Особливості почуття дорослості у розумово відсталих підлітків

• Виявлення та усунення негативних факторів, що впливають на розвиток соціалізації розумово відсталих підлітків, діагностика рівня сформованості моральних норм у підлітків з розумовими вадами;
• Проведення виховної роботи, психологічних тренінгів, з метою розвитку емоційно-вольової сфери, формування морально-етичних понять, правил поведінки;
• Включення розумово відсталих підлітків у процес активного сприймання соціальних відносин, під впливом позакласної роботи.

Реалізація  даних напрямків роботи, дасть  змогу розвивати не тільки соціально-моральну дорослість розумово відсталих підлітків, а й активізуватиме їхні розумові можливості. Таким чином, розвиток когнітивних та емоційних компонентів самосвідомості розумово відсталого підлітка, дасть змогу корегувати та направляти його поведінку. Метою морального виховання підлітків з розумовою відсталістю є розробка заходів, які б допомогли максимально підготувати особистість до дорослого життя, адаптуватися в соціумі. Тренінгові заняття з розвитку почуття дорослості розумово відсталих підлітків на перших етапах можуть включати приблизно наступну тематику:

1. Поважайте в собі та інших людську особистість.
2. Моя родина. Стосунки з родиною, ставлення до родичів.
3. Які вчинки роблять людей кращими?
4. Моє майбутнє. Що треба робити, щоб досягти своєї мети.
5. Бесіди на етичні теми з використанням художній творів, націлених на формування моральних цінностей, та встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Тренінгові  заняття повинні сприяти соціальній адаптації, розвитку особистості і життєвих навичок, що дозволяють протистояти негативним життєвим ситуаціям, та запобігати агресивній і конфліктній поведінці.

Завдання:

1. Створення умов для:

 •    розвитку емоційно-вольової сфери;  

•    розвитку уваги до себе і довіри до оточуючих;

 •    формування навичок впевненої поведінки;

2.    Допомога  в усвідомленні власної відповідальності за власні вчинки, в аналізі своїх життєвих установок.

3.  Формування  навичок конструктивної взаємодії. 

Кожне заняття  складається з трьох частин: 

1.    Вступна  частина (розминка).

2.    Основна  частина (робоча).

3.    Завершення.

 Вступна  частина і завершення зазвичай  займають приблизно  чверть всього часу заняття. Близько половини часу найчастіше приділяється основній частині. 

Структура занять:

1. Вітання. Мета: Знайомство один з одним. Створення  позитивного настрою на заняття.

2. Розминка.

Мета: активізація учасників групи, введення в робочу атмосферу.

3. Основна частина: 

 •    розігрування сюжетів;

 •   творча діяльність; 

•    релаксаційні вправи.

6. Підведення  підсумків

Наведемо приклад  такого заняття

Тема: «Поважайте себе та людей, що тебе оточують»

Мета:  поглибити  та узагальнити поняття «повага», формувати морально-етичні знання ставлення до людей, вміння виявляти проблемні ситуації, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, вчити дітей повазі один до одного.

І.Привітання.

Вправа «Наші  імена». Ведучий пропонує всім учасникам  групи встати в круг. Кожен по черзі робить крок до центру круга  і називає своє ім'я в тій формі, яка йому подобається. Після цього по сигналу ведучого всі теж роблять крок до центру і повторюють його ім'я. Сам учасник не рухається і мовчки спостерігає за цим [19].

ІІ.Розминка:

- Що означає  поважати когось? Кого поважаєте  ви?

- Чи відчуваєте  ви коли вас поважають, а  коли ні? Як це виражається?

- Чи всі люди  достойні поваги?

- Кого в родини ви поважаєте? За що?

 

ІІІ. Основна частина.

 Розповідь  «Три товариша»(Додаток 3). 

Питання

•  Чому двоє товаришів  так ставилися до людей?

•  Як ви вважаєте, чи зміниться ставлення товаришів після «пригощання» хазяїна?

•   Чи зустрічалися ви з неповажним ставленням людей? Що робили?

•   Доведіть прикладом з життя, що вміння поважати – основа дружби.

 Обговорення.

Розігрування  сюжетів. Вирішення проблемних ситуацій.

Що ти зробиш якщо:

а. Під час уроку тобі дуже хочеться поговорити з другом, а ти проявляєш пошану до вчителя, як ти вчиниш?

б. У твоєї  мами дуже важлива розмова з подругою. Тобі теж хочеться поговорити з мамою. Якщо ти проявляєш до них пошану, як ти вчиниш?

В. У тебе на очах образили твого однокласника. Якщо ти проявляєш до нього пошану. Що ти зробиш?

Творча діяльність.

Гра “Один і  разом” .

Мета: В ході цієї вправи діти отримують досвід як індивідуальної, так і спільної роботи. Спочатку кожному надається  можливість на своєму краю аркуша намалювати що-небудь своє. Потім партнери обговорюють, що вони хочуть разом намалювати посередині. Потім вони разом реалізують цю спільну ідею. Ця вправа — відмінний початок для дітей, які ще недостатньо звикли до спільної роботи.

 Матеріали:  Для кожної пари дітей великий  аркуш паперу (формат A4) і кольорові олівці, фломастери. 

Інструкція: Подумайте, з ким з класу вам вже  доводилося що-небудь робити разом... Не кажіть вголос... А тепер подумайте, з ким з класу ви до цих пір взагалі нічого разом не робили, або це було дуже рідко... Зараз вам буде потрібно разом з партнером намалювати малюнок. Вирішуйте самі, чи хочете ви, що б вашим партнером став той, з ким ви вже співпрацювали раніше, або ж ви хочете спробувати, як у вас піде спільна робота з учнем, з яким ви ще не співпрацювали...  Тепер розбийтеся на пари так, як ви вирішили..  Сядьте один напроти одного і покладіть між собою аркуш паперу. Розділите його на три рівні поля двома лініями. Спочатку ви можете намалювати на своєму краю аркуша те, що вам самим захочеться. На це у вас п'ять хвилин часу.  А тепер вам треба буде разом намалювати що-небудь в середині аркуша. Обговорите в парах, що ви хочете там намалювати. У вас є дві хвилини, щоб спланувати майбутній малюнок.  Можете почати спільно малювати в центрі свого аркуша. Якщо хочете розмовляти, то можете це робити. Постарайтеся прийти до рішення, яке влаштує вас обох, щоб подальше малювання доставило задоволення кожному з вас. У вас на це десять хвилин.  Після цього хай кожна міні-команда представить свої результати класу.

 Аналіз вправи:

- чи легко було для тебе малювати разом зі своїм партнером?

- чи задоволений ти спільним твором? 

- що тобі сподобалося більше: співпраця з партнером або твоя власна, індивідуальна робота? А що було важче? 

- Як ти думаєш, чи вийшло у тебе співпрацювати зі своїм партнером? Чому ти так думаєш?

ІІІ. Підведення підсумків. Обговорення заняття.

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Почуття дорослості як структурний компонент розвитку особистості, залежить від рівня сформованості та засвоєння морально-етичних норм, а також соціального оточення дитини. Засвоєння моральних цінностей визначає спосіб взаємодії з навколишнім середовищем, відносини у суспільстві. Почуття дорослості необхідне особистості, яка розвивається, тому що воно «робить» з дитини дорослу людину: на його основі формуються самостійність, зростає почуття власної гідності, честі. Почуття дорослості – необхідна передумова подальшого закріплення самосвідомості, а значить, контролю особистості  своєї поведінки, воно викликає у підлітків прагнення до більш інтенсивного спілкування з однолітками.

Розумово відсталі учні не можуть самостійно засвоїти морально-етичні норми, тому потребують спеціально організованої допомоги. Високий рівень навіюваності та недостатність усвідомлення навколишньої дійсності часто роблять з учнів правопорушників. Для подолання такої проблеми необхідно проводити корекційну, виховну роботу з підлітками, на меті якої було б закріплення знань та вмінь використовувати правила поведінки.

Отже за умов спеціалізованого, цілеспрямованого виховання  розумово відсталі діти здатні засвоїти правила поведінки, морально-етичні поняття та подолати перешкоди, що стають перед розвитком цілісної особистості. Розвиток та корекція почуття дорослості розумово відсталих підлітків, допоможе у подальшій соціалізації, та формуватиме у дітей соціально узгоджену поведінку.

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаних джерел

1.Выготский  Л.С. Психология развития человека. — М.: Изд-во Смысл; Эксмо, 2005.

2. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. – СПб.: Питер,2001.

3. Гришин В.В., Лушин П.В. Методики диагностики в учебно-воспитательном процессе. – М.: ИКА «Москва», 2000.

4. Выготский Л.С. Лекции по психологии. – СПб.: Союз,2009.

5. Гарбузов В.И. практическая психотерапия, или Как вернуть ребенку и подростку уверенность в себе, истинное достоинство и здоровье. – СПб.:А.О. сфера,2008.

6. В.Казанская, «Подросток. Трудности взросления./2-е издание, дополненное.»: Питер; Спб.; 2008.

7. Дичев Т.Г., Тарасов К.Е. Проблема адаптации и здоровье человека(методические и социальные аспекты). – М.: Медгиз,2006.

8. Драгунова Т.В. Проблема конфликта в подростковом возрасте - 1972.— №2.

9. Взрослость, ее содержание и формы проявления у младших подростков. (Совместно с Т. В. Драгуновой.)//Возрастные особенности младших подростков. М., 1967.

10. Новгородцева A.M. Психологическая наука и образование, 2006,№2.

11. Рубинштейн  С.Я. Психология умственно от  сталого школьника. М.: «Просвещение», 1986.

12.  Выготский Л.С. Проблема возраста // Собр. соч.: в 6 т. - М., 1984.Т.4.

13. Л.М. Шипицына. «Необучаемый ребенок в семье  и обществе. Социализация детей с нарушением интеллекта. – СПб.: Изд-во «Дидактика Плюс», 2002.

14. Кузьмина Т.И. О диагностике Я-концепции лиц с легкой умственной отсталостью//Специальная психология, №3(19), М., 2006.

15. Эльконин Д.Б. Некоторые аспекты психологического развития в подрастковом возрастек.// Психология подростка: Хрестоматия/ Под ред. Ю.И.Фролов. M., 1997.

16.  Эльконин Д. Б. Возрастные и индивидуальные особенности младших подростков // Психология подростка: Хрестоматия / Ред.-сост. Ю. И. Фролов. М., 1997.

17. Боровская И.К. Воспитание и обучение детей в условиях домов-интернатов: пособие для педагогов / И. К. Боровская и др.; под ред. Т. В. Лисовской. —— Мн.: НИО, 2007.

18. Лихачев Б.Т. Педагогика «курс лекций». - М., 1996 г.

19.И.В.Вачков, Основы технологии группового тренинга.М: Издательство "Ось-89", 1999.