Умисне вбивство

Причини сьогоднішнього насильства у нашому суспільстві ми бачимо у порушенні руху природного саморозвитку суспільства, системи, що саморозвивається, самоорганізується, саморегулюється, системи, розвиток якої здійснюється у суворій причинній послідовності: економічні відносини – соціальні відносини – ідеологічні відносини - політичні відносини. Тому будь-яке вольове насильницьке втручання до цього природного процесу, а саме це відбулось у 1917 році, підміна механізмів саморегулювання такої системи, спроби переробити їх за певним планом, неминуче призводить до дестабілізації та непередбачених наслідків, до катастрофи. Тому можемо стверджувати, що насильство, яке спостерігається сьогодні, є закономірним результатом перманентного насильства, котре здійснювалося тоталітарною державою протягом свого існування.

Сьогодні перед суспільством лежить довгий шлях позбавлення від “установки насильства” та рух до неприйняття насильства, до “етики ненасильства”, для чого потрібен інший рівень соціальної зрілості людей, і чого можна досягти, лише докорінно змінивши домінуючу всі ці роки систему суспільних відносин.

Процеси “вмикання” механізмів ринкової економіки, що відбуваються сьогодні, визначення приватної власності, радикальні зміни у політичній системі дозволяють припускати, що наше суспільство повернеться врешті-решт до русла нормального, природного саморозвитку.

Для цього необхідний перегляд ієрархії цінностей у всіх сферах життєдіяльності. Не цінності минулого, не ідеали майбутнього, не класовий, національний, партійний, релігійний або будь-який ще “загальний” інтерес повинні панувати у суспільстві, найвищою цінністю повинна визнаватися людина, її життя та здоров’я, інтереси та потреби, її добробут повинні стати кінцевою метою сучасної політики.

Поряд зі змінами владних відносин, з поширенням економічної та політичної свободи особистості, а також релігійної, культурної та інших свобод з життя суспільства повинні витискуватись різноманітні позаекономічні, насильницькі методи впливу на людину.

Умисні вбивства відносяться до категорії найбільш тяжких насильницьких злочинів. Насильство над особистістю як спосіб дії при зазіханні на життя людини є основним елементом цього злочину.

Судячи з даних кримінологічних досліджень, на зростання та підвищення суспільної небезпеки насильницької злочинності вплинули такі фактори:

докорінна переоцінка колишніх цінностей і моральних принципів, все більше визнання масовою свідомістю влади грошей, матеріального фактору як єдиної цінності;

знецінювання людського життя, якщо воно не підкріплено високими матеріальними показниками; загальне розмивання меж морального та аморального, моральності; підсилення масштабів і ступеню соціальної конфліктності в суспільстві у зв’язку зі зростанням соціально-економічного диференціювання населення, матеріального рівня громадян;

суттєва модифікація укладу життя та соціального статусу значної частини населення, пов’язані з цим жорстокість і переорієнтація на будь-які засоби досягнення мети [9, с.448].

Розглянемо конкретні причини та умови умисних вбивств.

Серед обставин, що зумовлюють скоєння умисних вбивств, виділяють безробіття, алкоголізм, пияцтво, наркоманію, негаразди у побуті, розпусту, наявність у свідомості винних таких якостей, як жадібність, здирництво, корисливість, наявні серйозні недоліки у виховній роботі, особливо серед молоді, безкарність хуліганських проявів, недоліки в діяльності установ виконання покарань щодо перевиховання осіб, які відбувають покарання, недостатню роботу органів внутрішніх справ з особами, звільненими з місць позбавлення волі, неналежну роботу з виявлення фактів незаконного виготовлення, зберігання і носіння холодної і вогнепальної зброї, неналежне реагування органів внутрішніх справ на факти погроз вбивством, переслідування жертви, а також підготовку до вчинення злочину, недоліки в організації патрульно-постової служби міліції по охороні громадського порядку та безпеки громадян, недостатній рівень розкриття цих злочинів, а також інших тяжких злочинів проти особи.

Алкоголізм посідає одне з головних місць серед причин вчинення умисних вбивств. Звичайне або просте алкогольне сп’яніння відбувається по - різному. Поведінка людини, яка перебуває у стані сп’яніння, майже завжди обумовлена не тільки безпосереднім впливом алкоголю, а й іншими факторами, пов’язаними з вихованням, звичайною поведінкою, психологією і моральністю. Стан алкогольного сп’яніння та обумовлені ним процеси у психіці можуть стати безпосередньою причиною вчинення умисного вбивства.

Як правило, побутове п’янство, як і хронічний алкоголізм і алкогольна деградація особи, часто обумовлюють вчинення злочинів, в тому числі й умисних вбивств (інколи особою, яка не знаходиться у стані сп’яніння).

Значна кількість умисних вбивств скоюється з хуліганських мотивів.

Причини й умови, що передують проявам хуліганства, здебільшого співпадають з причинами та умовами, які обумовлюють вчинення умисних вбивств. У зв’язку з цим слід особливо відмітити, що обстановка безкарності хуліганів, що має місце, вселяє в їх свідомість почуття безвідповідальності і нерідко обумовлює вчинення ними умисних вбивств.

Вчинення вбивств нерідко спричиняють негаразди у побуті (розпуста). Як вже відзначалось, значна кількість умисних вбивств має побутовий характер.

Вбивствам, що скоюються в побуті, як правило, передують систематичні скандали між обвинуваченим і потерпілим, бійки, погрози тощо. Нерідко про це знають родичі, сусіди, співмешканці, співробітники обвинуваченого і потерпілого, проте в багатьох випадках ніяких заходів стосовно осіб, які чинять такі дії, зазначеною категорією не вживається. Відсутність належного реагування на аморальну поведінку винного, яка передує скоєнню злочину, є однією з суттєвих умов, що сприяє вчиненню умисних вбивств [13].

З року в рік зростає кількість вбивств з корисливих спонукань. Як вже зазначалось, це результат глибоких соціально-економічних змін, що відбуваються в країні, та змін матеріального стану громадян. Безпосередніми причинами корисливих вбивств є наявність в свідомості винних таких якостей, як жадібність, здирництво, корисливість.

Протягом 1992 – 2006 років майже половина умисних вбивств скоюється, але безпосередньо з корисливою мотивацією, або поєднується з нею поряд з іншою, найчастіше насильницько-егоїстичною, супроводжується привласненням особистого майна жертви. Це здебільшого виявляється при вчиненні злочинів на побутовій основі, у сім’ї, під час дозвілля. Саме корислива мотивація визначає вчинення умисних вбивств на замовлення, що виконуються за оплату.

Вчинення умисних вбивств нерідко сприяють наявні серйозні недоліки у виховній роботі, особливо серед молоді (майже не здійснюється виховна робота у молодіжному середовищі), в результаті чого там поширюється пияцтво, наркоманія, азартні ігри, що призводить до скоєння злочинів, в тому числі й умисних вбивств.

Серед осіб, які скоюють умисні вбивства, велика кількість раніше засуджених. Це свідчить про серйозні недоліки в діяльності установ виконання покарань щодо перевиховання осіб, які відбувають покарання, про недостатню роботу органів внутрішніх справ, прокуратури, суду з особами, звільненими з місць позбавлення волі. Незадовільна робота з перевиховання осіб, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі – одна з основних причин, що сприяє проявам рецидиву, зокрема стосовно вчинення умисних вбивств. У багатьох випадках дострокове звільнення з місць позбавлення волі не тільки не сприяє виправленню звільнених, але й викликає у деяких відчуття безкарності за скоєння злочину.

Одним з негативних явищ останніх років є безробіття. Кількість безробітних громадян збільшується з кожним роком. Злиденне існування, відсутність матеріальних коштів спонукають людей до вчинення злочинів, в тому числі умисних вбивств.

Вивчення природи умисних вбивств демонструє, що часто злочинцями використовується холодна і вогнепальна зброя. Це свідчить про те, що однією з умов, яка сприяє вчиненню умисних вбивств, є наявність у значної частини населення холодної і вогнепальної зброї. Між тим, в деяких органах внутрішніх справ неналежним чином проводиться робота з виявлення фактів незаконного виготовлення, зберігання і носіння холодної і вогнепальної зброї, а також по вилученню незареєстрованої мисливської зброї. Міністерство внутрішніх справ та Генеральна прокуратура України звертали увагу працівників апарату карного розшуку та прокуратури на те, що широке застосування злочинцями вогнепальної зброї, а тим більше групами осіб, свідчить про наявність ознак злочину, передбаченого ст. 69 КК України, однак кримінальні справи за фактами бандитизму порушуються надзвичайно рідко [4].

У більшості кримінальних справ по вбивствах на замовлення, де вдалося встановити винних, місцем придбання зброї та вибухових речовин злочинці називають ринок. Зараз у вільній торгівлі у широкому асортименті можна придбати холодну зброю, за носіння якої Кримінальним кодексом передбачена відповідальність, чим пояснюється невпинне збільшення питомої ваги злочинів, пов’язаних з незаконним носінням, зберіганням, придбанням, виготовленням i збутом зброї.

Вчиненню умисних вбивств інколи передують обставини, що свідчать про наміри злочинця вчинити вбивство. Це й висловлювання про вбивство, погрози вбивством, переслідування жертви, а також підготовка до вчинення злочину. Такі факти не отримують належного реагування з боку органів внутрішніх справ навіть тоді, коли про них стало відомо завчасно. Практично не діє кримiнально-правова норма, що передбачає відповідальність за вчинення такого злочину, як погроза вбивством.

Вчиненню вбивств сприяють недоліки в організації патрульно-постової служби міліції по охороні громадського порядку та безпеки громадян.

Суттєвим недоліком, що безпосередньо впливає на вчинення умисних вбивств, є недостатній рівень розкриття цих злочинів, а також інших тяжких злочинів проти особи.

Проте, як показало проведене нами вивчення, в організації боротьби з умисними вбивствами до сих пір є суттєві недоліки та упущення. Активне запобігання, профілактика умисних вбивств, усунення умов, що сприяють їх скоєнню, повинні стати головною метою оперативно-службової діяльності апаратів карного розшуку.

Боротьба з умисними вбивствами є одним з найважливіших завдань правоохоронних органів і, перш за все, органів внутрішніх справ та прокуратури, на які покладено функції щодо попередження, розкриття та розслідування вбивств.

Аналіз стану попередження та розкриття умисних вбивств дозволяє стверджувати, що зміни, які відбулись у суспільно-економічному становищі, відповідно відбилися як на структурі всієї злочинності в цілому, так і на окремих її видах. Вплив економічного становища у державі та матеріального стану людей на динаміку та структуру насильницької злочинності є очевидним. Невипадково в кримінологічній літературі наголошується, що головним напрямом попередження актів насильства сьогодні виступає успішне досягнення мети проведення в державі економічної реформи, підвищення та відносне вирівнювання матеріального забезпечення життя людей [14, с.288]. Відносно вчинення умисних вбивств слід зауважити, що збільшення числа безробітних серед вбивць, молоді віком до 18 років, підвищення рівня жорстокості стають все більш помітними. з метою досягнення злочинних результатів зловмисники все частіше застосовують технічні та спеціальні засоби, отруйні речовини, паралізуючі гази; почастішали випадки застосування катування жертв, використання вогнепальної та холодної зброї, вибухових речовин та пристроїв. Якщо вбивства, що скоювалися у минулі роки, здебільшого мали ситуативний характер, отже, відсутність “під руками” зброї дозволяла уникнути тяжких наслідків злочину, то останнім часом стають характерними ретельна спланованість злочину із застосуванням методів конспірації, спостереження, слідкування, вибору місця нападу, відпрацювання шляхів відходу та забезпечення алібі виконавцям та організаторам, приховування слідів, залишення на місці події автоматичної зброї, використання викраденого автотранспорту з подальшим його знешкодженням.

Ми розглянули лише деякі причини та умови умисних вбивств, проте їх врахування в організації профілактичної роботи сприятиме покращанню цілеспрямованої боротьби з проявами насильницької злочинності.

Висновки

Таким чином, поняття вбивства, історично сформувалося в людській правовій культурі як поняття не правової дії зазіхання на чуже життя чинене індивідом або групою осіб. Необхідним результатом  кваліфікації діяння як убивства, я вважаю,  є настання смерті потерпілого.

Як показує початий аналіз ряду статей Кримінального Кодексу України, Українське законодавство диференційоване підходить до визначення покарання за те або інше вбивство, однак будь-яке зазіхання на чуже життя припускає відповідальність перед законом і моральний осуд суспільства. Весь спектр статей КК кваліфікуючі вбивства ще раз показує, що закон є формалізованим, обов'язковим для виконання кожним членом суспільства норми моралі. Ідея правової держави, до якого зараз прагне Україна припускає все більшу єдність між правом і мораллю.

Список літератури

1.      Конституція України.

2.      Кримінальний кодекс України: (Прийнятий сьомою сесією ВР України 5 квітня 2001 року): Офіційний текст/ Міністерство юстиції України. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 239 с.

3.      Постанова Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я людини» від 1 квітня 1994р.

4.      Сумісна вказівка МВС України та Генеральної прокуратури від 30.09.94р. № 15-137 “Про посилення боротьби з бандитизмом”.

5.      Коржанський М.Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України. – К.: ТОВ "Атіка": Академія: Ельга. – Н., 2001. – с.654

6.      Кримінальне право України. Особлива частина./ За ред. М.І.Бажанова, В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – Київ – Харків: Юрінком Інтер, 2002. – 496 с.