Психологічні особливості поведінки та спілкування «складних» дітей в дитячому садку

Автор: Пользователь скрыл имя, 06 Июня 2014 в 22:57, курсовая работа

Краткое описание

Предмет дослідження - гіперактивні діти.
дослідження: вплив різноманітних форм корекційної роботи з гіперактивними дітьми полегше подальшу роботу з ними
Мета дослідження: Виявлення найбільш ефективних методів подолання емоційного неблагополуччя (гіперактивності) у дітей старшого дошкільного віку.
Завдання:
1 . Вивчити і проаналізувати літературні джерела з даної проблеми.
2 . Ознайомитись з практичним досвідом психодіагностики та корекції емоційного неблагополуччя (гіперактивності).

Оглавление

Вступ.

Розділ 1. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОВЕДІНКИ ТА СПІЛКУВАННЯ «СКЛАДНИХ» ДІТЕЙ В ДИТЯЧОМУ САДКУ.

Поняття гіперактивності.
Причини виникнення гіперактивності.
Корекційна робота с гіперактивними дітьми.

Розділ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА.
2.1. Констатуючий експеримент.
2.2. Формуючий експеримент.
2.3. Контрольний експеримент.

Висновки.

Список використаної літератури.

Файлы: 1 файл

kursovaya_rabota_Stupka_S_42.docx

— 98.65 Кб (Скачать)

 

За результатами таблиці складені діаграми.

 

Діаграма № 1.

 

 

 

Діаграма № 2.

 

 

Висновок: Після проведення дослідження виявлено, що у 5 дітей з 25 синдром дефіцита уваги та гіперактивність.

 

2.2. Формуючий експеримент.

 

Мета: Знизити показник рівня СДУГ у дітей. Формувати увагу, кмітливість, посидючість, норми поведінки.

Результати контрольного експерименту виявили необхідність у розвитку у дітей дошкільного віку посидючості, формування уваги, правильних норм поведінки. З цією метою нами була складена корекційна програма, яка складалася з різноманітних ігор і психологічних вправ.

Одним з найбільш ефективних психотерапевтичних засобів у роботі з дітьми з синдромом дефізіта уваги і гіперактивністю є ігрова терапія. Ігрова терапія має широкі можливості і при наданні допомоги гіперактивним дітям, істотно згладжуючи їх рухове занепокоєння і метушливість дозволяючи контролювати їх дії і вчинки за допомогою певного ігрового сюжету і пов'язаних з ним правил та ролей. Особливо корисні в цьому плані колективні ігри ритмічного характеру, що проводяться під керівництвом дорослого, в ефективності яких я неодноразово переконувалася в процесі своєї практики та експериментальної роботи з гіперактивними дошкільнятами.

Для неспокійної розгальмованої дитини гра є єдиною реальною можливістю активно занурюватися в ігрову ситуацію, зосереджуватися на ній хоча б на нетривалий час та виступає тим самим для дитини своєрідним аналогом медитації дорослих. Однак при цьому слід пам'ятати, що у випадку з гіперрухливими дітьми таке занурення може відбутися тільки за умови забезпечення в грі досить оптимального рівня рухової активності, коли перехід до спокійного ритму здійснюється поступово і ненав'язливо, проявляється як закономірний і необхідний елемент ігрового сюжету. Іншими словами, для досягнення терапевтичного ефекту важливо витримувати таку ритмічність, при якій напружені та енергійні дії змінюються моментами затишшя і розслаблення.

Працюючи з гіперактивними дітьми, постійно слід пам'ятати, що насильно стримуване прагнення дитини до руху знаходить свій вияв у бурхливих істериках і руйнуваннях. Тому моє завдання полягає в тому, щоб знайти можливість позитивного використання рухової енергії та активності таких дітей, що особливо успішно здійснюється в колективних сюжетних ритмічних іграх, що супроводжуються віршованим текстом і спокійним співом.

Проводячи з дошкільнятами подібні ігри, я намагалася максимально задіяти їх дрібну моторику, у зв'язку з чим обов'язковим елементом спільної ігрової дії є пальчикові ігри. Крім того, я запропонувала дітям такі ігрові сюжети, в яких необхідно підтримувати рівновагу і виконувати дзеркальні симетричні дії, які за свідченням деяких фахівців, надають терапевтичну дію на дітей з рухової разгальмованістю.

Психокорекційна робота почалась з індивідуальних занять з опорою на позитивне підкріплення . На тлі приємних сенсорних вражень вибудувався ігровий сюжет, який перейшов в малювання, гру за столом, що дозволило утримувати дитину на певному місці і поступово переходити до формування самоконтролю і пізнавальної мотивації. Активна увага стимулювалася через захоплення дитини. Заняття проводились з використанням психологічних ігор і вправ (рухливі ігри, психогімнастика, вільне та тематичне малювання, вигадування історій, казкотерапія, релаксаційні вправи), що сприяло покращенню уваги, розвитку самоконтролю, підвищенню самооцінки таких дітей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3. Контрольний експеримент.

Після проведення формуючого експерименту ми знову провели спостереження, бесіду та анкетування серед батьків дітей з метою зробити порівняльний аналіз результатів констатуючого та контрольного експерименту.

За результатами повторного дослідження складена таблиця.

Таблиця № 2.

Список дітей

Висока рухлива активність

Дефицит уваги

Імпульсивність

СДУГ

Б. Ілля

-

+

-

-

Б. Микита

+

-

+

-

В. Софія

-

-

-

-

Г. Аліна

+++++

+++

+++++

СДУГ

Г. Марія

-

-

-

-

Д. Вікторія

+++

+++

++

СДУГ

Ж. Вета

-

-

-

-

К. Вероника

-

-

-

-

К. Максим

+

+

-

-

К. Валерія

+

+

+

-

К. Максим

+

+++++

-

СДУГ

К. Дмитро

-

-

-

-

М. Мілана

-

-

-

-

О. Аліна

++

+

++

СДУГ

П. Олександр

-

-

-

-

Р. Роман

-

+

-

-

С. Марина

-

-

-

-

С. Арсеній

++

++

+++++

СДУГ

Т. Максим

+

-

+

-

Ф. Ксенія

-

-

-

-

Ф. Евеліна

-

-

-

-

Х. Аліна

-

-

+

-

Х. Лілія

-

-

-

-

Ц. Ярослав

+

-

+

-

Ш. Анастасія

-

-

-

-


 

 

 

Таблиця № 3.

Список дітей

Висока рухлива активність

Дефицит уваги

Імпульсивність

СДУГ

Б. Ілля

-

+

-

-

Б. Микита

+

-

-

-

В. Софія

-

-

-

-

Г. Аліна

+++

++

+++

СДУГ

Г. Марія

-

-

-

-

Д. Вікторія

++

++

++

СДУГ

Ж. Вета

-

-

-

-

К. Вероника

-

-

-

-

К. Максим

+

-

-

-

К. Валерія

+

+

+

-

К. Максим

+

+++

-

СДУГ

К. Дмитро

-

-

-

-

М. Мілана

-

-

-

-

О. Аліна

++

-

++

СДУГ

П. Олександр

-

-

-

-

Р. Роман

-

+

-

-

С. Марина

-

-

-

-

С. Арсеній

++

+

+++

СДУГ

Т. Максим

+

-

-

-

Ф. Ксенія

-

-

-

-

Ф. Евеліна

-

-

-

-

Х. Аліна

-

-

+

-

Х. Лілія

-

-

-

-

Ц. Ярослав

-

-

+

-

Ш. Анастасія

-

-

-

-


 

За результатами таблиці № 3 складена діаграма.

 

 

 

 

 

 

         Діаграма № 3.          

 

Висновок: Таким чином в результаті проведеного експерименту ми можемо сказати, що висунута нами гіпотеза про те, що вплив різноманітніх форм корекційної роботи з гіперактівнімі дітьми полегше подальшу роботу з ними підтвердилася. Необхідно формувати посидючість, уважність, стриманість не тільки в житті дитини в дитячому саду, але і завдяки повній роботі сім'ї, а надалі й школи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

  1. Абрамова Г.С. Вікова психологія: Підручник для студентів ВНЗ. – М.: Академический проект. 2001
  2. Аверін В.А. Психологія розвитку дітей дошкільного віку: Навчальний посібник – 2 вид., перероб. – С-Пб.: Вид-во Михайлова В.А. 2000
  3. Алябьева Е.А. Психогімнастика в дитячому садку. – М.: ТЦ Сфера. 2005
  4. Балакирева Т.С.: Эмоції та діти. // Дошкільне виховання – 2005, №1
  5. Брязгунов И.П., Касатнікова Е.В.Непосидлива дитина. – М.: Вид-во інститута Психотерапії. 2003
  6. Венгер А.Л. Психологічні малювальні тесты. – М.: Вид-во ВЛАДОС – ПРЕСС. 2005
  7. Заваденко Н.Н., Суворинова Н.Ю., Рум’янцева М.В. Гіперактивність з дефіцитом уваги: факторы ризику, вікова динаміка, особливості діагностики // Дефектологія. - 2003, №6.
  8. Лютова Е.К, Моніна Г.Б. Шпаргалки для дорослих. – М. 2000
  9. Лютова К.К. Моніна Г.Б. Тренінг эфективної взаємодії з дітьми. – С-Пб.: Вид-во Речь. 2005
  10. Нємов Р.С. Психологія. Т.1. Для студентов вищих навчальних закладів. – М.: ТЦ. Сфера. 2000
  11. Психологічний словник. Під ред. Зинченко В.П., Мещерякова Б.Г. 2-е вид., переб. и додатк. – М.: АСТ Астрель 2004
  12. Роньжина А.С. Заняття психолога з дітьми 2 – 4 років в період адаптації до дошкільного закладу. – М.: Книголюб.2004
  13. Спок Б. Дитина та догляд за нею. – М.: Вид. Попуррі. 2006
  14. Урунтаєва Г.А. Дитяча психологія: Підручник. 6-е вид. – М.: Академія. 2006
  15. Урунтаєва Г.А. Дошкільна психологія: Навч. посібник для студ. серед. пед. навч. закладів. - 5-е вид., стереотип. – М.: Видавничий центр «Академія», 2001
  16. Фрідман Л.М. Психологія виховання. Книга для всіх, хто любить дітей. – М.: ТЦ. Сфера. 2000
  17. Хухлаєва О.В., Хухлаєв О.Е., Первушина И.М. Маленькі ігри в велике щастя. Як зберегти психічне здоров’я дошкільника. – М.: Прель Пресс, Изд-во ЭКСМО – Пресс. 2001
  18. Чиркова Т.И. Психологічна служба в дитячому садку: Навчальний посібник для психологів дошкільної освіти. – М.: Педагогічне суспільство Росії. 2000
  19. Чутко Л. Гіперактивна дитина. // Мама та малюк – 2004, №9.
  20. Шаграєва О.А. Дитяча психологія: Теоретичний та практичний курс: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – М.: Гуманіт. Вид-во центр ВЛАДОС. 2001
  21. Яковлева Н.Г. Психологічна допомога дошкільнику. – С-Пб.: Валерії СПД. 2002

ДОДАТКИ

Додаток № 1.

Анкета для батьків.

Твердження

Так

Ні

Висока рухлива активність

1

Неспокійний в рухах (барабанить пальцями, забирається куди-небудь)

   

2

Совається на місці

   

3

Знаходиться в постійному русі

   

4

Дуже балакучий

   

5

Спить менше ніж інші діти, навіть у дитинстві

   

Дефіцит активної уваги

1

Непослідовний у поведінці

   

2

Має труднощі в організації

   

3

Має багато незакінчених проектів

   

4

Не чує, коли до нього звертаються

   

5

З великим ентузіазмом береться за завдання, але не закінчує їх

   

6

Втрачає речі

   

7

Уникає нудних завдань та тих, які вимагають розумових зусиль

   

8

Часто буває забудькуватий

   

Імпульсивність

1

Не може регулювати свої дії

   

2

Не вміє підкорятися правилам

   

3

Відповідає до того, як його запитають

   

4

Не може дочекатися своєї черги в грі, на занятті

   

5

Часто втручається в розмову, перериває мовця

   

6

Погано зосереджує увагу

   

7

Не може відкласти винагороду

   

8

Варіативність поведінки: на одних заняттях спокійний, на інших – ні.

   

 

 

 

 

 

 

Додаток № 2

Ігри для дітей з синдромом дефіциту уваги та гіперактивністю.

  1. «Передай гарний настрій» гра-розминка.

Информация о работе Психологічні особливості поведінки та спілкування «складних» дітей в дитячому садку