Психологічні особливості поведінки та спілкування «складних» дітей в дитячому садку

Мета: створити позитивний емоційний настрій.

2. «Лічилочка».

Мета: розвивати довільність психічних процесів, уваги.

На прохання педагога діти повторюють фразу "Йде бичок гойдається". У перший раз вимовляють слух всі три слова, вдруге вголос тільки "йде бичок", а слово "гойдається" про себе, плескаючи при цьому один раз у долоні. Втретє вголос вимовляють тільки слово "йде", а слова "бичок гойдається" про себе, супроводжуючи кожне слово плескотом в долоні. У четвертий раз всі три слова вимовляють про себе, замінюючи їх трьома ударами. Отже, це буде виглядати наступним чином:

1. Йде-бичок-гойдається 

2. Йде-бичок-плескіт

3. Йде-плескіт-плескіт

4. Плескіт-плескіт-плескіт.

Також в цій грі можна використовувати такі дитячі скоромовки:

3. «Будь уважним»

Мета: розвивати увагу, пам'ять, формувати самоконтроль рухової активності.

Дорослий пропонує дітям показати різноманітні рухи – вправи. Після показу вправи всі діти її виконують, після показу другої вправи, діти її запам'ятовують та виконують спочатку першу вправу, потім другу та далі до 8-10 рухів. Потім дорослий пропонує згадати та виконати в розкид 5, 8, 4 вправу.

4. «Чужі коліна або долоньки»

Мета: розвивати концентрацію уваги, зосередженість, взаємоконтроль діяльності.

Діти сидячи на стільцях утворюють тісне коло. Кожен учасник повинен покласти свої руки на коліна сусідів, тобто праву руку на ліве коліно сусіда праворуч, ліву-на праве коліно сусіда зліва. У результаті на колінах у кожного учасника виявляються руки його сусідів по кругу. Розібравшись з цією умовою, можна приступати до виконання вправи, суть якої полягає в тому, щоб руки плескали по колінах сусідів послідовно, не обганяючи один одного. Завдання не таке просте, як здається, оскільки всі руки знаходяться на чужих колінах. Потрібно уважно стежити, коли черга дійде до власної руки, а не власного коліна. Вправа вимагає постійної зосередженості. Як тільки зосередженість знижується, учасник помиляється. Той, хто помиляється, прибирає руку, якою була зроблена помилка.

5. «Зустріч».

Мета: зняти м'язову напругу, розвивати вміння переключати увагу.

Діти по сигналу ведучого починають хаотично пересуватися по кімнаті і вітатися з усіма, хто зустрічається на їхньому шляху (можливо, хто-небудь з дітей захоче привітатися саме з тим, хто зазвичай не звертає на неї уваги). Вітатися треба певним чином: один хлопок-вітаємося за руку, два-вітаємося плечима, три-вітаємося спинами.

Різноманітність тактильних відчуттів, супутніх проведенню цієї гри, дасть гіперактивній дитині можливість відчути своє тіло, зняти м'язове напруження. Зміна партнерів по грі допомагає позбутися відчуття відчуженості. Для повноти тактильних відчуттів бажано ввести заборону на розмови під час цієї гри.

6. «Запам'ятай та повтори»

Мета: розвивати увагу, візуальну пам'ять.

На підлозі в довільному порядку розкладені різні предмети. Дорослий на кілька хвилин роздає дітям картки із зображенням двох-трьох предметів (кубик, м'яч, кільце), потім збирає їх. Звучить сигнал: діти довільно рухаються по кімнаті, потім, продовжуючи рухатися, виконують завдання: збери предмети, які ти бачив на картці; збери предмети в тому порядку, в якому вони були зображені на картці.

7. «Розвиваючі кубики»

Мета: розвивати увагу, пам'ять, комбінаторні здібності, логічне мислення, просторове уявлення і уяву.

Пропонується дітям зібрати з кубиків різні фігури, споруди. Дорослий може використовувати підказку у вигляді великої картинки або на своєму прикладі. Це малорухливі ігри, направлені ​​на розвиток довільності психічних процесів. В теж час в цих іграх вирішується завдання взаємоконтролю діяльності.

8. «Кричалки - шопотілки - мовчанки»

Мета: розвивати спостережливість, вміння діяти за правилом, вольову регуляцію.

З різнобарвного картону треба зробити три силуети долоні: червоний, жовтий, синій. Це сигнали. Коли дорослий піднімає червону долоню, "кричалку", можна бігати, кричати, сильно гомоніти; жовта долоня, "шопотілка", означає, що можна тихо пересуватися і шепотітися; синя долоня, "мовчанка", закликає дітей завмерти на місці або лягти на підлогу і не ворушитися. Закінчувати гру слід "мовчанками"

9. «Ковпак мій трикутний»

Мета: навчити концентрувати увагу, сприяти усвідомленню дитиною свого тіла, навчити керувати рухами і контролювати свою поведінку.

Гравці сидять у колі . Всі по черзі, починаючи з ведучого, вимовляють по одному слову з фрази: «Ковпак мій трикутний, мій трикутний ковпак. А якщо не трикутний, то це не мій ковпак» . Після цього фраза повторюється знову, але діти, яким випадає говорити слово «ковпак», замінюють його жестом (наприклад, два легких хлопка долонькою по своїй голові). Наступного разу вже заміняються два слова: «ковпак» та «мій» (показати рукою на себе ). У кожному наступному колі граючі вимовляють на одне слово менше, а «показують» на одне більше. У завершальному повторі діти зображують жестами вже всю фразу. Якщо така довга фраза важка для відтворення, її можна скоротити.

10. «Ласкаві лапки»

Мета: зняти напругу, м'язові затиски, знизити агресивність, розвивати чуттєве сприйняття, гармонізувати відносини між дитиною і дорослим.

Дорослий підбирає шість-сім дрібних предметів різної фактури: шматочок хутра, пензлик, скляний флакон, намисто, вату тощо, викладає їх на стіл. Дитині вихователь пропонує оголити руку по лікоть, пояснює, що по ній буде ходити «звірок» і торкатися ласкавими лапками. Треба з закритими очима вгадати, який «звір» торкався до руки, - відгадати предмет . Дотики повинні бути легкими, приємними.

Варіанти гри: звір може торкатися до щоки, до коліна, до долоні; можна помінятися з дитиною місцями.