Інтелектуальна власність

ЗМІСТ

 

1. Охорона винаходів, корисних моделей, промислових зразків, сортів рослин, топографій інтегральних мікросхем в США………………………….3

 

2. Всесвітня організація інтелектуальної власності…………………….13

 

Список використаних джерел…………………………………………….17

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Охорона винаходів, корисних моделей, промислових зразків, сортів рослин, топографій інтегральних мікросхем в США.

 

Необхідно відразу  ж застерегти: у США відсутній  такий об'єкт правової охорони, як корисна модель, тому далі мова йтиме  лише про винаходи і промислові зразки, рослини та їхні сорти, топографії інтегральних мікросхем.

Відсутнє у  США і спеціальне законодавство  про зазначення походження товарів. Такі зазначення охороняються законодавством про товарні знаки.

Перший Конгрес  США прийняв перший Патентний закон у 1790 р. — через 24 роки після здобуття країною незалежності. До цього США керувалися англійським «Статутом про монополії» 1б24 р. Законодавство США 183б р. започаткувало патентну систему прак­тично у її нинішньому вигляді. Нумерація американських патентів бере відлік від згаданого року. На даному етапі у США є чинним «Патентний закон» 1952 р., з наступними змінами та доповненнями.

Видаючи патент, федеральний уряд США надає його власникові виняткове право на виготовлення (to make), продаж (to seii), застосування (to use), пропозицію до продажу (to offer for saie), імпорт запатентованого способу або виробу в США та їхніх підопічних територіях. Патентна монополія розглядається американськими правниками як «негативне легальне право», тому що згадані вище дії забороняються всім іншим особам, окрім патентовласника та уповноважених ним осіб. Це негативне право вважається недоторканною особистою власністю, яку можна купити, продати, ліцензувати, віддати у заставу тощо.

Патенти на винаходи у США мають назву «патенти корисності» (utility patents). Окрім того, в цій країні є ще й патенти на рослини (piant patents) й патенти на промислові зразки (design patents). І ті, й інші будуть згадані в цьому підрозділі. Зупинимося лише на найголовнішому.

Об'єктами винаходу у США можуть бути нові й корисні процеси (способи, технології) (processes), машини (machines), склади матеріа­лу (compositions of matter), вироби (manufactures) та удосконалення (способу, машин, виробів, матеріалів) (improvements).

Для видачі патенту необхідно, щоб заявлене рішення одночасно відповідало трьом критеріям: новизна (novelty), неочевидність (non-obviousness), корисність (utility).

Якщо певний винахід був раніше відомим чи використовувався за межами США, то це ще не є підставою для відмови у видачі па­тенту. Багато держав, у тому числі й Україна, такого лібералізму не визнають. Але якщо у США є відомості про патент іноземної держави на відповідний винахід чи його описано в систематизованих джерелах інформації, то американський патент на такий винахід не видається.

Тягар доказів  новизни під час подання заявки покладається на заявника. Якщо патент вже видано, то доказ того, що видача суперечила критерію «новизна», покладається на особу, не задоволену патентом. Як правило, нею є конкурент.

Критерій «неочевидність»  американські патентознавці вважають неточним і аморфним. Трапляється, що винахід складається з уже  відомих елементів, хоча в такому сполученні вони ще не поєднувалися (це так званий комбінаційний патент). У цьому разі проблема неочевидності ще більше загострюється.

Політика Патентного відомства й судів щодо критерію «корисність» досить ліберальна (за принципом: оскільки заявник просить видати патент, то він для нього є корисним). У реальній же дійсності видано чимало абсолютно непотрібних патентів. Один ви­нахідник отримав у XIX ст. патент на капелюха, що піднімається на голові, коли руки джентльмена чимось зайняті і він не може, вітаючи дам, підняти капелюха вручну.

Заявка на отримання  патенту може подаватися не пізніше, ніж через один рік після пропозиції об'єкта (у якому використано винахід) до продажу (наприклад, реклама), а також після продажу або публічного використання.

Після формальної експертизи автоматично здійснюється експертиза за сутністю заявленого винаходу. Від подання заявки до видачі патенту минає приблизно два роки. Процедура прискорюється, коли вік заявника перевищує 65 років, винахід стосується енергетики або заявка містить дані про виконаний щодо неї заявником патентний пошук.

Друга відмова  експерта видати патент вважається останньою. Висновок експерта можна оскаржити в Апеляційній палаті Патент­ного відомства, а її рішення — у судовому порядку.

Заявка мусить описувати винахід найкращим  чином (best mode). З експертом заявник  має поводити себе відверто, прямо, щиро, чес­но, тобто дотримуватися обов'язку щирості (duty of candour).

Першопочаткове  право на одержання патенту у  США належить винахідникові —  справжньому й першому (true and first). Якщо він відмовиться від патентної  охорони винаходу, то винахід вважається суспільним надбанням і на нього ніхто й ніколи в США більше не отримає патенту.

Відповідно  до поправки 1984 р. «Акт про патенти» дає змогу одержати патент з відмовою від прав, які він породжує.

Виокремимо  те, чого немає в Україні. Патентне відомство має право «перевидати» (reissue) патент, який було видано помилково й без спроби обману з боку заявника, тобто поліпшити виданий раніше патент.

Порушення патенту  прийнято поділяти на прямі (direct) й допоміжні (contributory). Останні, наприклад, спостерігаються тоді, коли якась особа свідомо постачає компоненти безпосередньому порушникові, знаючи, що той використовує їх з метою порушення патенту.

Суди з порушників патенту можуть стягнути одержані ними прибутки й зобов'язати відшкодувати втрати патентовласника. Зас­тосовуються судами і так звані резонні роялті (reasonable royalties), які визначаються припущенням про наявність ліцензійної угоди між патентовласником і порушником.

У разі «зловмисного порушення» (willful infringement) стягнення  за заподіяну шкоду відбувається в потрійному розмірі. Порушника також можуть зобов'язати компенсувати витрати позивача на гонорар адвокатові.

Іноземні справи з Патентним відомством США ведуть американські патентні повірені. Одержання  патенту США — річ не проста, отож його одержують, коли він дійсно необхідний. Тривалий час термін дії американського патенту становив 17 років і обчислювався від дати видачі патенту. Нині строк дії американського патенту — 20 років, і він відраховується від дати подання заявки. Оскільки певний час витрачається на формальну експертизу та експертизу за сутністю заявленого рішення, то це враховано в «Законі про гарантії терміну чинності патенту» (чинний з 20 травня 2000 р.) і заявникові гарантується 17-річний період чинності патенту.

За одержання  патенту й підтримання його чинності потрібно сплачувати мито.

Перейдемо до правової охорони результатів дизайнерської  діяльності. На с. 397 «Webster's New World Dictionary of the American Language» зазначається, що промзразок (design) є влаштуванням (arrangement) частин, деталей, форми, кольору тощо таким чином, щоб продукувати повну і мистецьку одиницю; промзразок — мистецький винахід. Правова охорона промислових зразків у США бере початок від 1842 р. На відміну від України й багатьох інших держав, у США відсутній окремий закон щодо промислових зразків, і їх правова охорона здійснюється відповідно до загального патентного закону, який поширюється як на винаходи, так і на промислові зразки. Промисловим зразкам присвячені статті 171-173 «Акта про патенти». Ділянки, неурегульовані федеральним законодавством, регулюються судовою практикою. Суди змушені були виконати нелегку роботу, застосовуючи критерії «новизна» та «неочевидність» до промислових зразків. Третій американський критерій патентоспроможності — «корисність» — у випадку промислових зразків замінюється критерієм «орнаментальність».

Щодо промислового зразка також потрібний опис і  формулювання домагань (claims). Щоправда, в більшості випадків домагання  формулюється простим посиланням на промзразок — «у такому вигляді, як його показано на кресленні».

Якщо є відмінності  в рівні техніки (prior art) між наявним  аналогом і заявленим промзразком, то останній визнається «новим».

Критерій «неочевидність»  щодо промзразків суди США розуміли по-різному. Одні з них застосовували його з погляду звичайного фахівця, а інші — звичайної людини. Це — не одне й те ж саме. Часто суди анульовували патенти на промзразки, спираючись на критерій «неочевидність», тобто вважали, що патент видано на очевидний об'єкт. Критерій «неочевидність» для промислового зразка є його Ахіллесовою п'ятою.

Критерій «орнаментальність» у США почали застосовувати в 1902 р. Суди розглядають орнаментальність як певну протилежність функціональності: те, що є орнаментальним, не є функціональним, і навпаки. Орна ментальність означає, що виробу притаманна естетична майстерність і художня концепція.

Запам'ятаймо: у  США промисловий зразок має бути переважно орнаментальним, а не переважно  функціональним. Якщо цієї вимоги не дотримуються, то навіть виданий патент можуть анулювати.

Промзразок  — це поєднання функції і зовнішнього  вигляду. Причому поєднання не за будь-яку ціну, а за таку, яка на ринку виявиться конкурентоспроможною.

Судова практика, окрім критеріїв «новизна», «неочевидність»  і «орнаментальність», застосовує і два додаткові — «непередбачуваність» і «винахідливість». Щоб зрозуміти непередбачуваність, потрібно розуміти передбачуваність. А це відбувається тоді, коли ті ж самі елементи або їхні еквіваленти виконують, по суті, одну й ту ж саму роботу одним і тим же самим способом.

У США, як і в  Україні, один і той же виріб може охоронятися патентом на винахід  і патентом на промисловий зразок. Наприклад, перший з названих патентів охороняє пристрій, а другий — його зовнішній вигляд. Простіше кажучи, зовнішній вигляд телевізора — промзразок, а «начинка» телевізора — винахід.

Багатьом американським  фахівцям не подобається патентна форма  охорони промзразків у її нинішньому вигляді, і вони пропонують промислові зразки охороняти за допомогою законодавства  про копірайт. На думку фахівців, копірайт можна успішно застосовувати до промислових зразків, що мають «сильний художній зміст», оскільки копірайт захищає оригінальність, а не новизну. За допомогою копірайту можна охороняти промзразки, які є «концептуально окремими від функціональних рис відповідного продукту».

Промзразок, який підпадає під копірайтну охорону, можна  водночас охороняти й патентом.

У певних випадках у США  промзразки можна охороняти, спираючись на законодавство з правової охорони  товарних знаків. Для того, щоб промзразок сприймався публікою саме як товарний знак, він має вказувати на джерело походження певних товарів і послуг.

Отже, промисловий зразок має спочатку використовуватися  як реальна річ, а не символ. Коли він набуде «вторинного значення», тоді й відповідатиме умовам для надання йому статусу товарного знака.

Якщо промзразок є комбінацією  кольорів і форми й виконано це з іншою, ніж товарний знак, метою, то, згідно із законодавством про товарні  знаки, він не має жодних шансів на одержання правової охорони. У разі видачі такого патенту знайдуться конкуренти, які доб'ються його скасування в судовому порядку.

Термін чинності на промисловий  зразок становить 14 років від дня  його видачі.

Тепер ознайомимося з правовою охороною рослин та їхніх сортів у  США. В «Акті про патенти» їм присвячені статті 161-164. «Акт про патент на рослини» було прийнято у США в 1930 р. Пізніше його кодифікували в «Акті про патенти» у вигляді вказаних вище статей.

Замість критерію «корисність», до рослин застосовується критерій «відрізняльність» (distinctness). Запроваджено також додатковий критерій «безстатеве» (asexual reproduction).

Патентне відомство вважає, що новою рослиною є та, якої раніше не було у природі. Новий вид має  бути набагато кращим за ана­логічні, зберігши кращі якості материнської основи. Вегетаційне відтворення є наріжним каменем патенту на рослину. Тільки в ре­зультаті названого відтворення можна переконатися в тому, що репродукована рослина є саме тією, на яку одержано патент.

В 1970 р. Конгрес США прийняв  «Акт про охорону сорту рослини». Цим актом поширюється охорона на відтворені статевим шляхом і виведені бульбами сорти рослин. Сорт має бути новим і стабільним, вирізнятися серед інших. До сорту критерій «неочевидність» не застосовується.

Сертифікат на сорт рослини дає змогу його власникові не допускати інших до продажу сорту, пропозиції до продажу, репродукування, імпорту-експорту, використання у продукуванні гібриду або відрізняльного виду рослин. Термін чинності сертифіката — 20 років (щодо дерев і винограду — 25 років).

Фермери можуть зберігати  насіння, одержане з насіння, що спочатку було придбане з дозволу власника сертифіката. Вказане на­сіння фермери  можуть використовувати для одержання  нового урожаю. Фермери не мають  права продавати збережене насіння  з метою його відтворення. Виняток з цього правила стосується сертифікатів, виданих до 4 квітня 1995 р., та сертифікатів, виданих за заявками, поданими до вказаної дати.