Статистичний аналіз виробництва молока

Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Марта 2013 в 08:11, курсовая работа

Краткое описание

Задоволення потреб населення, що постійно ростуть, в продуктах харчування і промисловості в сировині припускає наявність високорозвинутого тваринництва. В даний час, коли на перший план висуваються якісні чинники зростання виробництва, важливими умовами забезпечення стійких темпів розвитку тваринництва є зміцнення кормової бази, вПроте, перехідний період, що все ще продовжується, від колишньої централізованої системи з великими субсидіями до ринкової економіки, робить сильний вплив на розвиток молочної промисловості.

Файлы: 1 файл

курсовая.doc

— 388.00 Кб (Скачать)

Динаміку поголів'я  тварин аналізують за категоріями господарств (міжгосподарськими підприємствами, держгоспами та іншими сільськогосподарськими господарствами, фермерськими і особистими підсобними господарствами населення), а також за адміністративно-територіальними підрозділами. Це дає змогу характеризувати соціальну структуру тваринництва, а також його розвиток залежно від природно-економічних умов окремих районів і зон країни. Важливим завданням статистики є аналіз відтворення стада. Відтворення — це процес постійного відновлення стада тварин за рахунок одержання приплоду, вирощування молодняку і заміни цим молодняком тварин, що вибули. Водночас з кількісними змінами відбуваються якісне поліпшення складу поголів'я, за породністю і продуктивністю [1].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           2. Показники відтворення стада

 

Важливим завданням  статистики є аналіз відтворення  стада. Відтворення – це процес постійного відновлення стада тварин за рахунок  одержання  приплоду, вирощування  молодняка і заміни цим молодняком тварин, що вибули. Водночас з кількісними змінами відбувається якісне поліпшення складу поголів’я за породністю і продуктивністю [9].

Розрізняють просте, звужуване і розширене відтворення  худоби. Якщо за досліджуваний період кількість тварин і співвідношення статево-вікових груп у стаді не змінюються, то таке відтворення називають простим. Якщо на кінець періоду кількість тварин зменшується порівняно з початком періоду, то відтворення звужуване. При розширеному відтворенні кількість тварин, що надходять у стадо, перевищує кількість тварин, що вибувають, і поголів'я на кінець періоду збільшується.

При аналізі  відтворення стада вивчають показники  штучного осі-меніння маток, виходу приплоду, виробничого використання маток, забезпеченості стада ремонтним  молодняком, вибракування тварин, загибелі і збереження тварин тощо.

 Показник  осіменіння маток визначають як відношення кількості фактично спарованих маток до можливого парувального контингенту. До кількості спарованих включають маток, які покриті бугаями-плідниками і яких штучно осіменили, а до можливого парувального контингенту — все маточне поголів'я (крім тварин, які підлягають вибракуванню і продажу), а також очікуване надходження молодих маток.

Показник  розплоду — це відношення кількості маток, що дали приплід, до загальної кількості запліднених маток і тих, що абортували [1].

Ступінь виробничого  використання маток визначають як відношення кількості маток, що дали приплід, до можливого парувального контингенту.

Показник  яловості маток обчислюють як. відношення кількості основних маток , що не дали у поточному році приплоду, до загальної кількості маток, призначених для приплоду.

Коефіцієнт  обороту маток для виходу приплоду визначають як відношення кількості виходів приплоду за рік до середньорічної кількості маток, а показник плодючості — як відношення живого приплоду до кількості виходів приплоду.

 Показники  забезпеченості стада ремонтним  молодняком визначають як відношення кількості ремонтного молодняку до кількості дорослих тварин відповідної групи. Особливе значення мають показники забезпеченості маточного поголів'я великої рогатої худоби телицями старше 2 років і телицями старше 1 року.

До вибракуваних відносять тварин, проданих державі, споживчій кооперації, на ринку для  забою, а також тварин, забитих безпосередньо в господарстві. Тварин, реалізованих на племінні цілі і  для дальшого вирощування, до вибракуваних не відносять.

Показник  вибракування тварин визначають як відношення кількості вибракуваних тварин відповідної статево-вікової групи до середньорічного поголів'я або поголів'я в обороті.

Показник  загибелі тварин обчислюють діленням кількості загиблих, за відповідний період тварин (від хвороб, внаслідок стихійного лиха, пожежі, нападу хижаків тощо) на середню кількість тварин або поголів'я в обороті [13].

 

 

 

 

 

 

         3. Динаміка продуктивності корів

 

Продукція тваринництва складається з продукції нормальної

життєдіяльності тварин і продукції вирощування худоби (приплід, приріст молодняка, приріст дорослої худоби на відгодівлі і нагулі). До складу продукції тваринництва не входять продукти забою худоби, а також продукти промислової переробки тваринницької сировини (масло, сир тощо). Їх обліковують у складі продукції промисловості [3].

Виробництво окремих  видів продукції тваринництва визначають у натуральних, одиницях. Ці дані використовують для характеристики виробництва, розподілу і споживання продукції, аналізу виконання, обчислення абсолютного приросту, темпів зростання і приросту, абсолютного значення 1% приросту розглянемо на прикладі.

Під продуктивністю тварин розуміють вихід продукції на одну голову за відповідний період (день, місяць, рік). Показники продуктивності відображують якісний рівень розвитку тваринництва. Їх обчислюють як для окремих видів тварин, так і в цілому по господарству.

У валове виробництво молока включають усе фактично надоєно молоко незалежно від того, чи було воно реалізоване або частина його спожита в господарстві на виробничі цілі випоювання телят.

Показники рівня  молочної продуктивності корів:

  1. надій від однієї корови молочного стада за рік, місяць,день;
  2. надій від однієї дійної корови за рік, місяць, день;
  3. надій від однієї дійної корови за період лактації [ 13].

Обов’язковим  елементом ряду динаміки є момент або періоди часу (певне число, день, місяць, рік тощо). До яких відносяться  досліджуванні показники і рівні ряду, що характеризують розмір явища. Рівні ряду динаміки можуть бути виражені абсолютними, відносними та середніми величинами.

Залежно від  характеру досліджуваних явищ розрізняють  два види рядів динаміки: моментні і періодичні. Моментний ряд динаміки характеризує стан явища на певні моменти часу: на 1 січня, на кінець року. Особливістю момент них рядів динаміки є те, що підсумування послідовних рівнів ряду не дає реальних показників. Періодичні ряди динаміки складаються з цифрових даних, що характеризують розміри явищ за певний проміжок часу: добу, декаду, місяць. Характерною особливістю періодичних рядів динаміки є те, що їх рівні можуть бути підсумовані.

Ряди динаміки абсолютних величин складаються  з числових даних, що характеризують розміри суспільно-економічних явищ. Продуктивність тварин не можна визначити на який-небудь момент часу, а тільки за певний період (продуктивність тварин за день, місяць, рік).

Прикладом цього може слугувати таблиця 3.1.

 

Таблиця 3.1 Продуктивність корів в господарствах Дворічанського району Харківської області, кг.

 

 

Показники

Роки

2009 у % до

2000р

2001р

2002р

2003р

2004р

2005р

2006р

2007р

2008р

2009р

2000р

2008р

Середньо-річний надій на 1 корову,кг

1883

2302

2358

2241

2817

3142

3045

3188

3810

6197

в 3,3

рази

в 1,6 рази




 

Зробивши аналіз продуктивності корів за 10 років, можна  зробити висновок, про те, що надій молока у 2000 у порівнянні з надоєм молока у 2009 році зменшився в 3,3 рази., а у порівняні з попереднім роком продуктивність корів зменшилась в 1,6 рази.

 

 

Рис. 2 Графік продуктивності корів молочного  стада у господарстві Дворічанського району за 2000 – 2009 роки

 

Дивлячись на рисунок можемо сказати, що середньорічний надій молока на одну корову протягом десятиріччя коливається, а загалом зростає.

Особливістю періодичних  рядів динаміки, є те, що їх рівні  можна підсумувати. Для того, щоб  узагальнити розвиток явища за весь період, охоплений рядом динаміки, обчислюють середній рівень. Методи визначення середніх рівнів для момент них та інтервальних рядів різні.

Важливою умовою при побудові рядів динаміки є  порівнянність рівнів ряду, тобто  величини, які характеризують кількісну сторону досліджуваного явища. При порівнянні величини динамічного ряду відмінність їх має відображувати тільки зміни явища і не залежати від причин, пов’язаних з їх підрахунком.

Щоб досконало  проаналізувати характер розвитку суспільно-економічних явищ, використовують такі показники: абсолютний приріст, темп зростання і приросту, абсолютне значення 1% приросту.

Абсолютний  приріст (А) визначають як різницю між  поточним (Уі) і            попереднім (Уі-1), або початкову (У0), рівняннями ряду динаміки. Цей показник може бути додатковий або від’ємний. Якщо рівні динаміки зменшуються, тол буде не абсолютний приріст, а абсолютне зниження [ 14].

Абсолютний  приріст показує, на стільки одиниць  збільшився або зменшився поточний рівень порівняно з базисним за відповідний період. Абсолютний приріст буде ланцюговим, якщо кожний рівень ряду динаміки порівнюється попереднім рівнем:

Ал = Уі  - Уі -1.

Якщо всі  рівні ряду динаміки порівнюються з  початковим, який є постійною базою  порівняння, то такий абсолютний приріст називають базисним:

Аб  = Уі - У0.

Середній абсолютний приріст у рядах динаміки обчислюють за формулою:

де    -  сума ланцюгових абсолютних приростів;

  n - кількість  приростів.

Темп зростання (К) – це відношення поточного рівня ряду динаміки (Уі) до попереднього (Уі-1), або початкового рівня (У0). Він може бути ланцюговим, коли порівнюють поточний рівень з попереднім:

Кл = Уі / Уі-1 ,

і базисним, коли порівнюють поточний рівень з початковим:

Кб = Уі / У0.

Темп приросту (Т) показує, на стільки процентів збільшився або зменшився поточний рівень ряду динаміки порівняно з базисним рівнем. Його обчислюють як відношення абсолютного приросту (А) до попереднього Уі-1 або початкового рівня У0. Якщо за базу порівняння беруть попередній рівень, то ланцюговий темп приросту визначають за формулою:

.

Якщо за базу порівняння беруть початковий рівень, формула для обчислення базисного  темпу приросту матиме такий вигляд:

Тб = А*100/ У0.

Для приросту можна  визначити, віднімаючи від темпу зростання, вираженого в процентах, 100%.

Т = К*100-100

Для узагальнюючої  характеристики динаміки досліджуваних  суспільно-економічних явищ за певний період визначають середні темпи  зростання і приросту [1].

Ці показники  визначають порівняння рівнів ряду динаміки (табл. 3.2) 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3.2 Показники динаміки середньорічного  надою молока від 1 корови в господарствах  Дворічанського району Харківської  області

 

Рік

Середньорічний  надій на 1 корову,кг

Абсолютний  приріст,кг

Темп зросту, %

Темп  приросту,%

Абсолютне значення 1% приросту,кг

базисний

ланцюговий

базисний

ланцюговий

базисний

ланцюговий

2000

1883

100,0

2001

2302

419

419

122,3

122,3

22,3

22,3

18,8

2002

2358

475

56

125,2

102,4

25,2

2,4

23,3

2003

2241

358

-117

119,0

95,0

19,0

-5

23,4

2004

2817

934

576

149,6

125,7

49,6

25,7

22,4

2005

3142

1259

325

166,9

111,5

66,9

11,5

28,3

2006

3045

1162

-97

161,7

96,9

61,7

-3,1

31,3

2007

3188

1305

143

169,3

104,7

69,3

4,7

30,4

2008

3810

1927

622

202,3

119,5

102,3

19,5

31,9

2009

6197

4314

2387

329,1

162,7

229,1

62,7

38,1

Информация о работе Статистичний аналіз виробництва молока