Мета, характер і зміст сучасного землеустрою

    Внутрігосподарський землеустрій - це система еколого-економічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на створення територіальних умов раціональної організації землі і виробництва, в основному, сільськогосподарських підприємств, селянських та фермерських господарств в межах їх землеволодінь і землекористувань, яка забезпечує ефективність сільськогосподарського виробництва, раціональне використання земель, створення екологічного середовища і поліпшення природних ландшафтів.

    Основними завданнями внутрігосподарського землеустрою є:

    а)             організація    раціонального    використання    громадянами     і

    юридичними       особами       земельних       ділянок       для       здійснення

    сільськогосподарського  виробництва, а також організація території земель

    з особливими природоохоронними і  іншими режимами використання.

    б)            розробка заходів з поліпшення сільськогосподарських угідь, осво

    єння  нових земель, відновлення і консервація  земель, рекультивація пору

    шених земель, захист земель від ерозії, селей, підтоплення, заболочення,

    ущільнення, забруднення відходами виробництва  і споживання, радіо

    активними і хімічними речовинами, зараження  і інших негативних дій.

    Зокремлений землеустрій - це система ґрунтозахисних, природоохоронних, меліоративних та заходів по збереженню і підвищенню родючості земель щодо окремої земельної ділянки або території, які вимагають капітальних вкладень або розробки спеціальних технологій організації використання земель. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Стаття 102. Розгляд і затвердження землевпорядних проектів та інших матеріалів з питань землеустрою

Розгляд і затвердження землевпорядних проектів провадиться в такому порядку:

1) прогнозні  матеріали, техніко-економічні обгрунтування  використання та охорони земель і схема землеустрою після погодження у порядку, встановленому у завданнях на їх розробку, розглядаються і затверджуються відповідними Радами народних депутатів;

2) проекти  утворення нових землеволодінь  і землекористувань після погодження  із заінтересованими власниками землі та землекористувачами розглядаються і затверджуються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів;

3) проекти  відведення земельних ділянок  у власність або користування  затверджуються Радами народних  депутатів, які надають і вилучають земельні ділянки;

4) проекти  внутрігосподарського землеустрою  колективних сільськогосподарських  підприємств, сільськогосподарських  кооперативів, радгоспів та інших  сільськогосподарських підприємств,  установ і організацій, селянських (фермерських) господарств після погодження їх із власниками землі і землекористувачами, сільськими, селищними Радами народних депутатів розглядаються та затверджуються районними, міськими, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Радами народних депутатів;

5) робочі  землевпорядні проекти, пов'язані  з упорядкуванням, докорінним поліпшенням  і охороною земель, раціональним  їх використанням, розглядаються  і затверджуються замовниками  цих проектів.

Зміни до землевпорядних проектів та інших  матеріалів з питань землеустрою, затверджених у порядку, передбаченому пунктами 1-4 частини першої цієї статті, вносяться за рішенням Рад народних депутатів, які затвердили ці проекти.

Землевпорядні проекти, зазначені в пункті 5 частини  першої цієї статті, змінюються з дозволу  замовників проектів.  
 
 

Стаття 181. Поняття землеустрою

Землеустрій - це сукупність соціально-економічних  та екологічних заходів, спрямованих  на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

Стаття 182. Мета землеустрою

Мета землеустрою полягає в забезпеченні раціонального використання та охорони земель, створенні сприятливого екологічного середовища та поліпшенні природних ландшафтів.

Стаття 183. Завдання землеустрою

Основними завданнями землеустрою є:

а) реалізація політики держави щодо науково обґрунтованого перерозподілу земель, формування раціональної системи землеволодінь і землекористувань з усуненням недоліків у розташуванні земель, створення екологічно сталих ландшафтів і агросистем;

б) інформаційне забезпечення правового, економічного, екологічного і містобудівного механізму регулювання земельних відносин на національному, регіональному, локальному, господарському рівнях шляхом розробки пропозицій по встановленню особливого режиму і умов використання земель;

в) встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, територій з особливим природоохоронним, рекреаційним і заповідним режимами, меж земельних ділянок власників і землекористувачів;

г) здійснення заходів  щодо прогнозування, планування, організації  раціонального використання та охорони земель на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях;

ґ) організація  територій сільськогосподарських  підприємств із створенням просторових  умов, що забезпечують еколого-економічну оптимізацію використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, впровадження прогресивних форм організації управління землекористуванням, удосконалення співвідношення і розміщення земельних угідь, системи сівозмін, сінокосо- і пасовищезмін;

д) розробка системи заходів по збереженню і поліпшенню природних ландшафтів, відновленню і підвищенню родючості ґрунтів, рекультивації порушених земель і землюванню малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, висушення, зсувів, вторинного засолення і заболочення, ущільнення, забруднення промисловими відходами і хімічними речовинами та інших видів деградації, по консервації деградованих і малопродуктивних земель, попередженню інших негативних явищ;

е) організація  територій несільськогосподарських  підприємств, організацій і установ з метою створення умов ефективного землекористування та обмежень і обтяжень у використанні земель.

Стаття 184. Зміст землеустрою

Землеустрій передбачає:

а) встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань;

б) розробку загальнодержавної  і регіональних програм використання та охорони земель;

в) складання  схем землеустрою, розроблення техніко-економічних  обґрунтувань використання та охорони  земель відповідних адміністративно-територіальних утворень;

г) обґрунтування  встановлення меж територій з  особливими природоохоронними, рекреаційними  і заповідними режимами;

ґ) складання  проектів впорядкування існуючих землеволодінь  і землекористувань та створення  нових;

д) складання  проектів відведення земельних ділянок;

е) встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних  ділянок;

є) підготовку документів, що посвідчують право власності  або право користування землею;

ж) складання  проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель;

з) розроблення  іншої землевпорядної документації, пов'язаної з використанням та охороною земель;

и) здійснення авторського  нагляду за виконанням проектів з використання та охорони земель;

і) проведення топографо-геодезичних, картографічних, ґрунтових, геоботанічних  та інших обстежень і розвідувань  земель.

Стаття 185. Організація та порядок здійснення землеустрою

1. Землеустрій  здійснюється державними та іншими землевпорядними організаціями за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів, а також коштів громадян та юридичних осіб.

2. Землеустрій  здійснюється відповідно до закону.

Стаття 186. Розгляд і затвердження землевпорядної документації

1. Розгляд і  затвердження землевпорядної документації  проводиться в такому порядку: 

а) прогнозні  матеріали, техніко-економічні обґрунтування  використання та охорони земель і  схеми землеустрою після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування;

б) проекти створення  нових землеволодінь і землекористувань після погодження їх у встановленому  порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування;

в) проекти відведення земельних ділянок із земель державної  чи комунальної власності затверджуються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які надають і вилучають земельні ділянки;

г) проекти землеустрою  сільськогосподарських підприємств, установ і організацій, особистих  селянських, фермерських господарств  після погодження їх із сільськими, селищними, міськими радами або районними державними адміністраціями розглядаються і затверджуються власниками землі або землекористувачами;

ґ) робочі землевпорядні  проекти, пов'язані з упорядкуванням, докорінним поліпшенням та охороною земель, раціональним їх використанням, розглядаються і затверджуються замовниками цих проектів.

2. Зміни до  землевпорядних проектів та інших  матеріалів з питань землеустрою  вносяться за рішенням органів  виконавчої влади, органів місцевого  самоврядування або власників  землі та землекористувачів, які  затвердили ці проекти.

3. Прогнозні  матеріали використання і охорони  земель, проекти землеустрою, матеріали  державного земельного кадастру, проекти з питань використання  і охорони земель, реформування  земельних відносин, а також техніко-економічні  матеріали обґрунтувань використання і охорони земель підлягають державній експертизі, яка здійснюється органом по земельних ресурсах відповідно до закону.  
 

     Стаття 2. Призначення землеустрою  

     Землеустрій забезпечує:  

     а) реалізацію державної політики  щодо використання та охорони  
земель,  здійснення  земельної  реформи,  вдосконалення  земельних  
відносин,  наукове  обґрунтування  розподілу  земель  за  цільовим  
призначенням  з  урахуванням  державних,  громадських та приватних  
інтересів,  формування  раціональної  системи   землеволодіння   і  
землекористування,   створення  екологічно  сталих  агроландшафтів  
тощо;  

     б) надання   інформації    для    правового,    економічного,  
екологічного  і  містобудівного  механізмів  регулювання земельних  
відносин   на   національному,   регіональному,    локальному    і  
господарському  рівнях  шляхом  встановлення  особливого режиму та  
умов використання й охорони земель;  

     в) встановлення   і    закріплення    на    місцевості    меж  
адміністративно-територіальних         утворень,         територій  
природно-заповідного    фонду    та    іншого    природоохоронного  
призначення,  оздоровчого,  рекреаційного  та історико-культурного  
призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів;  

     г) прогнозування,  планування  і  організацію   раціонального  
використання  та  охорони земель на національному,  регіональному,  
локальному і господарському рівнях;