Автор: Пользователь скрыл имя, 06 Июня 2014 в 22:57, курсовая работа
Предмет дослідження - гіперактивні діти.
дослідження: вплив різноманітних форм корекційної роботи з гіперактивними дітьми полегше подальшу роботу з ними
Мета дослідження: Виявлення найбільш ефективних методів подолання емоційного неблагополуччя (гіперактивності) у дітей старшого дошкільного віку.
Завдання:
1 . Вивчити і проаналізувати літературні джерела з даної проблеми.
2 . Ознайомитись з практичним досвідом психодіагностики та корекції емоційного неблагополуччя (гіперактивності).
Вступ.
Розділ 1. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОВЕДІНКИ ТА СПІЛКУВАННЯ «СКЛАДНИХ» ДІТЕЙ В ДИТЯЧОМУ САДКУ.
Поняття гіперактивності.
Причини виникнення гіперактивності.
Корекційна робота с гіперактивними дітьми.
Розділ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА.
2.1. Констатуючий експеримент.
2.2. Формуючий експеримент.
2.3. Контрольний експеримент.
Висновки.
Список використаної літератури.
За результатами таблиці складені діаграми.
Діаграма № 1.
Діаграма № 2.
Висновок: Після проведення дослідження виявлено, що у 5 дітей з 25 синдром дефіцита уваги та гіперактивність.
2.2. Формуючий експеримент.
Мета: Знизити показник рівня СДУГ у дітей. Формувати увагу, кмітливість, посидючість, норми поведінки.
Результати контрольного експерименту виявили необхідність у розвитку у дітей дошкільного віку посидючості, формування уваги, правильних норм поведінки. З цією метою нами була складена корекційна програма, яка складалася з різноманітних ігор і психологічних вправ.
Одним з найбільш ефективних психотерапевтичних засобів у роботі з дітьми з синдромом дефізіта уваги і гіперактивністю є ігрова терапія. Ігрова терапія має широкі можливості і при наданні допомоги гіперактивним дітям, істотно згладжуючи їх рухове занепокоєння і метушливість дозволяючи контролювати їх дії і вчинки за допомогою певного ігрового сюжету і пов'язаних з ним правил та ролей. Особливо корисні в цьому плані колективні ігри ритмічного характеру, що проводяться під керівництвом дорослого, в ефективності яких я неодноразово переконувалася в процесі своєї практики та експериментальної роботи з гіперактивними дошкільнятами.
Для неспокійної розгальмованої дитини гра є єдиною реальною можливістю активно занурюватися в ігрову ситуацію, зосереджуватися на ній хоча б на нетривалий час та виступає тим самим для дитини своєрідним аналогом медитації дорослих. Однак при цьому слід пам'ятати, що у випадку з гіперрухливими дітьми таке занурення може відбутися тільки за умови забезпечення в грі досить оптимального рівня рухової активності, коли перехід до спокійного ритму здійснюється поступово і ненав'язливо, проявляється як закономірний і необхідний елемент ігрового сюжету. Іншими словами, для досягнення терапевтичного ефекту важливо витримувати таку ритмічність, при якій напружені та енергійні дії змінюються моментами затишшя і розслаблення.
Працюючи з гіперактивними дітьми, постійно слід пам'ятати, що насильно стримуване прагнення дитини до руху знаходить свій вияв у бурхливих істериках і руйнуваннях. Тому моє завдання полягає в тому, щоб знайти можливість позитивного використання рухової енергії та активності таких дітей, що особливо успішно здійснюється в колективних сюжетних ритмічних іграх, що супроводжуються віршованим текстом і спокійним співом.
Проводячи з дошкільнятами подібні ігри, я намагалася максимально задіяти їх дрібну моторику, у зв'язку з чим обов'язковим елементом спільної ігрової дії є пальчикові ігри. Крім того, я запропонувала дітям такі ігрові сюжети, в яких необхідно підтримувати рівновагу і виконувати дзеркальні симетричні дії, які за свідченням деяких фахівців, надають терапевтичну дію на дітей з рухової разгальмованістю.
Психокорекційна робота почалась з індивідуальних занять з опорою на позитивне підкріплення . На тлі приємних сенсорних вражень вибудувався ігровий сюжет, який перейшов в малювання, гру за столом, що дозволило утримувати дитину на певному місці і поступово переходити до формування самоконтролю і пізнавальної мотивації. Активна увага стимулювалася через захоплення дитини. Заняття проводились з використанням психологічних ігор і вправ (рухливі ігри, психогімнастика, вільне та тематичне малювання, вигадування історій, казкотерапія, релаксаційні вправи), що сприяло покращенню уваги, розвитку самоконтролю, підвищенню самооцінки таких дітей.
2.3. Контрольний експеримент.
Після проведення формуючого експерименту ми знову провели спостереження, бесіду та анкетування серед батьків дітей з метою зробити порівняльний аналіз результатів констатуючого та контрольного експерименту.
За результатами повторного дослідження складена таблиця.
Таблиця № 2.
Список дітей |
Висока рухлива активність |
Дефицит уваги |
Імпульсивність |
СДУГ |
Б. Ілля |
- |
+ |
- |
- |
Б. Микита |
+ |
- |
+ |
- |
В. Софія |
- |
- |
- |
- |
Г. Аліна |
+++++ |
+++ |
+++++ |
СДУГ |
Г. Марія |
- |
- |
- |
- |
Д. Вікторія |
+++ |
+++ |
++ |
СДУГ |
Ж. Вета |
- |
- |
- |
- |
К. Вероника |
- |
- |
- |
- |
К. Максим |
+ |
+ |
- |
- |
К. Валерія |
+ |
+ |
+ |
- |
К. Максим |
+ |
+++++ |
- |
СДУГ |
К. Дмитро |
- |
- |
- |
- |
М. Мілана |
- |
- |
- |
- |
О. Аліна |
++ |
+ |
++ |
СДУГ |
П. Олександр |
- |
- |
- |
- |
Р. Роман |
- |
+ |
- |
- |
С. Марина |
- |
- |
- |
- |
С. Арсеній |
++ |
++ |
+++++ |
СДУГ |
Т. Максим |
+ |
- |
+ |
- |
Ф. Ксенія |
- |
- |
- |
- |
Ф. Евеліна |
- |
- |
- |
- |
Х. Аліна |
- |
- |
+ |
- |
Х. Лілія |
- |
- |
- |
- |
Ц. Ярослав |
+ |
- |
+ |
- |
Ш. Анастасія |
- |
- |
- |
- |
Таблиця № 3.
Список дітей |
Висока рухлива активність |
Дефицит уваги |
Імпульсивність |
СДУГ |
Б. Ілля |
- |
+ |
- |
- |
Б. Микита |
+ |
- |
- |
- |
В. Софія |
- |
- |
- |
- |
Г. Аліна |
+++ |
++ |
+++ |
СДУГ |
Г. Марія |
- |
- |
- |
- |
Д. Вікторія |
++ |
++ |
++ |
СДУГ |
Ж. Вета |
- |
- |
- |
- |
К. Вероника |
- |
- |
- |
- |
К. Максим |
+ |
- |
- |
- |
К. Валерія |
+ |
+ |
+ |
- |
К. Максим |
+ |
+++ |
- |
СДУГ |
К. Дмитро |
- |
- |
- |
- |
М. Мілана |
- |
- |
- |
- |
О. Аліна |
++ |
- |
++ |
СДУГ |
П. Олександр |
- |
- |
- |
- |
Р. Роман |
- |
+ |
- |
- |
С. Марина |
- |
- |
- |
- |
С. Арсеній |
++ |
+ |
+++ |
СДУГ |
Т. Максим |
+ |
- |
- |
- |
Ф. Ксенія |
- |
- |
- |
- |
Ф. Евеліна |
- |
- |
- |
- |
Х. Аліна |
- |
- |
+ |
- |
Х. Лілія |
- |
- |
- |
- |
Ц. Ярослав |
- |
- |
+ |
- |
Ш. Анастасія |
- |
- |
- |
- |
За результатами таблиці № 3 складена діаграма.
Діаграма № 3.
Висновок: Таким чином в результаті проведеного експерименту ми можемо сказати, що висунута нами гіпотеза про те, що вплив різноманітніх форм корекційної роботи з гіперактівнімі дітьми полегше подальшу роботу з ними підтвердилася. Необхідно формувати посидючість, уважність, стриманість не тільки в житті дитини в дитячому саду, але і завдяки повній роботі сім'ї, а надалі й школи.
ЛІТЕРАТУРА
ДОДАТКИ
Додаток № 1.
Анкета для батьків.
№ |
Твердження |
Так |
Ні |
Висока рухлива активність | |||
1 |
Неспокійний в рухах (барабанить пальцями, забирається куди-небудь) |
||
2 |
Совається на місці |
||
3 |
Знаходиться в постійному русі |
||
4 |
Дуже балакучий |
||
5 |
Спить менше ніж інші діти, навіть у дитинстві |
||
Дефіцит активної уваги | |||
1 |
Непослідовний у поведінці |
||
2 |
Має труднощі в організації |
||
3 |
Має багато незакінчених проектів |
||
4 |
Не чує, коли до нього звертаються |
||
5 |
З великим ентузіазмом береться за завдання, але не закінчує їх |
||
6 |
Втрачає речі |
||
7 |
Уникає нудних завдань та тих, які вимагають розумових зусиль |
||
8 |
Часто буває забудькуватий |
||
Імпульсивність | |||
1 |
Не може регулювати свої дії |
||
2 |
Не вміє підкорятися правилам |
||
3 |
Відповідає до того, як його запитають |
||
4 |
Не може дочекатися своєї черги в грі, на занятті |
||
5 |
Часто втручається в розмову, перериває мовця |
||
6 |
Погано зосереджує увагу |
||
7 |
Не може відкласти винагороду |
||
8 |
Варіативність поведінки: на одних заняттях спокійний, на інших – ні. |
Додаток № 2
Ігри для дітей з синдромом дефіциту уваги та гіперактивністю.