Поняття адміністративного правопорушення його ознаки

      Після закінчення призначеного строку позбавлення спеціального права, а також у разі його скорочення відповідно до статті 320 КУпАП особі, щодо якої застосовано даний захід адміністративного стягнення, повертаються в установленому порядку вилучені у неї документи. Вилучене посвідчення водія транспортного засобу повертається особі, яку було позбавлено права керування транспортними засобами, після проходження нею перевірки знань правил дорожнього руху у Державній автомобільній інспекції.

      Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування виправних робіт надсилається органу Державного департаменту України з питань виконання покарань на виконання не пізніш як наступного дня після її винесення.

      Виправні роботи відповідно до статті 31 КУпАП відбуваються за місцем постійної роботи порушника.

      На підставі постанови про виправні роботи із заробітку порушника провадяться відрахування в доход держави протягом строку відбування адміністративного стягнення в розмірі, визначеному постановою.

      Відбування  виправних робіт обчислюється часом, протягом якого порушник працював і  з його заробітку провадилось  відрахування.

      Кількість днів, відпрацьованих порушником, має бути не менше кількості робочих днів, що припадають на встановлений районним, районним у місті, міським чи міськім районним судом (суддею) календарний строк стягнення. Якщо порушник не відпрацював зазначеної кількості робочих днів і відсутні підстави для зарахування невідпрацьованих днів у строк стягнення, відбування виправних робіт триває до повного відпрацювання порушником належної кількості робочих днів.

      У строк відбування стягнення зараховується час, протягом якого порушник не працював з поважних причин і йому відповідно до закону виплачувалась заробітна плата. До цього строку також зараховується час хвороби, час, наданий для догляду за хворим, і час проведений у відпустці по вагітності і родах. Час хвороби, спричиненої сп'янінням або діями, зв'язаними з сп'янінням, до строку відбування виправних робіт не зараховується.

      На власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником виправних робіт покладається:

     правильне і своєчасне провадження  відрахувань із заробітку порушника  в доход держави і своєчасний  переказ відрахованих сум у встановленому порядку;

     трудове виховання порушника;

     повідомлення органів, що відають  виконанням даного виду стягнення,  про ухилення порушника від  відбування стягнення. 

      У разі ухилення особи від відбування виправних робіт, застосованих за вчинення дрібного хуліганства, постановою судді невідбутий строк виправних робіт може бути замінено штрафом від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративним арештом з розрахунку один день арешту за три дні виправних робіт, але не більш як на п'ятнадцять діб.

      Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про  застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення. Осіб, підданих адміністративному  арешту, тримають під вартою в місцях, що їх визначають органи внутрішніх справ. При виконанні постанови про застосування адміністративного арешту арештовані піддаються особистому оглядові.

      Строк адміністративного затримання зараховується до строку адміністративного арешту.

      Відбування адміністративного арешту провадиться за правилами, встановленими законами України.

      Особи, піддані адміністративному арешту за правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 173, 173-2, частиною третьою статті 178, статтею 185, частиною другою статті 185-1 і частиною першою статті 185-3 КУпАП, використовуються на фізичних роботах.

      Організація трудового використання осіб, підданих адміністративному арешту, покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

      Особам, підданим адміністративному арешту, за час перебування під  арештом заробітна плата за місцем постійної роботи не виплачується.

      Постанова по справі про адміністративне правопорушення в частині відшкодування майнової шкоди виконується в порядку, встановленому Кодексом та іншими законами України.

      Постанова по справі про адміністративне правопорушення в частині відшкодування майнової шкоди є виконавчим документом.

      Майнова шкода має бути відшкодована порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

      У разі невиконання постанови по справі про адміністративне правопорушення в частині відшкодування майнової шкоди у строк, установлений частиною третьою статті 329 КУпАП, вона надсилається для стягнення збитків у порядку виконавчого провадження.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури: 

     1. Кодекс України про адміністративні  правопорушення.

     2. Советское   административное   право.   Учебник.    М.: Юрид.лит-ра, 1990.

     3. Комментарий к Основам Законодательства  Союза ССР и  союзных   республик   об   административных  правонарушениях.  М.: Юр.лит-ра, 1983.

     4. Комментарий  к Кодексу РСФСР  об административных правонарушениях.  М.: Юр.лит-ра, 1989.

     5. Д.И.Бернштейн.  Правовая  ответственность  как вид социальной ответственности  и пути ее обеспечения. Ташкент. -1989.

     6. Юридический энциклопедический словарь.  2-е изд.,  доп.-М.: Сов. энциклопедия, 1987.

     7. Н.С.Малеин.  Правонарушение:  понятие,  причины, ответственность. -М., "Юридическая  литература". 1985.

     8. С.С.Алексеев.  Общие  дозволения  и общие запреты в советском  праве. -М., "Юр. лит-ра". -1989.

     9. С.Н.Братусь.  Юридическая ответственность  и законность. -М. "Юр. лит-ра". -1976.

     10. О.Э.Лейст.  Санкции  и  ответственность   по советскому праву. -М., Издательство  МГУ. -1981.

     11. Л.Н.Ковалев.  Правонарушения и  закон.  "Правоведение". -1991., N 1.

     12. А.И.Денисов. Общая теория правонарушения  и ответственности. -Л., Изд. Ленинградского  университета. -1983.

     13. Л.С.Явич и др.  Теория государства  и права.Изд.Ленинградского университета 1987.

     14. С.С.Алексеев.  Проблемы  теории  государства  и  права Москва Юридическая литература 1987.