Бізнес-план виробничого підприємства ТОВ« Україні »

Аналіз ризиків проекту

У розділі описується ймовірність настання несприятливої ​​події, яка може призвести до втрати частини ресурсів підприємства, скорочення доходів або появи додаткових витрат у результаті виробничої та фінансової діяльності. Тому при розробці бізнес-плану повинні бути враховані можливі зміни ринкової ситуації.
Проводять якісний і кількісний аналіз ризику. Завданням першого є визначення факторів ризику та етапів робіт, при виконанні яких виникає ризик. Кількісний аналіз передбачає визначення частки факторів ризику, що є більш складним завданням.
Кількісний аналіз можна провести, використовуючи різні методи, головними з яких є: статистичний, аналіз доцільності витрат, метод експертних оцінок, метод використання аналогів, аналітичні методи.
Підприємство для зменшення ризику може використовувати різні аналітичні методи, що дозволяють підвищити надійність результатів інвестицій: метод математичної статистики, економіко-математичне моделювання, аналіз чутливості.
Останній часто використовується експертами, оскільки дозволяє фахівцям з проектного аналізу врахувати ризик і невизначеність. Метою аналізу чутливості є визначення ступеня впливу критичних факторів на фінансові результати проекту. В якості ключового показника, відносно якого проводиться оцінка, вибирається один з інтегральних показників ефективності (термін окупності проекту, індекс прибутковості, чистий дисконтований дохід або внутрішня норма рентабельності). У процесі аналізу чутливості змінюються значення вибраного критичного фактору і, за інших незмінених параметрах, визначається залежність значення ключового показника ефективності проекту від цих змін.
Як правило, критичними факторами є: обсяг збуту продукції підприємства, ціна продукції, витрати виробництва, час затримки платежів за реалізовану продукцію, умови формування запасів (виробничих запасів сировини, матеріалів і комплектуючих виробів, а також запасів готової продукції) - умови формування капіталу, показники інфляції та ін
У результаті визначення чутливості проекту до критичних чинників в процесі проектування розробляються заходи щодо зменшення ризику, і встановлюється оптимальний варіант реалізації проекту.

Фінансовий план

Розділ прораховується за результатами прогнозу виробництва та збуту продукції. Тут поряд з прогнозованим рухом грошових потоків (надходжень і виплат) повинно бути детально описано поточний фінансовий стан підприємства (за умови, що проект реалізується на діючому підприємстві). Зазвичай фінансовий розділ представлений трьома основними документами:
- Балансової відомістю. Балансова відомість являє фінансові умови компанії до певної дати. Вона детально описує елементи власності компанії (активи) і величину зобов'язань (пасив). Вона також показує чисту вартість компанії і її ліквідність. Цей документ необхідно складати на 3-4 роки вперед;
- Звітом про прибутки та збитки. Стандартний звіт про прибутки та збитки показує фінансову здійсненність цього бізнес-плану. Використовуючи прогноз продажів і відповідні йому виробничі витрати, підготувати стандартний звіт про прибутки і збитки принаймні для перших трьох років. При цьому наводиться повний перелік припущень, зроблених при підготовці стандартного звіту про прибутки та збитки. У цей розділ бізнес-плану вносяться всі основні моменти, які можуть дати зниження продажів від проектованого рівня і чутливість прибутку до цих моментів. У найбільш загальному вигляді стандартний звіт про прибутки і збитки включає: вартість реалізованої продукції, собівартість, валовий прибуток, виробничі витрати, чистий прибуток або збитки;
- Звітом про рух грошових коштів. Це прогноз руху грошових потоків помісячно для першого року операцій і поквартально, принаймні для двох років, детально виділивши величину і час очікуваних надходжень і витрат готівки; визначити потреби і терміни додаткового фінансування та вказати максимум потреби в оборотному капіталі; показати, яким чином має бути отримане додаткове фінансування (через акціонерне фінансування, банківські позики, по лінії короткострокового банківського кредиту), на яких умовах, як повинні виплачуватися позикові кошти.
Балансова відомість відображає фінансовий стан підприємства на кінець розраховується періоду часу, з аналізу якого можна зробити висновок про зростання активів і про структуру фінансового становища підприємства, що реалізує проект, у конкретний період часу.
Звіт про прибутки та збитки відображає операційну діяльність підприємства в поточний період проекту. За допомогою цього звіту можна визначити розмір одержуваної підприємством прибутку в певний період часу.
Звіт про рух грошових коштів показує формування і відтік готівки, а також залишки грошових коштів підприємства в динаміці від періоду до періоду.
На основі результатів трьох звітів проводиться аналіз фінансових ресурсів підприємства і вироблення схеми фінансування проекту.
Форми і методи фінансування проектів різноманітні. Найбільш часто використовувані в практиці промислових підприємств наступне:
- Отримання фінансових ресурсів шляхом випуску акцій (найбільш поширена і шановану форма фінансування в початковий період реалізації великих проектів);
- Боргове фінансування (придбання довгострокового кредиту в комерційних банках, кредити в державних структурах, іпотечні позички, приватне розміщення боргових зобов'язань);
- Лізингове фінансування.
Сума власного та позикового капіталу повинна бути достатньою для покриття негативної величини залишку грошових коштів у будь-який період часу проекту.
Кожна з альтернативних схем фінансування повинна бути прорахована і дана оцінка наслідків її застосування.
Система показників ефективності проекту видається двома групами показників: показники фінансового стану підприємства і показники ефективності інвестицій, розраховані за обраною ставкою дисконтування.
Перша група показників характеризує ефективність оперативної діяльності підприємства в ході реалізації проекту: прибутковість проекту, рентабельність капіталу, показники фінансової діяльності: ліквідності та фінансової стійкості.
Друга група показників характеризує ефективність інвестицій у проект: термін окупності, чиста приведена величина доходу, індекс прибутковості (характеризує прибутковість проекту), внутрішня норма рентабельності.
При розрахунку даних показників часто викликає труднощі у розробників проекту вибір ставки дисконтування, оскільки відсутні методики з її визначенням. При призначенні ставки дисконтування зазвичай орієнтуються на існуючу або очікувану ставку за банківськими кредитами або депозитами або на суб'єктивну оцінку, засновану на досвіді інвестора.

Програми

У розділ включаються документи, які можуть служити підтвердженням або більш докладним поясненням відомостей, представлених в бізнес-плані. До таких можуть ставитися:
- Копії всіх відповідних контрактів;
- Копії ділових угод;
- Результати маркетингових досліджень;
- Висновки аудиторів;
- Фотографії або відеоролик зразків продукції;
- Список основних клієнтів із зазначенням обсягів річних продажів і їх умов;
- Список основних постачальників з зазначенням обсягів закупівель та їх умов;
- Висновки служб державного нагляду з питань екології та безпеки;
- Статті з журналів і газет про діяльність підприємства;
- Будь-які патенти і авторські права, якими володіє підприємство;
- Будь-які інші, які належать до справи офіційні документи.
Наведені рекомендації щодо побудови розділів бізнес-плану відносяться до досить складному випадку компанії, яка має намір виробляти новий продукт, і шукає фінансування або партнерів під свій проект. У реальності бізнес-план торгових, посередницьких і подібних до них компаній і проектів виявляються набагато простіше. У цих випадках не потрібен такий розділ, як план виробництва. Крім того, спрощується і дослідження, присвячене аналізу ринку, і знижується пов'язаний з цим ризик.
В останні роки з'явилися комп'ютерні програми, які допомагають і початківцям, і вже досвідченим керівникам становити досить переконливі бізнес-плани.
У більшості випадків створення кваліфікованого бізнес-плану під силу лише команді професіоналів - кожного у своїй галузі (управлінні, фінансах, маркетингу). На Заході при складанні бізнес-планів навіть невеликі фірми звертаються до них за консультацією, розробка ж подібних документів у великих компаніях йде цілими штабами, складеними з досвідчених фахівців. Досвід показує, що розплата за неякісний бізнес-план занадто висока і не виправдовує заощаджених при його складанні коштів.

2. Характеристика виробничого підприємства ТОВ «України»

2.1 Організаційно правова форма і структура управління підприємством

Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна» було зареєстровано 15 січня 1997 Ленінським райрадою м. Севастополя.
Підприємство було створене двома фізичними особами на підставі Закону України «Про господарські товариства». Для реєстрації підприємства були підготовлені такі документи:
- Статут товариства (Додаток 1);
- Установчий договір;
- Протокол зборів засновників.
Засновниками ТОВ «Україні» є фізичні особи: Греков Андрій Володимирович і Островський Віктор Олександрович. Статутний фонд товариства сформовано за рахунок грошових внесків засновників, на момент реєстрації становив 37500 грн. і розподілений між засновниками в рівних частках. Переваги такої форми господарювання полягає в тому, що учасники товариства несуть відповідальність обмежену своїми вкладами при загальному економічному інтересі.
Юридична адреса ТОВ «України»: вул. Гоголя, 36/18. Загальна площа, займана ним становить 50 кв.м, з неї на частку виробничих площ припадає 20 кв.м, а невиробничих - 30 кв.м. Виробнича дільниця підприємства розташований на орендованих площах спеціалізованих радгоспу «Північний Крим».


Рис. 2.1. Структура управління ТОВ «Україна»
ТОВ «Україна» має лінійну виробничу структуру управління / рис. 2.1 /. Кожен працівник підприємства підпорядкований тільки одному керівнику і, отже, пов'язаний з вищим органом через нього. У даній структурі поділ системи управління на складові частини здійснюються за виробничою ознакою з урахуванням ступеня концентрації та спеціалізації виробництва, а також технологічних особливостей. Система ланок управління відображає виробничу структуру.
Органи управління - заступник директора з комерційних питань, заступник директора з виробництва, головний технолог, головний бухгалтер - на вищому рівні здійснюють координацію діяльності складових частин всієї системи виробництва.
Виробнича структура підприємства - це форма організації виробничого процесу, в якому взаємопов'язані розміри підприємства, склад, кількість і питома вага виробничих підрозділів, а також їхні ділянки та робочі місця.
Первинною ланкою виробничої структури є робоче місце, де робітники виконують окремі операції з виготовлення продукції або обслуговування процесу виробництва, використовуючи відповідне обладнання.
Кількість і взаємозв'язок робочих місць у виробничому процесі визначають основну виробничу структуру - виробничу ділянку. Він являє собою сукупність територіально відокремлених робочих місць, призначених для виконання технологічно однорідної роботи або різних операцій з виготовлення однойменної продукції. У виробничому ділянці здійснюється частину технологічного процесу (первинна обробка молока, розфасовка продукції).
До основного цеху відноситься цех, у якому здійснюються операції з перетворення основної сировини, напівфабрикатів та матеріалів у готову продукцію, або протікають стадії виробництва (приймально-апаратний цех, ділянки розливу молока і т.д.).
У обслуговуючих цехах і господарствах (транспортні гаражі, виробничі холодильники, складське господарство) виконуються роботи з обслуговування основних цехів, транспортування і зберігання сировини, матеріалів і готової продукції. ТОВ «Україна» має виробничо - заготівельне ланка з приймання, первинної обробки молока (приймально-перевалочні, пастеризаційно-охолоджувальні, сепараторні відділення).
Функції управління в цеху виконує начальник цеху в підпорядкуванні якого знаходяться робочі: майстри, апаратники, вантажники, наладчики, оператори та інші.

2.2 Основний вид діяльності ТОВ «України»

ТОВ «Україна» випускає молоко жирністю більше 3,2%, розфасоване в пакети з поліетиленової плівки, ємність пакета - 1 літр. На пакет нанесений малюнок та необхідні дані про підприємство і про молоко. Пакет має гарний естетичний вигляд.
Продукція підприємства користується широким попитом у населення, за рахунок високої якості фасованого молока та низької ціни. Основними споживачами є дитячі дошкільні установи, міські лікарні. Підприємство реалізує свою продукцію в м. Севастополі.
Щорічно збільшується обсяг виробництва фасованого молока. Планується розширити асортимент підприємства за рахунок комплексної переробки молока або випуску продукції з новими дієтичними і смаковими властивостями.
Розширення діяльності підприємства і асортименту необхідно також для утримання стійкої позиції в конкурентному середовищі. На ринку молочної продукції основними конкурентами є: ПП «ВКФ Севмолпром», ВАТ «Криммолоко» (м. Сімферополь).
На підприємстві, з моменту його створення ведеться жорсткий контроль за якістю продукції. Для цього створена виробничо-технологічна лабораторія, що здійснює контроль якості сировини, що надходить, допоміжних матеріалів і запасів, готової продукції і виробляють сертифікацію продукції, що випускається.

2.3 Аналіз фінансового стану підприємства

2.3.1 Загальна оцінка динаміки і структури балансу

Завданням аналізу майново-фінансового стану підприємства на основі балансу є отримання інформації про фінансовий стан підприємства, його рентабельності і загальній політиці.
Для об'єктивного і коректного аналізу крім загальних знань в області управління підприємством необхідні також знання економічної ситуації на основних ринках підприємства, діяльності конкурентів, а також тій галузі господарства, до якої належить дане підприємство, загальної кон'юнктури ринку і т.п.
Як правило, при аналізі балансу на початку досліджуються вигляд і структура майна, а також співвідношення частин майна між собою. Потім вивчається співвідношення між оборотними засобами і основним капіталом. При цьому необхідно мати на увазі що величина основного капіталу, показана в балансі, не завжди дозволяє зробити висновок про справжній стан, так як вона знаходиться в залежності від проведеної політики амортизаційних списань, тобто при цьому не відображаються приховані резерви.
Підсумок активу балансу завжди дорівнює підсумку його пасиву. Таким чином, баланс відображає взаємозв'язок активу фірми і джерел фінансування на початок або кінець звітного періоду.
Для перевірки ліквідності і можливостей самофінансування визначають наступний важливий індикатор - потік готівки, тобто прибуток (до нарахування податків) + амортизація і знос швидкозношуваних малоцінних предметів. Ця сума показує реальні можливості самофінансування підприємства і грає велику роль під час обговорення можливостей погашення кредитів.
Заключний етап аналізу балансу, як правило, пов'язаний з визначенням показників фінансової стійкості підприємства.
У силу тих вимог, які пред'являються до складання фінансових звітів, вони є головним і практично єдиним джерелом, за яким можна судити про результати діяльності фірми.
Мета аналізу - оцінити фінансовий ризик при інвестуванні в підприємство.
Фінансовий стан підприємства характеризуються розміщенням і використанням засобів (активів) і джерелами їх формування (власного капіталу і зобов'язань, тобто пасивів). Ці відомості представлені в балансі підприємства.
Аналіз балансу дає можливість побачити методи і проблеми фінансування підприємства, оцінити його фінансову стійкість.
Для фінансування діяльності підприємства першорядне значення набувають різне поєднання власних і позикових коштів. Цим визначається не тільки фінансова стійкість підприємства, але і його платоспроможність і кредитоспроможність.
У ході аналізу для характеристики фінансового стану змінюються як абсолютні показники, так і фінансові коефіцієнти, які становлять відносні показники фінансового стану або їх лінійних комбінацій. Оцінка фінансового стану підприємства здійснюється на основі бухгалтерського балансу за 1997 - перше півріччя 2000 рр.., Які представлені в табл. 2.1:
Таблиця 2.1. Показники бухгалтерського балансу за 1997 - I-ше півріччя 2000 рр.

Як видно з табл. 2.1, за аналізований період майно підприємства збільшилося на 67395 грн., Склавши в кінці періоду 112489 грн. Це обумовлено тим, що відбулися зміни в складі майна підприємства (валюти балансу) в основному за рахунок збільшення необоротних активів. Так, якщо на початку аналізованого періоду сума позаоборотних активів становила 25603 грн., То на кінець періоду вона збільшилася на 3665 грн. і склала 29268 грн., це викликано збільшенням основних засобів.
Структура активів на початок аналізу характеризується перевищенням майна тривалого користування над іншими його видами і становить 56,7%. До кінця аналізованого періоду частка необоротних активів склала 26%. Ця тенденція досить сприятлива для підприємства. Так як значна частка капіталу перебуває в обігу і збільшує суму оборотних коштів, підвищує швидкість виробничого обороту і ефективність підприємства. За аналізований період частка обсягу оборотних коштів піднялася з 34,3% до 57,9%. Збільшення обсягу поточних активів на 49631 грн. в основному відбулося за рахунок збільшення дебіторської заборгованості на 45831 грн. Дебіторська заборгованість становлять основну частку оборотних коштів підприємства і складає 32,1% до валюти балансу на початок і 53,5% в кінці аналізованого періоду. Це чинить негативний вплив на становище підприємства.
Як позитивну тенденцію можна оцінити збільшення грошових коштів на 3800 грн., Тим більше, що їх питома вага збільшилася на 4,1% в загальній сумі активів. Це є позитивним фактором, тому що веде за собою зростання суми високоліквідних активів і позитивно позначається на показниках ліквідності підприємства.
Аналіз пасивної частини балансу дозволяє відзначити, що приплив коштів за аналізований період в сумі 67395 грн. в основному був пов'язаний зі збільшенням власного капіталу на 60500 грн. Структура джерел господарських коштів підприємства характеризується переважним питомою вагою власного капіталу, його частка в загальному обсязі пасивів збільшилася з 83% до 87%, що заслуговує позитивної оцінки структури пасивів балансу.
Для наочного аналізу складемо зведену таблицю аналітичної групування статей балансу за 1997 - перше півріччя 2000 рр. / табл. 2.2 /.
Таблиця 2.2. Основні показники бухгалтерського балансу за 1997 - півріччя 2000 рр.