Розробка пропозицій щодо вдосконалення Тимчасового положення «Про уповноваження суб’єктів господарювання на проведення перевірки тех

     Досвід  роботи з атестації вимірювальних лабораторій показує, що найбільш проблематичним для підприємств, що вперше здійснюють підготовку до атестації лабораторій, є визначення номенклатури об'єктів вимірювань та показників, що підлягають контролю. Хоча в цьому немає нічого складного, а труднощі, які виникають, свідчать лише про недостатнє знання нормативних документів [2].

     1.3 ДСТУ 3649-97 Засоби транспортні дорожні. Експлуатаційні вимоги безпеки до технічного стану та методи контролю

     На  сьогодні експлуатаційні вимоги та методи контролю технічного стану дорожніх транспортних засобів (далі ДТЗ) та їх складових частин, що стосується безпеки руху, установлює ДСТУ 3649-97 «Засоби транспортні дорожні. Експлуатаційні вимоги безпеки до технічного стану та методи контролю». Цей стандарт поширюється на ДТЗ категорій M, N, О, що перебувають в експлуатації.

     Згідно  ДСТУ 3649, оцінка технічного стану дорожніх транспортних засобів повинна включати вимірювальний контроль наступних складових:

1. прилади зовнішні світлові, а саме:

     а) фари в режимі «ближнє світло» (критеріями технічного стану є наступні показники: «розміщення світлотіньової межі на контрольному екрані», «сила світла у контрольних точках екрану»;

     б) фари в режимі «дальнє світло» (критеріями технічного стану є показники: «розміщення центра найяскравішої частини світлового пучка на контрольному екрані», «сила світла в центрі найяскравішої частини світлового пучка»;

2. світлові сигнальні вогні (критеріями технічного стану є сила світла, а для показників повороту також «частота проходження проблисків», «тривалість часу від моменту включення до появи першого проблиску», «відношення тривалості горіння до тривалості циклу між послідовними проблисками»;
3. рульове керування (критеріями технічного стану є значення «сумарного кутового зазору», «максимального зусилля на рульовому колесі», «натяг паса приводу насоса підсилювача рульового керування (прогин)»; «рівень робочої рідини в насосі підсилювача рульового керування»);
4. шини і колеса (критеріями технічного стану є «висота малюнка протектора шин», «тиск повітря в шинах», «моменти затягування гайок кріплень дисків або ободів коліс»);
5. гальмові системи (критеріями технічного стану є «значення гальмівного шляху ДТЗ» «ефективність гальмування робочої гальмової системи», «ефективність гальмування стоянкової гальмової системи», «ефективність гальмування допоміжної гальмової системи», «герметичність пневматичного і пневмогідравлічного гальмівного приводу: зниження тиску повітря у ресиверах за встановлений проміжок часу»);
6. склоочисники та склоомивачі вітрового скла (нормується частота переміщення та кут розмаху щіток по мокрому склу, кількість подвійних ходів для очищення робочої зони, положення щіток при їх вимиканні, зона очищення вітрового скла);
7. двигун та його системи (критеріями технічного стану є вміст токсичних речовин у відпрацьованих газах автомобілів, що працюють на бензиновому або газовому паливі; рівень димності відпрацьованих газів автомобілів із дизелями та газодизелями; рівень зовнішнього шуму нерухомого та рухомого дорожнього транспортного засобу; герметичність системи живлення);
8. інші елементи конструкції (зокрема відсутність тріщин на вітровому склі довжиною більш 50 мм у зоні роботи склоочисників, а також дефектів ременів безпеки; пропускання світла тонованого скла; ізоляція та кріплення електропроводів; моменти затягування нарізних сполучень тощо) [3].

 

     Зважаючи  на те, що перевірка технічного стану  транспортних засобів неможлива  без здійснення вимірювального контролю, на першому місці перед лабораторіями, що здійснюють підготовку до атестації, повинні стояти питання метрологічного забезпечення її діяльності, а саме: правильний підбір, забезпечення та метрологічний контроль засобів вимірювальної техніки, а також допоміжного обладнання.

     1.4 ДСТУ 3215-95 Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки

     Загальні  вимоги до організації метрологічної  атестації засобів вимірювальної  техніки, порядок її проведення та оформлення результатів встановлює ДСТУ 3215-95 «Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки», затверджений наказом Держспоживстандарту України № 163 від 29 червня 1994 року. Чинний від 1 липня 1996 року.

     Цей стандарт поширюється на ЗВТ, що не підлягають державним випробуванням, але застосовуються у сфері поширення  державного метрологічного нагляду, у  тому числі на засоби вимірювальної техніки, що імпортується в Україну одиничними зразками чи малими партіями.

     При метрологічній атестації:

1. визначається та встановлюється відповідність метрологічних характеристик ЗВТ вимогам нормативних документів (далі НД);
2. придатність їх до застосування;
3. перевіряється правильність вибору методів і засобів повірки ЗВТ;
4. практично випробовується методика повірки.

     Атестація проводиться на підставі угоди між  підприємством (організацією), яке подає  ЗВТ на атестацію, та державною метрологічною  службою.

     Згідно  ДСТУ 3215-95, метрологічна атестація ЗВТ має наступні етапи:

1. подання ЗВТ разом з комплектом документації фірми-виробника до відповідного засобу вимірювальної техніки (з перекладом на українську чи російську мову) або експлуатаційної документації, розробленої на підставі документів фірми-виробника з урахування чинних НД;
2. розроблення проекту програми та методики метрологічної атестації (ПМА), яка повинна містити:

• вступ;
• розділ «Розгляд технічної документації», де перелічуються вимоги, які повинні бути перевірені під час розгляду експлуатаційної документації;
• розділ «Експериментального дослідження метрологічних характеристик», який оформляється у вигляді таблиці встановленої форми;
• розділ «Методика досліджень», де викладають методику виконання всіх операцій, перелічених у попередньому розділі, з зазначенням умов проведення вимірювань, виконання вимог безпеки, послідовності операцій, числа серій вимірювань, методики оброблення результатів спостережень, обчислення та вираження похибок ЗВТ тощо;
• розділ «Оформлення результатів атестації»;

3. затвердження ПМА державною метрологічною службою і узгодження її з підприємством (організацією), яке подає ЗВТ на атестацію;

4. розгляд технічної документації, під час якої перевіряють:

• відповідність очікуваних метрологічних характеристик засобу, який атестується, вимогам технічного завдання та чинним НД;

• експлуатаційну документацію з точки зору зручності при застосуванні та безпеки експлуатації;
• обґрунтування вибраних методів та засобів повірки;

5. проведення досліджень, виконаних під час визначення метрологічних характеристик, результати яких заносяться у протокол, підписаний виконавцями. Під час атестації дослідженням за повною програмою може підлягати частина зразків у кількості не менше трьох, відібраних методом випадкового відбору. Решту зразків може бути атестовано за скороченою програмою. За негативних результатів метрологічної атестації принаймні одного із зразків, всю партію досліджують за повною програмою;

6. оформлення свідоцтва про метрологічну атестацію за позитивних результатів атестації. Якщо атестація ЗВТ проводилася за скороченою програмою, допускається посилання на свідоцтво про атестацію ЗВТ, досліджених за повною програмою.

      Свідоцтва про метрологічну атестацію підлягають обліку і зберігаються на весь період експлуатації відповідного засобу вимірювальної техніки.

      За  негативних; результатів метрологічної  атестації оформлюється протокол, в  який вносять одержані результати з  зауваженнями та висновками про непридатність  ЗВТ до застосування.

      Слід  звернути увагу, що ЗВТ, які пройшли метрологічну атестацію і допущені до застосування, підлягають під час експлуатації та після ремонту повірці [4].

     1.5 ДСТУ 2708:2006 Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення

      Основні положення щодо організації, порядку проведення та оформлення результатів повірки засобів вимірювальної техніки установлює ДСТУ 2708:2006 «Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення», затверджений наказом Держспоживстандарта України від 3 лютого 2006 № 18 та чинний з 2006-07-01.

      Повірці підлягають ЗВТ, що перебувають в експлуатації у суб'єктів підприємницької діяльності, на які поширюється державний метрологічний нагляд.

      Повірку ЗВТ проводять державні повірники, атестовані у порядку, встановленому  нормативно-правовим актом ЦОВМ, територіальних органів, наукових метрологічних центрів та повірочних лабораторій підприємств (організацій), уповноважені на її проведення.

      Відповідно  до міжнародних угод України можна  визнавати результати повірки, проведеної в іноземних державах.

      Повірка засобів вимірювальної  техніки - встановлення придатності засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, до застосування на підставі результатів контролю їх метрологічних характеристик.

      Повірку здійснюють згідно з методиками повірки або, викладеними у відповідних розділах, експлуатаційними документами на ЗВТ.

      Переліки  ЗВТ, що перебувають в експлуатації і підлягають повірці, складають  їх користувачі та своєчасно подають  на узгодження в організацію, яка буде проводити повірку. ЗВТ подають укомплектованими, разом з необхідними допоміжними пристроями та експлуатаційними документами, свідоцтвами про попередню повірку або державну метрологічну атестацію.

     Місце проведення повірки визначає територіальний орган, науковий метрологічний центр або повірочна лабораторія:

• у стаціонарних або пересувних повірочних лабораторіях;
• безпосередньо на підприємствах, у цьому випадку повірників відряджають на підприємства.

      Тривалість перебування засобів вимірювальної техніки на повірці не повинна перевищувати 15 робочих днів після оплати за повірку (за винятком ЗВТ, тривалість повірки яких згідно з методикою повірки перевищую цей термін).

      Види  повірки ЗВТ, порядок, умови проведення та оформлення їх результатів описані  у таблиці 1.5.1. 

 

      

     Таблиця 1.5.1 – Порядок, умови проведення та оформлення результатів видів повірки ЗВТ 

 

 

      Продовження таблиці 1.5.1

 

     Продовження таблиці 1.5.1