Звіт про похождення практики в суде

      Отже, підставами закриття провадження  в справі обставини, підтверджують  неправомірність виникнення процесу неправомірність його подальшого продовження. Тому закриття провадження в справі виключає можливість повторного порушення в суді тотожної справи.

 

10. Залишення заяви без розгляду.

 

      Суд постановляє ухвалу про  залишення заяви без розгляду, якщо:

      1) заяву подано особою, яка не  має цивільної процесуальної  дієздатності;

      2) заяву від імені заінтересованої  особи подано особою, яка не  має повноважень на ведення  справи;

      3) належним чином повідомлений  позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;

      4) спір між тими самими сторонами,  про той самий предмет і  з тих самих підстав розглядається в іншому суді;

      5) позивач подав заяву про залишення  позову без розгляду;

      6) між сторонами укладено договір  про передачу спору на вирішення  до третейського суду і від  відповідача надійшло до початку  з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді;

      7) особа, в інтересах якої у  встановлених законом випадках  відкрито провадження у справі  за заявою іншої особи, не  підтримує заявлених вимог і  від неї надійшла відповідна  заява;

      8) провадження у справі відкрито  за заявою, поданою без додержання  вимог, викладених у статтях  119 і 120 цього Кодексу, та не  було сплачено судовий збір  чи не було оплачено витрати  на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи і позивач  не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;

      9) позивач до закінчення розгляду  справи покинув судове засідання  і не подав до суду заяви  про розгляд справи за його  відсутності.

      Особа, заяву якої залишено  без розгляду, після усунення  умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

 

 

11.Зауваження  на протокол судового засідання.

 

       Учасники судового розгляду мають право ознайомитися з протоколом судового засідання подати на нього письмові зауваження, вказавши на його неправильність чи неповноту. Письмове клопотання про ознайомлення з протоколом судового засідання зазначені особи мають право заявити протягом трьох часу проголошення вироку чи іншого судового рішення. Про виготовлення протоколу судового засідання повідомляються прокурор, який брав участь у розгляді справи, учасники судового розгляду, заявили клопотання про ознайомлення з ним. моменту одержання цього повідомлення вони вправі протягом трьох ознайомитись з протоколом подати на нього зауваження. За наявності поважних причин цей строк може бути продовженим постановою головуючого. У разі умисного затягування ознайомлення з протоколом судового засідання чи виставлення непередбачених законом умов для його ознайомлення особа, яка пред`являє протокол для ознайомлення, складає про це протокол передає його головуючому.

        Головуючий у таких випадках затверджує графік ознайомлення, який обов`язковим для особи, яка знайомиться з протоколом судового засідання. За наявності поважних причин визначені у графіку строки ознайомлення з протоколом можуть бути продовжені постановою головуючого. Після закінчення визначеного в графіку строку головуючий своїм розпорядженням припиняє ознайомлення з протоколом.  Головуючий розглядає зауваження на протокол судового засідання в разі згоди з ними посвідчує правильність.  При незгоді головуючого з зауваженнями вони вносяться на розгляд судового засідання. Про час розгляду зауважень повідомляються учасники судового розгляду, але неявка не перешкоджає розгляду зауважень. Зауваження на протокол розглядаються: якщо справа розглядалася суддею одноособово - головуючим; якщо справа розглядалася колегіально - цим судом чи більшістю його складу.  У судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, подали зауваження, думка інших учасників судового розгляду, при необхідності відтворюється технічний запис процесу, якщо здійснювався, опитуються особи, щодо змісту показань яких подані зауваження. Суддя - постановою, а суд - ухвалою за наявності до того підстав задовільняють чи відхиляють зауваження.  Зауваження на протокол, постанова чи ухвала про розгляд приєднується до справи. Якщо з якихось причин зауваження розглянути неможливо, вони приєднуються до справи оцінюються судом вищого рівня у сукупності з усіма матеріалами справи.  Зауваження на протокол судового засідання, подані з порушенням строків, передбачених вище, постановою головуючого залишаються без розгляду, але приєднуються до справи. Заяви щодо неправильності чи неповноти протоколу судового засідання тих учасників судового розгляду, своєчасно не заявили клопотання про ознайомлення з протоколом або без поважних причин не ознайомились з ним повністю чи частково, судами до уваги не беруться. Окрім того, заперечення секретаря судового засідання проти внесення виправлень або доповнень до протоколу, у відповідності з зауваженнями учасників судового розгляду, не підставою для скасування вироку повернення справи на новий судовий розгляд, оскільки відповідальним за складання протоколу головуючий чи склад суду (при колегіальному розгляді справи). заперечення секретаря мають бути оформлені у вигляді окремої заяви приєднанні до справи. Вони у сукупності з іншими матеріалами досліджуються судом вищого рівня при перевірці законності обгрунтованості вироку.

 

12.Видача  рішення, ухвали, вироку, постанови суду або заяв з інших процесуальних питань.

 

      Вирок, рішення чи ухвали, що набрали законної сили, виготовляються секретарем судового засідання (секретарем судової колегії), завіряються підписом судді з проставленням печатки суду та надсилаються за належністю. Якщо копія викладена на кількох аркушах, аркуші мають бути прошнуровані скріплені печаткою зазначенням кількості.

     У тих випадках, коли вирок, рішення, ухвала не набрали законної сили,про це зазначається на що видається.

    Видача копій судових рішень, вироків, ухвал, постанов, що не відповідають зазначеним вимогам, забороняється.

      Вироки у кримінальних справах на засуджених, утримуються вартою, в тому числі на осіб, підлягають негайному звільненню з-під варти у зв’язку з виправданням чи засудженням до міри покарання, не пов’язаної з позбавленням волі, надсилаються начальнику місця попереднього ув’язнення негайно, після розгляду справи. Якщо обвинувальний або виправдувальний вирок постановлено відносно кількох осіб, начальнику місця попереднього ув’язнення надсилаються вироків за числом засуджених чи виправданих, перебувають вартою.

     Якщо згідно з вироком засудженого треба взяти варту залу суду,копія вироку з супровідним листом на начальника місця попереднього ув’язнення вручається начальнику конвою розписку.

     У виняткових випадках, коли виготовлення копій негайно після закінчення справи неможливе (нічний час, великий обсяг вироку), допускається заміна вироку випискою з резолютивної частини вироку на кожного засудженого. В таких випадках вироків мають бути виготовлені надіслані не пізніше наступного дня.

     Відповідно до ст. 344 КПК України копія вироку вручається засудженому або виправданому в триденний строк після його проголошення. Якщо вирок викладено мовою, якої не знає засуджений чи виправданий, йому повинен бути вручений письмовий переклад вироку на його рідну мову або мову, якою володіє.

    Копія вироку засудженому, який перебуває вартою, вручається розписку.

    Відповідно до ст. 222 ЦПК України сторонам та третім особам, не були присутні в судовому засідання при розгляді цивільної справи, рішення чи ухвали про залишення заяви без розгляду, про зупинення чи закриття справи надсилаються протягом п’яти днів з дня оголошення. В інших випадках рішення, ухвали, постанови видаються сторонам на прохання.

 

 

13. Розгляд судом справ у порядку  окремого провадження

 

 

      Окреме провадження - це вид  непозовного цивільного судочинства,  в порядку якого розглядаються  цивільні справи про підтвердження  наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

           Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про:

      1) обмеження цивільної дієздатності  фізичної особи, визнання фізичної  особи недієздатною та поновлення  цивільної дієздатності фізичної  особи;

      2) надання неповнолітній особі  повної цивільної дієздатності;

      3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;

      4) усиновлення;

      5) встановлення фактів, що мають  юридичне значення;

      6) відновлення прав на втрачені  цінні папери на пред'явника  та векселі;

      7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність;

      8) визнання спадщини відумерлою;

      9) надання особі психіатричної  допомоги в примусовому порядку;

      10) обов'язкову госпіталізацію до  протитуберкульозного закладу;

      11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

      У порядку окремого провадження  розглядаються також справи про  надання права на шлюб, про  розірвання шлюбу за заявою  подружжя, яке має дітей, про  поновлення шлюбу після його  розірвання, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

      Відповідно до п.1 ч.1 ст. 256 ЦПК  суд розглядає справи про встановлення: родинних відносин громадян. Цей  факт встановлюється в судовому  порядку, якщо його підтвердження необхідно заявнику, наприклад, для одержання в нотаріальних органах свідоцтва про право на спадщину, а також для оформлення права на пенсію у разі втрати годувальника.

      Перебування громадянина на утриманні  (п.2). Цей факт може бути встановлено судом за відсутності документа про його підтвердження, виданого житлово-комунальними органами, виконкомами сільських селищних рад, іншими організаціями, чи в разі відмови у його видачі при одержанні документа, яким не підтверджується факт перебування громадянина на утриманні. Встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання свідоцтва про право на спадщину, призначення чи відшкодування шкоди за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним й основним джерелом засобів до існування, навіть якщо утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.

      Факт каліцтва на виробництві  або у зв 'язку з виконанням  державних чи громадських обоє  якщо це потрібно для призначення або одержання допомоги по соціальному страхуванню (п. 3). Відповідно до Закону України 24 листопада 1992 р. «Про охорону праці» справи про встановлення зазначених фактів не розглядаються порядком окремого провадження. Питання, пов'язані встановленням факту каліцтва на виробництві, у разі виникнення з даного приводу спору, а також якщо при каліцтві у зв'язку з виконанням державних чи громадських обов'язків пенсія призначається особам, внаслідок цього стали інвалідами, вирішуються в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів. Факт каліцтва та іншого ушкодження здоров"я на виробництві підтверджується актом про нещасний випадок, а в разі відмови власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу скласти останній акт чи незгоди потерпілого або заінтересованої особи змістом акта, питання вирішується в порядку, передбаченому законодавством про розгляд трудових спорів.

   Також суд при розгляді справ окремого провадження може встановити такі факти:

- факт реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;

- факт проживання однією сім'єю  чоловіка та жінки без шлюбу;

- факт належності правовстановлюючих  документів особі, прізвище, ім'я,  по батькові, місце і час народження  якої, що зазначені в документі,  не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;

- факт народження особи в певний  час у разі неможливості реєстрації  органом державної реєстрації  актів цивільного стану факту  народження;

- факт смерті особи в певний  час у разі неможливості реєстрації  органом державної реєстрації  актів цивільного стану факту  смерті.

      У судовому порядку можуть  бути встановлені також інші  факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

      Справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.

      Розділ ІV ЦПК врегульовує процесуальний  порядок розгляду справ окремого  провадження.

 

14.Встановлення  батьківства, стягнення аліментів,  розірвання шлюбу, поділ майна.

 

          Оспорити батьківство мають право:  особа, яка записана батьком  дитини в Книзі народжень (ст. 136 СК), - шляхом пред’явлення позову  про виключення відомостей про  як батька з актового запису  про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись позовом про виключення цього запису відомостей про чоловіка як батька дитини.

      Предметом доказування в таких  справах відсутність кровного  споріднення особою, записаною батьком,  дитиною. У разі доведеності обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

      При цьому вимоги жінки суд  може задовольнити лише за  умови подання іншою особою  заяви про своє батьківство.  Особа, яка в момент батьком дитини знала, що не таким, а також особа, котра дала згоду на штучне запліднення дружини, не мають права оспорювати батьківство.

      Для вимог чоловіка про виключення  відомостей про нього як батька  з актового запису про народження  дитини позовної давності не встановлено, а для вимог жінки про виключення з цього запису відомостей про чоловіка як батька позовна давність становить один перебіг починається з дня дитини.