Економічні наслідки техногенних катастроф

ВИСНОВКИ

Економічний розвиток завжди був пов'язаний з ризиком, породженим небезпечними природними явищами й процесами й самою господарською діяльністю людини. При цьому досить істотною обставиною минулого було те, що такі надзвичайні ситуації залишалися досить рідкими, по суті одиничними подіями, наслідки яких обмежувалися господарськими системами окремих районів або регіонів країни, у виняткових випадках - національними економіками. Положення справ радикально змінилося в останні десятиліття минулого сторіччя, коли безпрецедентні по соціально-економічних наслідках природні й рукотворні катастрофи змусили суспільство всерйоз задуматися про власну уразливість і зайнятися пошуком шляхів більш безпечного й стійкого розвитку.

За період 1970–2000 р. кількість великомасштабних надзвичайних ситуацій природного характеру зросло в 3,5 рази – приблизно зі 100 до більше 350. Число техногенних аварій і катастроф збільшилося в 6 разів (з 50 до 300) тільки за 1980–2000 р. Серед найбільш руйнівних природних катастроф у світі домінують тропічні шторми й тайфуни, а також повені. На них доводиться приблизно по третині загального числа надзвичайних ситуацій природного характеру. У третині, що залишилася, превалюють землетруси й посухи. При цьому основна частина зазначених ситуацій відбувається в країнах Азії й, у меншому ступені, Південної й Північної Америки. Серед найбільш масштабних надзвичайних ситуацій техногенного характеру у світі до 2/3 доводиться на аварії й катастрофи на транспорті. Ще одну третину становлять великі пожежі на промислових і енергетичних об'єктах та інші техногенні аварії й катастрофи.

Сумарний прямий збиток тільки від найбільш руйнівних  природних катастроф з 1950-х по 1990-е рр. зріс майже в 16 разів, у  той час як світовий валовий продукт  – усього в 4 рази. При збереженні існуючих тенденцій світова економіка в доступному для огляду майбутньому не зможе заповнювати економічний збиток від аварій і катастроф, використовуючи усе більше ресурсів на подолання їхніх наслідків і зменшуючи частку ресурсів на відтворення матеріальних благ і поліпшення якості життя.

Зазначена кардинальна  зміна характеру впливу катастроф  на світову економічну систему проявляється й у ряді інших не менш важливих тенденцій. Одна з них виявляється у випереджальному рості економічного збитку від надзвичайних ситуацій у порівнянні з динамікою росту кількості самих катастроф. При цьому економічний збиток від надзвичайних ситуацій у цілому стійко збільшується й у країнах «золотого мільярда», на які в 1990-х рр. доводилося близько 60% економічного збитку від природних катастроф, і в країнах, що розвиваються, і в постсоціалістичних країнах.

Наступна загальносвітова  тенденція складається в стійкому й значному домінуванні природних  катастроф у формуванні соціально-економічного збитку від надзвичайних ситуацій. Під час природних катастроф гине значно більше людей, чим від техногенних.

Нарешті, ще одна важлива тенденція в розглянутій  сфері укладається в стійкому рості чисельності потерпілого від природних катастроф населення при помітному скороченні кількості загиблих. Тільки за останнє десятиліття минулого століття кількість потерпілих від цих катастроф у цілому  подвоїлося, а кількість загиблих в 1990-х рр. у порівнянні з 1970-мі скоротилося майже в аналогічній пропорції. У цілому це число за зазначені десятиліття перевищило 3,5 млн. людей (число потерпілих – 4 млрд.).

Перераховані  вище тенденції свідчать про зростаючу  небезпеку великомасштабних катастроф. Накладаючись на менш значні надзвичайні  ситуації, повсякденні соціально-економічні проблеми, вони перетворюють сучасну цивілізацію в «суспільство ризику». При цьому, як показує аналіз світової статистики, у глобальному вимірі головна небезпека для людства виходить саме від стихійних лих та поряд із природними катастрофами спостерігається аналогічний ріст технічних катастроф, у перспективі економіка багатьох країн буде не в змозі заповнювати втрати від надзвичайних ситуацій природного й техногенного характеру

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Безпека життєдіяльності Навч. посіб. За ред. В.Г. Цапка. - 3-тє вид., стер. - К.: Знання, 2004. - 397 с

2.Лапін  В. М. Безпека життєдіяльності  людини: Навч. посіб. - 6-те вид., перероб.  і доп. - К.: Знання, 2007. - 332 с.

3. Безпека  життєдіяльності людини у надзвичайних  ситуаціях Навч. посіб.

За  ред. Панкратов О. М., Міляєв О. К. К.: КНЕУ, 2005. – 356 с.

4. Основи безпеки життєдіяльності людини: Навч. посіб. За ред. Гайченко В. А., Коваль Г. М. МАУП, 2004. – 269с.

5. Безпека життєдіяльності  людини та суспільства. Навчальний  посібник - Мягченко О.П, 2010. – 384с.

6. Безпека життєдіяльності - Богуславський О.В., Сагайдак Ю.А., 2007. – 52 с.

7. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник - Яремко З.М.,2005. – 320 с.

8. Безпека життєдіяльності Навч. Посіб. для студентів вищих навчальних закладів Харків - ХНАМГ – 2005 Я.О. Сєріков. Харків, 2005. – 298 с.

9. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред. Є.П. Желібо. - 4-е вид. - К.: Каравела, 2005. - 344 с.