Особливості почуття дорослості у розумово відсталих підлітків

Аналізуючи  особливості прояву «почуття дорослості» у підлітків-п'ятикласників, Д. Б. Ельконін виділяє дві найбільш істотні сторони: становлення об'єктивної дорослості, тобто реальної готовності дитини до життя в суспільстві дорослих, і суб'єктивної дорослості — відношення підлітка до самого себе, як до дорослого, «його уявлення або почуття себе певною мірою дорослим». Далі автор визначає характеристики об'єктивної дорослості, що спостерігалися у підлітків: 1) соціально-моральна дорослість, що виражається в значній емансипації від дорослих, участь в турботах про членів сім'ї, відповідальне відношення в спілкуванні з дорослими і товаришами, наявність власних поглядів, оцінок, думок, прагнення відстоювати їх; 2) дорослість в інтелектуальній діяльності, що характеризується наявністю у підлітків прагнення до самоосвіти і самовиховання; 3) дорослість в романтичних стосунках з однолітками протилежної статі, яка імітує стосунки дорослих: підлітки призначають один одному побачення, влаштовують вечірки з танцями, взаємними залицяннями і т. п.; 4) дорослість в зовнішньому вигляді і манері поведінки, що виявляється в прямому наслідуванні дорослим: виражається в турботі про схожість свого зовнішнього вигляду з подобою дорослих. Підлітки прагнуть слідувати моді в одязі і зачісці; крім того, підлітки прагнуть засвоювати «дорослу манеру» ходити і розмовляти, вважаючи неодмінним атрибутом дорослості вживання вульгарних слів, куріння і так далі. Що ж до суб'єктивної дорослості, автор говорить, що судити про зміст «почуття дорослості» вкрай складно, у зв'язку з цим оцінювати розвиток суб'єктивної дорослості можна лише по зовнішніх ознаках, і додає: «Судити про наявність і тим більше про міру сформованості почуття дорослості у підлітків-п'ятикласників важко»[16, с.299].

До зовнішніх ознак прояву «почуття дорослості» Д. Ельконін виділяє по-перше, основний його показник, це виникнення у підлітка наполегливого бажання, щоб всі відносилися до нього, як до дорослого. За цим ховаються більш приватні потреби: пошани, довіри і такту, визнання людської гідності і права на певну самостійність. Факт їх існування найяскравіше виявляється у випадках відсутності бажаного підлітком відношення і  виражається в образах і різних формах протесту: неслухняності, грубості, упертості, протиставленні себе дорослим або товаришам, в зіткненнях і конфліктах.  Другий показник «почуття дорослості», на думку автора, — це наявність у підлітків прагнення до самостійності, бажання захистити деякі сфери свого життя від впливу старших, висловлення незадоволення при спробах контролювати їх або перевіряти якість роботи.  Третій показник існування «почуття дорослості» — наявність своєї лінії поведінки, власних поглядів, оцінок і прагнення їх відстоювати, не дивлячись на незгоду дорослих або однолітків [10, c.36-54].

Аналізуючи літературу, присвячену вивченню почуття дорослості можна скласти таблицю, що характеризуватиме цілісну структуру цього новоутворення в підлітковому віці (див. Таблиця №1).

 Таким чином,  почуття дорослості являє собою  особливу форму самосвідомості, яка починає формуватися у  молодшому підлітковому віці, його проявами є прагнення змінити свою життєву позицію по відношенню до себе, та оточуючих, наявність почуття дорослості надає підліткові можливість примірювати «дорослі ролі», обирати модель ідентифікації, намагатися самостійно вирішувати проблемні завдання.

Таблиця №1

Об’єктивна  дорослість	Суб’єктивна дорослість
Соціально-моральна дорослість	Заперечення соціальних цінностей
Прагнення до самовиховання, самоосвіти	Протиставлення  себе дорослим
Адекватність  відношень з особами протилежної статі
Дорослість у зовнішньому вигляді та манері поведінки

 

1.3.Особливості  формування почуття дорослості у розумово відсталих дітей-підлітків

Формуванню  «почуття дорослості» належить важлива роль в процесі саморегуляції поведінки індивіда і його взаємодії з навколишнім світом. Воно грає велику роль у формуванні самосвідомості. Я-концепція є одним з основних регуляторів поведінки людини у сфері соціальних контактів. Практично будь-який вчинок, будь-яке формування моделі поведінки і організації соціальної взаємодії підпорядковане впливу внутрішніх конфліктів особистості (В.Столін, Н.Міхєєва, І.Чеснокова). Перед ухваленням рішення, виявляються внутрішні перешкоди для здійснення тієї або іншої дії. При розвиненій структурі внутрішніх перешкод, особистість здатна гостро переживати вибір тієї або іншої дії (Н.Міхєєва). Характерним проявом проблем, пов'язаних з якісною своєрідністю в структурі і змісті Я-концепції розумово відсталих, може бути виникнення порушення поведінки, що реалізовується на різних рівнях, – девіантному, делінквентному, аддиктивному (В.Ковальов). Вибір цього напрямку, як правило, здійснюваний самим суб'єктом, залежить певною мірою, від рівня навіюваності індивіда, що здійснює вчинок. Розумово відсталі діти характеризуються підвищеною навіюваністю (С.Рубінштейн, В.Петрова, Т.Власова) і виявляються несамостійними в прийнятті рішень і в здійсненні вибору.  Таким чином, більшість з них стають жертвами різних  антисоціальних угрупувань, під керівництвом яких розумово відстала дитина може скоїти  той або інший злочин [11, с.151-160]. Прояв у розумово відсталих осіб асоціальних тенденцій поведінки у вигляді хуліганства, вживання алкоголю і наркотиків, а також випадки здійснення ними протиправних дій відносно інших членів суспільства (розбійних нападів, крадіжок, вбивств та ін.), найчастіше припадають на період підліткового і юнацького віку, після закінчення школи, тобто саме на той період, коли ці діти повинні стати «соціалізованими»[12, с.26-45]. Тому динаміка формування їх Я-концепції, як регулятора соціальної поведінки, характер їх поведінкових орієнтацій і процес становлення внутрішніх перешкод, виявляється дуже важливим в дослідницькому відношенні[14, с.37-38]. Спираючись на фундаментальні положення спеціальної психології, висвітлені в роботах Г.Трошина, Л.Виготського, В.Лубовського «про єдність закономірностей нормального і аномального розвитку» і ґрунтуючись на тому, що розумово відстала дитина в своєму розвитку проходить  ті ж стадії, що і нормально розвинута дитина, і набуває все тих же психологічних новоутворень, властивих різним віковим періодам в нормі,  можна говорити про  те, що самосвідомість розумово відсталих і, зокрема, їх «почуття дорослості» має особливості і свою специфічну динаміку становлення[13, с.217]. На етапі соціального дорослішання розумово відсталі діти мають набагато менше соціального досвіду для входження в самостійне життя, ніж підлітки з нормальним розвитком.  Часто розумово відсталі випускники не володіють необхідними для самостійного життя знаннями і навичками (Е.Гордієнко, С.Конопляста, B.Луценко, Е.Роззувай, Н.Павлова, К.Саруханян, A.Щербакова, O.Фоменко).  Таким чином на недостатній сформованості соціального дорослішання розумово відсталої дитини формується психологічне дорослішання. Тут вже можна говорити про те, що дитина відчуває себе дорослою, але ця дорослість виявляється в інших формах, ніж у дітей з нормальним інтелектом. Так як і для нормальних підлітків, так і для розумово відсталих проходить зміна референтної групи, і вхід до відповідної вікової групи є для підлітка другим етапом розвитку «почуття дорослості».  На третьому етапі формується самостійна установка на ідентифікацію між  собою і  оточуючими. На цьому етапі важливу роль грає самооцінка, самопізнання і самоопис.  Самооцінка не лише є регулятором поведінки дитини і її взаємин з довкіллям, але і представляє важливий компонент у формуванні самосвідомості. Учням старших класів допоміжної школи властивий більш сформований рівень самосвідомості, ніж у молодших підлітків. Розумово відсталі підлітки старшого віку більш адекватно оцінюють свої успіхи в учбовій діяльності. З віком оцінка своїх інтелектуальних можливостей стає реалістичнішою. По мірі дорослішання і розширення соціального досвіду у багатьох розумово відсталих школярів  в умовах спеціального навчання, а також розвитку з боку батьків, відбувається формування «почуття дорослості», як під впливом дорослих, так і через підліткові потреби і діяльність. Таким чином, аналіз спеціальної літератури свідчить про те, що «почуття дорослості» у розумово відсталих підлітків присутнє, та має свою специфіку розвитку, якісно відмінну структуру, та вікові параметри.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. Методика експериментального дослідження особливостей почуття дорослості розумово відсталих підлітків

2.1.Етапи  та методи дослідження

Вивчення «почуття дорослості» — одного з центральних новоутворень особистості підліткового періоду — розкривається головним чином з боку зовнішніх його проявів. Класичне визначення «почуття дорослості» полягає в прагненні підлітка наслідувати дорослих. Автори, що найактивніше вивчали «почуття дорослості» підлітків (Т.Драгунова, Д.Ельконін), надають йому вирішальне значення в плані як виникнення кризових переживань, так і розвитку особистості в цілому, вважаючи його центральним новоутворенням підліткового віку. Так, Д.Ельконін підкреслює, що якщо характер стосунків дорослих до дитини не міняється, то «виникаюче почуття дорослості приводить до “вибуху”, всіляких труднощів, затяжного характеру» перехідного періоду[15, с.318]

Для виявлення актуального рівня розвитку почуття дорослості розумово відсталих учнів та учнів з нормальним розвитком було проведено дослідження на базі Комунального закладу Луганської загальноосвітньої школи №45 (КЗЛЗОШ №45). У ньому брали участь 25 учнів 6-8 класів допоміжної школи та 30 учнів загальноосвітньої.

Дослідження складалося з декількох етапів:

1.Підготовчий  етап – підготовка діагностичних  методик, налагодження емоційного  контакту з учнями, робота з  педагогічним персоналом школи.

2.Основний етап – проведення дослідження.

3.Заключний етап – оцінка результатів дослідження та планування методичних рекомендацій, щодо розвитку та корекції предмета дослідження.

Дослідження включало в себе такі методи та методики: бесіда, «Методика незакінчених речень», «Методика на вивчення самооцінки і відповідальності» (М.Матюхіна, С.Ярікова), «Методика самооцінки вольових якостей», «Методика вирішення уявних експериментальних ситуацій», бесіди на моральну-етичну тематику за сюжетами розповідей,та з використанням проблемних ситуацій, зображених на картинках (В.Сємаго, С.Забрамна).

Результати  дослідження показали, що розумово відсталі учні молодшого та старшого підліткового віку, на відміну від  своїх ровесників з нормальним розвитком не достатньо розуміли поставлені їм запитання. Навіть учні старших класів допоміжної школи відчували труднощі у вирішенні тих, чи інших завдань. При відповіді на запитання розумово відсталі учні використовували словосполучення, інколи, прості речення. Часто не розуміли питання, навіть при поясненні та наведенні прикладів.

Методика незакінчених речень

Методика складається  з незакінчених речень, що характеризують ставлення до різних сфер життя особистості. Метою проведення даної методики було виявлення рівня соціально-моральної  дорослості у відносинах підлітків.

Методика була адаптована, та було обрано 4 шкали відношень: відношення до себе, відношення до свого  майбутнього, відношення до сім’ї, відношення до протилежної статі.

Приклади відповідей підлітків наведені у Таблиці №2.

Кожен тип ставлення  – це певна зона життєвого простору особистості. Якщо вона притягує людину, то відбувається розвиток в даній сфері, освоєння норм і цінностей.

 

 

 

 

 

 

 

 

Шкали	Відповіді підлітків  з нормальним розвитком	Відповіді розумово відсталих молодших підлітків  класу	Відповіді розумово відсталих старших підлітків класу
Відношення  до сім’ї	Моя сім’я ставиться до мене «як до друга»… Ольга Ч. 6-А В порівнянні з більшістю моя сім’я «дуже відповідальна, розумна та весела, активна. Я люблю свою родину». Данил С. Коли  я був дитиною моя родина «мене не розуміла, багато сварилася…»Діана Л. Моя родина відноситься зі мною «як з дорослою людиною» Карина Моя родина ставиться до мене, як «до  дитини, а я вже дорослий, вони можуть поручати мені важливі завдання»  Олександр П.	В порівнянні з більшістю родин моя «хороша». Віка Б., 6-Б Моя родина ставиться до мене як до «весело». Олександр А.	В порівнянні з більшістю родин моя «дуже  весела, та дружна» Олена В., 8-В Коли  я був дитиною, моя родина «гуляла, як зараз» В порівнянні з більшістю родин моя «довірлива». Олександр М. Більшість відомих мені родин «гуляють, відпочивають та їм весело», Андрій К.
Відношення  до себе	Якщо  всі проти мене, то «я намагаюсь  знайти причину, чому вони проти мене, та намагаюсь помиритися», Ольга  Ч. Коли  мені не везе я «намагаюсь заспокоїтися та почати спочатку». Карина Б. Вважаю, що я достатньо здатний на те, щоб «займатися дорослими справами. Тому що я вже не дитина» Олександр  П.	Якщо всі проти  мене, то « я з ними не дружу» Віка Б., Якщо всі проти  мене, то «захист» Олександр А. Моя найбільша  слабкість заключається в тому «я не вмію співати» Віка Б. Вважаю, що я достатньо  зданта на те, щоб «вчитися» Віка Б.	Моя найбільша  слабкість заключається в тому «я багато їм» Андрій К. Коли мені не везе я «нервую» Олена В. Вважаю, що я достатньо здатний на те, щоб «врятувати світ від зла» Олександр  М.
Відношення  до майбутнього	Коли  я буду старим «я хочу жити зі своєю  коханою жінкою». Олександр П. Настане той день, коли «я виросту, та піду заробляти  гроші на родину» Вікторія Л. Надіюсь на «хороший достаток у майбутньому» Ольга Ч. Майбутнє  здається мені «дуже, дуже цікавим» Віктор І.	Майбутнє  здається мені «вчителем» Віка Б. Настане той день, коли «у мене буде телефон» Віка Б. Надіюсь на «краще». Олександр М.	Майбутнє  здається мені «добрим та веселим» Олександр М. Настане той день, коли «я буду гарною та заміжня» Олена В. Надіюсь на «хороше життя» Андрій К.
Відношення  до протилежної статі	Ідеалом чоловіка для мене є «мужній, сильний, гарний, працелюбний чоловік» Рімма  П. Вважаю, що більшість юнаків «симпатичні, ввічливі» Діана Л. Ідеалом жінки для мене є «розумна, гарна  та весела дівчина» Олександр П. Мені  дуже не подобається, коли жінки «розпущені та вульгарні» Віктор І. Вважаю, що більшість хлопців «завищують свою самооцінку».	Ідеалом чоловіка для мене є «добрий, мужній»  Віка Б. Мені  дуже не подобається, коли чоловіки «б’ють жінок» Віка Б. Вважаю, що більшість юнаків «злі, тому що б’ють»  Віка Б.	Ідеалом жінки для мене є «красива та добра» Олександр М. Мені  дуже не подобається,коли чоловіки «палять». Олена М.

Аналізуючи  відповіді підлітків з нормальним розвитком, можна сказати, що вони адекватно  реагують на ті чи інші речення, та доповнюють більш якісно та повно. Що ж відноситься  розумово відсталих підлітків, то у  молодшому віці їм взагалі важко зрозуміти зміст речення, вони відповідають конкретно, використовуючи слова, рідко словосполучення. Підлітки з розумовою відсталістю більш старшого віку, вже можуть пояснити свої доповнення, але їх відповіді все ж якісно відрізняються від відповідей підлітків з нормальним розвитком. Це свідчить про те, що розумово відсталим підліткам дуже важко виявити своє ставлення до навколишнього світу, співвіднести думки зі словом, та визначити спрямованість своїх дій.

«Методика на вивчення самооцінки відповідальності» (М.В.Матюхіна, С.Г.Ярікова) дає можливість визначити як учень оцінює свою особистісну відповідальність. Пропонується інструкція: «Уважно прочитай твердження, та обери те, яке описує тебе».

Я дуже відповідальний учень.

Я відповідальний, але не завжди.

Я не дуже відповідальний.

Я безвідповідальний.

Перед проведенням  методики здійснювалася словарна робота, щоб виявити наскільки підлітки розуміють поняття «відповідальність». Підлітки з нормальним розвитком могли з легкістю охарактеризувати це поняття, приклади відповідей: «відповідальність – це ставлення людини, до якоїсь діяльності», це «коли людина відповідає за свої слова та вчинки», це виконання обіцянок» та ін. Підлітки з інтелектуальною недостатністю молодшого віку не змогли виконати це завдання, вони навіть не змогли назвати відповідальних учнів у класі. Це свідчить про порушення як активного, так і пасивного розуміння цього поняття. Розумово відсталі підлітки старшого віку загалом виконали завдання, але їх відповіді та пояснення характеризувалися конкретністю та ситуативністю: «відповідальність – це коли учень виконує завдання вчителя», «це коли правильно готуються до уроку», «виконують вправи,… це добре». Після проведення словникової роботи, діти пояснювали свій вибір. Було виявлено, що 70% підлітків з нормальним розвитком адекватно оцінюють свою відповідальність, та пояснювали: «Я відповідальний, але не завжди, тому, що інколи мені не до вподоби деякі поручення», «Я не дуже відповідальний, тому що я не можу зробити деякі речі так, як це від мене вимагають», 60% підлітків з розумовими вадами при поясненні твердження опиралися на конкретні життєві ситуації, наприклад, «я відповідальний, тому що я допомагаю своїй родині», «я не дуже відповідальний, тому що я не роблю домашні вправи», 40% розумово відсталих підлітків пояснювали свої відповіді, наступним чином: «я відповідальний, тому що гарний», «я відповідальний, бо навчаюсь», «я відповідальний, але не завжди, тому що я виконую всі уроки, але не завжди», «я відповідальний, бо підготувався до уроку».