Конституционная реформа и право Президента в Украине

- протягом трьох років після набуття чинності Конс­титуції України (тобто до 28 червня 1999 року) має пра­во видавати схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом Прем'єр-міністра України укази з економічних питань, не врегульованих законами, з одно­часним поданням відповідного законопроекту до Верхо­вної Ради України;

- призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до статті 156 Конститу­ції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою;

- призначає позачергові вибори до Верховної Ради України в строки, встановлені цією Конституцією;

- припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пле­нарні засідання не можуть, розпочатися.

3. Повноваження Президента в сфері виконавчої влади.

                                                                                                                             9

Не входячи безпосередньо до виконавчої гілки влади Президент, водночас, наділяється Конституцією України досить широкими повноваженнями по відношенню до Кабінету Міністрів та інших органів виконавчої влади, які характеризують його «особливі зв'язки» з виконавчою владою, «верховне» положення Президента по відно­шенню до органів виконавчої влади. Так, Президент:

- призначає за згодою Верховної Ради України Пре­м'єр-міністра України; припиняє повноваження Прем'єр-міністра України та приймає рішення про його від­ставку;

- приймає відставку Кабінету Міністрів України;

- призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів мі­сцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повно­важення на цих посадах;

- утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центра­льні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;

- за поданням Кабінету Міністрів призначає на поса­ду і звільняє з посади голів місцевих державних адмініс­трацій;

-скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

4. Повноваження Президента в сфері судової влади.

Згідно з принципом розподілу влад та незалежності судів Президент не може втручатися в діяльність судо­вих органів, проте він активно взаємодіє з цими орга­нами, здійснюючи при цьому певні установчі функції. Це знаходить свій вияв в його повноваженнях, пов'яза­них з формуванням органів судової влади, зокрема Пре­зидент:

-призначає третину складу Конституційного Суду України;

- утворює суди у визначеному законом порядку;

                                                                                                                             10

-здійснює перше призначення на посаду професій­ного судді строком на п'ять років.

Крім установчих повноважень у сфері судової влади Президент виконує окремі квазісудові функції— здійс­нює помилування.

5. Повноваження Президента в сфері національної безпеки, оборони та військової політики.

Безпека країни являє собою стан захищеності життє­во важливих інтересів громадян, суспільства та його ін­ститутів від зовнішніх та внутрішніх загроз. Відповідно, до основних об'єктів безпеки в літературі відносять:

права і свободи людини і громадянина; матеріальні та духовні цінності суспільства; конституційний лад; суве­ренітет та територіальна цілісність держави; довкілля тощо.

Основним суб'єктом забезпечення безпеки є держава, яка здійснює відповідні функції через діяльність органів державної влади. Як глава держави Президент здійснює в цій сфері повноваження:

-є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України;

- призначає на посади та звільняє з посад вище ко­мандування Збройних Сил України, інших військових формувань;

-здійснює керівництво у сферах національної безпе­ки та оборони держави;

- очолює Раду національної безпеки і оборони Украї­ни, яка згідно зі ст. 107 Конституції України є координа­ційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України;

- вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та приймає рішення про викори­стання Збройних Сил України в разі збройної агресії проти України;

- приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози напа­ду, небезпеки державній незалежності України;

                                                                                                                              11

- приймає в разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного ста­ну, а також оголошує в разі необхідності окремі місцево­сті України зонами надзвичайної екологічної ситуації - з подальшим затвердженням цих рішень Верховною Ра­дою України.

6. Повноваження Президента з формування органів та призначення посадових осіб.

Президент бере участь у формуванні органів, які без­посередньо не відносяться до виконавчої та судової гілок влади. Він,зокрема:

- призначає за згодою Верховної Ради України на по­саду Генерального прокурора України та звільняє його з посади;

-призначає половину складу Ради Національного банку України;

- призначає половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

- призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної Ради України Голову Антимонопольного ко­мітету України, Голову Фонду державного майна Украї­ни, Голову Державного комітету телебачення і радіомов­лення України.

7. Інші повноваження Президента.

Конституція України відносить до компетенції Пре­зидента деякі інші повноваження необхідні для здійс­нення функцій глави держави. Так, Президент:

- присвоює вищі військові звання, вищі дипломатич­ні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини;

-нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними;

- вирішує питання громадянства, приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України;

                                                                                                                              12

- приймає рішення про надання притулку в Україні;

-створює в межах коштів, передбачених у Держав­ному бюджеті України, для здійснення своїх повнова­жень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.

  1.5 Акти Президента України

Згідно з ч. 2 ст. 106 Конституції України Президент видає акти у формі указів і розпоряджень, які є обов'яз­ковими до виконання на території України. Укази і розпорядження Президента носять підзаконний харак­тер: вони видаються на основі Конституції і законів України.

Проекти указів і розпоряджень Президента готують і вносять Кабінет Міністрів, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади в межах своєї компетенції, цен­тральні органи громадських організацій України, Рада Міністрів Республіки Крим, Глава Адміністрації Прези­дента України, Радники Президента України, структурні підрозділи Адміністрації Президента України.

Укази і розпорядження на підпис Президенту Украї­ни подає Глава Адміністрації Президента України.

Деякі акти Президента потребують контрасигнації - скріплення підписами Прем'єр-міністра України і міні­стра, відповідального за акт та його виконання.

Згідно з Указом акти Президента не пізніше, як у п'ятнадцятиденний строк після їх прийняття підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкова­них виданнях.

Нормативні акти Президента набирають чинності че­рез десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.

Ненормативні акти Президента можуть не публі­куватися. Ці акти та акти з обмежувальними грифами офіційно оприлюднюються шляхом надсилання відпо­відним державним органам та органам місцевого само­врядування і

                                                                                                                              13

доведення ними до відома підприємств, установ, організацій та осіб, на яких поширюється їх чинність.

Неопубліковані акти Президента набирають чинності з моменту одержання їх державними органами або орга­нами місцевою самоврядування, якщо не встановлено інший строк набрання ними чинності.

Рішення щодо конституційності актів Президента приймає Конституційний Суд України. У разі визнання Конституційним Судом акту Президента неконституцій­ним, він втрачає чинність з дня ухвалення Конституцій­ним Судом відповідного рішення.

1.6 Адміністрація Президента України

З метою забезпечення здійснення повноважень глави держави Президент утворює постійно діючий орган -Адміністрацію Президента України.

Адміністрація не являє собою органу державної вла­ди, до її функцій входить створення необхідних умов, без яких неможливі здійснення повноважень глави дер­жави, його зв'язок з іншими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Загальне керівництво Адміністрацією здійснює Глава Адміністрації, який призначається на посаду і звільняє­ться з посади Президентом України.

До складу Адміністрації входять:

Глава Адміністрації Президента України, Перший по­мічник Президента України, Перший заступник та заступ­ники Глави Адміністрації Президента України, помічники Президента України, радники Президента України, науко­ві консультанти, консультанти та референти Президента України, Постійний представник Президента України у Верховній Раді України, Постійний представник Прези­дента України в Конституційному Суді України; управління, служби, відділи та інші структурні підро­зділи.

Згідно з Положенням основними завданнями Адміні­страції є організаційне, правове, консультативне, інфор­маційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення дія­льності Президента України щодо:

                                                                                                                              14

реалізації його повноважень як гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, додер­жання Конституції України, прав і свобод людини і гро­мадянина;

представлення України в міжнародних відносинах, здійснення керівництва її зовнішньополітичною діяльні­стю, ведення переговорів та укладання міжнародних до­говорів України, визнання іноземних держав, призна­чення та звільнення глав дипломатичних представництв України;

здійснення ним керівництва в сферах національної безпеки і оборони;

визначення стратегії економічного розвитку держави;

вирішення питань, пов'язаних з утворенням, реорга­нізацією і ліквідацією центральних органів виконавчої влади, забезпечення їх узгодженого функціонування і взаємодії;

розв'язання кадрових питань, які належать до його повноважень;

вирішення питань, пов'язаних з нагородженням дер­жавними нагородами, в тому числі і відзнаками Прези­дента України, присвоєнням вищих військових та інших вищих спеціальних звань і класних чинів, прийняттям до громадянства та припиненням громадянства України, наданням притулку в Україні, здійсненням помилування;

здійснення ним й інших повноважень, визначених Конституцією України.

Таким чином за Конституцією, Президент України є главою держави і виступає від її імені. Так, Президент є га­рантом державного суверенітету, територіальної цілісно­сті України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Аналіз конституційних повноважень Президента України, їх співвідношення з повноваженнями Вер­ховної Ради, Кабінету Міністрів, інших державних органів свідчить, що Україну не можна віднести ні до парламентського, ні до президентського типу рес­публік. Це республіка змішаного типу, що характерно для багатьох країн світу (Російська Федерація, Ка­захстан, Франція тощо).

                                                                                                                          15

1.7 Поняття Конституції України та сучасна конституційна реформа.

28 червня 1996 року в житті Українського народу й Ук­раїнської держави сталася історична подія — в результаті тривалого, напруженого і багатогранного конституційного про­цесу була прийнята нова Конституція України.

Ця подія майже збіглася з п'ятиріччям незалежності Ук­раїни та ознаменувала завершення важливого етапу у розвит­ку нашого суспільства і держави, у становленні національної системи права, створенні правових основ дійсно суверенної і незалежної України.

Нова Конституція враховує досягнення вітчизняної та світової конституційної наукової думки й практики консти­туційного будівництва. Вона е втіленням національної ідеї і відображенням ментальності народу, доказом здатності ук­раїнської нації як політичної й етнічної спільноти до держа­вотворення і правотворчості; є програмою дальшого розвитку України у політичному, економічному, соціальному, культур­ному відношеннях і документом для входження України до європейського й світового співтовариства як рівноправного і повноправного суб'єкта.

Нова Конституція України є якісно новим політичним і правовим актом за змістом та формою.

Вона охопила своїм регулюванням значно ширше коло суспільних відносин порівняно з попередньою Конституцією в політичній, економічній, соціальній, культурній та інших сфе­рах, закріпила якісно новий статус особи — людини і грома­дянина, держави й суспільства, органів державної влади і місцевого самоврядування.