Інтелектуальна власність

   Ми  розглянули тільки два об'єкти промислової  власності. Але й інші об'єкти промислової власності мають велике значення для економіки.

   1.3.3 Авторське право  і розвиток культури

   Важко переоцінити роль авторського права  в розвитку культури суспільства, особливо у сфері культурного (духовного) розвитку його громадян. Звичайно, об'єкти авторського права: літературні  й художні твори можна самим  не створювати, а запозичати їх від інших держав. Однак, такий шлях варто вважати змушеним і, в остаточному підсумку, хибним. Надзвичайно важливо, щоб твори літератури і мистецтва створювалися авторами, які належать до того суспільства, якому вони адресовані, а суспільство, у свою чергу, повинно бачити своє відображення в цих творах. Використання чужоземних робіт у розумних межах варто вважати виправданим настільки, наскільки це сприяє культурному обміну і взаємному збагаченню ідеями.

   Розвиток  національної творчості не має перспектив, якщо автору не гарантована авторська винагорода за його творчу працю. Тому охорона авторського права і суміжних прав передбачає не тільки виплату справедливої винагороди авторам, але й належний захист прав видавців і виконавців.

   Добре поставлений захист авторських прав вигідний не тільки авторам, але і державі, тому що, усуваючи недобросовісну конкуренцію, сприяє поповненню державної скарбниці за рахунок податків. Однак для цього необхідно створити відповідну адміністративну інфраструктуру, яка б забезпечувала строге дотримання авторських прав.

   Об'єкти авторського права і суміжних прав, які роблять внесок до культурного  розвитку держави, можуть мати й істотне  економічне значення як для авторів, які їх створ, так і для підприємства або держави. Так, найбагатшою жінкою Великої Британії у 2002 p. була визнана письменниця Джоана Кетлін Роулінг, яка подарувала світові Гаррі Поттера. Тільки за один рік вона отримала від продажу прав навидавництво своїх книг та їх екранізацію 77 млн. євро. А відома фірма "Microsoft®", використовуючи такий об'єкт авторського права, як комп'ютерна програма, за короткий час вийшла на перше місце у світі за обсягом капіталу, а її засновника - Білла Гейтса вважають найбагатшою людиною світу. 

   2 система ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

   2.1 Об'єкти права інтелектуальної власності

   2.1.1 Класифікація об'єктів  права інтелектуальної  власності

   На  рис. 2 наведена класифікація об'єктів  інтелектуальної власності, що визначені  такими у Цивільному кодексі України.

   

   Рис. 2 Класифікація об'єктів права інтелектуальної  власності

   Для зручності всі об'єкти поділені на три групи:

   об'єкти промислової власності, нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності, об'єкти авторського права і суміжних прав.  

   2.1.2 Об'єкти промислової власності

   Винахід (корисна модель) - це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології. Винахід (корисна модель) може бути секретним, якщо містить інформацію, віднесену до державної таємниці. Якщо винахід (корисна модель) створений працівником у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи за дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором не передбачено інше, або з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця, то він вважається службовим винаходом (корисною моделлю).

   Промисловий зразок - це результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання.

   Під торговельною маркою розуміють позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

   Географічне зазначення - це назва географічного  місця, яке вживається для позначення товару, що походить із цього географічного місця та має певні якості, репутацію або інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи людським фактором або поєднанням цих природних умов і людського фактора. Сутність фірмового найменування витікає з самої назви цього об'єкту. Але, на відміну від попередніх об'єктів, поки що не існує закону, який би охороняв права на нього.

   2.1.3 Нетрадиційні об'єкти  інтелектуальної  власності

   Сорт  рослин - це окрема група рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція) в рамках нижчого із відомих ботанічних таксонів. Під породою тварин зазвичай розуміють селекційні досягнення у тваринництві.

   Зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне  розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з'єднань між ними визначене законом як топографія інтегральної мікросхеми.

   Комерційна  таємниця - це технічна, комерційна, організаційна  та інша інформація, що здатна підвищити ефективність виробництва або іншої соціальне доцільної діяльності або забезпечити інший позитивний ефект.

   Відкриттям  визнається встановлення невідомих  раніше закономірностей властивостей і явищ матеріального світу.

   Раціоналізаторською пропозицією е визнана юридичною  особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності.

   2.1.4 Об'єкти авторського права і суміжних прав

   Ці об'єкти права інтелектуальної власності, у свою чергу, поділяються на дві групи - власне об'єкти авторського права: твори літератури і мистецтва, комп'ютерні програми, компіляції даних (бази даних) і об'єкти, суміжні з авторськими правами, до яких відносяться виконання творів, фонограми і відеограми, програми (передачі) організацій мовлення.

   Перелік об'єктів права інтелектуальної власності, наведений на рис. 2, не є вичерпним. З розвитком людської цивілізації будуть з'являтися все нові й нові об'єкти права інтелектуальної власності, насамперед у галузі інформаційних технологій, генної інженерії тощо.

   2.2 Суб'єкти права  інтелектуальної  власності

   Суб'єктами права інтелектуальної власності  е: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної  власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать за заповітом  або за договором особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності.

   Суб'єктами права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки є автори або фізичні  чи юридичні особи, до яких право авторів  перейшло за договором чи заповітом.

   Суб'єктами права на торговельні марки, зазначення походження товарів можуть бути юридичні особи, а також фізичні особи, якщо вони здійснюють підприємницьку діяльність.

   Суб'єктом  правовідносин, що виникають у процесі  створення і використання сортів рослин, може бути будь-яка юридична чи фізична особа.

   Суб'єктом  права на раціоналізаторську пропозицію є раціоналізатор, тобто автор  раціоналізаторської пропозиції, що створив його своєю творчою працею.

   Виходячи  з того, що комерційною таємницею  відповідно до чинного законодавства  визнаються, в основному відомості, що стосуються підприємницької діяльності, суб'єктами права на комерційну таємницю (ноу-хау) є особи, що займаються підприємницькою діяльністю, якими можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

   До  суб'єктів авторського права відносяться:

   автори  творів;

   спадкоємці  й інші правонаступники;

   організації, що керують майновими правами  авторів на колективній основі.

   Авторами  визнаються особи, творчою працею яких створений твір. Авторами визнаються не тільки творці оригінальних творів, але й творці похідних (залежних) творів, таких як: переклади, переробки, копії творів мистецтва тощо.

   Поряд з фізичними особами, власниками авторських прав можуть бути юридичні особи, що придбали окремі авторські  повноваження за договором з автором  чи одержали їх за заповітом або  в інших випадках.

   Суб'єктами авторського права після смерті автора стають його спадкоємці. Спадкування авторських прав здійснюється або за законом, або за заповітом. При спадкуванні за законом спадкоємцями можуть стати тільки громадяни, що е законними спадкоємцями. При спадкуванні за заповітом авторські права можуть бути передані будь-якому громадянину.

   Суб'єктами авторського права можуть бути також  видавництва, театри, кіностудії та інші організації, що займаються використанням  творів.

   Організації, що керують майновими правами  автора на колективній основі, не є  власниками авторських прав. У відносинах із третіми особами вони виступають як представники авторів і діють від їхнього імені в їхніх інтересах. Це порівняно нове явище для України і до кінця законодавче воно не врегульовано.

   Відповідно  до Закону України "Про власність" суб'єктами права інтелектуальної власності визначаються громадяни, юридичні особи і держава. Держава може стати суб'єктом зазначення прав у чітко визначених законом випадках. Однак у Цивільному кодексі України держава як суб'єкт права не згадується. Найближчим часом це протиріччя повинно бути усунуте.

   2.3 Система законодавства  України про інтелектуальну  власність

   Правовідносини  у сфері інтелектуальної власності  в Україні регулюються окремими положеннями Конституції України (ст. 41, 54), нормами Цивільного кодексу  України (Книга IV "Право інтелектуальної  власності"), Кримінального, Митного  кодексів України, Кодексу України  про адміністративні правопорушення.

   В Україні діють 10 спеціальних законів у сфері інтелектуальної власності. Це закони України: "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на промислові зразки", "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", "Про охорону прав на сорти рослин", "Про охорону прав на зазначення походженнятоварів", "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем", "Про авторське право і суміжні права", "Про захист економічної конкуренції", "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм", "Про особливості державного регулювання   діяльності   суб'єктів   господарювання, пов'язаних з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування".

   Окремі  норми, що стосуються інтелектуальної  власності, містяться в багатьох інших законах України.

   У випадку, коли необхідно врегулювати  спори щодо прав на об'єкти інтелектуальної  власності між фізичними або  юридичними особами України та іноземних  держав, верховенство перед національними  законами мають міжнародні договори, до яких приєдналася Україна. На сьогодні Україна є учасницею 18 багатосторонніх міжнародних договорів у цій сфері.

   2.4 Державна система  правової охорони  інтелектуальної  власності

   За  роки незалежності в Україні розбудовано  Державну систему правової охорони  інтелектуальної власності (рис. 3). За здійснення політики у сфері інтелектуальної  власності в Україні відповідає Міністерство освіти і науки України. Виконання конкретних функцій у цій сфері Міністерство освіти і науки України делегувало Державному департаменту інтелектуальної власності, який підпорядкований Міністерству освіти і науки України і є урядовим органом державного управління, що уповноважений представляти, реєструвати і підтримувати на території України права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг,зазначення походження товарів, топографії інтегральних мікросхем, а також здійснювати реєстрацію об'єктів авторського права: творів літератури і мистецтва, комп'ютерних програм, баз даних тощо. Державний департамент інтелектуальної власності проводить єдину державну політику у сфері охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності. Він здійснює роботи по удосконаленню законодавчої і нормативної бази, міжнародного співробітництва у сфері інтелектуальної власності, забезпечує умови для введення інтелектуальної власності до господарського обороту, підготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері інтелектуальної власності, взаємодії з громадськими організаціями тощо.

   До  сфери управління Державного департаменту інтелектуальної власності включено: Український інститут промислової власності, Українське агентство з авторських і суміжних прав, Інститут інтелектуальної власності і права, Державне підприємство "Інтелзахист". У структурі Державного департаменту інтелектуальної власності є підрозділи державних інспекторів з питань інтелектуальної власності.

   Головною  функцією Українського інституту промислової  власності (Укрпатенту) є здійснення експертизи заявок на об'єкти промислової власності. Саме його експерти проводять експертизу поданихзаявниками матеріалів на предмет відповідності умовам правової охорони і надають експертний висновок. Але охоронний документ - патент або свідоцтво - видає Державний департамент інтелектуальної власності. Укрпатент має філію, що надає інформаційні послуги, здійснює патентний пошук.