Інтелектуальна власність

У США на рослину може бути виданий «патент корисності», навіть, якщо ця рослина одержала патент на рослину чи сертифікат на сорт рослини.

Отже, рослини у США  можуть охоронятися трьома видами охоронних  документів:

• патентами на рослини;
• звичайними патентами (патентами корисності);
• сертифікатами на сорти рослин.

Коротко про  так звані «службові винаходи». У США винахідник вважається первинним власником відповідних патентних прав. Ро­ботодавець володіє винаходом свого найманого працівника, якщо працівник уклав контракт про передачу створюваних винаходів роботодавцеві. У «Додатку» до посібника міститься зразок документа про передавання працівником своїх винаходів роботодавцеві. У певних випадках роботодавець стає власником службового винаходу з огляду на юридичний статус працівника, попри відсутність спеціальної угоди щодо цього. Передавання патентних прав працівниками своїм роботодавцям регулюються контрактним законодавством штатів. Це досить складна тема, цікава й повчальна для України.

Переходимо  до інтегральних мікросхем. На с. 566 книги  «The World Economy», випущеної 1998 р. американським  видавництвом «Prentice Hall», зазначається, що інтегральна мікросхема є транзисторами, поєднаними на маленькому кремнієвому  чипі, які діють як напівпровідник електричного струму.

Топографії  інтегральних мікросхем охороняються у США на підставі «Акта про  охорону напівпровідникового чипа» (1984 p.). Заз­начений федеральний закон  США, зокрема, містить такі поняття:

• «Напівпровідниковий  чиповий продукт (semiconductor chip product) означає кінцеву або проміжну форму будь-якого продукту —

/А/ що має  два чи більше шарів металевого, ізоляційного або іншим чином  розміщеного на шматочку напівпровідникового  матеріалу чи витравленого (вигравіруваного)  або іншим чином видаленого з нього, відповідно до заздалегідь визначеного зразка; та /В/ призначеного для виконання функцій електронної схеми»;

«Топографія інтегральної мікросхеми (mask work) є серіями пов'язаних образів (series of related images), будь-яким чином  зафіксованих або закодованих:

/А/ що мають  або представляють заздалегідь  визначений тривимірний зразок  металевого, ізоляційного або напівпровідникового  матеріалу, який присутній або  видалений з шарів напівпровідникового  чипового продукту;

/В/ в цих  серіях відношення образів один до одного є таким, коли кожний образ має за зразок поверхню однієї з форм на­півпровідникового чипового продукту».

«Топографія інтегральної мікросхеми вважається зафіксованою в  напівпровідниковому чиповому продукті, коли її втілення в цьому продукті є достатньо стабільним або постійним для того, щоб уможливити цю топографію інтегральної мікросхеми, сприйняти або відтворити з цього продукту протягом періоду, який є довшим, ніж перехідна тривалість».

Власником топографії є особа, яка створила її, або її правонаступник. Якщо топографія створена в рамках службового завдання, то власником топографії є роботодавець.

Реєстрацію  топографії виконує у США Відомство  з копірайта (Copyright Office), яке видає  документ, що має назву «Сертифікат  про реєстрацію». У сертифікаті зазначається формула охорони (claim of protection).

Відмову Відомства  видати сертифікат можна оскаржити  у відповідному федеральному суді.

Термін охорони  топографії розпочинається з дня  її реєстрації або першого комерційного використання, — залежно від того, яка дата є більш ранньою. Охорона триває 10 років від зазначеної вище дати. її дія припиняється наприкінці того календарного року, в якому закінчується зазначений десятилітній термін.

З огляду на те, що топографія інтегральної мікросхеми належить у США до сфери копірайта, а не до патентної сфери, то не заборо­няється незалежне («без підглядання») створення й використання топографії, яка є ідентичною з топографією, що вже існує. Головне полягає в тому, щоб топографія створювалася самостійно, тобто була оригінальною.

Власник конкретного  чипового продукту, виготовленого власником  топографії або уповноваженою ним  особою, може імпортувати продукт, дистриб'ювати  його та розпоряджатися іншим чином, але не має права відтворювати його без дозволу власника топографії.

Безвинним порушником вважається особа, яка добропорядно придбала напівпровідниковий чиповий  продукт, що не мав поперед­жувального маркування.

Імпортовані товари, що порушують цей закон, можуть затримати  на митниці та знищити за розпорядженням міністра торгівлі чи суду. їх можуть повернути до країни, з якої вони експортувались, якщо міністра торгівлі вдасться переконати в тому, що імпортер не мав підстав вважати свої дії такими, які суперечать закону.

У зв'язку з неправомірними діями суди США мають право:

- видавати тимчасові  обмежувальні ордери (temporary restraining orders);

- запроваджувати  попередні (preliminary) та постійні (per manent) заборони (injunctions);

- відшкодовувати  власникові топографії реальні  збитки (actual damages);

- стягувати  на користь власника топографії  прибутки, одержані порушником, які  не було враховано під час  розрахунку реальних збитків.

Позивачеві  надано право замість зазначеного  вище просити суд про стягнення  з порушника (порушників) суми штрафу за одну то­пографію, яка не перевищує 250 тис. доларів США.

Суди мають  право, приймаючи остаточне рішення, віддати розпорядження про знищення чи інше відчуження напівпровідникових чипових продуктів-порушників, а  також усіх засобів, за допомогою  яких їх було відтворено.

Сторону, що програла, можуть зобов'язати сплатити всі  судові витрати, зокрема помірний адвокатський гонорар.

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Всесвітня організація інтелектуальної власності.

 

ВОІВ (World Intellectual Property Organization - WIPO) заснована Конференцією держав-членів Паризького і Бернського союзів, проведеною в Стокгольмі в 1967 році (вступила в дію з 1974 р.) за участю 74-х держав. В основу прийнятої Конвенції покладенів Паризьку конвенцію 1883 року та Бернську конвенцію 1886 року.

Основні цілі Конвенції:

- зміцнення співробітництва для взаємної вигоди;

- сприяння охороні  інтелектуальної власності та  розвитку творчої діяльності;

- удосконалення  управління чинними угодами щодо  охорони ПВ та авторських прав.

Досягнення  окреслених цілей забезпечується ВОІВ, основними завданнями якої є:

- стимулювання  вдосконалення систем охорони  ПВ, національних законодавств, надання  правової і технічної допомоги;

- адміністрування  існуючих і майбутніх союзів  з охорони ПВ;

- стимулювання  укладення міжнародних угод з  охорони ПВ;

- інформаційна  діяльність і міжнародна реєстрація  об'єктів ПВ.

Свою діяльність ВОІВ зосереджує у сфері прийняття  міжнародних угод щодо норм і стандартів з охорони інтелектуальної власності, гармонізації законодавств різних країн, адміністративного забезпечення договорів, полегшення подання і реєстрації заявок на охорону об'єктів ПВ, виконання адміністративних функцій Паризького і Бернського союзів, співробітництва з країнами, що розвиваються, у правовій та технічній допомозі. Зокрема, це співробітництво передбачає стимулювання створення нових творів мистецтва та літератури, полегшення умов набуття прав на їх використання, надання адміністративних послуг Союзу з охорони прав на нові різновиди рослин (ЮПОВ); забезпечення діяльності служб покращення міжнародної охорони, збір і розповсюдження інформації щодо об'єктів інтелектуальної власності та їх правового захисту, проведення досліджень у цій сфері, особливо щодо розвитку інституціонального базису, законодавства.

Учасниками  ВОІВ є 156 країн. Членом ВОІВ може бути країна-учасник одного із Союзів (Паризького, Бернського), ООН чи її спеціалізованих установ, МАГАТЕ, запрошених Генеральною Асамблеєю ВОІВ приєднатися до Конвенції про створення ВОІВ.

До структурної  побудови ВОІВ входять керівні органи:

1. Генеральна  Асамблея (ГА) у складі держав-учасників Конвенції, які є членами одного із союзів, розглядає і схвалює звіти генерального директора, комітету з координації бюджетних витрат, заходи з адміністративного забезпечення виконання угод.

2. Конференція  у складі держав-членів (не обов'язково учасників одного із союзів). Скликається на сесії у той самий час і у тому саому місці, що й сесії ГА. Обговорюються питання інтелектуальної власності, приймаються рекомендації, затверджуються бюджет Конференції та програма правової технічної допомоги на два роки.

3. Комітет з  координації у складі держав-учасниць  Конференції 1967 року, які одночасно  є членами Виконавчого комітету  одного чи обох союзів (Паризького, Бернського), Генеральної Асамблеї, Конференції, генерального директора. Комітет готує проект порядку денного для Генеральної Асамблеї, Конференції, проекти її бюджету і програми.

До допоміжних органів належать: Постійний комітет  з інформації про промислову власність; Бюджетний комітет; Комітет з  оренди і утримання приміщень; Постійний комітет з розвитку співробітництва у сфері захисту авторських і суміжних прав; Міжнародне бюро; Арбітражний центр ВОІВ.

До постійного комітету з інформації входять представники держав-учасниць Договору про патентну кооперацію (РСТ), Союзу міжнародної патентної класифікації, держав-членів Паризького Союзу. Основним завданням Комітету є налагодження співробітництва між регіональними та національними патентними службами з обміну інформацією про промислову власність.

Міжнародне  бюро виконує функції Секретаріату ВОІВ та союзів, організовує проведення сесій і засідань керівних органів, розробляє і реалізує проекти, здійснює підготовку типових законів, допомогу в розробці законодавчих актів, навчання і стажування національних кадрів, проведення регіональних конференцій і нарад. Очолюється генеральним директором і включає підрозділи: Договору РСТ; міжнародної реєстрації товарних знаків; міжнародного депонування промислових взірців та корисних моделей; міжнародної реєстрації позначення походження товарів.

Арбітражний центр  ВОІВ забезпечує посередницькі та арбітражні послуги для приватних осіб і  організацій у суперечках із правових питань інтелектуальної власності.

ВОІВ виконує  адміністративні функції 23-х міжнародних  угод у сфері інтелектуальної  власності, дві з яких спільно з МЕК та СОТ. Бюджет ВОІВ на 2006-07 рр. становить 638.8 млн. шв.франків. Особливістю Організації є те, що регулярний бюджет ВОІВ у значній мірі не залежить від внесків країн-членів: 85 відсотків бюджетних витрат покривається за рахунок надходжень від трьох реєстраційних систем ВОІВ, 15 відсотків – за рахунок внесків країн-членів та надходжень від продажу публікацій ВОІВ.

Україна бере активну  участь у співробітництві з ВОІВ. За роки незалежності представники України  неодноразово обиралися до складу виконавчих комітетів Паризького та Бернського союзів, у 1994 році представник України обирався Головою Генеральної асамблеї ВОІВ. У 2003 р. та 2005 р. Голова Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України М.В.Паладій двічі обрався Віце-головою Асамблеї Паризького союзу на період відповідно 2004-05 рр. та 2006-07 рр. В ході засідань Асамблей ВОІВ 2005 -2010 рр. Україну постійно обрали до складу Комітету з програми та бюджету ВОІВ. Представництво України в цих органах сприятиме просуванню інтересів України у сфері інтелектуальної власності та участі у формуванні пріоритетних напрямків роботи Організації.

Значними подіями  у розвитку співробітництва між  Україною та ВОІВ стали візити до нашої  країни Генерального директора ВОІВ у 1995, 2002 та 2010 роках. Важливим результатом останнього візиту стало підписання Програми співробітництва між Кабінетом Міністрів України і Всесвітньою організацією інтелектуальної власності на 2010—2012 роки. Метою цієї Угоди є здійснення спільних дій, спрямованих на удосконалення українського законодавства у сфері інтелектуальної власності; удосконалення практики правозастосування в Україні з метою виявлення, запобігання і припинення правопорушень у сфері інтелектуальної власності; посилення ролі системи інтелектуальної власності у галузях наукової, технічної та економічної діяльності, що здійснюється суб’єктами господарювання на території України.

Україна є стороною 24-х конвенцій та міждержавних договорів  у сфері інтелектуальної власності, зокрема, 22-х конвенцій та договорів, адміністративні функції яких виконує ВОІВ, та 6 угод з державами-учасницями СНД. У 2009-2010 рр. Україна приєдналась до Страсбурзької угоди про Міжнародну патенту класифікацію, Локарнської угоди про заснування Міжнародної класифікації промислових зразків та Сінгапурського Договору про право товарних знаків.

Генеральний директор ВОІВ –ФрeнсісГарі (з 1 жовтня 2008 року). Громадянин Австралії. Навчався в Кембріджському (Великобританія), Мельбурнському (Австралія) університетах. Має ступінь магістра міжнародного та арбітражного права Мельбурнського та доктора філософії Кембріджського університетів, професор права Мельбунського та Діжонського (Франція) університетів.