Поняття адміністративного правопорушення його ознаки

     При необережній вині у формі легковажності  порушник не допускає настання шкідливих  наслідків своїх дій, сподіваючись їх відвернути, впоратися з негативними  явищами, що виникли.

     При недбалості порушник не передбачає можливості настання шкідливих наслідків, хоча, проявивши увагу, повинен був і міг їх передбачити.

     Коли  ж з’ясовується, що особа не повинна  була передбачити наслідки, стає очевидним  відсутність вини і відпадає питання  про її адміністративну відповідальність. При вирішення питання по те, чи могла особа передбачити настання шкідливих наслідків, необхідно враховувати індивідуальні особливості особи порушника (життєвий досвід, фах, стаж роботи, навички, стан здоров’я і т.д.).

      Необережну  вину необхідно відрізняти від невинного спричинення шкоди, тобто казусу, або випадку, при якому адміністративна відповідальність особи не наступає. Суть справи тут в тому, що особа не повинна була і не могла передбачити суспільно небезпечні наслідки своїх дій.

      Суб’єктивну сторону поряд з умислом та необережністю можуть характеризувати мотив і мета правопорушення. Вони іноді включаються до конкретних статей КУпАП і тоді стають кваліфікуючими ознаками складу і обов’язкові для визнання того чи іншого діяння адміністративним правопорушенням.

      Таким чином, склад адміністративного  правопорушення характеризують чотири ознаки: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона. 

Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень. 

  Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

      Постанова про накладення адміністративного  стягнення підлягає виконанню з  моменту її винесення, якщо інше не встановлено Кодексом та іншими законами України.

     При оскарженні або опротестуванні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги або протесту без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

  Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 307 КпАП.

      Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.

      Постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому Кодексом та іншими законами України.

      Постанова про адміністративний арешт виконується органом внутрішніх справ у порядку, встановленому законами України.

      У разі винесення кількох постанов про накладення адміністративних стягнень щодо однієї особи кожна постанова виконується окремо.

      За  наявності обставин, що ускладнюють  виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у  вигляді адміністративного арешту чи виправних робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця.

      Відстрочка  виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у  вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

      За  наявності обставин, зазначених у  пунктах 5, 6 і 9 статті 247 КУпАП, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання.

      Не  підлягає виконанню постанова про  накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання  протягом трьох місяців з дня  винесення. В разі зупинення виконання  постанови відповідно до статті 291 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги або протесту. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

      Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.

      Питання, зв'язані з виконанням постанови  про накладення адміністративного  стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

      Контроль  за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного  стягнення здійснюється органом (посадовою  особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.

      Постанова про накладення адміністративного  стягнення у вигляді попередження виконується органом (посадовою  особою), який виніс постанову, шляхом оголошення постанови порушнику.

      Якщо постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження виноситься під час відсутності порушника, йому вручається копія постанови в порядку і строки, передбачені статтею 285 КУпАП.

      При винесенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення порушень, передбачених статтями 116, 116-2, 117, 125, частиною першою статті 127 КУпАП, воно оформляється способом, встановленим відповідно Міністерством внутрішніх справ України або Міністерством транспорту  України.

      Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

      У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.

      Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу Ощадного банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

      У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

      При стягненні штрафу відповідно до статті 258 КУпАП на місці вчинення адміністративного правопорушення порушникові видається квитанція встановленого зразка, яка є документом суворої фінансової звітності.

      У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення провадження в справі, а потім виконання постанови здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом.

      Постанова про накладення штрафу, за якою стягнення  штрафу проведено повністю, з відміткою  про виконання повертається органові (посадовій особі), який виніс постанову.

      Постанова про оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або  безпосереднім об'єктом адміністративного  правопорушення, виконується державним  виконавцем.

      По  справах про адміністративні  правопорушення, передбачені частиною першою статті 191 і статтею 193  КУпАП, постанова адміністративної комісії при виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів, які передбачають оплатне вилучення вогнестрільної зброї та бойових припасів, виконуються органами внутрішніх справ.

      Предмет, вилучений на підставі постанови  про його оплатне вилучення, здається державним виконавцем для реалізації в порядку, встановленому законом.

      Суми, виручені від реалізації оплатно  вилученого предмета, відповідно до статті 28 КУпАП передаються колишньому власникові з відрахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій.

      Постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім  об'єктом адміністративного правопорушення, та грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, виконуються державними виконавцями в порядку, встановленому законом.

      Виконання постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, здійснюється шляхом вилучення конфіскованого предмета і примусового безоплатного звернення цього предмета у власність держави.

      Реалізація  конфіскованих предметів, які стали  знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, провадиться в порядку, встановлюваному законами України.

      Постанова про конфіскацію предмета, грошей з відміткою про виконання повертається до суду, який виніс постанову.

      Постанова про позбавлення права керування  транспортними засобами виконується  посадовими особами органів внутрішніх справ, зазначеними у пункті 2 частини  другої статті 222 КУпАП.

      Постанова про позбавлення права керування річковими і маломірними суднами виконується начальником Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства та його заступниками, капітаном річкового порту.

      Постанова про позбавлення права полювання виконується зазначеними у частині другій статті 242 КУпАП посадовими особами органів, мисливського господарства.

      У разі винесення постанови про  позбавлення права керування  транспортним засобом, річковим або  маломірним судном вилучене відповідно до частини п'ятої статті 265 КУпАП посвідчення водія (свідоцтво, диплом) особі, щодо якої застосовано даний захід адміністративного стягнення, не повертається.

      Дія виданого замість вилученого посвідчення водія (свідоцтва, диплома) тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном продовжується до закінчення строку, встановленого для подання скарги, або до прийняття рішення по скарзі.

      Якщо в результаті розгляду скарги буде прийнято рішення про скасування постанови і закриття справи або про заміну позбавлення права керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном іншим заходом стягнення (пункти 3 і 4 частини першої статті 293 КУпАП), вилучене посвідчення водія (свідоцтво, диплом) повертається особі, у якої його було вилучено.

      Виконання постанови про позбавлення права  полювання провадиться шляхом вилучення  посвідчення мисливця.

      У разі ухилення особи, позбавленої права полювання, від здачі посвідчення мисливця органи мисливського господарства, вилучення посвідчення мисливця провадять у встановленому порядку.

      Порядок вилучення посвідчення мисливця встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі лісового господарства.

      При сумлінному ставленні до праці і  зразковій поведінці особи, позбавленої на певний строк права керування транспортним засобом, річковим маломірним судном або права полювання орган (посадова особа), який наклав стягнення, може після закінчення не менш як половини призначеного строку скоротити за клопотанням громадської організації, трудового колективу строк позбавлення зазначеного права.

      Водії транспортних засобів, судноводії і  особи, що порушили правила полювання, вважаються позбавленими спеціального права з дня  винесення постанови  про позбавлення цього права. Якщо зазначені особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх спеціального права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.