Страхи у дітей молодшого шкільного віку

Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Марта 2013 в 18:27, реферат

Краткое описание

Психологічне здоров'я дітей залежить від соціально-економічних, екологічних, культурних, психологічних та багатьох інших факторів.
На думку авторів (Л.І. Божович, А.А. Бодалев, В.С. Мухіна, Т.А. Рєпіна та інших) дитина як найбільш чутлива частина соціуму піддається різноманітним негативним впливом. В останні роки, як свідчать спеціальні експерименти, найбільш розповсюдженими явищами є тривожність та страхи у дітей (І.В. Дубовина, О.І. Гарбузов, О.І. Захаров, Е.Б. Ковалева та інші).

Оглавление

Вступ……………………………………………………………………………...3
Розділ I. Теоретичний аналіз страхів дітей молодшого шкільного віку
Характеристика страхів дітей молодшого шкільного віку в
психолого-педагогічній літературі……………………………………………7
1.2. Класифікація страхів дітей молодшого шкільного віку у
психологічній літературі……………………………………………………….9
1.3. Властивості страхів у дітей молодшого шкільного віку……………….11
1.4. Технологія профілактики та корекції дитячих страхів…………………13

Розділ II. Дослідження страхів дітей молодшого шкільного віку
2.1. Методики дослідження страхів у дітей молодшого шкільного віку…..18
2.2.Дослідження та аналіз результатів………………………………………..22
Висновок………………………………………………………………………...26
Список використаної літератури……………………………………………...27

Файлы: 1 файл

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ.docx

— 61.45 Кб (Скачать)

12. Придумайте разом з дітьми  різноманітні способи похвали  чи вираження прихильності (оплески,  підняття кулачків, великого пальчика  вгору, скандування тощо).

13. Проводьте один раз на тиждень  "день гарного настрою", "день  усмішки" тощо.

14. Визначте відразу дітей, які  схильні усамітнюватися, і стежте, щоб інші малята не забували  запрошувати їх до свого товариства.

    Пам'ятаймо: виховний вплив гри сильніший за будь-які нотації. Для дошкільнят навіть найдетальніші словесні повчання мало що значать, адже в них ще не досить зріла й фізіологічне розвинена друга сигнальна система. Використання ж гри як дидактичного прийому дає змогу набагато швидше досягти психопрофілактичного та лікувального ефекту, адже гра побудована насамперед на особистому інтересі кожного з її учасників і викликає в дітей лише позитивні емоції.

    Для практичних психологів:

1. Проведіть з дітьми бесіду  про те, якою б вони хотіли  бачити свою групову кімнату.  Запитайте в малят, які стосунки  вони прагнуть мати з однолітками  в групі. (Профілактика страху  перед дитячим садком, страху  конфліктів у колективі).

2. Батьки дітей, у яких наявні  страхи, обов'язково мають чути  від вас про успіхи їхніх  сина чи доньки, про позитивні  риси їхнього характеру, тобто  про те. чим тата й мами можуть  пишатися, а вже потім повідомте  факти, що тривожать вас.

3. Допоможіть кожній дитині пізнати  свою індивідуальність, унікальність: визначте разом з малятами  тембри їхніх голосів, форму  пальців, вух, тип волосся тощо. Запевняйте дитину, що вона неповторна  і вже за одне це гідна  поваги та любові.

4. Роздайте дітям великі аркуші  паперу, поділені лінією навпіл. Нехай на одній половині аркуша  кожний намалює себе. Готові портрети  повісьте на стіні й запропонуйте  дітям дібрати слова та фрази,  що описують характер кожного  з вихованців, і впишіть їх  у вільні колонки біля їхніх  портретів. Потім кожна дитина  зможе забрати свій портрет  додому.

5. Проведіть з дітьми гру "Телесеріал". Кожний вихованець робить на  довгій смужці паперу серію  малюнків, що ілюструють основні  події його життя. Потім, протягуючи  смужки крізь "телевізор" (коробку  з віконцем). малюки переглядають  створений серіал. Кожний з них  сам демонструє й коментує  свій фільм.

6. Допоможіть дітям навчитися  визначати та виражати свої  почуття, переживання, враження, настрій. Для цього розширюйте  їхній лексичний запас. Пограйте  з ними в гру "Я презентую  слово". Діти мають пояснити (з  допомогою педагога) значення слів, що виражають переживання людини, та показати, як їх використовувати  в мові.

7. Послухайте з малюками записи  музичних творів, що виражають  ті чи інші почуття. Обговоріть  різні невербальні засоби вираження  почуттів.

8. Забезпечте дітям можливість  використовувати на заняттях  персонажів лялькового театру: обіграйте  з ними різні життєві ситуації  або обговорюйте питання, що хвилюють малих. У такий спосіб це зробити значно легше, ніж під час звичайної бесіди .

 

Розділ II. ДОСЛІДЖЕННЯ СТРАХІВ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

2.1. Методики дослідження страхів у дітей молодшого шкільного віку

 

       Відомо, що малювання є одним із  засобів збагнення своїх можливостей,  вираження різного роду емоцій, у тому числі й негативних, зниження тривожності та кількості  страхів. Однак це не означає, що дитина, котра активно малює, може нічого не боятися – просто в неї зменшується ймовірність появи страхів, що саме по собі має велике значення для її психічного розвитку. Практично позитивний ефект від малювання можна спостерігати у віковому інтервалі від 3 до 15 років і старше, але найчастіше позитивні результати одержуємо в 4 – 12 років. Малювання страхів дає ефект майже однаковий і для хлопчиків, і для дівчаток. Приблизно в половині випадків страхи усуваються за допомогою певним чином спрямованого малювання. Здебільш це стосується страхів, викликаних уявою (наприклад, страху захворіти, зазнати нападу, потрапити в транспортну пригоду тощо). При страхах абстрактного характеру результати гірші. Особливо при страху втратити батьків і страхів, що виникають у дівчаток при засипанні. Ефект зменшується при наявності істеричних рис характеру, оскільки діти мимоволі чи прямо експлуатують страхи на догоду своїм бажанням.

      Дітям можна запропонувати малювання олівцями, фломастерами чи фарбами. Давати завдання слід доброзичливо, коли дитина не втомлена та в доброму гуморі. Психологічний зміст цієї методики пов’язаний з тим, що в процесі малювання об’єкт страху все менш і менш стає застиглим психічним утворенням. Він свідомо піддається маніпуляції і творчо перетворюється. Інтерес, що виявляється при малюванні, поступово гасить емоцію страху, заміняючи її зосередженням і творчим задоволенням від виконаного завдання. Незриму підтримку дає присутність психолога, якому можна довірити свої страхи. Після малювання й уточнення окремих страхів можна перейти до бесіди, мета якої – виявити страхи. Час бесіди – 30 – 40 хвилин, бесіда має відбуватися у спокійній обстановці.

   Дітям пропонується малювати на теми: «В школі», «Родина», «Чого я боюсь».

Аанкети для діагностики страхів у дітей молодшого шкільного віку.

Анкета-1  для батьків  та вчителів.

Чи помічали Ви і як часто у  Вашої дитини такі прояви:

1. Дитина сама хоче зробити  те, що пропонує їй дорослий, і  водночас відмовляється від цього  саме тому, що це їй запропоновано  (негативізм)?

2. Дитина будь-що наполягає на  виконанні свого бажання (впертість)?

3. Домігшись виконання одного  свого прохання, дитина відразу  висуває нову вимогу й знову  наполягає на її виконанні  (вередування)?

4. Дитина протестує проти людини  чи норми виховання, установленої  для неї?

5. Прояви егоїзму?

6. Прояви деспотизму?

7. Прояви ревнощів?

8. Прояви енурезу (нічне нетримання  сечі)?

9. Прояви заїкання?

10. Чи має Ваша дитина звичку  падати на підлогу, щоб добитися  свого чи протестуючи з якогось  приводу?

11. Чи є у вашої дитини тенденція  до самостійності, що юна вміє  і хоче робити сама?

12. Чи спокійно спить Ваша  дитина?

13. Чи помічали Ви, що дитина  чогось боїться? Що саме викликав  переляк у сина чи доньки? (допишіть)

14. Чи не здається Вам, що  Ваша дитина перебуває а конфлікті  з людьми, які її оточують?

15. Ваша дитина ставиться до  обох батьків однаково чи до  когось виявляє більшу прихильність?

Анкета 2

  1. Стать дитини, (хлопчик, дівчинка).
  2. Вік дитини (повних років і місяців)
  3. Чи помічали Ви, що ваша дитина чогось боїться?
  4. Стосовно чого конкретно проявляються страхи у Вашої дитини (потрібне підкресліть або допишіть): страх темряви; вигаданих істот; страх крові; страх лікарні; страх лікарів, страх уколів, страх самотності (страх не бути прийнятим у дитячий колектив, у гру); страх залишатися самому вдома; страх снів; страх школи, дитячого садка; страх покарань (фізичного чи словесного); страх одержати погану оцінку; страх висоти; страх різких рухів; страх втратити рівновагу (під час виконання різних вправ, навчаючись кататися на ковзанах, велосипеді), боїться вчительки, виховательки; страх не встигнути що-небудь; страх невдачі, неуспіху; боїться незнайомих людей, страх транспорту; боїться сам (сама) засинати, лякається різких звуків, боїться тварин (собак, ), страшних, казок, мультиків, страх болю; побоюється коюсь із однолітків; страх пожежі, страх смерті; страх нападу (боїться бандитів), боїться старших дітей (у дворі, у школі).
  5. В чому проявляється цей страх?  Як Ви реагуєте на прояви страхів у своєї дитини? Як намагаєтеся впливати?
  6. Чи звертались Ви з цього приводу до спеціалістів?
  7. Чи змінився ступінь прояву страхів у дитини з віком (послабились, посилились)?
  8. Назвіть можливі причини появи страхів у Вашої дитини.
  9. Чи доводилося Вам лякати свою дитину і чим? Скільки років було тоді Вашій дитині?
  10. Як Ви вважаєте, чи корисний страх для дитини? У чому Ви бачите користь страху? Чи завдає страх шкоди?
  11. Які риси особистості Ви б хотіли виховати у своєї дитини в першу чергу?

 

Розфарбування психодіагностичної діаграми:

      Даємо дитині діаграму. Це круги різної величини, послідовно вміщені один в одному. Найбільший символізує світ, менший — місто, ще менший — школу, найменший з них — родину дитини. Інструкція — зафарбуйте, скільки у світі зла і скільки добра, зло зафарбовуємо чорним кольором, а добро — червоним у найбільшому кружечку найменший кружечок — то ваша родина. Зафарбуйте відповідно червоним і чорним скільки ви в ній відчуваєте добра до себе і скільки зла. Наступний, трішки більший кружечок, — школа, зафарбуйте чорним скільки ви в ній відчуваєте зла і червоним — скільки добра. Наступний, ще більший кружечок — місто, у якому ви проживаєте, розфарбуйте його червоним і чорним, зображуючи у ньому чорним зло, а червоним — добро. Так кожна дитина схематично зображує навколишній світ, керуючись особистими переживаннями, набутим досвідом та суб'єктивними уявленнями про добро і зло стосовно неї. Якісний аналіз розфарбування діаграм та коментарів до них дітей виявляє можливі причини страхів у конкретної дитини .

 

2.2. Дослідження та аналіз результатів

 

Аналіз експерименту З  МАЛЮНКАМИ:

Малюнки на тему «В школі»

Малюнки вийшли дуже різноманітні. Деякі діти малювали тільки школу  та вчителя; деякі малювали тільки своїх  однолітків; інші ж малювали тільки себе в центрі уваги.

Таблиця 1

Вивчення страхів за допомогою  малюнків.

Немає друзів серед

Є друзів серед

Тільки

 

однолітків

однолітків

 школа

 

13%

17%

70%

 

 

      В малюнках на тему «В школі» найважливіше те, як саме дитина намалювала фігури однолітків та себе. Ті діти, які малюють себе в центрі групи це діти з істеричними рисами характеру. Ті діти, у котрих на малюнку виявилось мало однолітків, або вони відсутні зовсім це діти з невротичними реакціями. Це також виражає проблеми взаєморозуміння з однолітками. Теж саме відноситься до малюнків на тему «На вулиці, на подвірї ». Якщо на малюнку дитини мало однолітків, то це вказує на труднощі в надбання дружніх, міцних контактів та через мірну опіку в родині. Якщо ж на малюнку зображена тільки школа, тоді в цієї дитини дуже мало, або немає зовсім друзів в школі, класі.

     Малюнки на тему «Сімя».

Дітям дається завдання намалювати тих, з ким живе дитина.

Таблица 2

Вивчення страхів за допомогою  малюнків.

 

Дитина між

Дитина ближче до

Дитина відсторонена

Дитина себе

 

батьками

мами або до тата

від родини

н намалювала

 
       

39%

31%

13%

17%

 
         

       В цих малюнках має велике значення порядок та близькість розташування фігур, особливо місце дитини. Якщо дитина малює себе між батьками - це свідчить про привязаність до обох батьків, якщо ближче до одного з них - це свідчить про виражену привязаність до одного з батьків. Коли дитина малювала себе віддалено від родини, часто з сумним лицем, - це свідчить що в родині малюку приділяють занадто мало уваги, тому дитина часто відчуває себе покинутою. Чотири учня з класу, не намалювали себе серед родини - тільки своїх батьків! Ці діти не приймають участі в сімейному житті, вони відчувають себе чужими, непотрібними.

      Малюнки на тему «Чого я боюсь ».

Перед дітьми ставилось завдання відобразити найбільш яскравий страх. Який саме дітям не поясняється, дитина повинна обрати його сама.

Таблица 3

Вивчення страхів за допомогою  малюнків

 

Не намалювали

Намалювали

 

страх

страх

 

9%

91%

 
     

       Деякі діти не намалювали страх зовсім. Інші діти змогли намалювати малюнок та побороти перепону страху в своїй свідомості, і відобразити вольовим, цілеспрямованим зусиллям те, про що вони намагалися не думати.

      Малювання страхів дітьми не призводить до його посилення, а навпаки, зменшує напругу від тривожного очікування його реакції. В малюнках страх вже реалізований , як те що вже сталося; залишається менше недоведеного, незрозумілого, невиясненого. Все це знімає травмуюче звучання страху. Дуже важливо, те що завдання дає вчитель, якому дитина довіряє. Крім того, сам процес малювання відбувається в дружній атмосфері спілкування з однолітками, забезпечує їх підтримку.

Информация о работе Страхи у дітей молодшого шкільного віку