Підстави виникнення трудових правовідносин

                                                          

 

 

 

 

_{Курсова робота на тему:}

                                                                  

Підстави виникнення трудових правовідносин

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

Вступ……………………………………………………………………………..….3

Розділ 1 Загальне розуміння трудових правовідносин………………………...5

1.1 Поняття  та види трудових правовідносин…………………………………...5

1.2 Характеристика  учасників трудових правовідносин…………………….…9

1.3 Зміст трудових правовідносин…………………………………………….....16

Розділ 2 Умови  і підстави виникнення трудових правовідносин……………...20

2.1 Правове  значення умов виникнення трудових  правовідносин………..….20

2.2 Основні  підстави виникнення трудових  правовідносин………………..…24

2.3 Поняття  і загальний порядок укладення  трудового договору…………...31

Розділ 3 Підстави зміни і припинення трудових правовідносин…………..…37

3.1 Порядок  зміни трудових правовідносин…………………………………...37

3.2 Припинення  трудових правовідносин…………………………………..….42

Висновки…………………………………………………………………………...48

Список використаних джерел……………………………………………………50

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                 

 

                                               ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Соціально-економічні зміни, які відбуваються в Україні протягом останніх років, суттєво вплинули на розвиток трудових відносин. Поступово відкривається все більше шляхів реалізації права громадян на працю, передбаченого ст. 43 Конституції України.[1]

 Держава  зобов’язалася створювати умови  для його повного здійснення. Це полягає, не в останню  чергу, у розширенні можливостей  для використання найманої праці,  збільшенні кількості роботодавців. Окрім юридичних осіб правом  наймання працівників наділені  також фізичні особи: громадяни  України, іноземці та особи  без громадянства.

Отже, в  трудові правовідносини може вступати кожен громадянин, незалежно від  його громадянства, навіть в законодавстві  є певні обмеження щодо віку людини, яка хоче працювати.

Під учасниками трудових відносин розуміють суб`єктів, які на основі чинного законодавства  визначаються володільцями суб`єктивних прав і відповідних обов`язків. Під  суб`єктами трудового права розуміють  учасників індивідуальних і колективних  трудових відносин, які на основі чинного  законодавства мають трудові  права і відповідні обов`язки. Основними  суб`єктами трудового права є  працівник і власник підприємства, установи, організації або уповноважений  ним орган чи фізична особа  – роботодавець як сторони трудових відносин.

Але з  трудовими відносинами ми зустрічаємось  кожен день, навіть можна сказати, що наше навчання напевно можна також  віднести до певного роду трудових відносин, оскільки потім навчання зараховується в трудову книжку до закгального стажу.

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.

Об’єктом дослідження курсової роботи виступають трудові відносини. законодавство України, зокрема та його частина, що регулює відносини праці.

Предмет дослідження – підстави виникнення трудових правовідносин.

Метою курсової роботи є дослідження підстав виникнення трудових правовідносин. Для дослідження відповідної мети поставлено наступні завдання:

1) визначити поняття та види трудових правовідносин;

2) охарактеризувати учасників трудових правовідносин;

3) проаналізувати зміст трудових правовідносин;

4) з’ясувати правове значення умов виникнення трудових правовідносин;

5) виявити особливості виникнення трудових правовідносин;

6) проаналізувати поняття і загальний порядок укладення трудового

    договору;

7) з’ясувати порядок зміни трудових правовідносин;

8) виявити особливості припинення трудових правовідносин.

- на основі  зроблених теоретичних висновків  і виявлених недоліків у правовому  регулюванні трудових відносин, внести пропозиції по їх удосконаленню.

Методи дослідження. При написанні курсової роботи використовувалися як загальнонаукові, так й спеціальні юридичні методи дослідження. Методологічну основу складає діалектичний метод, який є загальним методом пізнання закономірностей розвитку природи і суспільства. Важливе значення у науковому пошуку відігравав системно-структурний метод, який активно використовувався для дослідження особливостей виникнення та припинення трудових правовідносин.

Джерельна база роботи є наукові праці з теорії права, трудового та інших галузей права таких вчених, як С.С. Алексєєв, О.Т. Барабаш, О.В.Гаврилюк, О.Данилюк, В. Єрьоменко, Д.О.Карпенко, М.П.Карпушин, О.А.Красавчиков, А.В. Мицкевич, П.Д. Пилипенко, М.Полковенко , В.І. Прокопенко.

Структура  курсової роботи. Робота складається зі змісту, вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел.

 

 

 

 

Розділ 1 Загальне розуміння трудових правовідносин.

          1.1 Поняття та види трудових правовідносин.

Впродовж  всього людського існування від  народження до смерті люди не усвідомлюючи цього вступають у найрізноманітніші  відносини тому, що кожного дня  люди щось купують і продають, переїжджають до необхідного їм місця, одержують  винагороду за свою працю тощо. Правові  відносини в суспільстві формуються і розвиваються внаслідок правових норм, які приймаються державою для  регулювання суспільних відносин.

Наявність самих лише правових норм не достатньо  для існування правовідносин. Для  їх виникнення, крім самих норм права, необхідно, щоб учасники майбутніх  правовідносин вчинили певні  передбачені законом дії: уклали договір, вступили на навчання, влаштувались на роботу тощо. Правовідносини – це завжди двохсторонній зв`язок конкретно  визначених суб`єктів, у якому одна сторона має права, а інша –  відповідні обов`язки.

Трудові правовідносини є лише одним із різновидів усієї маси правових відносин, що складаються  у суспільстві, де панує право. Тому в основу визначення поняття трудових правовідносин доцільно покласти найбільш визнані як в теорії права, так  і в науці трудового права  основоположні критерії.

Виникнення  трудових відносин пов`язується з поєднанням робочої сили із засобами виробництва  і використанням цих засобів  для створення матеріальних чи духовних благ та надання послуг.

Трудові відносини не слід ототожнювати з  відносинами, що пов`язані з працею. Існують відносини, в яких праця  є їх первинною основою або  їх елементом, що сприяє головному елементу – майновому або особисто немайновому. Між суб`єктами можуть виникати відносини, предметом яких є виконання певної роботи. Але це не завжди створює  суспільні трудові відносини, і  регулюватись вони мають не трудовим, а цивільним правом.

Таким чином, виконання певної роботи є настільки  загальною ознакою більшості  відносин у суспільстві, що вона не дає можливості визнати ті чи інші відносини суспільно трудовими. Лише ті відносини, що пов`язані з  працею і мають її своїм змістом, визначають порядок і умови застосування праці, спрямовані на організацію самого процесу праці в певній суспільній формі і в своїй сукупності створюють цей процес, є суспільно трудовими. Праця створює не тільки первинну основу, а й саме існування цих відносин.

В науці  трудового права визначення трудових правовідносин проводиться, виходячи із легального визначення трудового  договору, що дається в ст. 21 КЗпП. Трудові відносини виникають із угоди між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, а також фізичною особою, за якою працівник зобов`язуються виконувати роботу, визначеною цією угодою, з підляганням внутрішньо трудового розпорядку, а власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати робітникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідних для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором чи угодою сторін.

Правовідносини  виникають або відповідно до норм, або всупереч нормі права, в її порушення. На порушення норми повинні  зреагувати органи правопорядку, органи, що здійснюють нагляд, шляхом втручання  аж до застосування відповідних санкцій.

Отже, трудові  правовідносини – це врегульовані нормами трудового права суспільні  відносини, що виникають у результаті укладення трудового договору, а  також відносини з приводу  встановлення умов праці на підприємствах, навчання й перекваліфікацій за місцем роботи та відносини, пов`язані з наглядом і контролем за додержанням трудового законодавства, вирішенням трудових спорів та працевлаштування громадян.[29, с. 163]

Головними в системі відносин є трудові, навколо яких групуються інші відносини. І головними вони є тому, що трудова  діяльність по створенню матеріальних і духовних цінностей і надання  послуг є найважливішою сферою життя  людини.

Ядром і  основним видом трудових правовідносин  є індивідуально-трудові. Тобто це правовідносини, що виникають на основі укладення трудового договору між  працівником і роботодавцем, за яким працівник зобов`язаний виконувати роботу, визначену договором, дотримуватись  правил внутрішньо трудового розпорядку, а роботодавець зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечити необхідні умови праці, передбачених законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Другим  видом трудових правовідносин є  колективно-трудові правовідносини (соціального партнерства та встановлення умов праці на підприємствах). Ці правовідносини, які існують задля функціонування і обслуговування трудових правовідносин, відрізняються суб`єктним складом  та підставами виникнення. Вони виходять за межі конкретного підприємства і  можуть існувати у масштабах усієї  країни. Наприклад йдеться про  відносини соціального партнерства, які виникають на національному  рівні в результаті проведення переговорів, погодження взаємних інтересів та укладення  генеральних угод.

Соціальне партнерство забезпечують правові  норми, що регулюють статус і права  профспілок, організацій та об`єднань роботодавців, їх співробітництво на підприємствах та за його межами. Одним  з головних правових актів, крім КЗпП, є Закон України „Про колективні угоди і договори”, який визначає правові засади розробки, укладення та виконання колективних договорів і угод з метою регулювання трудових відносин та соціально економічних інтересів працівників і роботодавців.

Окрему  групу в структурі трудових правовідносин  відіграють правовідносини навчання і  перекваліфікації на виробництві. І  хоча питома вага таких правовідносин  знизилась, вони все ще продовжують  фігурувати як відносини, що тісно пов`язані  з трудовими, формуючи предмет трудового  права. Особливістю цих відносин є те, що вони здебільшого існують  водночас із трудовими правовідносинами, не зупиняючи і не припиняючи останніх.

Ще однією особливістю правовідносин навчання і перекваліфікації на виробництві  є те, що їх суб`єктний склад такий, як і у трудових правовідносин. При  направленні працівника до іншої  організації з`являється новий  їх учасник – адміністрація навчального  закладу. Але й тут виникає  специфіка, оскільки навчання працівника відбувається після укладення договору про проведення навчання між роботодавцем, у якого працює працівник, та адміністрацією навчального закладу, де він навчатиметься. Тому на час навчання відбувається передача роботодавцем частини повноважень адміністрації навчального закладу, де працівник навчатиметься.

Наступним видом трудових правовідносин з  приводу розгляду трудових спорів є  процедурно-трудові правовідносини. У літературі цивільно-процесуального права, цивільний процес характеризується наявністю семи стадій. На відміну  від цивільного процесу вирішення  трудового спору уповноваженим  органом (КТС) не має чітко визначених стадій, хоча Кодекс законів про  працю України визначає спеціальну процедуру розгляду індивідуальних спорів. Тобто це такі відносини, які  виникають під час розгляду трудового  спору комісією по трудових спорах.[25, с. 60]

 З  прийняттям Конституції України  1996 р. і особливо після роз`яснень  Пленуму Верховного Суду України  питома вага правовідносин з  розгляду трудових спорів у  структурі трудових правовідносин  суттєво знижується. Справа в  тому, що вирішення трудових спорів  судовими органами не є трудовими  правовідносинами – це цивільно-процесуальні  правовідносини. Трудовими правовідносинами  є тільки вирішення спорів  на етапі досудового розгляду, в КТС. Цей етап тепер не  обов`язковий, тому що працівник  має право сам обирати органи, де йому слід домагатися вирішення  спору.