Статистичний аналіз виробництва молока

Аналізуючи рівень продуктивності корів по фермах і господарствах  з різним віковим складом, порівняльні середні визначають за стандартною віковою структурою стада. Для приведення надою корів, за окремі місяці лактації до порівняльного виду потрібно надій за місяць розділити на коефіцієнт співвідношення надою за місяць з рівнем надою за перший місяць лактації, прийнятим за базу порівняння.

Молоко та молочні продукти є одними з найважливіших продуктів  харчування для людини. На білковомолочність  корів впливають як генетичні  фактори, так і фактори навколишнього  середовища. Коротко розглянемо основні  з них та їх вплив на вміст білка в молоці корів. Важливим фактором, що впливає на вміст білка і жиру в молоці корови, є спадковість, зумовлена методами племінної роботи. Міжпорідна різниця за вмістом білка обумовлюється генетичними факторами, тобто кожній консолідованій породі тварин властива відповідна концентрація білка в молоці. Встановлено також, що корови однієї породи залежно від регіону розведення, кліматичних умов, годівлі й утримання дають молоко, яке різниться за кількісними показниками поживних речовин. Низький вміст білка в молоці засвідчує про нестачу енергії, а підвищений вміст — про надмірну кількість її в раціоні корів. Високий вміст жиру і низький вміст білка в молоці свідчить про те, що тварини недостатньо споживають енергії із кормами, і в організмі відбувається активний розпад жирових відкладень тіла (ознака прихованої форми ацетонемії). На білковомолочність корів також впливають такі фактори, як фізіологічний стан тварин, тривалість сервіс - та сухостійного періодів, сезон отелення, індивідуальні особливості та хвороби тварин. Для  визначення вмісту білка використовують найточніший метод Кьєльдаля. Він є стандартним — до нього прирівнюють показники вмісту білка, визначені іншими методами. Проте цей метод потребує багато часу і відповідних лабораторних умов. У багатьох випадках з успіхом користуються методами формального титрування — рефрактометричним і колориметричним. Ці методи визначення білка в молоці є відносно точними і можуть бути впроваджені в практиці роботи молокоприймальних пунктів і племінних господарств. У практиці зарубіжних країн використовують експрес-методи з дією інфрачервоного пучка променів. Дослідницькі роботи нині мають бути спрямовані на те, щоб винайти якнайдосконаліші, найточніші і найнадійніші методи аналізу визначення білка в молоці. Без впровадження сучасних методів контролю вмісту білка в молоці важко очікувати ефективної дії не тільки нового ДСТУ, а й проведення індивідуального контролю тварин, тобто ведення селекційно-племінної роботи в скотарстві.

       При цьому в стаді, що формується, концентруються тварини різних генетичної цінності, віку, напряму продуктивності, породності тощо. Значно відрізняються й умови зовнішнього середовища, в яких вони знаходилися до закупівлі. Всі ці фактори певною мірою впливають на продуктивні ознаки тварин в нових умовах.

 Однак питання про  те, як саме впливають конкретні  генетичні та негенетичні фактори  на молочну продуктивність при  формуванні стада, який ступінь  впливу кожного з них окремо  і певних факторів у сукупності, на сьогоднішній день лишається не вивченим. Виділяли фактори, які зумовлюють надій: порода, бугай-батько, лінія, “кровність ” за різними поліпшуючими породами, найвищий надій матері, найвищий надій матері батька, жива маса телиць у віці 6, 12 і 18 місяців, господарство, з якого закуповували тварин, середній надій у господарстві, з якого закуповували тварин, рік народження, рік отелення, сезон отелення, вік першого отелення тварини, жива маса при першому отеленні. Дані фактори умовно поділяли на дві категорії – генетичні та негенетичні. Таким чином, за інших рівних умов, при формуванні молочного стада перевагу слід надавати тваринам, які мали більш високу живу масу в усі періоди вирощування, а особливо у більш старшому віці. Таким чином, при формуванні молочного стада цінність бугая-плідника, який є батьком закуповуваних тварин, є одним з провідних зумовлюючих надій факторів і найбільш важливим критерієм оцінки.

Проводили багатофакторний  аналіз впливу основних умовно генетичних факторів на надій. До останніх були віднесені порода, лінія, бугай-плідник Встановлено, що виділений комплекс факторів зумовлює 52,6% мінливості надою.

          Кореляційний аналіз – це метод визначення й кількісної оцінки взаємо залежностей між статистичними ознаками, що характеризують окремі соціально-економічні явища і процеси. При кореляційному зв’язку немає суворої відповідності між значеннями залежних ознак: кожному певному значенню аргументу (факторної ознаки) відповідає кілька різних значень функції (результативної ознаки).

Схематично кореляційний аналіз складається з таких послідовних стадій: встановлення і відбір найбільш істотних ознак для аналізу; визначення напряму і форми зв'язку результативного і факторних показників та вибір типу математичного рівняння для аналізу наявних зв'язків; розрахунок характеристик кореляційної залежності; статистична оцінка вибіркових показників у зв’язку.

Прямолінійну форму зв'язку визначають за рівнянням прямої лінії:

де  - теоретичні (обчислені за рівнянням регресії) значення результативної ознаки;  - початок відліку, або значення  за умови, що ;   - коефіцієнт регресії (коефіцієнт пропорційності), який показує, як змінюється   при кожній зміні   на одиницю;    - значення факторної ознаки [3].

Обчислимо розрахункові дані витрат кормів на 1 корову (табл. 4.2).

 

Таблиця 4.2 Вихідні дані для кореляційного аналізу залежності надою на 1 корову від витрат кормів

Роки	Середньорічний надій від 1 корови, кг	Витрати кормів на 1 корову,кг	Розрахункові  дані			Рівняння  прямої лінії
	У	Х	ХУ	Х2	У2	УХ=
2000	1883	12,0	22596	144	3545689	1567,31
2001	2302	12,5	28775	156,25	5299204	2256,91
2002	2358	12,6	29710,8	158,76	5560164	2394,82
2003	2241	12,4	27788,4	153,76	5022081	2118,99
2004	2817	13,0	36621	169	7935489	2946,5
2005	3142	13,2	41474,4	174,24	9872164	3222,34
2006	3045	13,1	39889,5	171,61	9272025	3084,42
2007	3188	13,3	42400,4	176,89	10163344	3360,26
2008	3810	14,0	53340	196	14516100	4325,69
2009	6197	15,0	92955	225	38402809	5704,88
Разом	30983	131,1	415550,5	1725,51	109589069	30982,12

 

Отже, рівняння кореляційного  зв’язку щодо витрат кормів на 1 корову має вигляд:

Параметри а₀ і а₁ рівняння регресії обчислюють способом найменших квадратів.

,

де n – кількість спостережень.

Розв’язавши цю систему рівнянь, дістанемо 

а₀ = (Σх² Σу – Σх Σху) / (nΣх² - ΣхΣх);

а₁ = (nΣху – ΣхΣу) / (nΣх² - ΣхΣх)

Економічний зміст цього  рівняння такий: коефіцієнт регресії показує, що у дослідженні сукупності господарствах  зі збільшенням кількості витрат кормів на 1 корову збільшується на 1379,19 кг. Параметр а (у нашому прикладі – 15622,78), як вільний член рівняння, має лише розрахункове значення і не інтерпретується.

Завданням кореляційного  аналізу є визначення щільності  зв’язку між корелюючи ми величинами. Кількісним показником тісноти прямолінійного зв’язку результату з одним фактором є коефіцієнт парної кореляції, який обчислюють за формулою:

у нашому випадку r_yx = 0,980

Коефіцієнт детермінації показує, яка частка варіації досліджуваного результатного показника зумовлена  впливом фактору, включеного в рівняння регресії. Він може мати значення 0 до +1. чим ближчий коефіцієнт детермінації до 1, тим більше варіація результатного показника характеризується впливом досліджуваного фактору.

У нашому випадку r_{2 =} 0,961.

Отже, варіація 96,1 % в досліджуваній сукупності на зумовлена дією кількості витрачених кормів на  1 корову, що підтверджує раніше зроблений висновок про тісний зв’язок між досліджуваними ознаками.

 

Таблиця 4.3 Дані для кореляційно-регресійного аналізу на прикладі багатофакторної  кореляційної моделі

Роки	Середньорічний надій від 1 корови, кг	Витрати кормів на 1 корову, кг	Прямі затрати праці на 1 корову, люд.-год
	У	Х1	Х2
2000	1883	12,0	25,0
2001	2302	12,5	26,2
2002	2358	12,6	26,3
2003	2241	12,4	26,0
2004	2817	13,0	26,7
2005	3142	13,2	27,2
2006	3045	13,1	27,5
2007	3188	13,3	27,2
2008	3810	14,0	28,0
2009	6197	15,0	30,3

 

Розрахунок  був проведений на ПК та відображений на Додатку Б.

Орієнтуючись  на Додаток Б бачимо, що множинний R = 0,980, а це говорить про те, що зв'язок тісний. Нормований R-квадрат=0,961. Зміна середньорічного надія молока від 1 корови на 96,1 % зумовлена дією кількості витрат кормів на 1 корову та прямими затратами праці, а на 3,9%  дією не врахованих факторів.

Парні коефіцієнти  дорівнюють r_ух1 = 0,975 та r_ух2 = 0,977. Перший коефіцієнт говорить про те, що при збільшенні затрат праці підвищиться надій. Зв'язок прямий, тісний. А другий показник вказує на те що, при збільшенні кормів на 1 корову, надій молока буде зростати. Зв'язок також прямий і тісний.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.Шляхи  підвищення продуктивності та збільшення валових надоїв молока

 

Молоко – найбільш повноцінний  продукт харчування, який широко використовується як в натуральному вигляді, так і  для приготування різних кисломолочних  продуктів, сирів та масла [11].

Суттєве зменшення обсягів  виробництва молока у сільському господарстві, підвищення цінна продукцію, низький рівень споживання молочних продуктів в Україні стали  головними ознаками занепаду галузі молочного скотарства України.

На сьогодні  аграрна економіка України постала перед стратегічним вибором виробничих і соціальних пріоритетів подальшого розвитку. Щодо молочного скотарства, то ця галузь, внаслідок не важливих аграрних реформувань, зазнала великих витрат і слабо адаптована до ринкових умов.

Державою приймаються  деякі заходи (наприклад, у червні 2004 р. набув чинності Закон України  „ Про молоко та молочну продукцію”), але вони не дають позитивних результатів. На думку академіка Каблука П. Т. Відродження тваринницьких галузей  має здійснюватися поетапно. На першому стані ( до 2010 р.) слід довести виробництва м’яса, молока та яєць до обсягів, які забезпечать мінімальні фізіологічні норми споживання, а на другому етапі (до 2015 р.) – раціональні норми споживання в розрахунку на одну особу.

 Специфіка галузей тваринництва обумовлює особливості інтенсифікації, які виявляються в тому, що продуктивність і ефективність галузей залежить від ступеня використання потенціалу тварин, їх можливостей.

Тому необхідно створити умови для максимальної реалізації даних факторів. Це передбачає широку програму заходів щодо забезпечення необхідного рівня, якості і поєднання біологічних, технічних,організаційно-технологічних та економічних чинників       Просте кількісне зростання поголів'я без поліпшення його якості і структури, застосування нових, більш сучасних технологічних і технічних систем, без використання високоефективних машин і обладнання, кормових засобів достатнього обсягу і якості призводить сьогодні до значного збільшення потреби в трудових і матеріальних ресурсах, що при низькому рівні продуктивності праці обумовлює Зрештою значне зростання фондомісткості, матеріалоємності і собівартості продукції. Найважливішими факторами й умовами підвищення продуктивності праці та ефективності в галузі тваринництва є:перехід до нових більш прогресивних технологій, систем організації виробництва і праці. поліпшення породних і племінних ознак тварин,при значному підвищенні забезпеченості їх високоякісними нормами достатнього обсягу.