (відбуваються на інших об'єктах). 

Так, за період з 1901 по 2010 рік у світі відбулося 1 125 індустріальних катастроф. В результаті постраждало близько 4.5 млн. чоловік, приблизно 49тис. загинули. Загальний збиток від цього типу техногенних катастроф оцінюється в $225 млрд. (за курсом долара США на 2006 рік), що бачимо на рисунках 2.1 та 2.2

Рис 2.1. Кількість  техногенних аварій та катастроф за період з 1900 по 2010 рр.

Рис. 2.2. Економічні збитки від техногенних аварій та катастроф за період з 1900 по 2010 рр.

 

Найбільш часто такого роду катаклізми відбувалися в Азії (651 випадок). Європейський (199) і Американський (177) континенти серйозно відстають (у базі даних Центра Північна й Південна Америка вважаються одним континентом). За той же період у світі були зафіксовані 4102 транспортні катастрофи. Вони торкнулися життів близько 110 тис. чоловік. Загиблих було набагато більше, ніж потерпілих - 194.4 тис. Сукупний прямий збиток оцінюється в $58 млрд. Найбільш часто подібні катастрофи відбувалися в Азії (1 694) і Африці (115). 

«Змішані» катастрофи найбільш рідкі. За 106 років було зафіксовано 1085 подій такого роду. Найчастіше вони відбувалися в Азії (523) і Америці (220). В результаті постраждало 3.1 млн. чоловік, близько 59 тис. загинули. Збиток оцінюється в $4.2 млрд

.  
Рис 2.3. Розподіл економічних втрат від техногенних катастроф за континентами та видами катастроф за період 1990 – 2010рр.

 

За даними Міжнародного Центра Досліджень Епідемій і Катастроф, рівень смертності, у результаті техногенних катастроф, що відбулися за період з 1994 по 2007 рік в індустріально розвинених країнах, становить 0.8 загиблих на 1 млн. жителів, для найменш розвинених країн він у чотири рази вище - 3.2 смертельних випадки на 1 млн. чоловік.  За оцінками страхової компанії Swiss Re, в 2006 році відбулося 213 техногенних катастроф. Для того, щоб подія прийняла катастрофічні розміри й була занесена в базу даних цієї компанії, потрібно, щоб вона відповідала одному з наступних критеріїв: збиток повинен становити не менш $80 млн. (у випадку авіаційної катастрофи - $32.2 млн., транспортної - $16 млн.), не менш 20-ти людей повинні загинути або пропасти без звістки, 50 - одержати поранення, 2 тис. – втратити житло. 

 За останнє десятиріччя частіше за все відбувалися аварії на морському транспорті, пасажирських кораблях, великі пожежі й вибухи, аварії на промислових підприємствах , авіаційні катастрофи. У цілому, техногенні катастрофи в продовж останнього проаналізованого 2007 року згубили 8.7 тис. життів, найбільше жертв принесли катастрофи на морі (3.9 тис.), авіаційні катастрофи (більше 940), а також пожежі й вибухи (більше 900). Сукупний збиток від техногенних катастроф склав $4 млрд. 

За даними консалтингової фірми Risk Management Solutions, в останні десятиліття кількість великих техногенних катастроф стабільно перевищує кількість природних катастроф, хоча природні катаклізми наносять набагато більший збиток. Звичайно збиток від техногенних катастроф не перевищує 20% від розміру збитків, нанесених катастрофами природними. Цікаво, що в 2006-і роки кількість техногенних катастроф в декілька раз перевищило кількість природних. При цьому, якщо до природних катастроф людство більш-менш пристосувалося, і кількість їхніх жертв періодично знижується, то смертність від техногенних катастроф стабільно зростає протягом всього часу.